Лекции по «Оподаткування підприємств»

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 13:44, курс лекций

Описание работы

Мета та завдання вивчення дисципліни – формування знань з організації і функціонування податкової системи, проведення податкової політики в Україні та практичних навичок розрахунків і платежів податків до бюджетів.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен оволодіти знаннями:
про систему законодавчих та інших нормативних актів з оподаткування;
про основні елементи податків;
про функції податків; принципи оподаткування;
про класифікацію податків, систему податків в Україні, механізм нарахування і сплати податків
вміти:
визначати базу оподаткування за даними аналітичного обліку підприємства;
визначати суми податкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів;
складати податкові декларації, розрахунки за встановленими нормативними актами.

Работа содержит 1 файл

Конспект_Оподаткування.doc

— 1.09 Мб (Скачать)

 

Таблиця 3.5 – Пільги по земельному податку в 2007 р. (залежно від платників податків)

№ п/п

Платники податків

Звільнені від сплати повністю (пільга 100%)

1

Заповідники, у т. ч. історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні й зоологічні парки, пам’ятники природи, заповідні урочища й парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва

2

Вітчизняні експериментальні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю  й профтехучилищ

3

Органи державної влади, місцевого  самоврядування, прокуратури, закладу, установи й організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, створених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України й Державної прикордонної служби України), спецсанаторії для реабілітації хворих, які повністю втримуються за кошти державного або місцевого бюджетів, санітарно-курортні й оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні й оздоровчі заклади,громадські організації інвалідів України, підприємства й організації громадських організацій інвалідів, засновані громадськими організаціями інвалідів і що є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, дорівнює протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25% суми загальних видатків на оплату праці

4

Вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізкультури й спорту, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів

5

Зареєстровані релігійні й благодійні організації, які не займаються підприємницькою діяльністю

6

Власники земельних ділянок, земельних  часток (паїв) і землекористувачі за умови передачі землі в оренду платникові фіксованого сільськогосподарського податку

7

Новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах – 5 років від часу передачі їм земельної ділянки у власність

Звільнені від сплати частково (пільга 25%)

8

Підприємство з виробництва  автомобілів, автобусів і комплектуючих  виробів до них, що діють за Законом України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19.09.97 р. №535/97-ВР, що відповідають вимогам п. 6 ст. 12 Закону про плату за землю

9

Підприємства суднобудівної промисловості, визначені відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» від 18.11.99 р. № 1242- XIV


 

Також є ряд земель, за користування якими плату не стягують. Вони наведені в табл. 3.6.

 

Таблиця 3.6 – Пільги по земельному податку (залежно від виду земель)

№ п/п

Не стягують плату за

1

Сільгоспугіддя зон радіоактивно забруднені території, визначених ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що перетерпіла радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного віднесення й посиленого радіоекологічного контролю )

2

Хімічно забрудненні сільгоспугіддя, на які є обмеження щодо ведення  сільського господарства

3

Землі, що перебувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогосподарського освоєння

4

Землі державних сортовипробувальних  станцій, які використовують для  випробування сортів сільськогосподарських  культур

5

Землі дорожнього господарства автомобільних  доріг загального користування

6

Земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, зайняті молодими садами, ягідниками й виноградниками до вступу їх у пору плодоносіння, гібридними насадженнями, генофондними колекціями й розплідниками багаторічних плодових насаджень

7

Землі  цвинтарів

8

Землі дитячих санаторно-курортних, фізкультурно-спортивних і оздоровчих закладів України

9

Земельні ділянки в межах  норм, визначених земельним Кодексом, інвалідів 1 і II груп, громадян, що виховують трьох і більше дітей, громадян, члени родин яких проходять термінову військову службу, пенсіонерів, інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту», громадян, яким у встановленому порядку видане посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи


 

Якщо право на пільгу виникає  в платника протягом року, то його звільняють від сплати податку починаючи  з місяця, в якому воно виникло. При втраті права на пільгу податок починають вносити в повному розмірі з наступного місяця (ст. 12 Закону «Про плату за землю»).

Якщо пільговики мають у підпорядкуванні  госпрозрахункові підприємства або  здають в оренду землі, окремі будинки  або їхні частини, земельний податок  за такі об’єкти сплачують на загальних підставах, тобто пільгу до них не застосовують.

3.4.4  Порядок надання звітності і сплати земельного податку

Юридичні особи самостійно розраховують суму податку за землю на звітний  рік на підставі інформації про ділянки  земель, якими користується особа  станом на 1 січня. Вони зобов’язані надати податковій інспекції «Податковий розрахунок земельного податку» за місцем розташування ділянки землі до 1 лютого поточного року. Цей розрахунок ґрунтується на інформації, розміщеній в додатках:

    • «Відомості про наявність документів на землю»;
    • «Звіт по пільгах на земельний податок»;
    • «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»;
    • «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким установлена грошова оцінка»;
    • «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів».

Слід зазначити, що суб’єктами господарювання потрібно подавати тільки підходящі для них додатка, Так, якщо в підприємства відсутні пільги з податку, то звичайно, такий документ не подають. А от додаток 1 зобов’язані надавати всі без винятку платники.

По орендній платі надають Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної й комунальної власності (далі – декларація по орендній платі), форма якої затверджена наказом ДПАУ від 20.12.05 р.  
№ 588, а з нею і додаток 1 «Відомості з договору оренди землі».

Якщо протягом року підприємство купує  або одержує землю в користування, то Розрахунок земельного податку подають протягом місяця від дня виникнення права власності або користування.

При зміні площі ділянки (а також  для придбаних земель) новий Розрахунок здають протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем, у якому  відбулася зміна.

Декларацію по орендній платі надають у ті ж строки.

Що стосується громадян, то їм суму земельного податку розраховує податкова  інспекція і видає до 15 липня платіжне повідомлення про внесення платежу (ст. 14 Закону про плату за землю).

Сплачують земельний податок і  орендну плату рівними частинами за місцем розташування земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів наступних за звітним місяцем (ст. 17 Закону про плату за землю) Громадяни платять рівними частинами до 15 серпня і 15 листопада.

 

4. Особливості оподаткування окремих видів підприємництва і послуг

4.1 Патентування підприємницької  діяльності

Механізм патентування базується  на положеннях Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР із змінами.

Сутність патентування полягає в тому, що деякі види підприємницької діяльності дозволяється здійснювати тільки після придбання торгового патенту.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право  суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законом видами підприємницької діяльності.

Підставою для придбання патенту  є заявка, яка повинна містити  такі реквізити:

  • найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
  • витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, коли патент придбано для структурного (відокремленого) підрозділу, – довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
  • вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
  • найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Торговий патент видається за плату  суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, що відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, який видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Торговий патент містить такі реквізити:

  • номер;
  • найменування володільця ;
  • вид підприємницької діяльності;
  • назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального бізнесу;
  • місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу цього суб'єкта);
  • для транспортних засобів – зазначення "виїзна торгівля";
  • термін дії;
  • місцезнаходження державного податкового органу, який видав торговий патент;
  • відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговий патент

Торговий патент повинен бути розміщений:

  • на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності – біля касового апарата;
  • на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
  • на табличці – для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
  • у пунктах обміну іноземної валюти;
  • у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим  і доступним для огляду.

Торговий патент є чинним на території  органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з  яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється.

Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.

Патентуванню підлягають наступні види підприємницької діяльності:

1) Торговельна, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому  Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Пунктами продажу товарів є:

  • магазини та інші торгові точки, що знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
  • кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
  • автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
  • лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності – фізичним особам і знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
  • стаціонарні, малогабаритні й пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами і стиснутим газом;
  • фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
  • оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Информация о работе Лекции по «Оподаткування підприємств»