Використання ігрового методу при навчанні плаванню дітей молодшого шкільного віку

5. Згинання і розгинання рук в положенні лежачи, раз. Тест виконується з вихідного положення упор лежачи, руки випрямлені  і розведені на ширину плечей кистями вперед, тулуб і ноги утворюють пряму лінію, пальці ступень упираються у підлогу. При згинанні рук необхідно торкатись грудьми опори.  Старатись виконати якомога більше згинань рук.

6. Човниковий біг 3х9 м, с. Тест проводять на рівній доріжці довжиною 10 м. Дистанція обмежена лініями старту і фінішу. За кожною лінією позначають два півкола радіусом 50 см з центром на лініях. З положення високого старту по команді «марш» випробуваний пробігає 10 м і бере з півкола на фінішній лінії кубик (5х5х5 см), потім повертається кругом і пробігає 10 м до лінії старту; кладе в півколо кубик і повертається, перетинаючи фінішну лінію (визначали координаційні здібності).

7. Нахил вперед, см (тест на гнучкість). Виконують після розминки з вихідного положення, стоячи на гімнастичній лаві, ноги разом, коліна випрямлені. Глибину нахилу вимірюють по відстані між кінчиками пальців рук і верхньою поверхнею лави. Для цього 2 лінійки кріплять вертикально до лави таким чином, щоб нульові відмітка збігалися з верхнім її краєм. Результат фіксується зі знаком +, якщо кінчики пальців випробуваного нижче від верхнього краю ослона і зі знаком - , якщо вище. При тестуванні не дозволяється згинати коліна і робити різкі рухи тулубом.

8. 6-ти хвилинний біг, м. Проводиться на стадіоні для визначення загальної витривалості.

Результати  отримані на початку і в кінці  експерименту  порівнювались між  собою і  тим самим визначався вплив експериментальної програми на рівень фізичної підготовленості плавців.

Тестування плавальної підготовленості юних плавців проводилось за допомогою наступних тестів:

• «Занурення з видихом у воду, с».
• «Кількість видихів за 1 хв.».
• «Уміння лежати на воді на грудях, с».
• «Уміння лежати на воді на спині, с».
• «Ковзання у воді на грудях, м».
• «Ковзання у воді на спині, м».
• «Ковзання у воді на грудях з допомогою ніг, м».
• «Ковзання у воді на спині з допомогою ніг, м».
• «Затримка дихання на вдиху, с».
• «Затримка дихання на видиху, с».
• «Підняття предметів з дна басейну за 30 с (шт)».
• «Підняття предметів з дна басейну за 30 с (шт)».

Педагогічний експеримент

Умови, в яких проходив педагогічний експеримент, не відрізнялись від типових умов тренувального процесу і кваліфікувався, як природний, відповідно положень теорії і методики спортивного тренування. Він полягав у визначенні ефективності розробленої тренувальної програми з навчання дітей плаванню з використанням ігрового методу.

Експеримент проводився в  період з 20 вересня 2011 р. по 20 квітня  2012 р. на базі плавального басейну ЗОШ № 26 м. Луцька. У ньому взяло участь 24 учня молодших класів, віком 9-10 років, які складали експериментальну (12 чоловік) і контрольну групи (12 чоловік). Експериментальна група займалась за розробленою нами програмою до якої входили ігрові комплекси за розділами з навчання різноманітним елементам техніки плавання. Контрольна група займалась за загальноприйнятою методикою.

Педагогічний експеримент  складався із двох частин: констатуючого  та формуючого. У процесі констатуючого  експерименту вивчався рівень морфофункціонального стану, фізичної і плавальної підготовленості молодших школярів.

Формуючий експеримент полягав у визначенні ефективності розробленої нами експериментальної програми шляхом аналізу змін показників фізичної і плавальної підготовленості дітей експериментальних груп. Результати тестів показані випробуваними контрольної та експериментальної групи на початку і в кінці експерименту порівнювалися між собою і за допомогою t-критерія Стьюдента визначалась достовірності різниці між двома масивами вибірок.

 

Методи математичної статистики.

Обробка результатів дослідження здійснювалась на комп’ютері за допомогою електронних таблиць “Excel 6,0” [30].

У процесі  дослідження обчислювали такі статистичні  характеристики:

 ● середнє арифметичне ( ):

  ;                          (2.1.)

де Х і – значення варіант ряду; n – об'єм  сукупності; k – кількісний варіант;

● дисперсію  варіаційного ряду (σ²):

             ;                                               (2.2.)

● стандартне квадратичне  відхилення (σ):

                                    ;                                (2.3.)

Для статистичної перевірки  гіпотез про достовірність розбіжностей використовувався t-критерій Студента для зв’язаних і незв’язаних  вибірок; при перевірці достовірності  за основу був прийнятий 5-% рівень значущості.

 

2. Організація дослідження 

 

Дослідження проводилося  протягом шести місяців на базі плавального басейну ЗОШ №26 м. Луцька. 

У дослідженнях взяли  участь молодші школярі, учні 3-х класів у кількості 24 чоловік (хлопчики).

На першому  етапі дослідження (вересень-жовтень) вивчалася й аналізувалася науково-методична і спеціальна література з проблеми дослідження. Всього було проаналізовано понад 62 одиниць літературних джерел.

На основі аналізу літературних даних визначені різні підходи до початкового навчання дітей плаванню. Також визначались уміння дітей плавати, проводилися спостереження за поведінкою дітей на воді і освоєнням основних плавальних вправ на суші і в басейні.

На другому  етапі (жовтень-листопад) був проведений констатуючий педагогічний експеримент, мета якого полягала у тестуванні фізичної і функціональної підготовленості молодших школярів. На початку експерименту, також вивчався  рівень плавальної підготовленості дітей молодшого шкільного віку відповідно до вимог навчальної програми для ДЮСШ за чотирма рівнями: низький, середній, достатній і високий. Обстежено 84 особи.

На третьому етапі проводився формуючий експеримент. Протягом шести місяців діти експериментальної групи займались за експериментальною програмою розробленою на основі ігрового методу. Тестування проведене на початку і в кінці експерименту дало змогу визначити її ефективність і вплив на фізичну і плавальну підготовленість плавців-початківців.

На четвертому етапі (квітень) – проводилася обробка отриманих даних і загальне оформлення дипломної роботи. 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

 ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПЛАВАННЮ НА ОСНОВІ ІГРОВОГО МЕТОДУ

3.1. Показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку на початку експерименту

Для розробки експериментальної програми початкового навчання дітей плаванню з використанням ігрового методу нами на початку експерименту проводилось комплексне обстеження учасників експерименту.

Досліджуваними були молодші школярі, віком 9-10 років, які складали контрольну і експериментальну групи (по 14 чоловік у кожній). Програма обстеження включала оцінку морфофункціональних показників і рівень фізичної підготовленості дітей.

Рівень морфофункціонального стану визначався за 9 показниками: зріст, вага тіла, ОГК у стані спокою, ЖЄЛ, ЧСС, АТ, станова динамометрія і динамометрія правої і лівої кисті.

Рівень фізичної підготовленості  визначали за показниками сили,  швидкості, гнучкості, швидкісно-силових  якостей та витривалості.

За станом здоров’я діти були здорові і відносилися до основної медичної групи.

Заняття з плавання були організовані на базі плавального басейну ЗОШ №26 м. Луцьк. Діти контрольної групи займались за програмою і тематичним планом, розробленим тренерським колективом басейну тричі на тиждень. Діти експериментальної групи, займались також тричі на тиждень, за розробленою нами програмою з використанням рухливих ігор.

На початку дослідження  всі учасники експерименту не володіли навичками плавання.

Первинне обстеження молодших школярів КГ і ЕГ показало, що до експерименту, антропометричні показники (ріст, вага тіла, ОГК) і функціональний стан основних систем організму досліджуваних школярів були статистично однорідні (табл. 3.1) і відповідали середньому рівню (за даними Хрипкової Г.А.).

Таблиця 3.1

Показники фізичного розвиту молодших школярів КГ і ЕГ до експерименту

№ п/п	Показники	КГ (n=14)	ЕГ (n=14)	Достовірність відмінностей (Р)
	Ріст, см	131,3±0,8	130,6±0,5	>0,05
	Вага тіла, кг	29,3±0,5	27,6±0,6	>0,05
	ОГК у стані спокою, см	63,8±0,4	63,1±0,3	>0,05
	ЖЄЛ, мл	1600±5,4	1640±3,6	>0,05
	ЧСС , уд.хв.	80,0±1,5	79,3±1,7	>0,05
	АТ сис.	93,2±2,2	92,5±1,9	>0,05
	АТ діаст.	51,2±2,6	50,6±2,0	>0,05
	Динамометрія  правої кисті, кг	11,0±1,3 з	11,2±2,1 з	>0,05
	Динамометрія лівої кисті, кг	10,0±1,9 з	10,8±2,2 з	>0,05
	Станова динамометрія, кг	60,2±2,2 д	62,0±0,5 д	>0,05

 

Так, середній ріст школярів КГ, на початку експерименту, становив 131,3 см, ріст дітей ЕГ дорівнював 130,6 см. Вага тіла молодших школярів контрольної та експериментальної груп також достовірно не відрізнялась. ОГК у стані спокою в КГ дорівнювала 63,8 см, в ЕГ −  відповідно, 63,1 см.

Показники, що характеризують функціональні можливості дихальної, серцево-судинної системи і силові можливості випробуваних груп на початку  дослідження відповідали середньому і низькому рівню (за даними Хрипкової Г.А.) і були дещо вищими в експериментальній групі, але не достовірно.

Так, на початку експерименту ЖЭЛ у школярів ЕГ дорівнювала 1640±3,6 мл, в КГ − 1600±5,4 мл.

За даними Хрипкової Г.А. належним показником сист. АТ для хлопчиків 10-ти років є тиск 92-95мм рт.ст. У наших обстежуваних цей показник відповідає належному рівню і становить − 92,5±1,9 мм рт. ст. у випробуваних ЕГ і 93,2±2,2 мм рт. ст. − у випробуваних КГ.

Показники діаст. АТ на початку експерименту також відповідали належним нормам і становлять, відповідно, 51,2±2,6 мм рт. ст. − в КГ і 50,6±2,0 мм рт. ст. − в ЕГ.

Показники ЧСС хлопчиків 10-ти років на початку експерименту дорівнювали 80,0±1,5 уд.хв. в КГ і 79,3±1,7 уд.хв. в ЕГ,  що перевищує належну норму (76,1 уд./хв.).

За показниками станової динамометрія і динамометрії кистів рук експериментальні групи були статистично не достовірні.

На початку  експерименту нами визначався рівень фізичної підготовленості плавців початківців віком 9-10 років. При цьому вимірювались їх силові можливості за тестами − «Підняття тулуба з положення лежачи за 30 с», «Вис на зігнутих руках, с»; «Згинання і розгинання рук в положенні лежачи, раз», швидкість − за тестом «Біг 30м»; швидкісно-силові якості − за тестом «Стрибок у довжину з місця (см) »; гнучкість − за тестом «Нахил у перед з положення стоячи»; спритність − за тестом «Човниковий біг», витривалість − за тестом «6-ти хвилинний біг». Результати проведеного дослідження відображені на рис. 3.1., 3.2., 3.3. і 3.4.

Рис. 3.1. Показники силових  якостей хлопчиків КГ і ЕГ на початку  експерименту

 

У результаті  проведеного  дослідження нами були отримані дані, які вказують на те, що на початку  експерименту за показниками силової  підготовленості (рис. 3.1.) групи були однорідні і достовірно не відрізнялись.

 

Рис. 3.2. Показники швидкості  і спритності хлопчиків КГ і ЕГ на початку експерименту

 

За рівнем розвитку швидкісних якостей і спритності дещо кращі  результати були у хлопчиків ЕГ. Так, результат бігу на 30 м у хлопчиків ЕГ дорівнював 6,2 с, у представників КГ − 6,5 с. У тесті «Човниковий біг 3х9м» результат в ЕГ був на 0,1 с кращим, як в КГ.

 

Рис. 3.3. Показники гнучкості  хлопчиків КГ і ЕГ на початку експерименту

 

Оцінка гнучкості випробуваних проводилась за тестом «Нахил в перед з положення стоячи» (рис. 3.3.). У цьому тесті кращими були представники КГ. Вони на 9,7% випереджали своїх супротивників, хлопчиків з ЕГ.