Статистичний аналіз урожайності кормових культур

 

Наведені  способи знаходження невідомих  рівнів динаміки називаються в статистиці екстраполяційними (прогнозними).

Виконані  такими способами екстраполяційні  розрахунки будуть тим точніше, чим  стабільніший характер зміни рядів  динаміки на коротший відрізок часу, за який здійснюються прогнозні розрахунки.

Таким чином, як інтерполяція, так і екстраполяція  ґрунтуються на припущенні, що наявні величини цілком достатньо визначають теми зростання досліджуваного явища  і, отже, його можна поширювати на невідомі рівні динамічного ряду.

Прогнозування прибутку є більш ефективним і  точним за рівнянням прямої(способом найменших квадратів), тому що при  цьому враховуються всі значення показників попередніх років. Прогнозування  за абсолютним приростом є менш ефективне, тому що при цьому беруться до уваги  менше перше значення показника  і останнє, які можуть значно різнитися  із середнім фактичним рівнем.

Зобразимо графічно планові показники на 2012 - 2014 рр. (рис3.1)

Рис 3.1. Динаміка прогнозування урожайності зернових культур на 2012 - 2014 роки.

Отже, екстраполяція - розрахунок (прогноз) показників, які можуть ходитись за межами досліджуваного ряду динаміки.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Метою даної роботи було дослідження і аналіз даних  про рівень врожайності кормових культур в сукупності господарств, знайти середні показники виробництва, провести групування господарств за різними ознаками, визначити основні внутрішні закономірності процесу виробництва кормових культур, з¢ясувати міру впливу на врожайність культури таких факторів як якість груну і кількість міжрядних обробітків.

Під час виконання  роботи були використати основні  методи статистичного дослідження  та застосовані на практиці теоретичні положення науки.

Під час кореляційного  аналізу всатановили, що вплив обох факторів прямий: при збільшенні міжрядних обробітків і якості грунту врожайність збільшиться. Вплив першого фактору (міжрядних обробітків) – більший.

Теоретична частина роботи включає вивчення предмету, завдань та системи показників статистики рослинництва, крім цього ознайомилися з основними нормативними документами, що регламентують сферу, принципи та завдання діяльності статистики в Україні. На їх основі можна зробити висновок, що перехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх сферах господарювання, інтеграція народного господарства нашої держави у світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних і організаційних принципів діяльності статистичних органів. Можна стверджувати, що в статистиці сільського господарства першочергового значення набувають методи обліку посівних площ, валових зборів продуктів рослинництва і обсягів продукції тваринництва відповідно до рекомендацій Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), співпраця з якою є найбільш перспективним напрямком розвитку статистики рослинництва.

Основою організації високоінтенсивного кормовиробництва і створення сталої і міцної кормової бази можна вважати систему сівозмін. В інтенсифікації кормової бази можна, на нашу думку, виділити п`ять основних принципів (підходів): забезпечення систематичного підвищення урожайності зернофуражних і кормових культур та продуктивності сіножатей і пасовищ;  постійного збільшення  виробництва кормів з розрахунку на гектар кормової площі та умовну голову тварин; поліпшення якісного складу кормових ресурсів та забезпечення повноцінної годівлі худоби і птиці згідно із зоотехнічними нормами; забезпечення  вищих  темпів росту виробництва кормів порівняно з темпами розвитку тваринництва; підвищення продуктивності праці в кормо-виробництві та зниження собівартості кормів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1.  Алєксєєв Л.О. Організація і економіка вирощування зернових. Київ Урожай, 1980.

2.       Буздалов М.Е., Шумейкич П.А. Экономичесская эффективность сельскохозяйственного производства. М. – 1973.

3.       Головач А.В., Єрина В.І.. Статистика: підручник. Київ. Вища школа, 1993

4.       Горкавий.В. Н. Статистика: Навчальний посібник – Київ: Вища школа, 1994.

5.       Дем’янюк В.В. Економічна ефективність в рослинництві // Зерно і хліб – 2001 №2.

6.       Долгунец Ф.Г., Христинец А.Т. Сельськохозяйственная статистика. М. Статистика – 1976.

7.       Економіка АПК, 1987 №8. Кодянська М.Ю. Розвиток ринку цукру.

8.       Мармоза А.Т. Математичні розробки: практичні заняття і самостійні роботи по загальній теорії статистики для студентів економічного факультету. Житомир, 1988.

9.       Мармоза А.Т.. Практикум з теорії статистики. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 344с.

10.    Мармоза. А.Т. Практикум з сільськогосподарської статистики: Навч. посіб. – Житомир, Видавництво Державного агроекологічного університету, 2008. -490с.

11.    Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. К. “Вища школа”. – 1994.

12.    „Методичні рекомендації щодо застосування кореляційно-регресійного аналізу в курсовому та дипломному проектуванні та наукових дослідженнях” Мармоза А.Т., Чугаєвська С.В. Видавництво Державного агроекологічного університету.Житомир-2008. -34с.

13.    Нікулін Н.К. Практикум по математичній статистиці. Москва, 1978.

14.    Опря А.Т. Статистика. Київ “Урожай”, 1996.

15.    Паркин В.И. Проблемы развития свекло-сахарного производства. – Свекла. 1997. №6.

16.    Річні звіти господарств Андрушівського району за 2009 рік.

17.    Сайко В.Ф. Перспектива виробництва зерна в Україні //Вісник аграрної науки, 1997 №13.

18.    Сергієв С.С. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики. Москва, 1983.

19.    Слюсар В.І. Ринок українського цукру. Економіка України. 1997. №12.