Непряме оподаткування згідно нового Податкового кодексу

 

Таким чином, сукупні  надходження вивізного мита протягом досліджуваних років мали змінний характер: у 2010 році значно знизились на 32,9 % або 97 млн. грн., що за даними Митної служби України, відбулось через зменшення фізичних обсягів вивезення насіння олійних культур у понад 4 рази, що спричинило зниження вивізного мита на насіння і плоди олійних рослин на 72,2 % або 78 млн. грн. та природного газу майже у 2 рази, що знизило надходження вивізного мита на інші енергетичні матеріали на 39,3 % або 11 млн. грн. Проте, у 2011 році надходження вивізного мита стрімко збільшились на 43,9 % або 87 млн. грн. завдяки різкому зростанню вивізного мита на насіння і плоди олійних рослин більш, ніж у 4 рази - на 492 % або 147 млн. грн., тоді як надходження інших вивізних мит суттєво знизились: на відходи та брухт чорних металів на 38 % або 48 млн. грн., на інші енергетичні матеріали на 23,2 % або 4 млн. грн. та на інші товари на 34,8 % або 9 млн. грн. [61].

Підсумовуючи дослідження  динаміки та структури непрямих податків протягом 2009-2011 років слід відмітити такі тенденції: найбільші надходження серед непрямих податків приносить податок на додану вартість, що у структурі надходжень непрямих податків в середньому займав 76 %; у 2010 році зросли надходження від усіх непрямих податків, проте найбільшого зросту серед них набув податок на додану вартість; останнього досліджуваного року надходження непрямих податків дещо знижуються через помітне зменшення податку на додану вартість та різке зниження митних надходжень, натомість надходження акцизного податку стрімко зросли, як за виробленими товарами, так і за ввезеними товарами завдяки підвищенню ставок цього податку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Ефективність  непрямого оподаткування

 

 

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок,  що фіскальна  ефективність непрямих податків в Україні збільшується; підвищується також  його регулююча дія.  Водночас у чинному механізмі адміністрування ПДВ має місце ряд недоліків, які є серйозною перешкодою для ефективного виконання фіскальної функції ПДВ.  Це відбувається внаслідок різних причин: через проблеми у відшкодуванні ПДВ, велику кількість зловживань платників податків з метою незаконного отримання відшкодування, незадовільний фінансовий стан багатьох підприємств, ухилення від оподаткування, нестабільність податкового законодавства, велику кількість пільг. Це руйнує податкову базу,  створює додаткові можливості для ухилення від оподаткування, ускладнює контроль. Отже, існує необхідність реформування цього податку,  побудови більш ефективного механізму,  що слід врахувати при розробці змін до Податкового кодексу.  Оцінка ефективності ПДВ за наведеними показниками дозволить більш точно планувати надходження цього податку,  допоможе при розробці заходів з удосконалення регулюючої та фіскальної дії ПДВ,  усунення недоліків його механізму, формування раціональної структури податкових доходів бюджету, тобто сприятиме розробці ефективної податкової політики [44, с. 132].

Дослідивши значимість непрямих податків у Державному та Зведеному бюджетах України, а також  динаміку надходжень і структури непрямих податків варто перейти до дослідження ефективності непрямого оподаткування в Україні.

Оскільки надходження  непрямих податків є головним видом  доходів Державного бюджету України, тому розглянемо ефективність непрямого  оподаткування в Україні з  огляду на його спроможність забезпечити  необхідні доходи державі. Таким  чином, дослідимо рівень виконання планових показників за 2009-2011 роки.

У 2009 році рівень виконання  планових надходжень непрямих податків сягав 95,2 %, у 2010 році знизився на 1,5 % (склавши 93,7 %), а у 2011 році найбільш вагомо зменшився - на 6,7 % , склавши 87 % плану виконання [61].

Отже, протягом досліджуваних  років спостерігається недовиконання  надходжень непрямих податків, причому, рівень виконання планових показників щороку знижується, що спричиняють  неспроможність доходів Державного бюджету України достатньо профінансувати заплановані видатки бюджету.

Наразі, варто розглянути динаміку рівня виконання планових показників надходжень непрямих податків протягом 2009-2011 років, аби дослідити  рівні виконання плану по кожному  виду податку в динаміці.

Отже, незважаючи на те, що сукупні надходження непрямих податків щороку майже на половину зростали протягом 2010-2011 років на 49 і 47 % відповідно, проте планові показники досліджуваних років були недовиконаними.

Зокрема неповне виконання  плану спостерігалось в надходженнях податку на додану вартість – 91,2 % у 2009 році, з незначним підвищенням на 2,2 % у 2010 році та подальшим зниженням на 4,2 % у 2011 році (рис.2.8. [61]).

                  2009                  2010                    2011

Рис. 2.8. Динаміка планових та фактичних надходжень податку на додану вартість до Державного бюджету України за 2009-2011 роки

У 2009 році недовиконання  плану у 8,8 %, головним чином, спричинене значним недовиконанням плану надходжень ПДВ з вироблених в Україні  товарів, що недовиконано на 12,3 % та виплатою бюджетних відшкодувань ПДВ більше планових показників на 0,5 %, що зменшило бюджетні надходження з ПДВ. Тоді, як рівень виконання планових надходжень ПДВ з ввезених товарів на територію України був недовиконаним лише 1,3 %. У 2010 році відбулись зміни у виконанні надходжень податку на додану вартість: рівень виконання з вироблених в Україні товарів підвищився на 8,3 %, склавши 96,1 %, а з імпортних товарів знизився на 2,1 %, склавши 96,6 %. Також збільшилось перевиконання плану з бюджетного відшкодування ПДВ на 5,1 %, склавши 105,6 %. У 2011 році спостерігається найнижчий рівень виконання плану надходження податку на додану вартість, що знизився на 4,2 %, склавши 89,2 %, внаслідок суттєвого зниження виконання плану ПДВ з ввезених на територію України товарів на 12,3 %, що склав 84,3 %. При цьому, позитивним було перевиконання плану надходжень ПДВ з вироблених в Україні товарів на 1,1 %. Негативним явищем було недовиконання плану бюджетних відшкодувань у 2011 році на 5,5 %, адже є свідченням неповернення коштів суб’єктам господарювання, що стримує їхній розвиток [61].

Рівні виконання планових надходжень акцизного податку були вищими порівняно з рівнем виконання  податку на додану вартість, проте  щороку зазнавали зниження (рис.2.9 [61]).

У 2009 році спостерігалось перевиконання планових надходжень акцизного податку на 1,5 %, причому, відбулось значне перевиконання планових надходжень за акцизним збором з ввезених на територію України товарів на 12,5 % , тоді як з вироблених в Україні товарів дещо недовиконано на 0,1 %. У 2010 році рівень виконання плану надходжень акцизного податку суттєво знижується на 9% до 92,5 %, при цьому, значно знижується рівень виконання плану за акцизним збором з вироблених в Україні товарів на 9 %, що склав 91 %, тоді як надходження за акцизним збором із ввезених на територію України товарів недовиконано було лише на 0,8 %.

 

 

 

 

 

 

 

           

           2009                   2010                   2011

Рис.2.9. Динаміка планових та фактичних надходжень акцизного податку до Державного бюджету України за 2009-2011 роки

 

У 2011 році планові надходження  виконано на 89,2 %, однак таке недовиконання  можна обґрунтувати швидше завищеними очікуваннями через підвищені ставки акцизів. При цьому, надходження  акцизного податку з вироблених в Україні товарів виконано на 90,4 % від планових, проте з ввезених на територію України товарів на 84,1 % зі значним зниженням рівня виконання плану на 15,1 % [61].

Виконання плану митних надходжень за досліджувані роки помітно знижувалось. Якщо у 2009 році спостерігалось суттєве перевиконання плану на 18,2 %, що було досягнуте перевиконанням плану ввізного мита на 19 %, то у 2011 році відбулось недовиконання плану на 2,7 %, а у 2011 році стрімке зниження рівня виконання плану до 62 %. Таке недовиконання плану у 2010 році було спричинене недовиконанням плану за вивізним митом на 46 %, а у 2011 році – вагомим недовиконанням плану за ввізним митом на 39 % та незначним за вивізним - на 3,6 % від планових.

 

 

 

 

 

 

 

 

          2009                2010                  2011

Рис.2.10. Динаміка планових та фактичних митних надходжень до Державного бюджету України за 2009-2011 роки

 

Рівень непрямого оподаткування  в Україні є досить значним  за досліджувані роки, причому, у 2010 році він досяг стрімкого зростання на 5,1 % (з 11,1 % до 16,2% ВВП), та дещо знизився у 2011 році на 0,5 %, склавши 15,7 %.

Така суттєва частка надходжень непрямих податків у валовому внутрішньому продукті свідчить про  їх фіскальність, що негативно позначається на споживчому секторі економіки, так як купівельна спроможність споживачів знижується. Зокрема, найбільш неприйнятним явищем є стрибкоподібне зростання рівня непрямого оподаткування, що відбулось у 2010 році (на 5,1 %), яке негативно позначається на економіці держави.

Серед непрямих податків, найвищий рівень оподаткування протягом 2009-2011 років мав податок на додану вартість, частка якого у ВВП стрімко зросла у 2010 році на 4,6 %, склавши 12,8 % та дещо знизилася у 2011 році на 1,1 %. Помітно зріс і рівень оподаткування акцизним збором, якщо у 2010 році склав 1,8 % ВВП, підвищившись лише на 0,3 %, то у 2011 році зріс більш, ніж на половину - на 1,2 %, склавши 3 %. Таке різке підвищення у 2011 році було спричинене нічим іншим як значним зростанням ставок акцизних зборів.

Найнижчий рівень оподаткування серед непрямих податків характерний для митних надходжень, частка яких склавши 1,8 % ВВП у 2010 році дещо зросла на 0,3%, а у 2011 році вдвічі знизилась, склавши 0,9 %. Таке суттєве зниження пояснюється зниження ставок мита внаслідок вступу України до СОТ.

Оскільки податковим законодавством України передбачена низка пільг  непрямих податків, тому варто детально проаналізувати динаміку їх обсягів, які  досить суттєво знижують рівень непрямого  оподаткування економіки а також  доходи державного бюджету України (рис. 2.11 [61]).

 

           2009                  2010                 2011

Рис. 2.11. Динаміка частки пільг у надходженнях непрямих податків в Україні за 2009-2011 роки

 

Таким чином, пільги з  непрямих податків складають значну частку у їх надходженнях: у 2009 році 13,6 %, у 2010 році їх частка дещо знизилась на 2 % і склала 11,6 %, а у 2011 році – помітно зросла 2,7 %, склавши 14,3 %. Ефективність таких наданих пільг можна визначити лише для окремого підприємства, що отримав такі пільги, а для держави обсяги наданих таких пільг є недоотриманням доходів бюджету.

Отже, проаналізуємо детально динаміку наданих пільги з непрямих податків по окремому виду податку.

Таким чином, пільги з  податку на додану вартість займали  досить високу частку у надходженнях цього податку: у 2009 році 18,1 % або 10,7 млрд. грн., у 2010 – частка дещо знизилась на 3,4 %, склавши 14,7 %, проте абсолютна величина зросла 25,8 % або 2,7 млрд. грн. і склала 13,5 млрд. грн., у 2011 – частка зростає до 19,2 %, а абсолютна величина на 20,4 % або 2,8 млрд. грн., склавши 16,3 млрд. грн [61].

Серед пільг з податку  на додану вартість найбільшу частку у цьому податку займають пільги, що передбачають зарахування на спеціальний  рахунок, частка яких у 2009 році складала 8,2 % з абсолютним значенням у 4,9 млрд. грн., а у 2010 році частка знизилась на 1,8 %, склавши 6,5 %, тоді як абсолютна величина зросла на 22 % або 1,1 млрд. грн. У 2011 році такий вид пільг був відмінений, що зменшило втрати Державного бюджету України від надання вказаних пільг. Решта пільг займають незначні частки, причому, за всіма видами пільг спостерігалось зростання протягом досліджуваних років.

Пільги з акцизного  податку протягом 2009-2011 років мали тенденцію до зниження: у 2010 році вони стрімко знизились на 32,7 % або 0,36 млн. грн., склавши 0,73 млн. грн., а у 2011 році знизились на 26 % або 0,19 млн. грн., склавши 0,54 млн. грн. Разом з тим, частка таких пільг у надходженнях акцизного податку є зовсім незначною – на рівні 0,01 % у 2009-2010 роках та ще більш низькою у 2011 році [61].

Пільги з мита також  мали тенденцію до зниження протягом досліджуваних років. У 2010 році їх обсяги знизились на 9,9 % або 11,6 млн. грн., склавши 106,3 млн. грн., а у 2011 році зменшились більш швидкими темпами – на 29,3 % або 31,1 млн. грн. Щодо їхньої частки у надходженнях мита, то вона на рівні 1 % за досліджувані роки, при цьому, у 2010 році знизилась на 0,32 %, склавши 0,9 % внаслідок суттєвого зниження пільг з мита, а у 2011 році зросла на 0,2 %, склавши 1,1 %, внаслідок стрімкого зниження надходжень мита.

Опрацювавши матеріали  розділу, можна зробити наступні висновки:

 

1. Підбиваючи підсумки ефективності непрямого оподаткування в Україні, підкреслимо такі аргументи: здебільшого планові надходження непрямих податків протягом досліджуваного періоду не були цілковито виконаними та спостерігались перевиконання планового обсягу бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що в підсумку більш вагомо знижувало планові надходження непрямих податків; непрямі податки досить вагому частку займають у валовому внутрішньому продукті України, що свідчить про їх фіскальність, а різке зростання рівня оподаткування у 2010 році є значним недоліком податкової політики держави та в подальшому може знизити ефективність непрямого оподаткування; значні обсяги втрат були понесені державою внаслідок надання пільг з непрямих податків.

2. На сьогоднішній момент існує необхідність реформування непрямих податків,  побудови більш ефективного механізму,  що слід врахувати при розробці змін до Податкового кодексу.  Оцінка ефективності ПДВ за наведеними показниками дозволить більш точно планувати надходження цього податку,  допоможе при розробці заходів з удосконалення регулюючої та фіскальної дії ПДВ,  усунення недоліків його механізму, формування раціональної структури податкових доходів бюджету, тобто сприятиме розробці ефективної податкової політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III

 ПЕРСПЕКТИВИ  ВДОСКОНАЛЕННЯ СПРАВЛЯННЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

 

 

3.1. Світовий  досвід справляння непрямих податків  та можливості його імплементації в національному законодавстві

 

 

Для удосконалення вітчизняної  практики справляння непрямих податків необхідно звернутися до зарубіжного досвіду з метою порівняльного аналізу, при зіставленні різних норм фінансового державного регулювання.