Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 21:58, шпаргалка
Безпека - це стан чи положення,коли відсутня небезпека або стан захищеності від загроз ключових цінностей. При аналізі ек. безпеки виділяються передусім три важливих складові: - економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над нац. ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжн. торгівлі; - стійкість і стабільність нац. економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів ек. системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів; - здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати нац. економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію в-ва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.
72. Головні підходи до визначення сутності операцій з відмивання «брудних грошей» та канали відмивання.
На нинішньому етапі світового розвитку питання визначення сутності категорії «відмивання брудних грошей» є досить актуальним. Дане поняття визначається злочинним діянням у карному законодавстві багатьох країн світу, а особлива увага йому приділяється в кримінальних кодексах США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Польщі. Термін "відмивання" грошей уперше був використаний у 80-х рр. 20ст. у США стосовно доходів від наркобізнесу і у вузькому розумінні позначав процес перетворення нелегально отриманих грошей на легальні. Говорячи про більш широке визначення поняття «відмивання грошей», то воно означає дохід від нелегальної діяльності, спрямованої на свідоме проведення фінансової угоди з метою приховування суті справи, місця, джерела, власника або контролера доходів від протизаконної діяльності, а також в цілому на проведення фінансової угоди з порушенням податкового кодексу. Основними каналами відмивання брудних грошей є ті галузі економіки, де можна в широких масштабах застосовувати підроблені рахунки, накладні із зазначенням занижених або завищених цін; торгівля нерухомістю, творами мистецтва, автомобілями, продаж підакцизних товарів; приватизація державних підприємств, банкрутство й ліквідація господарських суб'єктів; та загалом банківська система, система страхування, ринок капіталів, індустрія розваг.
73. Характеристика способів одержання злочинних грошей та організовані структури, що забезпечують їх відмивання.
Існує досить велика кількість способів одержання злочинних грошей. Основними з них є: - система подвійної бухгалтерії;- навмисні помилки в бухгалтерському обліку;- численні способи заниження прибутку, маніпуляції з активами і пасивами;- угоди без оформлення рахунків;- методи схованого фактурування і схованих тіньових умов;- хабарі. На рахунок останнього способу слід дещо додати. Згідно із законодавством деяких країн сума хабара може відніматися з оподаткованого податком прибутку. У Данії, наприклад, сума хабара просто віднімається з оподаткованого податком прибутку, якщо вона зумовлена виробничою необхідністю і є помірною. В той час, як у Великобританії виплати у вигляді хабарів дозволено віднімати із суми прибутку, який підлягає оподаткуванню, за умови, що метою таких виплат були інтереси виробництва.
Якщо говорити про структури, що забезпечують відмивання брудних грошей, то такими являються, перш за все, організовані злочинні групи, які займаються діяльністю, що приносить великі доходи; по-друге, це посередники, які об’єднують торговців наркотиків з «відмивателями» грошей: так звані «піжони» (що направляють торговців до «відмивателів» і навпаки при цьому не втручаючись в обговорення умов договору про відмивання грошей, визначають ставки за послуги) та «брокери» (зв’язують торговців наркотиків з «відмивателями» і за окрему плату укладають контракти). 3. Організатори (спонсори) відмивання «брудних» грошей, які організовують усю процедуру у великих масштабах та наводять контакти з групою, яка володіє «брудними» грошима. 4. Кур’єри, основним завданням яких є організація транспорту і процедури на першій стадії процесу, котрі до того ж часто використовують фальшиві паспорти і документи. 5. Міняльники валют: власники об’єктів фінансово-господарської діяльності, найчастіше це пункти обміну валют. 6. Професіонали-радники, що роблять маніпуляції в сфері фінансів і законодавства, найчастіше виступають банкірами.
74. Стадії процесу відмивання «брудних грошей», х-ка механізмів відмивання на стадії розміщення.
Існують 3 основні стадії процесу відмивання брудних грошей. Ними є розміщення, маскування та інтеграція. Перша стадія – розміщення – являє собою доходи, одержані безпосередньо від злочину, що вперше розміщуються у фінансових установах або використовуються для скуповування різного виду активів. Друга стадія – маскування, або також «приховування» - працює за такою схемою: виконавець намагається відокремити гроші від їхнього нелегального джерела, проводячи серію фінансових угод з метою втрати зв'язку грошей, які відмиваються, із джерелом їхнього походження. І остання стадія – інтеграція, або іншими словами легітимізація – передбачає, що фінансові ресурси вводяться в легальні господарські структури і фінансові системи з метою їхньої остаточної асиміляції з усіма присутніми там коштами. Характеризуючи основні механізми відмивання на стадії розміщення слід сказати про такі аспекти,які включають різноманітні операції з готівкою, проведені за посередництва великої кількості банківських рахунків, відділень, касирів; переказ на інкасо наявних чеків на пред'явника на суму, нижчу від лімітів, які потребують ідентифікації;багаторазові внески готівки на банківські рахунки громадян своєї країни й іноземців (суми, що за величиною не виходять за межі, перевищення яких зобов'язує банки ідентифікувати клієнта); «смерфінг» - придбання за «брудні» гроші легко переміщуваних майнових цінностей у сумах, які не перевищують межі ідентифікації.
76. Джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних грошей».
Розпізнавання має важливе значення в інформуванні правоохоронних органів про здійснення злочину відмивання грошей. Ефективність процедури розпізнавання під цим кутом зору розглядається як значний внесок в успішну роботу органів правосуддя у справі боротьби з організованою злочинністю. Розпізнавання спроб відмивання "брудних" грошей у процесі банківської діяльності розцінюється як сукупність заходів, спрямованих на організацію постійного чи періодичного надходження інформації про клієнтів і підозрілі угоди. Ця інформація може послужити підставою для відповідних дій, які спрямовані на припинення небажаних фінансових зв'язків. Такі дії зазвичай включають етапи: - збирання інформації про угоди, які потенційно можуть бути використані для відмивання грошей, а також створення умов для постійного надходження такої інформації; - оброблення накопиченої інформації за допомогою різних методів, а також класифікація сумнівних і нетипових (незвичайних) угод на підставі різних критеріїв; - моніторинг сумнівних і нетипових операцій; - підготовка висновків на основі обробки інформації, що стала результатом розпізнавання.
Збирання і накопичення інформації. Збирання інформації для розпізнавання становить перший, вступний, етап усього процесу. Він охоплює як активні дії, які полягають у створенні відповідного інструментарію, що полегшує одержання даних, так і дії, пасивно (побічно) пов'язані з визначенням способу доступу до інформації, яка потенційно може бути використана в наступних стадіях розпізнавання. Інформація, яка необхідна для проведення розпізнавання, надходить переважно з таких джерел: - реєстрів угод (трансакцій) з готівкою, які перевищують установлену квоту, а також аналогічних реєстрів угод з використанням безготівкових розрахунків, якщо відповідні внутрішні правила вказують на обов'язковість ведення таких; - інших банківських звітів і банківської документації;
- документів про операції, реалізовані різними категоріями банківських працівників у рамках широко застосовуваної політики "знай свого клієнта", особливо це стосується операцій, виконуваних під час відкриття банківських рахунків для фізичних і юридичних осіб, у процесі ведення цих рахунків, під час контактів з уповноваженими представниками клієнтів і т. ін.; - звітів про операції, виконувані різними банківськими службовцями у зв'язку з контактами з особами - не клієнтами банків, наприклад, які вносять готівку на рахунки банківських клієнтів; - аналізу основних фінансових показників, які стосуються банківської діяльності; - баз даних про банківських працівників; - баз даних про банківських клієнтів, а також інших осіб, які користуються банківськими послугами і використовували або намагалися використовувати банківські операції в злочинних цілях.
Основне джерело інформації
для розпізнавання спроб
Інший метод, застосовуваний при обробленні інформації, - структурний аналіз, який полягає у виділенні й дослідженні окремих фінансових операцій. Цей метод дає можливість знайти незаконність проведення операції з використанням такого фінансового інструмента, випадки шахрайства, а також відмивання грошей.
Для оброблення інформації можна використовувати ще метод систематизації й угруповання даних про фінансові угоди, який полягає в об'єднанні певних виділених елементів, щоб установити між ними причинно-наслідкові зв'язки. Він дає змогу, наприклад, виділити повторювані операції і вичленувати групи суб'єктів, які можуть потенційно стати учасниками процедури відмивання грошей.
У процесі оброблення банківської інформації застосовують, залежно від виду інформації, а також від методів дослідження, різні способи передачі оброблених даних. Найчастіше використовуються: - діаграма переказів, за допомогою яких відбувається перелив фінансових засобів; - діаграма відносин, яка відображає зв'язок між клієнтами банку - як фізичними, так і юридичними особами; - календар подій, який полегшує аналіз угод, проведених у той самий час; - діаграма частоти фінансових угод; - пам'ятки, які стосуються найважливіших спостережень банківських працівників, які обробляють інформацію про нетипові і неясні угоди; - зіставлення і таблиці ознак, які характеризують неясні і нетипові угоди, а також специфічні симптоми трансакцій такого виду.
Моніторинг. Важливий етап розпізнавання процедури відмивання "брудних" грошей - моніторинг трансакцій, відібраних як нетипові і сумнівні. Мета цього процесу - спостереження за банківським рахунком клієнта, а також за проведеними ним іншими банківськими операціями. Але основним результатом такого спостереження повинно стати підтвердження підозр щодо ознак злочинних дій клієнта (чи декількох клієнтів) або зняття цих підозр і завершення розпізнавання. Моніторинг дає можливість виключити ухвалення яких-небудь необґрунтованих рішень і як результат - направляти в прокуратуру підтверджену інформацію.
Завершення розпізнавання. Розпорядження про закінчення процесу розпізнавання віддає посадова особа, відповідальна за проведення моніторингу спеціально відібраних з цією метою трансакцій. Це робиться на підставі документа, за яким повідомляють прокуратурі про злочин відмивання грошей чи про відмову від підозр у такому злочині. Інформація, отримана в ході банківського розпізнавання, може бути використана з метою: - надання потрібного напряму слідчим діям, які проводять органи правосуддя; - дослідження величини і мети використання коштів, придбаних у результаті злочину; - полегшення дій, спрямованих на відшукування злочинного прибутку; - доведення кримінальної справи до судового розгляду; - підрахунку незаконно отриманих доходів; - полегшення проведення арештів підозрюваних осіб.
77. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей.
Для протидії відмиванню брудних грошей в 1989 році згідно з рішенням «великої сімки» була створена ФАТФ – міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей, це міжурядова організація. Сьогодні до неї входять 31 країна і дві міжнародні організації.
ФАТФ — це міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей. ФАТФ відслідковує процеси імплементації таких заходів, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні та запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені функції, ФАТФ плідно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню "брудних" грошей.
Спочатку пріоритетом ФАТФ була боротьба з відмиванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Сьогодні діяльність ФАТФ має три головних напрямки: - розширення дію прийнятих нею рекомендацій на всі континенти і регіони земної кулі; - перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на 40 рекомендаціях ФАТФ, які є керівництвом до дії; - відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів та розробка контрзаходів.
Ключовим документом ФАТФ є рекомендації, які викладені у формі щорічних звітів організації. Відповідно до звіту за 2006-2007 роки критерії можна поділити на такі групи: - визнання державами відмивання грошей злочином; - встановлення кримінальної відповідальності за такі протиправні дії, а також за неповідомлення про них; - конфіскація отриманих злочинних доходів, а також сприяння іншим країнам у конфіскації таких доходів;
- створення спеціального органу фінансового контролю за сумнівними фінансовими операціями (так званої фінансової розвідки); - введення обов'язкових вимог до всіх фінансових організацій стосовно ідентифікації своїх клієнтів, виявлення, обліку та повідомлення спеціального органу про сумнівні фінансові операції; - звільнення від кримінальної відповідальності осіб за умов подання контролюючому органу інформації про сумнівні фінансові операції; - співпраця з відповідними міжнародними органами та організаціями в боротьбі з відмиванням грошей, у тому числі видача злочинців (екстрадиція).
Одним із напрямків діяльності ФАТФ є визначення так званих некооперативних країн та територій і складання їх переліку, який називають "чорним списком". Хоч включення країни до "чорного списку" і не приводить до застосування санкцій з боку світового співтовариства, однак воно свідчить про ступінь довіри до неї з боку зарубіжних інвесторів. Включення чи виключення з цього списку країни відбувається на засіданнях ФАТФ відповідно до певних критеріїв, визначених цією організацією у 2000 р. і згрупованих у чотири групи: - «прогалини» у фінансовому регулюванні – наприклад можливість здійснення транзакцій в платіжних системах без відповідної авторизації – тобто не можливість встановлення походження коштів; - інші перешкоди законодавчого характеру – сюди відносять наприклад не можливість встановлення особи власника компанії; - перешкоди в міжнародній співпраці – наприклад, законодавча заборона надання інформації міжнародним організаціям, які займаються протидією відмивання коштів, стосовно певних транзакцій; - неадекватність заходів для протидії відмиванню коштів – нестача, або не належна кваліфікація персоналу, хабарництво тощо.