Податок на додану вартість

 

Аналіз тенденцій  щодо сплати платежів протягом останніх років дає підстави стверджувати, що складова інфляційних процесів, від яких сьогодні потерпає весь світ, несуттєво вплинула на значний приріст  надходжень до бюджету. Так, за даними ДПІ у Харківській області, сума надходжень до Державного бюджету має тенденцію до збільшення. Якщо у 2007 році сума надходжень податкових платежів від даного органу становив 225 749,6 тис. грн., то вже у 2008 році цей показник збільшився на 53 110,9 тис. грн.. (тобто на +23,52%), а в 2009 в порівнянні з 2008 – збільшилась на 57 732,4 тис. грн..

Відповідно, мають тенденцію до зростання надходження і до Зведеного бюджету України. Темп приросту наповнення Зведеного бюджету за рахунок податкових платежів за даними ДПІ у Харківській області за останні 3 роки становить в середньому 25,02%%. Так у 2008 році в порівнянні з 2007 надходження до Зведеного бюджету зросли на 153 036 тис.грн., а у 2009 році в порівнянні з попереднім на 161 217 тис.грн

Деталізуємо показники динаміки зростання у 2006 -2009 роках рівней досліджуємого податку ПДВ в ДПІ у Харківській області.

На рисунку 2.3.1 – 2.3.2 наведена динаміка щомісячних показників фактично сплачених сум ПДВ, поточних рівнів сум недоїмки по ПДВ та поточних рівнів сум переплати ПДВ платниками податку за 2007 – 2009 роки.

 

Аналіз графіків, наведених на рисунку 2.3.1 показує, що в ДПІ у Харківській області у 2008 – 2009 роках процеси стягнення ПДВ характеризуються:

1. зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ до середнього рівня 16 718,7 тис.грн./міс у 2008 році;
2. досягнення щомісячного максимального рівня стягнутого ПДВ в 20,0 млн.грн./міс;
3. постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн.грн. на початок 2009 року та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року;
4. постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн. грн. на початок 2009 року (на +50,0% за рік) та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року (на +133,0% за рік);

 

 

Рис. 2.7. Динаміка щомісячних показників фактично сплачених сум ПДВ, поточних рівнів сум недоїмки по ПДВ та поточних рівнів сум переплати ПДВ платниками податку за 2008 - 2009 рр.

 

Аналіз показників динаміки стягнення ПДВ накопичувальним  обсягом за 2008 -2009 рр. та рівня переплати  ПДВ платниками податків показує, що процеси стягнення ПДВ супроводжуються різними факторами.

 

 

Рис. 2.8. Динаміка накопичених за 2008 -2009 рр. показників фактично сплачених сум ПДВ та рівня сум переплати ПДВ платниками податку

 

Проведений  аналіз структури надходжень та бюджетного відшкодування ПДВ в ДПІ Харківської області у 2006 -2009 роках показує, що зростання надходження ПДВ в Державний бюджет у 2006 -2008 роках є наслідками як зростання стягнення ПДВ, так і поступового зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, а в 2009 році – виключно наслідком різкого зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, що є як питомим результатом діяльності податкової служби у боротьбі з незаконними схемами відшкодуванням ПДВ, так і результатом державної політики невиконання Закону України [4] по своєчасному відшкодуванню експортного ПДВ.

 

 

Рис. 2.9. Динаміка надходжень та відшкодувань ПДВ в ДПІ в Харківській області у 2006 - 2009 рр.

 

На рис. 2.10 наведені результати розрахунків структури податків та зборів, стягнених ДПІ в Харківські до Державного бюджету України у 2009 році, які визначають питому вагу податку на додану вартість в загальній сумі податків.

Аналіз питомої  ваги ПДВ в загальному обсязі стягнених ДПІ в Харківській області податків в Державний та Зведений бюджет України показує, що ПДВ є системообразуючим податком, а динаміка питомої ваги основних податків до Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках характеризується наступними показниками:

1. податок на додану вартість - 55,0%(2007) – 59,6%(2009);
2. податок на прибуток підприємств – 36,9%(2007) – 36,3%(2009);
3. в сумі 2 основних податки до Держбюджету – 91,9%(2007) – 95,9%(2009).

Згідно з  питомою вагою стягуємих податків в ДПІ у Харківській області до Зведеного бюджету, чисельність працівників інспекції, які безпосередньо адмініструють податки та виконують обліково – автоматизаційне обслуговування, повинна бути розподілена наступним чином:

1. відділи адміністрування податку на додану вартість – 27,3%;
2. відділи адміністрування податку на прибуток підприємства – 16,8%;
3. відділи адміністрування податків з доходів фізичних осіб – 32,1%;
4. відділи адміністрування плати за землю – 12,2%;
5. відділи адміністрування інших 14 малих податків – 11,63%[16].

 

 

Рис. 2.10. Структура податків та зборів, стягнених ДПІ в Харківській області до Державного бюджету України у 2009 році

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

У другому розділі  курсової роботи був проведений аналіз динаміки податкових надходжень до Державного бюджету України за 2007-2009 роки. Податкові надходження до Державного бюджету України складаються з доходів загального та спеціального фондів.

Провівши аналіз податкових надходжень до Державного бюджету України за 2007-2009 рр. у структурі можна зробити висновок, що майже за всіма видами податкових надходжень спостерігається їх нестабільність. Надходження податку з доходів фізичних осіб до Державного бюджету України зменшилось протягом 2007-2009 років з 15,8 процентів до 15,4 процентів. Надходження податку на прибуток Державного бюджету України, мало тенденцію до зменшення протягом 2007-2009 років з 15,6 процентів до 11,5 процентів. Розмір надходжень до Державного бюджету України зборів за спеціальне використання природних ресурсів мало навпаки тенденцію до збільшення протягом аналізованого періоду з 2,7 процентів у 2007 році до 3,9 процентів у 2009 році. Надходження податку на додану вартість до Державного бюджету України мало не постійні зміни, протягом 2007-2008 років з 27,0 процентів до 30,9 процентів, а в 2008-2009 роках з 30,9 процентів до 29,3 процентів. Надходження акцизного збору до Державного бюджету України збільшилися протягом 2007-2009 років з 4,8 процентів до 7,5 процентів. Надходження інших податків у 2007 році склало 2,8 процентів. Але до 2009 року набули значення 2,1 процентів.

Надходження податку  на додану вартість склали всього 89,2 процентів річного плану, тоді як за аналогічний період 2008 року – 93,4 процентів від запланованого обсягу. Зокрема, планові показники щодо податку на додану вартість з ввезених в Україну товарів виконану на 90,0 процентів, а з вироблених в Україні товарів на 91,7 процентів. Більше того фактично в перше за останні роки не було виконано план з бюджетного відшкодування: недобір склав 5,4 процентів. Можна стверджувати, що саме завдяки невідшкодуванню вдалося суттєво покращити збирання податку у грудні 2009 року.

Також було проаналізовано динаміку відшкодування податку на додану вартість в 2007-2009 роках. Проаналізовано динаміку прострочених невідшкодованих сум податку на додану вартість за кварталами у 2007-2009 роках та динаміку щомісячних надходжень податку на додану вартість до бюджету та відшкодувань податку з бюджету в 2009 році.

Так можна дійти  до висновку, що  зменшення обсягів  надходжень податку на додану вартість до бюджету протягом 2009 року продовжувала загострюватися ситуація з відшкодуванням податку з бюджету, що проявилося, зокрема, у збільшенні обсягу прострочених сум невідшкодованого податку на додану вартість.

Згідно з  даними Секретаріату Президента України, на початок 2010 року прострочена сума бюджетного відшкодування податку  перевищила 7 млрд. грн..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Проблеми  та шляхи вдосконалення механізму нарахування та сплати податку до бюджету

 

3.1. Шляхи реформування податку на додану вартість з огляду на передовий зарубіжний досвід

Дослідивши  особливості функціювання податку  на додану вартість у багатьох розвинених європейських країнах, зокрема тих, що входять до Європейського Союзу, можна запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні:

1. встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;
2. спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі;
3. змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту;
4. посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;
5. обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності та послуг соціальної сфери обслуговування;
6. змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.

 З метою оптимізації процесу адміністрування ПДВ пропонуються чотири альтернативні шляхи удосконалення законодавства про ПДВ, котрі в рамках євроінтеграції України вже активно впроваджуються органами податкової служби:

1. запровадження ПДВ-рахунків, яке передбачає відкриття кожним платником ПДВ додаткового банківського рахунку для зарахування та списання коштів ПДВ;
2. запровадження ПДВ-поля, коли у платіжному дорученні банку на перерахування коштів передбачено окреме вікно, де проставлятиметься сума ПДВ, яка перераховуватиметься разом із платіжним дорученням;
3. запровадження солідарної відповідальності, яке передбачає у разі виявлення одного з фіктивних контрагентів відповідальність усіх, хто в цьому ланцюгу скористався неіснуючим податковим кредитом;
4. подання в електронному вигляді реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, яке означає, що разом із декларацією за звітний місяць до податкового органу буде також надано і копію реєстру податкових накладних.

Протягом останніх років в Україні докладалося  чимало зусиль для створення та вдосконалення податкової системи, перетворення податків на дієві важелі економічної політики. При цьому стратегічною метою є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство.

 Ключове  місце в процесі гармонізації національного податкового законодавства з вимогами законодавства Європейського Союзу приділяється прийняттю Податкового кодексу України.

 Під час  опрацювання відповідних розділів  проекту Кодексу враховувалися  вимоги щодо приведення їх  у відповідність з основними положеннями законодавства Європейського Союзу, зокрема у сфері обкладання податком на додану вартість, справляння акцизного збору, спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва. При цьому пріоритетними питаннями в області адаптації податкового законодавства, на яких у першу чергу були сконцентровані зусилля розробників проекту Податкового кодексу i за якими в обов’язковому порядку має забезпечуватися приблизна адекватність проектів нормативно-правових актів України законодавству ЄС, є непряме оподаткування, перш за все податок на додану вартість [9].

 У ході  роботи над проектом Податкового кодексу робоча група з його підготовки проводила консультації з представниками науки, юристами та економістами. Як відзначили представники наукових кіл, які здійснили експертизу розділів проекту, одним з найбільш вдалих є розділ «Податок на додану вартість», виписаний з урахуванням Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, оскільки він є найбільш адаптованим до європейського законодавства. У цьому розділі проекту знайшла відображення низка важливих моментів реформування системи обкладання цим податком у частині відповідності вимогам зазначеної Директиви.

 У проекті  Кодексу враховано положення,  які містяться у згаданій Директиві, а саме: визначення термінів; перелік платників податку на додану вартість; визначення об’єктів оподаткування ПДВ, бази оподаткування, понять поставки товарів, поставки послуг, місця поставки товарів та місця поставки послуг; перелік операцій, що звільняються від обкладання податком на додану вартість на території країни та при ввезенні товарів на митну територію України; ставки податку; перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; порядок подання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом тощо.