Непряме оподаткування згідно нового Податкового кодексу

ЗМІСТ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. Фінансова система України, охоплюючи відносини в сфері накопичення й використання фінансових ресурсів держави, потребує реформування найважливіших її складників, пов'язаних із формуванням бюджету й позабюджетних фондів. З огляду на те, що головним джерелом формування доходної частини бюджетів є податки, питання правового регулювання оподаткування відносять до найбільш актуальних в зв’язку із нещодавним прийняттям Податкового кодексу України. Саме тому на сучасному етапі податкові реформи перетворення посідають головне місце у процесах удосконалення фінансових відносин. З урахуванням цього великого значення набуває процес перебудови податкової системи України, аналіз особливостей правового регулювання справляння податків і зборів. Ефективна система оподаткування – невід'ємна частина економічного комплексу будь-якої сучасної країни. Податки – це не тільки основне джерело надходжень до бюджетів, а й потужний регулятор суспільних відносин, гарант соціального захисту громадян і створення сучасної матеріальної основи суверенітету держави й місцевого самоврядування.

Сьогодні в юридичній та економічній літературі найчастіше податкова система аналізується взагалі. Дослідження ж особливостей правового механізму окремих різновидів, складових частин її немає, а нагальна необхідність у цьому існує. Таке становище пояснюється тим, що різні за змістом типи податків, породжуючи неоднакові правові наслідки, потребують специфічних форм свого правового регулювання. Виходячи з цього, вбачаємо особливо важливим здійснити саме комплексні дослідження окремих інститутів податкового права, які об'єднують однотипні податки, зокрема – непрямі.

Дана тема в аспекті  прийняття Податкового кодексу не знайшла свого достатнього відбиття в наукових розробках. Однією з причин цього є те, що Податковий кодекс був прийнятий нещодавно. В Податковому кодексі по новому врегульовано процес справляння непрямих податків – ПДВ та акцизного податку. Саме тому більшість видань у галузі податкового та фінансового права на сьогоднішній день є застарілими, оскільки спираються на стару нормативно-правову базу, що втратила чинність. Так, законодавство України з питань одного з видів непрямих податків – акцизного збору (акцизного податку) до прийняття Податкового кодексу було дуже розпорошене, його потрібно було відслідковувати в багатьох законах, що призводило до незручності в користуванні. Тепер розділ VІ Податкового кодексу України Акцизний податок поєднав у собі всі законодавчі акти, щоб досягти прозорості та стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним податком.

Таким чином, дослідження  основних проблем справляння непрямих податків в Україні має важливе теоретичне і практичне значення. На жаль, сучасного теоретичного аналізу справляння непрямих податків немає, що й зумовлює актуальність обраної теми дипломної роботи: «Особливості справляння непрямих податків».

Значний внесок у розвиток теоретичних проблем в сфері справляння непрямих податків належить українським вченим: О.Амоші, Л.Бабич, А.Базилюк, В.Беседіну, В.Бородюку, О.Власюку, Л.Воротіній, В.Волику, В.Геєцю, В.Голікову, М.Гуревичеву, М.Дем’яненку, Б.Кваснюку, І.Кириленку, І.Лукінову, І.Луніній,  російським вченим: Л.Абалкіну, І.Горському, І.Осадчій, А.Ходову, Д.Чернику, Є.Ясіну та іншим.

Разом з тим, нова нормативно-правова база в сфері непрямого оподаткування залишається одним із найважливіших сучасних завдань податкової та фінансової науки і потребує здійснення спеціальних розробок.

Непрямі податки приносять  найбільші доходи до бюджету держави, характеризуються стійкістю надходженнями. В інтересах держави та суспільства є збільшення її доходів, значною мірою шляхом підвищення ставок непрямих податків з однієї сторони та недопущенням різкого зростання податкового навантаження на споживання, з іншої сторони, оскільки при підвищенні податкового навантаження на економіку країни відбувається зниження платоспроможності споживачів, зменшення споживання та, зрештою, зменшення сплачуваних сум непрямих податків.

Головною рисою непрямих податків є те, що вони використовуються як регулятор цін. Саме через рівень цін держава справляє вплив на реальні доходи споживачів. Непрямі податки дають змогу регулювати платоспроможний попит як невід’ємну складову ринкової рівноваги.

За допомогою ставок податку на додану вартість держава  може як стимулювати попит споживачів, в період кризової економіки, так  і стримувати – в період надмірного піднесення економіки. За допомогою ставок акцизного податку держава обмежує споживання шкідливих для населення товарів, а також обкладає товари розкоші, споживачі яких спроможні сплатити ці податки.

Непряме оподаткування  в сучасних умовах повинне стимулювати  економічний розвиток країни, сприяти створенню умов для залучення інвестицій, розвитку приватного бізнесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до Державного бюджету тощо.

Об’єктом дослідження  в роботі є податкові правовідносини, що склалися в непрямого оподаткування в Україні.

Предметом дослідження  є справляння непрямих податків.

Метою дослідження в дипломній роботі є вивчення нової нормативно-правової бази в сфері регулювання механізму справляння непрямих податків, виявлення значення непрямих податків для фінансової системи держави. 

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Описати сутність  та значення непрямого оподаткування. 

2. Охарактеризувати чинну  нормативно-правову базу, що регулює  відносини в сфері справляння непрямих податків.

3. Проаналізувати динаміку  та структуру справляння непрямих податків в Україні.

4. Охарактеризувати окремі  форми непрямих податків.

5. Дослідити світовий досвід справляння непрямих податків та запропонувати шляхи його імплементації в національному законодавстві.

6. Опрацювати основні  зміни системи непрямого оподаткування зумовленні прийняттям Податкового кодексу України.

7. Зробити відповідні  висновки.

Методологічну основу дипломної роботи складають сучасні загальнонаукові методи і прийоми пізнання: формально-логічний, історико-порівняльний, системно-структурний, порівняльно-правовий, соціологічний тощо. Основним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, на базі якого проблеми дипломної роботи розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Системний підхід застосовувався для дослідження проблем правового регулювання справляння непрямих податків,  механізмів їх дії і застосування. За допомогою історико-правового методу досліджувалися процеси становлення системи непрямого оподаткування, були розглянуті непрямі податки в їх розвитку й динаміці. Історико-порівняльний метод використано у перебігу аналізу непрямих податків України, держав із розвинутою ринковою економікою. В дипломній роботі використовуються також логічний та статистичний методи.

Дипломна робота ґрунтується на аналізі положень чинного фінансового й податкового законодавства, нормативно-правових актів інших галузей права. У ній також розглядається практика застосування податкового законодавства органами державної податкової адміністрації України, використано проекти законодавчих актів, довідкова література, статистичні матеріали щодо функціонування непрямих податків в Україні.

При підготовці дипломного дослідження було використано наукову й навчальну літературу з фінансового і податкового права, галузевих правових наук.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблена спроба проаналізувати зміст справляння непрямих податків в аспекті Податкового кодексу України, розкрита сутність основних і додаткових елементів їх правового механізму, здійснено поглиблений аналіз правових норм, що регулюють вітчизняну податкову систему та непрямі податки в державі.

Висновки й результати дипломної роботи сформульовані на підставі положень, отриманих у перебігу самостійного дослідження. Усі вони мають практичне значення. Правові норми, що пропонуються для внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України можуть бути використані – у правотворчості. Одержані висновки, які дозволять удосконалити особливості застосування непрямих податків можуть бути використані у правозастосовчій діяльності. Матеріали дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів «Фінансове право», «Податкове право», спеціальних курсів), а також у науково-дослідницькій роботі студентів.

Структура роботи зумовлена  як метою і завданнями дипломної, логікою дослідження теми й складається  з, вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ СПРАВЛЯННЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ

 

 

1.1. Суть непрямого  оподаткування

 

 

Система оподаткування – це сукупність податків і платежів, а також принципів, методів та засобів справляння і контролю за їх надходженням до централізованих фондів.

За формою оподаткування  розрізняють прямі і непрямі  податки:

1) прямі (прибутково-майнові)  податки – податки, що встановлюються  безпосередньо щодо платників,  їх розмір прямо пропорційно  залежить від результатів фінансової  діяльності;

2) непрямі податки  (податки на споживання) – податки,  що обчислюються на основі  цін або фізичних характеристик  товарів та послуг, розмір яких  безпосередньо не залежить від  доходів платника, а визначається  за вартісними або кількісними  характеристиками здійснюваних ним оподатковуваних операцій [21, с. 132].

При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою й споживачем цього  товару, тоді як останній виступає реальним платником податку.

При відповідних умовах непрямі  податки не завжди повністю перекладаються на споживача, якщо попит на реалізовані  товари є досить еластичним, тобто  обсяг реалізації зменшується при  підвищення цін, тоді як прямі податки  можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм росту цін [31, с. 225].

Непряме оподаткування України  передбачає сальдовий розподіл доходів  громадян. У процесі становлення  ринкової економіки непрямі податки  виступають інструментом мобілізації  валового внутрішнього продукту до державного бюджету України.

За економічною природою непрямі  податки поділяються на:

- акцизи;

- мита [40, с. 134].

Акцизи – це непрямі податки  на операції з реалізації товарів  і послуг, що встановлюються у вигляді  надбавки до ціни їх реалізації. У податковій системі України застосовується два види акцизів – податок на додану вартість і акцизний податок.

Мита – це непрямі податки  на операції з переміщення товарів  через митний кордон держави і  встановлюються у вигляді надбавки на митну вартість цих товарів. В податковій системі України розрізняють вивізне і ввізне мита.

Відповідно до бюджетної класифікації України мито (ввізне та вивізне) є  податком на зовнішню торгівлю, а податок  на додану вартість і акцизний збір є внутрішніми податками.

За сферою застосування непрямі податки поділяються на універсальні та специфічні. Універсальними є непрямі податки, що справляються з усіх товарів і послуг, окрім тих, які звільнено від оподаткування. Універсальними непрямими податками в українській податковій системі є податок на додану вартість. У світовій практиці роль універсальних непрямих податків виконують також податок з обороту і податок з продажу [51, с. 122].

Специфічними є непрямі податки, що справляються лише з тих товарів  і послуг, перелік яких визначено  законодавством. Специфічними непрямими податками в податковій системі України є акцизний збір і мито.

За механізмом стягнення непрямі  податки поділяються на одностадійні і багатостадійні. Одностадійними є  непрямі податки, що одноразово стягуються на певному етапі товарообігу. Одностадійними непрямими податками є акцизний збір і мито.

Багатостадійними є  непрямі податки, що підлягають стягненню  на кожному етапі товарообігу – податок на додану вартість, який підлягає сплаті на кожній стадії реалізації товарів і послуг.

За наявністю кумулятивного (каскадного) ефекту непрямі податки  поділяють на:

1) кумулятивні (каскадні) – непрямі податки, механізм  стягнення яких передбачає повторне  оподаткування товарів і послуг  на всіх стадіях їх обігу;

2) некумулятивні (некаскадні) - непрямі податки, механізм стягнення яких виключає можливість повторного оподаткування товарів і послуг, забезпечуючи однакові податкові надходження за однаковими товарами і послугами незалежно від кількості етапів їх обігу на шляху від виробника до споживача [53, с. 69].

Таблиця 1.1

Характеристика непрямих податків України