Необхідність та шляхи реформування податкового законодавства України

      Виконуючи завдання формування та ведення державного реєстру фізичних осіб-платників податків та єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб Державна податкова адміністрація України здійснює функцію обліку – надає фізичним особам-платникам податків ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-платника податків та їх обов'язкових платежів та веде Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб. .

      Державна  податкова адміністрація України  та державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом виконують функцію прогнозування та аналітичну. Вони прогнозують, аналізують надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень. А спеціальні підрозділи органів державної податкової служби – податкова міліція – аналізують інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозують тенденції розвитку негативних процесів, пов'язаних з оподаткуванням.

      Здійснення  таких завдань, як внесення у встановленому  порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування потребує виконання відповідної функції, яку можна назвати нормотворчою. Цю функцію реалізує Державна податкова адміністрація України, яка розробляє і видає у передбачених законом випадках нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які, до речі, мають відношення до оподаткування, впливають на права й інтереси платників; розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства; вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування.

      Державна  податкова адміністрація України розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України.

      Органи  державної податкової служби виконують  і інформаційну функцію: у разі виявлення  фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляють матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби із організованою злочинністю; передають відповідним правоохоронним органам матеріали про факти правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції.

      Наступна  функція, яку здійснюють органи державної  податкової служби, – правоохоронна. Як зазначалося вище, у їх структурі діють спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція. Саме наявність таких підрозділів, які приймають і реєструють заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснюють в установленому порядку їх перевірку і приймають щодо них передбачені законом рішення; здійснюють відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводять дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживають заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляють причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживають заходів щодо їх усунення; забезпечують безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків; запобігають корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирають, аналізують, узагальнюють інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозують тенденції розвитку негативних процесів, пов'язаних з оподаткуванням. Це відрізняє органи державної податкової служби від інших органів, що сприяють чи забезпечують формування дохідної частини бюджетів.

      В умовах розвитку нових економічних  відносин в Україні різко зростає  актуальність боротьби з порушеннями  податкового законодавства. У таких  умовах особливого значення набуває  оптимізація управління та вдосконалення організаційних структур. Певне місце тут займає організаційно-штатна робота – діяльність податкового органу, спрямована на ефективне використання певної штатної чисельності працівників.

      Облік платників податків в органах  державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділу з обліку платників податків, які повинні забезпечити виконання таких робіт (рис.1.4):

Компетенція, завдання та функції органів державної  податкової служби, що реалізуються через  їх організаційну структуру, взаємовідносини між ними та окремими службами надають системі органів державної податкової служби необхідної цілісності, чіткого підпорядкування та певної самостійності окремих елементів. Зазначене дає можливість державній податковій службі ефективно діяти на основі єдиних правових норм, незважаючи на складні завдання, покладені на неї. Зазначені завдання обумовлюють і досить складну організаційну структуру.

      Структура Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі дещо відрізняється від структури Державної податкової адміністрації України у зв’язку з відсутністю в їх компетенції ряду функцій, що викликане конкретними особливостями їх діяльності.

      Для виконання завдань, що стоять перед  податковою службою, актуальним є вдосконалення організаційної структури органів державної податкової служби України. З цією метою опрацьовується програма модернізації державної податкової служби, яка передбачає насамперед реорганізацію та консолідацію її органів шляхом об'єднання та укрупнення. Планується з 27 діючих територіальних підрозділів сформувати 10 податкових округів та 150 податкових інспекцій районного рівня, що дасть можливість істотно скоротити чисельність керівного управлінського персоналу, а також підвищити ефективність роботи податкових органів, зміцнити їх кадровий потенціал, зменшити видатки на утримання служби тощо [51, с.11 ].

      У якості першочергових кроків модернізації передбачається розробка та впровадження більш досконалої функціональної організації для трьох рівнів податкової служби (Державна податкова адміністрація України, регіональні органи податкової служби, районні та міські інспекції), впровадження системи управління, яка б відповідала новій функціональній організації, та вдосконалення діяльності за рахунок розвитку програмних продуктів, нового комп'ютерного обладнання та законодавчої бази [19, c.10-11]. 

     1.3 Основні принципи податкової  політики в Україні 

     Виходячи  із загальної функції політики держави, мети та завдань податкової політики визначаються головні принципи її організації. До них належать:

     Принцип справедливості та соціальної направленості означає, що держава встановлює таку систему оподаткування, яка враховує всі фактори діяльності юридичних і фізичних осіб - доходи і споживання, майно і приріст грошового капіталу, ресурсну забезпеченість і віддачу вкладених коштів та ін. Кожний вид податку більш влаштовує одні верстви населення і настільки ж не підходить іншим. Принцип соціальної справедливості реалізується не через пошук і впровадження найбільш "справедливого" податку, а шляхом поступового встановлення оптимальної структури та рівня оподаткування, яка мають максимально задовольняти всі верстви населення, господарюючі суб'єкти.  З принципом соціальної справедливості щільно пов'язаний  принцип рівнонапруженості. Рівнонапруженість означає, що зобов'язання перед бюджетом установлюються для всіх платників згідно з їхніми можливостями і результатами діяльності. Саме поєднання потенційних можливостей і досягнутих результатів     може   забезпечити рівнонапруженість.

     Принцип вигідності або економічної зацікавленості – як для держави так і для платника податку. Сутність цього принципу полягає в тому, що платник податку має отримати максимум благ чи послуг, яка б задовольняла його уяву про їх вартість.

     Принцип стабільності означає, що податкова політика повинна неодмінно дотримуватися визначених на певний час орієнтирів у розвитку суспільства, змінюватись поступово, еволюційним шляхом. Стабільність податкової політики:

     по-перше, дає змогу всім суб'єктам фінансових відносин мати сталі інтереси і виходячи з них вести перспективну фінансову політику. Ні про яке нормальне фінансове планування, в таких умовах не може бути й мови.

     по-друге, стабільність податкової політики забезпечує високій рівень податкової роботи, оскільки податкова служба теж повинна мати певний час на освоєння механізму стягнення того чи іншого податку.

     Принцип економічної ефективності. Така ефективність передбачає: забезпечення повноти і своєчасності сплати податків, максимальне виключення можливості ухилення від податків, мінімальність затрат пов'язаних з обліком платників і збирання податків, порівняно з надходженнями від цих податків.

     Гнучкість податкової політики. Даний принцип відображає регулюючу функцію податків і характеризує використання податків, зборів як фінансових інструментів впливу на  економіку країни.

     Основи  податкової політики складуються на кожний фінансовий рік через прийняття  державного бюджету, а її проведення здійснюється шляхом  прийняття відповідних законодавчо-нормативних актів.

     При визначені ефективності здійснюваної податкової політики виділяють поняття  етатизму – пріоритет інтересів держави над суспільством  та обов'язків суб'єктів перед їх правами.

     Усю сукупність завдань податкової політики  умовно поділяють на три групи:

     фіскальна – мобілізація коштів до бюджетів усіх рівнів для забезпечення держави фінансовими ресурсами.

     економічна  – спрямована на підвищення рівня економічного розвитку держави, пожвавлення ділової і підприємницької активності в країні і міжнародних економічних зв'язків, сприяння вирішенню соціальних проблем.

     контролююча – контроль за діяльністю суб'єктів економічних відносин

     При розробці податкової політики враховуються інтереси всіх сторін податкових відносин. На практиці податкова політика здійснюється через відповідний податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно - правових форм і методів управління оподаткування. Держава додає цьому механізму юридичну форму через податкове законодавство[58, c.249]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ  ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ 

     2.1 Аналіз стану системи прямого   оподаткування в  Україні 

     Однією  з складових податкової системи України є прямі податки, які відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету.

     Прямі податки встановлюються безпосередньо  щодо платників і їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, легше контролювати надходження, з їх допомогою можна регулювати підприємницьку активність. Багато хто вважає, що вони справедливіші, залежать від величини доходу платників податку, в той час, коли непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший.

     Але на жаль структура податкової системи  України підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і  роботи податкових служб прослідковується поступове зменшення долі прямих податків. В Україні чинником, що підсилює цю закономірність є падіння реальних доходів.

     Актуальним  проблемам прямого оподаткування  в Україні приділяється велика увага. Зокрема, з 1 січня 2004р. знижено ставки основних прямих податків: податку на доходи фізичних осіб – до 15%, спрощено деякі правила обліку і нарахування так званих «соціальних податків і зборів», зменшились відсотки відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у 2004р. – 0,7%, а вже у 2009р. - 0,6%, але відсотки відрахування до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття навпаки збільшились у 2004р. – 0,5%, а вже у 2009р. – 0,6%. Це свідчить про намагання економічного апарату держави оптимізувати механізм прямого оподаткування, спростити адміністрування прямих податків, посилити їхню регулюючу дію на розвиток національної економіки. Натомість подальше реформування системи прямого оподаткування гальмується як макроекономічними причинами (загальна економічна нестабільність, низька продуктивність економіки), так і окремими вадами податкового адміністрування. Українська економіка має розвиватися на інвестиційно-інноваційній основі зі сталими випереджаючими темпами. Відродження випереджаючого економічного зростання можливе лише в умовах створення економіко – правового середовища. Досягти цієї мети можна лише в результаті вироблення і реалізації ефективної державної податкової політики, передусім в напрямі реформування системи прямого оподаткування, оскільки саме прямі податки справляють вплив на результати господарювання та економічної активності юридичних і фізичних осіб.