Структура грошових витрат домогосподарств в абсолютних та відносних величинах

У деяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за 10 000 одиниць (продециміле, %₀₀), за 100 000 (просантиміле, %₀₀₀).

Так, часто на 10 000 чоловік населення розраховують кількість громадян, що живуть у квартирах. Наприклад, на певний момент часу на кожні 10 000 чоловік населення України припадало 4 300 мешканців квартир.

Форма вираження відносних  величин залежить від кількісного  співвідношення порівнюваних величин, а також від суті отриманого результату порівняння

В тому разі, коли порівнювана  величина є більшою від бази порівняння, відносну величину можна виразити або  в коефіцієнтній або відсотковій формі. Якщо порівнювана величина є меншою від бази порівняння, відносну величину доцільніше виражати у відсотках. Якщо ж числові значення порівнюваної величини відносно малі. То відносні величини виражають у проміле. Так, у проміле обчислюють показники природного руху населення: народжуваності, смертності, приросту,одруження, розлучення тощо.

У кожному окремому випадку  слід добирати таку форму вираження  відносних величин, яка забезпечує більшу наочність та сприйняття. Наприклад, краще сказати, що продуктивність праці  за звітний період зросла майже в 1,5 (півтора) раза,  ніж те,  що продуктивність праці проти базисного періоду становить 149,7%. Аби відносні величини були правильними, потрібно, щоб порівнювана величина і база (основа) були зіставними.

 

 

5. Види відносних величин і способи їх обчислення.

За пізнавальним значенням  відносні величини поділяються на такі: виконання договірних зобов’язань, динаміки, структури, координації, порівняння в просторі, інтенсивності.

Відносна  величина виконання договірних зобов’язань – показник, який визначають діленням обсягу виконаних зобов’язань (наприклад, обсяг поставленої продукції) на обсяг зобов’язань, передбачених договором (обсяг постачання продукції згідно з договором). Обчислений в такий спосіб показник характеризує ступінь виконання підприємством своїх договірних зобов’язань.

Наприклад: домогосподарство планувало за місяць витратити 100 кВт електроенергії. Нехай реально витратили 95 кВт, тоді зобов’язання вважається перевиконаним на (100-95)/100=0,05 або 5%.

Відносними  величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі. Вони характеризують напрям і швидкість зміни явищ у часі, темпи їх розвитку.

Відносні величини динаміки дуже важливі, їх широко застосовують у статистиці та соціально-економічних  дослідженнях, оскільки вивчення розвитку явищ у часі, зокрема, розвитку народного  господарства держави,  - важливе теоретичне і практичне завдання.

Відносну величину динаміки  визначають відношенням показників за звітній період (рік, квартал, місяць тощо) та за минулий період. Аби обчислити  відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди  або моменти часу. Візьмемо дані з таблиці 1.1 (див. додатки)

 Таблиця 1.1

Розмір середньої  заробітної плати в  України

Рік	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Середня заробітна плата  грн.	806	1041	1351	1806	1906	2239

 

Для того щоб охарактеризувати інтенсивність зміни середньої заробітної плати  за певний період часу, можна відносну величину динаміки обчислювати двояко. Зокрема, можна зміну середньої зарплати обчислювати відносно попереднього року, а можна  порівнювати зміну в кожному новому році з одним якимось базисним роком. Отже, при обчисленні відносних величин динаміки постає питання про вибір бази (основи) порівняння.

Залежно від характеру  бази порівняння розрізняють два  види відносних величин динаміки : зі змінною базою порівняння (ланцюгові); зі сталою базою порівняння (базисні).

За даними з таблиці  розглянемо методику обчислення відносних  величин динаміки зі змінною (розрахунок 1) і сталою  (розрахунок 2) базами порівняння.

Розрахунок 1

                                                

                                                

Розрахунок 2

                                               

 

                                               

 

Якщо відносні величини динаміки зі змінною базою порівняння характеризують швидкість зміни показника від  одного періоду до іншого, то базисні  відносні величини характеризують поступове  віддалення цього самого показника  від періоду, який взято за базу порівняння. Вибір бази порівняння для базисних відносних величин має суттєве  значення.  За базу порівняння слід брати дані за роки, найважливіші  для розвитку досліджуваного процесу.

Відносні величини структури характеризують  склад досліджуваної сукупності. Їх розраховують як відношення абсолютної величини кожного складового елемента  до абсолютної величини всієї сукупності, тобто як відношення частини до цілого. Переважно відносні величини  структури виражають у відсотках   (базу порівняння приймають за 100). Показники структури можна виражати в коефіцієнтній формі (базу порівняння приймають за одиницю). Зіставляючи структуру однієї й тієї самої сукупності за різні періоди часу, можна простежити структурні зміни. Відносні величини структури широко використовують для аналізу підприємницької діяльності: структури випущеної продукції та витрат на її  виробництво, а також складу робітників підприємства за різними ознаками  (стать, вік, стаж роботи).

Відносними  величинами координації називають співвідношення окремих частин певної сукупності. Вони вказують на те.  В скільки разів порівнювана  частина сукупності є більшою чи меншою від тієї частини, яку  взято за базу порівняння.

Наприклад, на певний момент часу чисельність міського населення  України становила  34,8 млн чоловік, а сільського -  16,5 млн чоловік. Прийнявши за базу порівняння чисельність сільського населення України, обчислимо відносну величину координації: 34,8/16,5=2,1. Це означає, що чисельність міського населення України більш ніж у 2 рази перевищує чисельність сільського населення.

Відносні  величини порівняння в просторі – це  співвідношення однойменних величин різних об’єктів. Так, можна зіставляти чисельність населення, розміри територій, посівних площ, обсяг промислової продукції  між окремими країнами, областями, районами.

Дану методику можна розглянути на такому прикладі. Станом на  1 січня 1996р. чисельність населення Києва становила 2630, а Харкова – 1555 тис. чоловік. Розрахуємо відносну величину порівняння у просторі, взявши за базу порівняння чисельність населення міста Харкова: 2630/1555=1,69. Отже, чисельність населення міста Києва в 1,69 рази більша від чисельності населення міста Харкова.

Відносними  величинами інтенсивності називають показники, які характеризують ступінь поширення, розвиток явища в певному середовищі. За їх допомогою вимірюють інтенсивність його поширення, ступінь насиченості певного середовища даним явищем. Відносні величини  інтенсивності завжди є відношенням двох різнойменних величин. У чисельнику – величина явища (показник), ступінь поширення якого вивчають, а в знаменнику – величина того середовища, в якому розвивається (поширюється) це явище. Відносна величина інтенсивності вказує на те, скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої сукупності. На відміну від інших видів відносна величина інтенсивності завжди є іменованою.

Розглянемо показник, що характеризує фермерів, що мають у своєму господарстві понад 200 голів худоби, у розрахунку на 10 000 чоловік населення. Його обчислюють шляхом ділення кількості таких крупних фермерів на загальну кількість фермерів держави. Наприклад, станом на 1 січня 2010 року кількість фермерів в Україні становила 23 200 тис. чоловік, загальна чисельність населення України – 47 300 тис. чоловік. Отже на кожні 10 000 чоловік в Україні припадало 4 904 крупних фермерів (23 200 000х10 000/47 300 000= 4904)

Ефективність використання статистичних показників значною мірою  залежить від дотримання цілої низки  вимог і насамперед урахування специфіки  та умов розвитку суспільно-економічних  явищ і процесів, а також комплексного застосування абсолютних і відносних  величин в економіко-статистичних дослідженнях. Саме такий підхід забезпечує найповніше  відображення досліджуваної  дійсності.

Важливою умовою правильного  використання статистичних показників є вивчення явищ через застосування абсолютних і відносних величин  в їх поєднанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. РЕСУРСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ СУТНІСТЬ.

Домашнє господарство – це сукупність осіб, які ведуть спільне господарство (мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо), повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. При цьому наявність родинних стосунків між такими особами не є обов'язковою. Діяльність домогосподарства передбачає формування доходів, а також здійснення витрат і використання наявних ресурсів.

Ресурси домогосподарств – сукупність активів, що перебувають у розпорядженні громадян і використовуються з метою забезпечення їх діяльності. Ресурси громадян включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, суму використаних заощаджень, залучених позик, повернених домогосподарству боргів, а також інших надходжень. Розрізняють номінальні, наявні та реальні наявні доходи громадян.

Номінальні доходи охоплюють обсяги доходів, одержаних домогосподарством у грошовій формі в поточному періоді.

Наявні доходи – це та сума грошових доходів, яка використовується домогосподарствами на придбання споживчих товарів та оплату послуг. Величина наявних доходів є меншою за суму номінальних доходів на величину податків і зборів.

 Реальні наявні доходи визначають, ґрунтуючись на сумі наявних доходів громадян з урахуванням індексу інфляції. Ресурси громадян формуються за рахунок різних джерел. Вони поділяються на дві групи: власні кошти та позики.

Власні кошти – це ті грошові кошти та інші активи, які перебувають у власності громадян (домогосподарств) і використовуються з метою зміни структури фінансових ресурсів. Наприклад, коли домогосподарство має на рахунку в банку певну суму грошових коштів, а потім використовує її на придбання цінних паперів, грошові кошти перетворюються на інші активи. При цьому структура фінансових ресурсів громадян змінюється, а їх загальна вартість залишається незмінною. Власними коштами є також доходи, що одержує громадянин (домогосподарство) від участі в підприємницькій діяльності, проведення інвестиційних операцій, у вигляді оплати праці та ін.

До власних джерел формування ресурсів громадян належать:

• Доходи, які громадянин одержує від участі в господарському процесі як найманий працівник. Такі доходи включають: заробітну плату, премії, додаткові виплати, надбавки, подарунки та ін.
• Грошові кошти, які громадянин отримує від здійснення підприємницької діяльності. Це – підприємницький дохід, прибуток, премії та доплати.
• Доходи від власності на майно. Вони виникають при передачі майна в спадщину, в оренду, при його продажу та ін. До цієї групи доходів зараховують орендну плату, роялті, доходи від продажу, доходи, отримані при одержанні спадщини та ін.
• Надходження від інвестиційної діяльності. Це – доходи, які одержують громадяни у вигляді процентів, дивідендів, спекулятивних прибутків та ін.
• Доходи, що отримують громадяни у формі соціальних виплат державними чи недержавними інститутами. До таких доходів належать: пенсії, стипендії, субсидії, трансферти, допомога та ін.
• Інші доходи, з-поміж яких: виграші та призи, знайдене майно, аліменти, гонорари, подарунки, перекази та ін.

Позики – це ті кошти, які громадянин отримує за умов повернення. Вони можуть використовуватися з метою формування ресурсів громадян. При цьому змінюється як структура ресурсів, так і їх загальна вартість. Та слід звернути увагу на те, що в таких випадках виникає заборгованість громадянина за одержаними в позику коштами. Вона підлягає погашенню в установлені терміни згідно з умовами позики. 

До складу позик належать:

• кредити, одержані у фінансових установах;
• товарно-матеріальні цінності, одержані на умовах кредиту або відстрочення платежу;
• грошові кошти, одержані від інших громадян за умов позики;

Тепер розглянемо структуру  доходів населення на прикладі даних  статистичного щорічника за 2010 рік. (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1

Доходи населення,  млн грн. [4, с. 56].

	2000	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2010 до 2009, відсотків
Доходи	128736	381404	472061	623289	845641	894286	1101015	123,1
Заробітна плата	5585,2	160621	205120	278968	366387	365300	459153	125,7
Прибуток та змішаний доход	24696	58404	69186	95203	131139	129760	161214	124,2
Доходи від власності (одержані)	3322	11072	13855	20078	28432	34654	56958	164,4
Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансфери	44865	151307	183900	229040	319683	364572	423690	116,2