Лекции по «Оподаткування підприємств»

• нерухомості, розташованої на території України;

• рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

7. доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;
8. доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;
9. доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;
10. доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;
11. доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;
12. інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Іноземний дохід – дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України.

Не є платником податку  нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

У більшості випадків нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб виконується податковими агентами.

Податковий агент  - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати й сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам. Особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не може бути податковим агентом.

3.2.3 Об’єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування резидента  є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід;
• чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
• доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
• іноземні доходи.

При нарахуванні доходів у вигляді  заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України і; внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Базою (об'єктом) для нарахування  збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника цього податку.

Згідно зі ст. 3 об'єктом оподаткування  нерезидента є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
• загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
• доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді  валютних цінностей або інших  активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент виникнення таких доходів.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується за формулою

,

(3.5)

 

де К – коефіцієнт;

 – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни (Ц_зв), збільшеної на суму:

• податку на додану вартість (ПДВ), якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;
• акцизного збору (А), якщо надається підакцизний товар.

.

(3.6)

 

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум  надміру витрачених коштів, отриманих  платником податку на відрядження  або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( 334/94- ВР ), то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Загальний місячний оподатковуваний дохід визначається згідно із ст. 4.2. Закону. Наприклад:

1) доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

2) доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі – роялті), в тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

3) сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 Закону, (крім подарунків одного члена подружжя іншому у межах їх спільної власності) ;

4) сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

1. особою - резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за таким договором;
2. одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;
3. працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, якщо така сума в розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, в якому сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми, місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 і округленої до ближчих 10 гривень;

5) сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного страхування, у випадках та розмірах, визначених п. 9.8 ст. 9 Закону (крім, якщо вік більше 70 років - п. 9.8.3, якщо внаслідок страхового випадку є інвалідність);

6) дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізична особа - не суб'єкт підприємницької діяльності.

7) оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів і самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

8) дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді:

1. вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;
2. вартості майна і харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України;
3. вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням – будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

4. суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;
5. суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;
6. вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених п. 4.3 Закону.

Якщо додаткові блага надаються  особою, яка не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням;

9) дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

1. сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;
2. процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором;
3. пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування;
4. сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом;

10) сума надмірно витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлені законодавством строки.

Податковим агентом платника податку  при оподаткуванні сум, отриманих  на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку, є особа, яка надала такі суми, а саме:

• на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження;
• під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, яка їх надала, в сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, яка надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, яка надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.