Напрямки соціально-педагогічної роботi з девіантними підлітками

Вже до кінця першого  блоку занять тренер-керівник на основі своїх  спостережень одержує психологічний  портрет підгрупи і необхідний об'єм інформації про індивідуальні якості і  особистісні властивості кожного  учасника підгрупи.

Проведений тренінг охоплює три блоки занять - діагностичний, реконструктивно-формуючий і закріплюючий.

З метою фіксації і  обробки даних, одержаних психологом під час проведення діагностичного блоку тренінгу, ми запропонували  хлопцям  завести невеликий "Щоденничок", зроблений із звичайного   підлітківського зошита в клітку або лінійку, що розрізається на дві половини. В ньому діти могли писати і малювати все, про що вони думають, що відчувають, так, як їм зручно, не побоюючись "вийти за поля".

Після кожного заняття  діти здавали щоденнички соціальному працівнику, "щоб вони не загубилися" і щоб діти не "забували їх брати на заняття". Така форма роботи внесла елемент зацікавленості в тренінговій роботі, зняла проблему забезпечення  підлітків листочками для малювання і записів на кожному занятті і виявилася вельми зручною для обробки і інтерпретації результатів, одержаних в ході занять. Фіксувати ж вербальні відповіді  підлітків безпосередньо на заняттях, на наш погляд, абсолютно неприпустимо. Психолог повинен розраховувати тільки на можливості своєї пам'яті, тому і аналіз кожного заняття буде найпродуктивнішим, якщо його проводити зразу ж після його закінчення.

 

 

 

 

 Опис результатів  дослідження

Реконструктивно-формуючий  блок

Задачі:

1.  Самопізнання і  самоусвідомлення дітьми свого "Я-образу".

2. Формування уміння  розуміти емоційний стан іншої  людини, адекватно виражати і  регулювати своє.

3.Ігрова корекція агресивності  підлітків, нейтралізація негативної  емоційної енергії.

4.Набуття дітьми конструктивних  форм поведінки і нового досвіду спілкування.

5. Формування у   підлітків  навичок самоконтролю.

6. Формування   етичних    уявлень  підлітків.

Упродовж другого етапу  тренінгу діти вчаться усвідомлювати  і долати негативні риси своєї  вдачі, набувати і розвивати позитивні, зіставляти свої домагання з можливостями їх досягнення, адекватно сприймати себе за допомогою позитивного і негативного образного зв'язку, адекватно оцінювати свій емоційний стан і стан оточуючих, і відповідно до цього здійснювати самоконтроль своєї поведінки. На цьому етапі ними засвоюються і закріплюються конструктивні форми поведінки, долаються бар'єри в спілкуванні з однолітками.

У ході другого етапу  тренінгу психолог продовжує формувати  позитивні взаємостосунки учасників  підгрупи, сприяє затвердженню адекватних самооцінок і домагань  підлітків, конструктивних  навичок спілкування. Для вирішення поставлених задач керівник підгрупи повинен прагнути активізувати участь у виконанні тренінгових завдань всіх  підлітків, стимулювати "мовчунів", коректувати надмірну активність "зірок" з тим, щоб дати можливість розкритися і висловитися кожному учаснику коректувальної підгрупи.

Цикл занять будується  так, щоб забезпечити поступове  розгортання психокорекційної діяльності з тим, щоб сприяти все більшому розкриттю учасників і їх сприйнятливості до коректувальних дій. Так, якщо на перших заняттях даного блоку тренінгу переважаючими формами роботи є рухомі ігри, ролеве програвання ситуацій, вправи на самопізнання, то на останніх - ролеве програвання ситуацій з подальшим обговоренням і формулюванням висновків, бесіди, вправи на самовиховання.

Вправи і ігри, направлені на вивільнення негативної емоційної  енергії і агресії, використовуються упродовж всього тренінгу. Проте, якщо на перших заняттях на їх використовуванні не акцентується увага підлітків, то до кінця другого блоку психолог звертає їх увагу на способистості "розрядки", "вираження" агресивних імпульсів в безпечне русло.

Однією із задач даного тренінгового блоку є навчання  методам ауторелаксації і саморегуляції, свого емоційного стану. Керівнику необхідно добиватися засвоєння дітьми пропонованих прийомів і стимулювати їх використовування в повсякденному житті

  Якщо керівнику  підгрупи вдасться заручитися  взаєморозумінням і підтримкою  класного керівника на самому  початку психокорекційної роботи і вчитель стане сприяти закріпленню знань і  навичок, придбаних підлітками під час тренінгових занять, то психокорекційний ефект від тренінгових занять може значно зрости, в чому вчитель повинен бути і сам особистісно зацікавлений.

 

II. Закріплюючий блок

Задачі

1.  Закріплення здобутого  досвіду спілкування, конструктивних  форм поведінки і емоційного  реагування на конфліктну ситуацію.

2. Закріплення уміння  розуміти емоційний стан іншої  людини, адекватно виражати і  регулювати своє ставлення.

3.  Формування етичних  уявлень учасників підгрупи.

4.  Сприяння перенесенню  набутих знань і  навичок  в життєві соціальні відносини   підлітків.

5.   Ігрова корекція  агресивності  підлітків, нейтралізація    негативної    емоційної енергії.

6.  Відробіток і закріплення  навичок ауторелаксації, саморегуляції і самоконтролю.

Ефективність  експериментальної методики психокорекції  девіантної поведінки  підлітків.

З метою виявлення  ефективності проведеного тренінгу ми повторно застосували підібрані  нами методики: опитувальник FPI, опитувальник Басса-Даркі, модифікований варіант,, методика малюнкової фрустрації" С. Розенцвейга, а також бесіду з учнями

1. Для вияву особистісних  особливостей  підлітків була  використана модифікована нами  форма опитувальника FPI.

Дані, що отримали в І  і ІІ підгрупах, свідчать про дещо нижчий рівень психопатизації, і зниження прагнення до домінування та агресивного  ставлення до оточуючих.

У дітей підвищився рівень саморегуляції, зміни настрою спостерігалися рідше, рівень афективного реагування знизився.

Хоча внаслідок наявності  ознак депресивного синдрому у  підлітків  простежується тривожність, скутість, невпевненість в собі.

Дані, отримані в ІІІ  і ІV  підгрупах, теж свідчать про знижений рівень психопатизації, хоча спостерігається часткова нестійкість емоційного стану, яка виявляється у схильності до афективного реагування.

Таким чином ми, порівнявши дані, спостерігаємо зниження рівня  психопатизації, який характерний для  всіх 4-ох груп, про що свідчить формування в  підлітків адекватних форм поведінки, які є засобом самовираження й самоствердження.

2. Для вияву форм  агресивної поведінки був використаний  опитувальник Басса-Даркі.

Звернімося до статистики. У таблиці 1 представлений порівняльний аналіз середніх показників прояву агресії за методом Басса-Дарки в досліджуваних підгрупах до і після експерименту.

а) Результати порівняльного  аналізу даних  за шкалами тесту  Басса-Дарки в досліджуваних підгрупах  до і після експерименту

Таблиця 1

	ВИДИ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ (в  балах)
	Фізична агресія	Побічна агресія	Роздратування	Негативізм	Образа	Підозрілість	Вербальна агресія	Почуття провини
До експерименту	8,75	5,65	4,95	8.76	7,14	5,03	7,65	6,23
Після експерименту	7,3	5,28	4,65	7,92	5,76	4,49	6,24	5,91

Найчутливішими до корекційного впливу виявились поведінкові форми вияву агресії: фізична агресія, вербальна агресія, образа. Відповідно, ці види агресії більшою мірою підлягають самоконтролю з боку особистості, на відміну від тих, що детерміновані індивідуальними особливостями індивіда роздратування, підозрілості, почуття провини.

 Найсуттєвіші зміни   стосуються таких виявів агресії,  як фізична агресія (8,75 до експерименту  та 7,3 після), негативізм (8,76 та 7.92 відповідно), підозрілість (5,03 та 4,49 відповідно) та  вербальна агресія (7,65 та 6,24 відповідно).

Як і серед  підлітків,  найбільших змін зазнали такі форми  вияву агресії, як фізична (t-критерій Стюдента дорівнює 14,9, що є статистичне достовірним при р = 0,001), вербальна агресія (t = 7,61 при р = 0,001) та образа (t = 5,16 при р = 0,001). Дещо менш значущі відмінності у проявах підозрілості (t = 3,62 при р = 0,05) та негативізму (t = 3,13 при р •= 0,01). Не зазнали суттєвих змін у цій групі показники побічної агресії та роздратування

Розроблена нами корекційна програма для роботи з агресивними підлітками мала на меті не тільки формування навичок самоконтролю, але й усвідомлення кожним учасником тренінгу своїх особистих ресурсів і можливостей. Отримання агресивних проявів без зміни внутрішніх установок особистості може лише на деяких час змінити поведінку. Ми дійшли висновку, що подолання агресивних тенденції серед підлітків можливе насамперед за умови зміни ставлення самої особистості до таких проявів. Якщо підліток переконаний, що агресія - це найкращий шлях до отримання бажаного та до відчуття особистої значущості, то потрібно чимало зусиль, аби переконати його у зворотному. Навіть загроза покарання не стане цьому на заваді. Тільки через усвідомлення негативних наслідків агресії як щодо навколишніх, так і щодо самого себе молода людина спроможна позбавитися небажаної поведінки. У такому разі велику роль у соціальних взаємодіях матимуть когнітивні чинники: характер реакцій залежатиме від того, яке причинне пояснення отримують провокаційні дії для особистості (тобто яким буде результат атрибуції).

Для адекватного сприйняття дійсності необхідно навчитися  адекватно сприймати самого себе. Тому в корекційних заходах чимало уваги приділялося формуванню адекватної самооцінки  підлітків. Дані констатуючого експерименту показали, то неадекватне усвідомлення в багатьох випадках спричинює неприязнь до навколишніх (при завищеній самооцінці) до самого себе (при заниженій самооцінці) і, відповідно, агресивні прояви різного порядку.

 

Методичні рекомендації

Під час проведення занять цього блоку тренінгу важливо закріпити новий досвід спілкування, що склався у учасників тренінгової підгрупи, з тим щоб діти могли вільно переймати його в повсякденне життя. Продовжуються пошук і обговорення способів поведінки, альтернативних агресивному, вироблення власного  ставлення до агресивної поведінки, усвідомлення дітьми розширення можливостей в соціальному житті у зв'язку з відмовою від агресивної поведінки.

Метою третього блоку  тренінгових занять є підведення підсумків всієї роботи. У зв'язку з цим ми порахували доцільним повторити з дітьми все, чому навчилися на попередніх заняттях. Крім узагальнюючих і закріплюючих, розв'язуються також діагностичні задачі. Так, при формуванні пар або команд тренер звертає увагу на те, хто з ким вважає за краще бути в парі або в одній команді. Вправа "Шосте відчуття" допомагає діагностувати рівень групової згуртованості і визначити його динаміку (порівнявши дані з результатами, одержаними на першому тренінговому занятті). В ході гри "Мафія" з'ясовується, наскільки діти навчилися розпізнавати емоційний стан співбесідника по виразу його обличчя. Перечитавши вислови підлітків щодо їх бажань і домагань, записані в щоденничках на перших заняттях, і порівнявши їх з відповідями (формулюваннями) на завдання останніх занять, тренер одержить уявлення про динаміку самооцінки, рівні домагань, про розвиток  навичок рефлексії у  підлітків і т.д.

Перше заняття цього  блоку ми проводили в спортивному  залі, з тим щоб різноманітити  форми тренінгової роботи, дати дітям  можливість "виплеснути" негативну емоційну енергію в прийнятній формі. Метою заняття було закріплення знань  підлітків про способистості розрядки гніву і зняття агресивності, про навики ауторелаксації і саморегуляції.

На двох останніх заняттях були узагальнені знання, хлопців про причини агресії, адекватних формах емоційного реагування, способистістьх протистояння стимулам, що провокують агресивну поведінку, прийомах самоконтролю і нейтралізації первинних агресивних імпульсів.

В кінці останнього заняття  тренер акцентував увагу хлопців на тому, що із закінченням тренінгу їх робота над собою не закінчується. Він домовився з дітьми про те, що кожний з них приходитиме на індивідуальну зустріч з психологом і розказуватиме про виконання особистостістого плану добрих справ, про роботу над своїми недоліками і т.п. І якщо кому-небудь з хлопців буде важко справитися з своїми негативними станами, вони завжди зможуть прийти в кабінет психолога по допомогу або пораду.

 

 

Висновок

Результати формуючого експерименту вказують на те, що прояви агресії у підлітковому віці можна зменшити шляхом вживання корекційних заходів, спрямованих насамперед на такі структурні компоненти  особистості дитини, як самосвідомість, характер, система цінностей, розумові та творчі здібності. Особливо це стосується поведінкових форм  агресії, які проявляються в міжособистісних стосунках і пов'язані з функцією самоконтролю. Ті форми прояву агресивності, які стосуються емоційно-афективної сфери  особистості і детерміновані типом вищої нервової діяльності та темпераменту, найменш уразливі до психокорекційного впливу, особливо якщо набули форми усталеної поведінки.