Шпаргалка по "Статистике"

Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів; документальний облік; опитування. При безпосередньому обліку фактів відомості, що підлягають фіксації, певним чином підраховуються, виміряються, зважуються для одиниць об'єкта спостереження, наприклад: реєстрація товарних потоків, що перетинають кордон; облік готівкової грошової маси в банках тощо. Документальне спостереження ґрунтується на використанні різних документів (звітності, бухгалтерських документів, річних звітів та ін.), чим визначаються показники на макро- та мікрорівні: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; розмір доходів; обсяги експорту та імпорту товарів та ін. Опитування - такий спосіб спостереження, при якому відомості отримують усно або письмово зі слів опитуваних осіб.

Опитування може бути експедиційним, кореспондентським та у формі самореєстрації. За експедиційним способом реєстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (як наприклад, під час перепису населення). При кореспондентському способі спостереження потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах запитання; кореспондентський спосіб спостереження застосовується, наприклад, для дослідження ринку товарів і послуг окремих регіонів, для обстежування процесу просування товарів в умовах ринку тощо. Самореєстрація - це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців; прикладом такого спостереження може бути бюджетне обстежування родин різних верств населення, при якому родини самі ведуть записи про свої доходи та витрати, а реєстратори-обліковці регулярно (двічі на місяць) відвідують їх, перевіряють повноту і правильність цих записів.

 

5. Програмно-методологічні  та організаційні питання як  основа плану статистичного спостереження.

Програмно-методологічне  та організаційне забезпечення статистичного  спостереження

При проведенні будь-якого статистичного  спостереження заздалегідь дбають про його програмно-методологічне та організаційне забезпечення.

До програмно-методологічних питань належать такі:

а) встановлення мети та завдання статистичного  спостереження;

б) визначення об'єкта та одиниць сукупності і спостереження;

в) розробка програми статистичного  спостереження;

г) підготовка інструментарію спостереження;

д) додержання найважливіших принципів  і правил проведення статистичного спостереження.

Готуючись до статистичного спостереження, перш за все визначають його мету та завдання. Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної (відповідаючої реальному стану) та повної (за обсягом і змістом) статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. При цьому статистична інформація повинна бути своєчасною, порівняльною за часом та у просторі, доступною. Завдання спостереження і задачі, які випливають із цього, визначаються, виходячи з практичних та наукових проблем планування, організації та управління виробництвом, стану вивченості розглядаємого явища тощо.

В залежності від мети та завдань  визначають об'єкт спостереження, одиницею сукупності та одиницю спостереження.

Об'єктом спостереження називають сукупність одиниць розглядаємого явища, про які повинна бути зібрана статистична інформація.

Об'єкт спостереження складається  з окремих одиниць - одиниць сукупності, від яких одержують початкову інформацію.

Одиниця спостереження - це елемент об'єкта спостереження, який несе відомості про ознаки одиниць сукупності. Так, одиницею спостереження при перепису населення є домогосподарство і кожний його член, при реєстрації проданих на біржах нерухомості квартир - кожна біржа. Найвідповідальнішим моментом статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку запитань, на які очікують отримати відповіді.

До програми спостереження включають  також розробку статистичного інструментарію - сукупності документів, в які будуть внесені відповіді на запитання програми. До інструментарію спостереження відносять два основних типа документів: статистичні формуляри та інструкції до їх заповнення.

Статистичний формуляр - це обліковий документ у вигляді бланку відповідної форми, де фіксуються відповіді на запитання програми спостереження. На практиці найчастіше використовують формуляри двох типів: індивідуальні (бланк-карта), які призначені для запису відомостей за однією одиницею спостереження; спискові (бланк-список) - для запису відомостей за кількома одиницями спостереження.

Формуляри статистичного спостереження  супроводжуються інструкцією - переліком вказівок та роз'яснень, якими має керуватись обліковець чи реєстратор при заповненні бланків спостереження.

Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план — головний документ, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення намічених заходів. В організаційному плані вказують: органи спостереження; час, місце та строк спостереження; матеріально-технічне забезпечення відповідних робіт; порядок комплектування та навчання кадрів, необхідних для проведення спостереження; порядок проведення спостереження, прийому та здачі матеріалів; спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження) тощо.

При організації статистичного  спостереження обов'язково повинно  бути вирішено питання, коли проводиться  спостереження, що включає вибір  часу та сезону спостереження, встановлення періоду та критичного часу спостереження.

Час спостереження (об'єктивний час) - це час, якому відповідають дані спостереження.

Сезон (час року) для спостереження слід вибирати такий, в якому вивчаємий об'єкт перебуває в звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення краще проводити зимою, так як спостерігається найменше переміщення населення.

Під періодом (суб'єктивним часом) проведення спостереження розуміють час від початку до закінчення збирання відомостей.

Критичним часом спостереження називають дату за станом, на яку повідомляють дані зібраної інформації. При переписах населення встановлюють час початку та закінчення вивчаємих фактів.

Критичним моментом спостереження називають конкретно визначений час, до якого приурочені відомості. При переписах населення - це найчастіше північ - момент закінчення однієї доби і початок іншої.

 

6.Види і способи проведення  статистичного спостереження. 

Залежно від характеру реєстрації фактів у часі статистичне спостереження може бути поточним, періодичним і одноразовим.

Поточне (безперервне) — це спостереження, яке здійснюється в часі безперервно, коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення.

До поточного спостереження  належить облік виробництва продукції, витрат на виробництво, матеріальних і  трудових ресурсів та ін. Дані поточного спостереження дають можливість всебічно характеризувати діяльність підприємств, організацій, а також є необхідною передумовою для статистично-економічного аналізу і прийняття рішень.

Поточне спостереження використовується також і для обліку багатьох явищ, які не плануються, наприклад, реєстрація актів громадського стану, що здійснюється органами ЗАГСів, облік міграції.

Статистичне спостереження, яке проводиться  через певні проміжки часу, називається періодичним. Періодичним спостереженням є перепис населення, інші види переписів та обліку: виробничого устаткування, товарних запасів, матеріалів. Таке спостереження відтворює картину стану явищ на даний момент часу.

Спостереження, яке здійснюється час  від часу без дотримання суворої  періодичності або в разовому порядку, називається одноразовим.

Види статистичного спостереження  диференціюються з урахуванням  різниці інформації згідно з ознаками повноти охоплення сукупності. У  зв'язку з цим вирізняють суцільне і несуцільне спостереження.

Суцільним вважається спостереження, при якому обліком охоплюються всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності. Як приклад суцільного спостереження можна навести облік виробництва продукції, витрат на виробництво.

Несуцільне спостереження орієнтується на облік деякої, як правило, достатньо масової частини одиниць спостереження, яке дозволяє отримати стійкі (сталі) характеристики всієї статистичної сукупності. В статистичній практиці використовуються різні види несуцільного спостереження: вибіркове; спосіб основного масиву; анкетне; монографічне.

Якість несуцільного спостереження нижча від суцільного, але є істотні переваги першого: виграш у часі для прийняття оперативного рішення, а також дотримання режиму економії ресурсів.

Вибірковим спостереженням називається такий вид несуцільного спостереження, при якому характеристика всієї сукупності одиниць подається за частиною, відібраною у випадковому порядку. Випадковість відбору одиниць сукупності, що підлягають вивченню, гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, що її здійснюють, а значить, і від умисних (тенденційних) помилок.

У промисловості вибіркове спостереження  використовується при статистичному контролі якості продукції, вивченні використання виробничого устаткування, робочого часу робітників і т. д.

Згідно зі способом основного масиву проводиться відбір найкрупніших, найсуттєвіших одиниць сукупності, які переважають в загальній масі одиниць сукупності відповідно до ознаки, яка вивчається.

Суть анкетного спостереження полягає в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається) анкета з проханням заповнити її і повернути. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Однак рівень повернення анкет дуже низький - близько 40%.

Монографічне спостереження — це детальне обстеження окремого, але дуже типового об'єкта, що викликає інтерес з точки зору всієї сукупності. Воно може спрямовуватись на вивчення процесу розвитку окремого трудового колективу, узагальнення передового досвіду, або навпаки, недоліків у роботі підприємств. Об'єктом монографічного опису може бути виробнича бригада, цех, підприємство, будь-яка установа, сім'я, учбовий заклад, місто, регіон та ін.

Розрізняють три способи  статистичного спостереження: безпосереднє спостереження, опитування, документальне  спостереження.

Безпосереднє спостереження здійснюється шляхом підрахунку, вимірювання значень ознак, зняття показників приладів спеціальними особами, котрі проводять спостереження, тобто реєстраторами і тими, хто фіксує ці дані в документах первинного обліку, наприклад, таким чином проходить інвентаризація матеріальних цінностей.

При опитуванні пропонується перелік  питань. Відповіді на ці питання  фіксуються в спеціальному формулярі. Залежно від способів отримання  відповідей, розрізняють експедиційний, кореспондентський спосіб, а також спосіб самореєстрації.

Експедиційний спосіб опитування здійснюється в усній формі спеціальною особою (експедитором), котрий одночасно з опитуванням заповнює формуляр або бланк обстеження. Наприклад, таким способом здійснюється перепис населення.

Кореспондентський спосіб організовується  шляхом розсилки статистичними органами бланків обстеження певному підготовленому колу осіб, котрі називаються кореспондентами. Ці кореспонденти повинні заповнити бланки і повернути їх статистичним органам.

В статистичній практиці кореспондентським  способом здійснюється спостереження  за сімейними бюджетами. Цей спосіб найменш трудомісткий, але не завжди забезпечує якісну інформацію, оскільки не передбачає перевірки достовірності відповідей.

Перевірка правильності заповнення формулярів має місце при опитуванні способом самореєстрації. Опитувальні аркуші заповнюють, як при кореспондентському способі, самі опитувані, але роздачу і збір, а також інструктаж і контроль правильності заповнення здійснюють реєстратори або рахівники.

Документальний облік фактів здійснюється шляхом отримання інформації через документи первинного обліку. Цей спосіб використовується для розрахунку узагальнюючих статистичних показників підприємств, галузей економіки і народного господарства на основі статистичної обов'язкової звітності, яку надають підприємства, установи, організації.

 

Теоретичні питання до підсумкового контролю (письмовий іспит) для студентів всіх форм навчання, слухачів ФПО та екстернів

1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки.
2. Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.
3. Етапи статистичного дослідження.
4. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
6. Види і способи проведення статистичного спостереження.
7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
8. Завдання та види статистичних групувань.
9. Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.
10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
11. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.
12. Статистичні графіки, основні елементи їх побудови.
13. Суть, значення та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання, особливості використання.
14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.
15. Графічне зображення абсолютних і відносних величин.
16. Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень.
17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення.
18. Середня арифметична, основні її властивості.
19. Умови використання різних видів середніх величин та методика їх визначення.
20. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз, графічне зображення.
21. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок.
22. Графічні методи визначення структурних середніх(моди, медіани).
23. Вимірювання варіації ознак - абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
24. Коефіцієнти варіації, їх роль у статистичному аналізі.
25. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій.
26. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
27. Статистичні характеристики диференціації та концентрації.
28. Аналіз нерівномірності розподілу - коефіцієнти локалізації та концентрації.
29. Оцінювання подібності (схожості) структур різних сукупностей.
30. Оцінювання інтенсивності структурних зрушень: лінійний та квадратичний коефіцієнти структурних зрушень.
31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.
32. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки.
33. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів.
34. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу.
35. Використання трендових рівнянь при виявленні тенденції розвитку.
36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.
39. Методологічні принципи побудови зведених індексів - агрегатний індекс як основна форма загального індексу.
40. Методологічні принципи побудови зведених індексів - середньозважені індекси.
41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
43. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Кореляційне відношення.
44. Регресійний аналіз взаємозв’язку, оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.
45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.
46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.
47. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності.
48. Довірчі межі середньої і частки.
49. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що  забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок.
50. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність.