Податок на додану вартість

 

Зупинимось  детальніше на аналізі ПДВ в доходній частині Зведеного та Державного бюджету. У 2009 році до Державного бюджету надійшло 84,6 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 7,5 млрд. грн. або на 8,1%, менше відповідного показника попереднього року [16].

Як вже відомо, основним джерелом формування доходів  Зведеного бюджету України виступають податки. Податок на додану вартість складає 37% Зведеного бюджету України, податок на прибуток з підприємств 22%, податок з доходів фізичних осіб 22%, плата за землю 2%, акцизний збір 7%, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 6% та інші податкові надходження – 4%.(Рис. 2.1.1).

Найбільшу частку, як видно з діаграми займає податок на додану вартість.

 

 

Рис. 2.3. Структура Зведеного бюджету у 2009 році

 

Надходження податку  на додану вартість склали всього 89,2% річного плану, тоді як за аналогічний період 2008 року – 93,4% від запланованого обсягу. Зокрема, планові показники щодо податку на додану вартість з ввезених в Україну товарів виконану на 90,0%, а з вироблених в Україні товарів на 91,7%. Більше того фактично в перше за останні роки не було виконано план з бюджетного відшкодування: недобір склав 5,4%. Можна стверджувати, що саме завдяки невідшкодуванню вдалося суттєво покращити збирання податку у грудні 2009 року [18].

До факторів, що сприяли зменшенню надходжень податку на додану вартість, слід віднести, перш за все, скорочення обсягів виробництва і споживання у 2009 році в наслідок фінансово-економічної кризи.

На показник надходжень податку з ввезених на територію України товарів вплинуло зменшення обсягів імпорту.

 

 

Рис. 2.4. Динаміка абсолютних обсягів ПДВ, стягнутого в Державний бюджет України у 2003 – 2010(проект) роках (посегментно – внутрішній ПДВ, імпортний ПДВ, відшкодування платникам експортного ПДВ)

 

Як показує  аналіз графіків, наведених на рисунок 2.4, абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 2,0 (81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на 40 млрд.грн. (бюджетне відшкодування)). У 2010 році в Державному бюджеті прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня 40 млрд.грн. у 2009 році до рівня 20 млрд.грн. у 2010 році за рахунок скорочення бюджетного відшкодування за операціями «псевдоекспорту» та «нетипового експорту» з застосуванням фіктивних підприємств, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року.

Проаналізувавши додатки до Закону України Про  державний бюджет України на 2006 - 2008 роках [8] – [14], можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ  значно зростає з кожним роком. Так  у 2006 році сума становила 15,8 млрд. грн., 2007 році - 18,7 млрд. грн., а у 2008 - 24,5 млрд. грн. А, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», бюджетне відшкодування було заплановано на суму 45,5 млрд. грн., що на 85,87% більше, ніж у 2008 році, хоча обсяги експорту товарів та послуг у 2009 році на фоні світової фінансової кризи та зниження попиту у порівнянні з 2008 роком були заплановані на значно нижчому рівні.

З точки зору формування надходжень у бюджет податок  на додану вартість серед непрямих податків займає перше місце. Це пов’язано з більшим переліком товарів, та з меншою залежністю від циклу економічної кон’юнктури.

Але, якщо враховувати  індекс інфляції, реальні надходження  як від податку на додану вартість, так і інших податків, постійно зменшуються. Такі дані свідчать насамперед про те, що в Україні зменшився обсяг виробництва, а також відбувається приховування податків. За таких умов значна кількість платників цього податку майже автоматично поповнює кількість потенційних порушників, а отже значні суми не надходять до бюджету, через неможливість своєчасно простежити усі зміни та застосувати їх на практиці [15, c.132].

 

2.2 Аналіз сум  відшкодувань податку на додану  вартість

 

Якщо    в   наступному   податковому   періоді   сума статті,  має  від'ємне значення, то:

1. бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем   товарів/послуг   у  попередніх  податкових  періодах постачальникам таких  товарів/послуг  або  до  Державного  бюджету України,  а  в  разі  отримання  від  нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання,  включеного  до податкової   декларації  за  попередній  період  за  отримані  від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
2. залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після  бюджетного  відшкодування  включається  до  складу сум,  що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають  права на отримання  бюджетного  відшкодування особи, які:

1. були зареєстровані  як  платники  цього  податку  менш ніж за 12 календарних місяців до місяця,  за наслідками  якого  подається заява  на  бюджетне  відшкодування  (крім  нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
2. мали обсяги     оподатковуваних     операцій    за    останні 12 календарних  місяців  менші,  ніж  заявлена   сума   бюджетного відшкодування  (крім  нарахування  податкового  кредиту  внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) [1].

Платник податку  може прийняти самостійно  рішення  про зарахування   в  повному  обсязі  належної  йому  суми  бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань  з цього податку,  що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.  Зазначене  рішення  відображається  платником  податку  у податковій декларації,  яку він  подає  за  результатами  звітного (податкового) періоду,  в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. У разі  прийняття  такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку  сум   бюджетного   відшкодування   наступних   звітних (податкових) періодів.

Платник   податку,   який   має   право  на  отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  суми бюджетного  відшкодування,  подає відповідному  органу  державної податкової служби податкову декларацію  та  заяву про повернення суми  бюджетного  відшкодування,  яка відображається у податковій декларації.

До декларації  додаються  розрахунок  суми  бюджетного відшкодування,  а  також  оригінали  митних декларацій (примірників декларанта),  що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території  України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного   відшкодування   визначаються   центральним    органом державної податкової служби.

Протягом   30   календарних   днів,  що  настають  за граничним терміном  отримання  податкової  декларації,  податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За  наявності  достатніх  підстав,  які свідчать,  що розрахунок  суми  бюджетного   відшкодування   було   зроблено   з порушенням  норм  податкового законодавства,  податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для   визначення   достовірності   нарахування  такого  бюджетного відшкодування  протягом  30  календарних  днів,  що  настають   за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх   підстав,  які  надають  право  податковим органам на позапланову  виїзну  документальну  перевірку  платника податку   на   додану   вартість   для   визначення  достовірності нарахування  бюджетного  відшкодування  податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі отриманого висновку  відповідного  органу державної  податкової служби орган Державного казначейства України  видає  платнику  податку  зазначену  в   ньому   суму   бюджетного відшкодування  шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку  протягом  п'яти  операційних  днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Якщо за результатами камеральної  або  документальної позапланової  виїзної  перевірки орган державної податкової служби виявляє  невідповідність  суми  бюджетного   відшкодування   сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

1. у   разі   заниження   заявленої  платником  податку  суми бюджетного відшкодування щодо суми,  визначеної органом  державної податкової  служби  за  результатами перевірок,  надсилає платнику податку податкове повідомлення,  в якому зазначаються сума  такого заниження   та  підстави  для  її  вирахування.  У  цьому  випадку вважається,  що  платник  податку  добровільно  відмовляється  від отримання  такої  суми  заниження  як  бюджетного відшкодування та враховує її  у  зменшення податкових  зобов'язань  з  цього  податку  в наступних податкових періодах;
2. у  разі  перевищення  заявленої  платником  податку   суми бюджетного  відшкодування над сумою,  визначеною органом державної податкової служби за  результатами  перевірок,  надсилає  платнику податку  податкове повідомлення,  в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
3. у разі з'ясування  за  результатами  проведення  перевірок факту,   за  яким  платник  податку  не  має  права  на  отримання бюджетного  відшкодування,  надсилає  платнику  податку  податкове повідомлення,  в  якому  зазначаються  підстави  відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі якщо за результатами  перевірки  сум  податку, заявлених  до  відшкодування,  платник податку або орган  державної податкової  служби  розпочинає  процедуру  адміністративного   або судового оскарження,  орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного  повідомлення від  платника  або  ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний  повідомити  про  це  орган  Державного  казначейства України.  Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної  суми  до  набрання законної сили судовим рішенням.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату  бюджетного відшкодування  наявністю  або  відсутністю доходів,  отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Платники  податку,  які  мають  право   на   бюджетне відшкодування  відповідно до цієї статті,  подали відповідну заяву та відповідають критеріям,  визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне     відшкодування     здійснюється    за результатами камеральної  перевірки,  яка   проводиться   протягом 20 календарних  днів,  наступних  за  граничним терміном отримання податкової декларації,  та   відповідно   до   вимог.

На фоні зменшення  обсягів надходжень податку на додану вартість до бюджету протягом 2009 року продовжувала загострюватися ситуація з відшкодуванням податку з бюджету, що проявилося, зокрема, у збільшенні обсягу прострочених сум невідшкодованого податку на додану вартість.

 

 

 

Рис. 2.5. Динаміка прострочених невідшкодованих сум податку на додану вартість за кварталами у 2007-2009 роках

Таке зростання  обсягів простроченого відшкодування податку відбулося насамперед внаслідок скорочення обсягів відшкодування податку з бюджету у IV кварталі 2009 року. При чому можна припустити, що причина такого скорочення полягає у бажанні покращити показники дохідної частини бюджету за результатами року шляхом перенесення відшкодувань податку з бюджету на наступний бюджетний рік. Про це свідчить зростання надходжень податку на додану вартість в IV кварталі року на фоні різкого зменшення обсягів відшкодування в цей же період.

 

 

 

Рис. 2.6. Динаміка щомісячних надходжень податку на додану вартість до бюджету та відшкодувань податку з бюджету в 2009 році

 

Характерною особливістю  бюджетного процесу в 2009 році стало  залучення до бюджету нетипових надходжень. Так, у І кварталі від НАК «Нафтогаз» до бюджету надійшло 2,6 млрд. грн.. податку на додану вартість за розмитнений газ, який було закачано в українські газові сховища компанією РосУкрЕнерго у 2008 році [17].

Державна податкова  адміністрація розробила механізм визначення права платника податку  на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідний порядок  затверджений наказом ДПАУ №42 від 25 січня 2011 року. Документ розроблено відповідно до п.200.18 – 200.21 Податкового кодексу.

Критерії оцінки платника, відповідність яким дає  такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість , базуються на аналізі звітних показників і наявної податкової інформації. У порядку розписано, що з себе представляють ці дані і як будуть розраховуватись показники.

Для отримання  права на автоматичне бюджетне відшкодування  сум податку на додану вартість платник  податків повинен відповідати одночасно  всім критеріям, визначеним п.200.19 Кодексу. Тобто кожному з таких занумерованих:

1. не перебувають у судових процедурах банкрутства;

2)   включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців та до цього реєстру стосовно них не внесено запису про відсутність підтвердження відомостей, відсутність за місцем проживання, прийняття рішень про припинення юрособи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, припинення держреєстрації, визначення повністю або частково недійсними установчих документів або змін до установчих документів(для юрособи);

3)   здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага, яких протягом попередніх 12 місяців сукупно становить не менше 50% загального обсягу поставок);

4)  загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку по придбаних товарах/послугах та податковим зобов’язанням його контрагентів, в частині поставки таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10% заявленої;

5)    середня заробітна плата працівників не менш ніж в 2,5 рази перевищує розмір мінімальної зарплати (на місяць) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

6)       не мають податку боргу;

7)    виконується одна з таких умов: або чисельність працівників перевищує 20 осіб, або залишкова балансова вартість основних фондів на звітну дату перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців, або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати в бюджет вище середнього по галузі.

 

2.3. Аналіз стягнення податку на додану вартість в Харківській області