Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2012 в 13:52, курсовая работа
Метою роботи є вивчення поняття про податок на додану вартість, його методологію нарахування, справляння, виплати тощо, а також розглянути його історичне становлення, розвиток, переваги і недоліки.
Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
Розкрити економічну сутність доданої вартості та податку на додану вартість як найбільш адекватної форми сучасного непрямого оподаткування.
Проаналізувати причини виникнення і динаміку розвитку, переваги і недоліки системи оподаткування доданої вартості; процес формування, сучасний стан і проблеми вітчизняного механізму податку на додану вартість, його вплив на діяльність суб’єктів господарювання та стан державних фінансів України.
Визначити основні напрями удосконалення вітчизняної системи оподаткування доданої вартості; обґрунтувати можливість і доцільність використання в Україні позитивного досвіду застосування В в розвинених країнах.
Вступ ………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Основні поняття та загальна характеристика податку на додану вартість…………………………………………...……5
1.1. Характеристика податку на додану вартість …………………..……..….5
1.2. Принципи побудови і аналіз механізму справляння податку на додану вартість…………………………………………………………………….………...….9
1.3. База оподаткування податку на додану вартість………………………..16
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………………....21
РОЗДІЛ 2. Аналіз надходжень до Державного бюджету податку на додану вартість………………………………………………………..……23
2.1. Аналіз податку на додану вартість в Державному бюджеті України....23
2.2. Аналіз сум відшкодувань податку на додану вартість ……….……..…31
2.3. Аналіз стягнення податку на додану вартість в Харківській області ……………………………………………………………………………...….38
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………………………43
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТЯГНЕННЯ
ПДВ В УКРАЇНІ…………………………………………..……………………….….45
3.1. Шляхи реформування податку на додану вартість з огляду на передовий зарубіжний досвід……….………………..…………..………………….45
3.2. Податок на додану вартість в системах оподаткування європейських країн …………………………………………………………………………………...53
3.3. Проблеми та перспективи функціонування податку на додану вартість в Україні....….……………………………………………………………………….......58
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………..…63
Список використаних джерел…………………………………….…….…65
Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів.
Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом [1].
При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а в разі нарахування суми податкового зобов'язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов'язання.
Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Зрозуміло, що податок на додану вартість має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період у системі оподаткування в України намагається запровадити податок на додану вартість Європейського зразка. Адже податок на додану вартість стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки, формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції, забезпечує значні надходження в державну казну. Поряд з цим податок на додану вартість є податком з найбільшими витратами на його адміністрування, потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування, не сприяє справедливому перерозподілу доходів.
Основним недоліком податку на додану вартість, як непрямого податку, є те, що він закладається в ціну товарів і тим самим підвищує її, що спричиняє недоступність деяких товарів, які оподатковуються податком на додану вартість малозабезпеченим верствам населення. Аналіз чинного законодавства з податку на додану вартість засвідчив ще один істотний недолік — подвійне оподаткування. Оподаткування власне доданої вартості, сплата податку пропорційно новоствореній вартості на відповідному етапі виробництва чи просування товарів наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності оподаткування.
Розглядаючи більш конкретно ставки податку на додану вартість, слід особливо звернути на два моменти. Перший – пов’язаний з розміром ставки. Спочатку її було встановлено на рівні 28%, її розмір перевищував усі допустимі межі. Тому рішення про доведення ставки податку на додану вартість до 17% є виправданим.
Другий момент – визначається кількістю ставок, що використовуються. Встановлення єдиної ставки податку значно спрощує систему функціонування та обслуговування податку на додану вартість.
Разом з тим характерною рисою податку на додану вартість як із позиції фіскальної достатності, так і з позиції економічної ефективності є його здатність сприяти реальній оцінці вартості товарів. Тому широка система пільг щодо сплати податку на додану вартість є недостатньо економічно виправданою.
Таким чином, податок на додану вартість посідає значне місце в податковій системі України. Він має свої переваги та недоліки, як з фіскальних позицій, так і з огляду регулювання обсягів споживання. Завдання науки про податки полягає в подальшому вдосконаленні механізму справляння податку, що вимагає як високої податкової техніки, так і великих фінансових витрат. Як свідчить світовий досвід – це єдиний правильний шлях.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ НАДХОДЖЕНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
2.1. Аналіз податку на додану вартість в Державному бюджеті Україні
Україна переживає економічну кризу. Одним з головним чинників є податкова система. З одного боку, вона не забезпечує державу достатніми і надійними доходами, що породжує фінансову кризу держави на макрорівні, а з другого — підриває фінансову базу підприємницьких структур, чим зумовлює кризу в мікроекономічному середовищі.
З огляду на це, виникає потреба у глибокому аналізі способів мобілізації доходів держави, обґрунтування напрямків, форм і методів підвищення результативності її фінансової діяльності.
Світовий досвід підтверджує, що існують різні фінансові способи мобілізації доходів держави. У найзагальнішому вигляді їх поділяють на податкові й неподаткові. Однак на сучасному етапі найважливішу роль відіграє податкова діяльність.
Державний бюджет України — це централізований фонд фінансових ресурсів держави, які використовуються для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України. В організаційному аспекті бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави.
Сукупність всіх бюджетів (Державний бюджет України, республіканський бюджет АРК, місцеві бюджети) є Зведеним бюджетом України, який використовується для аналізу визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку.
Основним джерелом доходів бюджетів базового рівня є регулюючи доходи, перш за все — прибутки від податків.
Таблиця 2.1.
Структура доходної частини Державного бюджету України у 2003 - 2010 роках
Найменування згідно з бюджетною класифікацією |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Разом доходів |
53272581 |
65215663 |
106124986 |
125785131 |
157287046 |
231931967 |
238931337 |
284691908 |
Кошти,що надходять до Державного бюджету з інших бюджетів (місцевих) |
2383412,4 |
1590915,7 |
1322801,4 |
1421804,7 |
3800379 |
7423199,1 |
8741215,5 |
|
Податок з доходів фізичних осіб в держ-бюджет |
0 |
752090,6 |
759600 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Податок на прибуток підприємств |
11667740 |
12606780 |
20326093 |
26044900 |
28638600 |
42148549 |
41936144 |
|
Збори за спеціальне використання природних ресурсів |
754445 |
931623 |
1391147 |
2109491,8 |
1908560,7 |
2815932 |
3196366,2 |
|
Податок на додану вартість |
13652000 |
19843800 |
33702686 |
42859178 |
65122466 |
98628606 |
94839599 |
116691600 |
Податок на додану вартість із вироблених в Україні |
13052000 |
18376100 |
26704366 |
31078000 |
41653386 |
48980907 |
50066000 |
55879000 |
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами |
-9677350 |
-10835000 |
-13158820 |
-15864922 |
-18776900 |
-32592693 |
-36518500 |
-20856000 |
Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів |
10277350 |
12302700 |
20157140 |
27646100 |
42245980 |
82240391 |
81292099 |
81668600 |
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів |
4331804 |
5934631 |
7483553 |
9584399 |
8999852 |
11133120 |
19064930 |
|
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів |
552900 |
808139 |
911788 |
887127 |
1329123 |
2573125,4 |
5857560 |
|
Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності |
127770 |
328010 |
465934 |
480560 |
628312,4 |
583914 |
449578 |
|
Ввізне мито |
2582500 |
3660614 |
6370250 |
6308166 |
8060000 |
12096000 |
12310000 |
Продовження таблиці 2.1
Вивізне мито |
180594,1 |
906200 |
1262072 |
1112475,4 |
299044 |
364840 |
2727720 |
|
Інші податки (Збір на розвиток виноградорства, садівництва і землярства) |
175300 |
184000 |
206234 |
263303 |
275000 |
412000 |
508000 |
|
Доходи від
власної і підприємницької |
5997230 |
6857051,1 |
13060485 |
12525167 |
14133000 |
18475069 |
16736371 |
|
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу |
1015151,3 |
1256594,5 |
1432937 |
1365863 |
1434547,4 |
1988404,4 |
1480990 |
|
Надходження від штрафів та фінансових санкцій |
283800 |
343170 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Інші неподаткові надходження |
3686922,2 |
1972007 |
5256949,2 |
10118182 |
10204840 |
14618702 |
13293023 |
|
Додаткові збори з підприємств на виплату пенсій(з 2004р) |
0 |
2484305,1 |
3961540,2 |
4574893 |
4574202,7 |
2200000 |
4660500 |
|
Власні надходження бюджетних установ |
4684038,9 |
5325618,2 |
6820302,7 |
8133975 |
9865489,4 |
12000215 |
16302015 |
|
Надходження від продажу основного капіталу |
56000 |
52400 |
59682 |
48035 |
40500 |
47500 |
6000 |
|
Надходження від реалізації державних запасів товарів |
405050 |
590500 |
611700 |
740007,7 |
150000 |
1023000 |
790452 |
|
Надходження від продажу землі і нематеріальних активів |
1210000 |
4326244,4 |
1663904 |
|||||
Надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях |
145562,9 |
168065,2 |
161496 |
130399,7 |
97613,9 |
95343,7 |
175880 |
|
Платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів |
120000 |
120000 |
120000 |
124000 |
150000 |
167800 |
167800 |
|
Збір за забруднення навколишнього природного середовища |
70000 |
74430,4 |
98667,9 |
501505 |
584093 |
605706,6 |
257081,4 |
|
Податкові надходження |
34408466 |
45943018 |
74897091 |
89733648 |
115357404 |
170890787 |
178654445 |
|
Неподаткові надходження |
10983104 |
12913128 |
28823618 |
32143187 |
29831946 |
42775370 |
40913760 |
|
Власні надходження бюджетних установ(окремо) |
4686038,9 |
5325618,2 |
7168302,7 |
8133975 |
9855489,4 |
12000215 |
16302015 |
|
Разом доходів |
53272581 |
65215663 |
106124986 |
125785131 |
157287046 |
231931967 |
238931337 |
284691908 |
Динаміка і структура надходжень ПДВ, які адмініструються відповідними підрозділами в районній ДПІ, характеризується наступними показниками [20]:
Рис. 2.1. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2003 - 2009 рр. та питома вага ПДВ
Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень зведеного бюджету за 2009 рік порівняно з 2008 роком зменшилася на 4,2 в.п. до 72,1%. Водночас змінилась і структура самих податкових надходжень.
Так, дещо скоротились частки таких надходжень, як податок на прибуток підприємства (на 4,6 п.в.), податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 1,7 в.п.), та податок на додану вартість ( на 1,6 в.п.).
Рис. 2.2. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2009 році
У 2009 році до державного бюджету надійшло 148,9 млрд. грн. податкових надходжень, що на 19,0 млрд. грн., або на 11,3%, менше відповідного показника минулого року.
Аналіз тенденцій щодо сплати платежів протягом останніх років дає підстави стверджувати, що складова інфляційних процесів, від яких сьогодні потерпає весь світ, несуттєво вплинула на значний приріст надходжень до бюджету.
Аналіз питомої ваги податку на додану вартість в загальному обсязі стягнених податків в Державний та Зведений бюджет України показує, що ПДВ є системообразуючим податком, який займає найбільшу частку.
Таблиця 2.2
Структура доходів Зведеного та Державного бюджетів України у 2007 – 2009 роках
Доходи |
Зведений бюджет |
Державний бюджет | ||||
2007 |
2008 |
2009 |
2007 |
2008 |
2009 | |
Податкові надходження, у т.ч.: |
73,3 |
76,3 |
72,1 |
72,2 |
74,9 |
68,4 |
податок з доходів фізичних осіб |
15,8 |
15,4 |
15,4 |
Х |
Х |
Х |
податок на прибуток підприємств |
15,6 |
16,1 |
11,5 |
21 |
21,2 |
14,9 |
збори за спеціальне використання природних ресурсів, із них: |
2,7 |
3,1 |
3,9 |
1,2 |
1,1 |
1,2 |
плата за землю |
1,8 |
2,2 |
2,9 |
Х |
Х |
Х |
податок на додану вартість |
27 |
30,9 |
29,3 |
36,8 |
41,1 |
38,9 |
акцизний збір |
4,8 |
4,3 |
7,5 |
6,5 |
5,7 |
9,8 |
податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції |
4,6 |
4,1 |
2,4 |
6,2 |
5,5 |
3,2 |
інші податкові надходження |
2,8 |
2,4 |
2,1 |
0,5 |
0,3 |
0,4 |
Неподаткові платежі |
22,1 |
20,3 |
25,6 |
26,1 |
23,6 |
30,5 |
Доходи від операцій з капіталом |
2,9 |
2,3 |
1,3 |
1,1 |
0,9 |
0,5 |
Цільові фонди |
1,7 |
1,1 |
0,8 |
0,5 |
0,5 |
0,3 |
Інші надходження |
0 |
0 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,3 |