Непряме оподаткування згідно нового Податкового кодексу

Тобто раніше для отримання права на анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з тим, що за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій платника були менші за граничні, потрібно було почекати 24 місяці з моменту реєстрації, і тільки після цього такий платник міг у будь-який час подати відповідну заву. Тепер же, виходячи з норм ПК, подати таку заяву можна буде лише протягом 12 календарних місяців з моменту реєстрації, а після їх спливу такого права платник податку буде позбавлений.

Очевидно, що така норма  є нічим іншим, як помилкою, і будемо сподіватись, що в найближчий час її виправлять. Дещо змінено ще одну підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ. Так, здійснити таке анулювання можна буде у випадку, коли платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність не тільки постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання, а й про відсутність операцій з придбання товарів з метою формування податкового кредиту.

Відтепер також потрібно буде пильно слідкувати за наявністю  у Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб та фізичних осіб –  підприємців не тільки запису про  відсутність юридичної особи  або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання), а й запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі наявності одного з таких записів реєстрація платника ПДВ буде анульована.

Що стосується добровільно  зареєстрованих платників ПДВ, то й  тут є свої підводні камені. Так, реєстрація таких платників буде анульована у випадку, якщо їх обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Начебто нічого страшного, але що робити добровільно зареєстрованим платникам ПДВ, які, не знаючи про таку норму, спокійно працювали і планували це робити й надалі.

Ще однією темною плямою у ПК є порядок визначення дати анулювання реєстрації платника ПДВ.

Так, відповідно до пункту 184.8 ПК, анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду, а у пункті 184.6 ПК зазначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Тобто таку дату за нормами  ПК визначити неможливо, оскільки реєстрацію анулюють тільки після проведення розрахунків з бюджетом за останній податковий період, а цей період закінчиться тільки після анулювання реєстрації. Будемо сподіватись, що найближчим часом заповнять і цю прогалину ПК.

Податковий кодекс України  визначає платників акцизного податку, об’єкти оподаткування, базу оподаткування, перелік підакцизних товарів, ставки податку, порядок обчислення та сплати податку та ін.

Слід звернути увагу  на розширення кола (порівняно з  акцизним збором) платників податку (стаття 212 Кодексу). Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів, до його переліку платників віднесено:

- особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, безхазяйні, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено 0 ставку податку, або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

При імпорті підакцизних  товарів платниками є:

- фізична особа резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Кодексу;

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

Якщо раніше замовники  виноматеріалів були платниками і відповідальними  за внесення акцизного податку до бюджету, то із запровадженням норм Податкового кодексу вони, як і інші замовники (наприклад, виробництво нафтопродуктів) зобов’язані перерахувати акцизний податок виробнику – переробнику.

Реєстрація платників  податку. За інформацією органів  ліцензування про видані відповідні ліцензії (виробництво та імпорт спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів), інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб’єктів у місячний строк із дня початку господарської діяльності.

Визначення об’єктів оподаткування. Податковим кодексом розмежовано  операції, які є об’єктами оподаткування, не підлягають оподаткуванню та звільняються від оподаткування.

Поряд із діючими визначеннями об’єкту оподаткування акцизним податком, доповнено операції з реалізації, зокрема конфіскованих, безхазяйних підакцизних товарів тощо, а також операції з реалізації раніше ввезених у пільговому режимі без сплати податку, обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів з вини платника податку.

Перелік операцій, які  звільнені від оподаткування  акцизним податком доповнено наступними операціями: безоплатна передача для  знищення конфіскованих та таких, що перейшли у власність держави  внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку; реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При ввезені підакцизних товарів (продукції) на митну територію України звільняються операції: якщо згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України; призначена для офіційного користування дипломатичними представництвами іноземних держав; як технічна або гуманітарна допомоги (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів); еталонних чи тестових зразків тютюнових виробів для проведення досліджень чи випробувань.

Оподаткування підакцизних  товарів відповідно до визначеного  переліку та встановлених розмірів ставок податку на них. Діючий перелік підакцизних товарів доповнено новим видом – скраплений газ для використання транспортними засобами, скраплений газ для потреб населення звільняється від оподаткування.

Підвищено в 1,4 рази розмір специфічної ставки акцизного податку  на нафтопродукти, в т.ч. на бензини моторні, які підвищуються з 132 до 182 євро за 1000 кг, а на алкогольні напої та тютюнові вироби ставки впроваджуються у розмірах, які передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2010, № 1533-р.

Порядок і строки сплати податку. Виробники спирту, пива, нафтопродуктів, транспортних засобів, кузовів до них, сплачуватимуть акцизний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за місячний податковий період. Ця норма поширюється і на виробників тютюнових виробів.

Складають та подають  декларації з акцизного податку  усі категорії платників, в т.ч. імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Подають декларацію особи, які реалізують конфіскат, безхазяйне майно, або особи, які не забезпечили цільового використання підакцизних товарів.

Дотримання особливостей оподаткування алкогольних напоїв. Кодексом вводиться норма, яка передбачає можливість отримання спирту виробниками  алкогольних напоїв із дотриманням однієї з умов – сплати акцизного податку (без видачі векселя) або видачі податкового векселя, із встановленням заборони його часткового погашення після закінчення строку, на який видано, а також видачі наступного векселя у випадку непогашення податкового векселя, строк сплати за яким настав.

Особливості оподаткування  спирту етилового. Збережено пільгову ставку у розмірі 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового зі спирту етилового призначеного для  виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу та біоетанолу, який використовується для виробництва бензинів моторних сумішевих або для виробництва біопалива.

Передбачено встановлення податкових постів на усіх підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, що раніше не було передбачено для виробників виноматеріалів та бензинів моторних сумішевих.

Особливості оподаткування  нафтопродуктів, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної  промисловості - встановлено нульову ставку на вироблені в Україні на легкі та важкі дистиляти, а також ввезення в Україну таких нафтопродуктів без сплати акцизного податку, які використовуються для виробництва етилену. Передбачено запровадження системи контролю за їх цільовим використанням, шляхом видачі виробником етилену податкових векселів та його погашенням шляхом подання до органу ДПС за місцем реєстрації довідки про цільове використання, погодженої з представником органу ДПС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3.  Шляхи  оптимізації механізму справляння непрямих податків

 

 

На сьогодні важливим питаннями для України є побудова сучасної конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої в ЄС, забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі, реалізація збалансованої бюджетної та соціальної політики держави. Досягнення зазначеної мети можливе лише за умови реалізації виваженої державної податкової політики, що враховуватиме міжнародну податкову конкуренцію і європейську податкову гармонізацію.

Основними напрямами  реформування податкової системи України  є:

- забезпечення нейтральності податків;

- зміщення акцентів з прямих податків на непрямі;

- усунення подвійного оподаткування одних і тих самих доходів;

- скорочення податкових пільг (преференцій) юридичним особам та надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки;

- створення рівних умов господарювання для суб’єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності;

- забезпечення економічної ефективності, фіскальної достатності, соціальної справедливості та рівності усіх перед законом, запобігання будь-яким проявам податкової дискримінації;

- забезпечення уніфікації та спрощення звітності, зокрема зменшення обсягів та періодичності її подання;

- забезпечення адміністративної простоти, економічності і стабільності системи оподаткування;

- гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків;

- гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства [54, с. 189].

Одним з основних спрямувань реформування податкової системи України  є реформування непрямого оподаткування  України.

Податок на додану вартість повинен стати основним гарантованим джерелом надходжень до державного бюджету. З метою приведення зазначеного податку у відповідність з міжнародними вимогами необхідно забезпечити:

- охоплення базою оподаткування всіх кінцевих споживчих витрат;

- справляння податку на додану вартість та скорочення пільг (преференцій) щодо його сплати;

- запобігання диференціації основної ставки зазначеного податку.

Пріоритетним є розв’язання  проблеми своєчасного відшкодування  податку на додану вартість шляхом удосконалення механізму його стягнення  і системи адміністрування, порядку реєстрації платників податків та методів здійснення податкового контролю, а також визначення підстав і строків проведення камеральних та планових (позапланових) перевірок.

З метою забезпечення ефективності сплати податку на додану вартість вирішується питання організації його відшкодування. Викривлення процесу відшкодування податку на додану вартість призводить до значних втрат платників податків, примушує сумлінних платників податків застосовувати схеми його оптимізації та суттєво впливає на конкурентоспроможність експортного сектору економіки.

У рамках реформування податку  на додану вартість необхідно вжити  заходів до:

- зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку та приведення їх до переліку типових звільнень (в т.ч. з урахуванням соціальної спрямованості), що застосовуються у міжнародній практиці (ЄС, ГАТТ/СОТ); врегулювання питання щодо застосування спеціальних режимів оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, рибальства; відмова від вексельної форми проведення розрахунків;

- досягнення максимальної нейтральності зазначеного податку шляхом чіткого відокремлення порядку оподаткування операцій, у тому числі пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України, наданням туристичних послуг, ввезенням (вивезенням) на митну (з митної) території давальницької сировини та вивезенням (ввезенням) виробленої з неї готової продукції, а також операцій, які проводяться нерезидентами, зокрема у сфері інформаційних технологій;