Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2012 в 20:24, дипломная работа
Мета дослідження. Вдосконалення навчально-тренувального процесу дітей молодшого шкільного віку шляхом розробки педагогічної технології швидкого і ефективного освоєння навиків плавання на основі використання ігрового методу.
Завдання дослідження:
• узагальнити досвід навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку;
• розробити методику навчання плаванню молодших школярів з використанням рухливих ігор у воді;
ВСТУП ………..……………..……………….……………
РОЗДІЛ І СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ………..…
1.1. Роль, місце і значення плавання в структурі засобів фізичного виховання …………………………….……….
1.2. Плавання − розділ базової частини програми фізичного виховання ………………………………………………….
1.3. Плавання, як засіб загартування і зміцнення здоров’я молодших школярів ……………………………………….
1.4. Методи навчання дітей плаванню ………………………..
1.5. Етапи навчання дітей плаванню ……….…………………
1.6. Вимоги, що пред'являються до методики проведення ігор на воді …..…………………………………………....
РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ …....
2.1. Методи дослідження …………….………………..……..
2.2. Організація дослідження ………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПЛАВАННЮ НА ОСНОВІ ІГРОВОГО МЕТОДУ ...........……………
3.1. Показники фізичного розвитку і фізичної підготов-леності дітей молодшого шкільного віку на початку експерименту ………………………….…………….....….
3.2. Обґрунтування експериментальної програми з навчання дітей плаванню з використанням рухливих ігор ……….
3.3. Вплив експериментальної програми на показники фізичної і плавальної підготовленості молодших школярів, які навчались плаванню за різними програми …
ВИСНОВКИ …………………………………….……….
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………….
ЛІТЕРАТУРА …………………………………………….
ДОДАТКИ ……………………………………………….
«Торпедований» учасник вибуває із гри, яка триває до того часу, поки всі гравці однієї команди не вийдуть з гри.
6. Перегони «катерів»
Естафета проводиться між двома чи декількома командами, які вишиковуються біля води. Спочатку перші номери, тримаючись за дошку і працюючи лише ногами, пливуть до своїх орієнтирів і назад.
Потім дошку отримують другі номери і т. д. Перемагає та команда, яка першою закінчила естафету. Якщо на плавальну дошку лягти і гребти руками, то можна влаштувати перегони «лодок». Замість дошок можна використовувати для таких змагань гумові круги чи дитячі надувні матраци.
7. Хто швидше
У воді відміряється відстань 20-25 м. За сигналом керівника двоє плавців пливуть, штовхаючи головою вперед м’яч. Перемагає той, хто швидше пропливе з м’ячем з одного боку в інший.
Не дозволяється брати м’яч руками. Проте правила можна змінювати і спрощувати гру. Тоді учасники, рухаючись вперед , будуть підбивати м’яч руками. Гру можна проводити у вигляді естафети між двома командами.
Ця гра для тих, хто любить ниряти і плавати під водою. Учасники шикуються на березі, а керівник кидає на дно річки або басейну декілька (відповідно до числа гравців) гумових шайб чи пластмасових тарілочок. За його сигналом «підводники»намагаються зібрати якнайбільше предметів. На це дається 30-40 секунд. Хто з дітей найкраще виконає завдання, той і переміг. Можна влаштувати командні змагання «підводників».
9. З «транспортуванням» вплав
Гру краще проводити в басейні у вигляді естафети. В грі беруть участь дві команди з рівною кількістю учасників. Вони вишиковуються один навпроти одного в шеренги, відстань між якими 15-20 м. Перед початком естафети гравці, що стоять першими, отримують об’єкт, який потрібно транспортувати – конверт чи складений рулоном лист паперу.
За сигналом керівника вони пливуть до товаришів, що стоять навпроти, передають їм конверт і займають їх місце. Отримавши лист, гравці пливуть до протилежної шеренги і віддають його другим номерам і т. д.
Естафету виграє та команда, гравці якої швидше змінюють один одного на протилежних боках.
Учасники естафети можуть бути вишикувані в колони. Тоді естафета проводиться, як показано на схемі.
Ріс. 3. Програма оволодіння елементів техніки плавання в експериментальній групі хлопчиків 9-10 років.
Методика обучения плаванию опирается на общепедагогические принципы с учётом индивидуального подхода к ребёнку: сознательности и активности, систематичности, наглядности и доступности.
Сознательное и активное отношение детей к упражнениям и играм имеет большое значение для достижения положительных результатов при обучении плаванию. Поэтому, объясняя задание, тренер должен стремиться к тому, чтобы дети поняли, как выполнять движение, на что при этом обратить внимание (например, оттолкнуться ногами от бортика сильнее, чтобы проскользить дальше; выполнить полный выдох в воду для того, чтобы после всплывания на поверхность воды сразу сделать вдох и т.д.).
Двигательные умения и навыки формируются при многократном повторении упражнений. Необходимо, чтобы повторение изученного ранее сочеталось с усвоением нового материала. Занятия по программе, предусматривающей изменение упражнений от более простых к более сложным, от известных к неизвестным, должны быть регулярными, иначе цель обучения не будет достигнута.
Успех в обучении плаванию может быть достигнут лишь в том случае, если будут учтены особенности развития детей того или иного возраста, а также реальные силы и возможности каждого ребёнка.
В нашей стране повсеместно длительное время используются две основные методики обучения плаванию: параллельно-последовательная и одновременная. Содержание первой заключается в том, что первоначально обучают двум сходным по структуре способам: кролю на груди и кролю на спине, баттерфляю и дельфину, брассу на груди и брассу на спине, на левом и правом боку. При одновременном методе обучения из всех составляющих элементов различных способов плавания выделяются основные, освоение которых способствует быстрому изучению способа в целом и формированию более прочного плавательного навыка.
Грамотная организация урока по плаванию очень важна, так как занятия проходят в усложненных условиях. Как правило, в бассейне бывает слишком шумно, кроме того, уроки должны быть максимально безопасны для учащихся. Во время занятий в бассейне используются различные методы организации обучаемых.
Поточный метод. Учащиеся один за другим выполняют одно или несколько упражнений, одинаковых для всей группы. Преимущество этого метода – возможность добиться высокой плотности урока. Моторную плотность урока можно увеличить, организуя не один, а несколько потоков (по числу имеющихся дорожек в бассейне).
Метод групповых занятий. Учащиеся выполняют упражнения в подгруппах, каждая подгруппа получает своё задание. Этот метод позволяет точнее дифференцировать нагрузку в процессе урока.
Метод индивидуальных заданий. Каждому ученику даётся собственное задание, в соответствии с индивидуальными особенностями и возможностями.
Эффективность проведения занятий в группе определяется следующими критериями:
1) точностью поставленных задач на уроке. Задачи должны быть поставлены ясно и конкретно, в соответствии с программой и успеваемостью группы, и должны быть скорректированы с содержанием предшествующих уроков;
2) полноценностью содержания урока. Исходя их возрастных возможностей учащихся, необходимо подбирать наиболее эффективные упражнения для обучения способам плавания, развития двигательных качеств.
Говоря об эффективности проведения урока, отмечается целесообразность распределения учебного материала по частям урока, последовательность решения поставленных задач, правильность подведения итогов, соответствие методов и приёмов обучения содержанию учебного материала, высокая плотность урока (общая и моторная), соответствие выполняемых упражнений задачам урока, обеспечение техники безопасности на занятиях.
При работе с разновозрастной группой необходимо ставить частные задачи. Частные задачи ставятся индивидуализировано, применительно к исходным возможностям обучаемых, которые, в свою очередь, зависят от их возрастных, половых, личностных особенностей и уровня двигательной подготовленности ребенка.
В разновозрастной группе при обучении одному и тому же двигательному действию приходится предусматривать и решать далеко не равнозначные частные задачи, поскольку характер восприятия учебного материала, степень развития физических и психических способностей, приобретённый ранее двигательный опыт имеют существенные индивидуальные отличия.
При объяснении заданий необходимо пользоваться различными методами. Дети среднего школьного возраста и подростки способны анализировать предлагаемые задания и качество их выполнения. Для младших учеников характерно зрительное восприятие, подражание, поэтому необходимо, чтобы объяснение было образным и доходчивым, а показ грамотным.