Шляхи підвищення конкурентоспроможністю підприємства на міжнародних ринках за умов світових економічних проблем

З метою виявлення тенденцій  розвитку підприємства проводиться  аналіз основних фінансових показників за даними Форми № 1 та № 2 за два  останні періоди (роки). Оцінку та аналіз основних показників необхідно здійснювати  методом горизонтального (часового) аналізу, суть якого полягає в  порівнянні кожної позиції звітності  з відповідним показником за попередні  періоди та визначенні відхилення значення показника поточного періоду  від відповідного значення показника  попередніх періодів.

Оцінювання основних фінансово-економічних  показників діяльності підприємства здійснюється за такими показниками фінансових результатів.

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД(В)Р) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 035.

2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (СРП_р), яка показує виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 040.

3. Валовий прибуток (збиток) (ВП(З)) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Джерело інформаціії: Форма № 2 ряд 050 і 055.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності (ФР_опер) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 100 і 105.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (ФР_звич) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Джерело інформації: Форма № 2 ряд 170 і 175.

6. Чистий прибуток (збиток) (ЧП(З)) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 220 і 225.

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу) (ВБ) – засоби підприємства, вкладені в суб’єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. Це підсумок балансу, який з одного боку показує загальну суму засобів підприємства (актив), а з іншого – суму джерел утворення цих засобів (власний капітал і зобов’язання). Джерело інформації: Форма № 1 ряд 280 або 640.

8. Власний капітал (ВК) – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Джерело інформації: Форма № 1 (ряд 380).

9. Залучений капітал (ЗК) – це зобов’язання підприємства, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Залучений капітал включає забезпечення наступних витрат і платежів (Ф№ 1 ряд 430), довгострокові зобов’язання (Ф№ 1 ряд 480), поточні зобов’язання (Ф№ 1 ряд 620) та доходи майбутніх періодів (Ф№ 1 ряд 630).

10. Необоротні активи (Н_а) – це всі активи, що не є оборотними. Джерело інформації: Форма № 1 р. 80.

11. Оборотні активи (О_а) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Джерело інформації: Форма № 1 р. 260.

Методика аналізу основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства наведена у  таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства

„....”, тис. грн.

*Звернути увагу, що  у Формі № 1 відображена інформація  на початок та кінець звітного  періоду. Для аналізу слід брати  середнє значення, тобто: 

(значення на початок  року + значення на кінець року) / 2 (1.1)

За результатами аналізу  необхідно:

·   зробити висновки стосовно величини та динаміки наведених в таблиці показників;

·   визначити фактори та причини зміни в обсягах досліджуваних показників;

·   оцінити тенденції змін фінансово-економічних показників діяльності підприємства в цілому.

2.2 Аналіз стану та тенденції  потенційних ринків збуту

 

Нині ринок України  характеризується досить низьким рівнем платоспроможного попиту на запропоновану продукцію, що в свою чергу створює ситуацію, коли підприємство ледве підтримає обсяг збуту на досягнутому рівні. Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми може стати вихід на зарубіжні ринки збуту. Першим етапом аналізу необхідності й можливості виходу підприємства на зарубіжні ринки має стати визначення кола країн, які є потенційно привабливими з точки зору проникнення на їхні ринки. При цьому підприємству необхідно ретельно проаналізувати стан середовища міжнародного маркетингу.

На сьогоднішній день машинобудування  розглядається як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить конкурентоспроможність товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Машинобудування  України об'єднує 11267 підприємств, з  яких 146 - великих, 1834 - середніх та 9287 - малих  з виробництва різноманітних  машин і устаткування, приладів і  апаратури, тощо. У машинобудуванні  зосереджено понад 15% вартості основних засобів і майже 6% оборотних активів  вітчизняної промисловості та понад 22% кількості найманих працівників. Машинобудівні підприємства є одними з найбільш постраждалих від економічної  кризи. Через зменшення зовнішнього  попиту відбулося зниження експорту продукції машинобудування, зменшення  обсягів виробництва та збільшення кількості готової продукції  на складах, погіршення фінансових результатів. За останні 5 років кількість збиткових  підприємств промисловості перевищує 30% від загальної кількості збиткових  підприємств України. Рентабельність виробництва становить близько 5%.

Державна стратегія в машинобудуванні  розроблялася на тлі досить оптимістичних  прогнозів експертів: вони обіцяють стійке зростання у найближчі  три-чотири роки. Відповідно до звіту  Ukrainian economic trends forecast, підготовленого фахівцями аналітичної групи, цього року вітчизняні машинобудівні підприємства відіграватимуть роль одного з головних драйверів зростання обсягів промислового виробництва країни взагалі. При цьому вони відзначають, що збереження за українським машинобудуванням ролі двигуна всієї економіки напряму залежить від подолання кризових явищ у Росії. А от аналітики ІК Astrum Investment Managementу вважають, що темпи зростання обсягів виробництва в галузі все-таки значно знизяться - до 15%. І вже до 2013 року, вважають фахівці Мінпромполітики, галузь нарешті з обсягів виробництва досягне докризового максимуму. Утім, незалежні експерти схильні вважати, що це станеться не раніше 2014-2015 років.

Негативні тенденції у розвитку машинобудування з кожним роком  посилюються, про це свідчить статистика, наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Фінансові результати діяльності підприємств машинобудівного комплексу України, 2007-2010 роках

Показники	Роки
	2007	2008	2009	2010 (перше півріччя)
Фінансовий результат від звичайної  діяльності до оподаткування (млн. грн.)	1916,9	5127,5	704,6	1765,2
Підприємства, які зазнали збитку, у % до загальної кількості підприємств	33,3	30,8	36,1	47,4
Сума збитків (млн. грн.)	1978,2	2009,9	6707,4	4174,1

 

Аналіз статистичних даних розвитку машинобудування України показав  присутність двох чітко виражених  циклів (рис. 2). Так, період з 1986 року по 1990 роки - це фаза підйому, період з 1990 року по 2000 рік - фаза рецесії (підфаза краху/гострої кризи й спаду) 10 річного спаду. А роки з 2001 по 2010 показують хаотичний розвиток машинобудування.

Значну роль у збільшенні збиткових  підприємств у машинобудуванні  України відіграли дебіторська  та кредиторська заборгованість. Так, у 2009 році порівняно з 2008 роком відбулося збільшення дебіторської заборгованості на 14593 млн грн та кредиторської на 22658,2 млн грн. Ще однією причиною зменшення прибутковості підприємств машинобудівного комплексу України є зменшення обсягу виробництва продукції. Обсяг продукції машинобудівних підприємств на ринку наведено у табл. 2.

 

Рис. 2. Індекси обсягів  продукції машинобудування (у відсотках  до попереднього року)

Таблиця 2

Динаміка обсягів реалізованої промислової продукції в Україні (тис. грн.) 

Показники	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Обсяг реалізації промислової продукції  України	468562,6	551729	717076,7	917035,5	806345,8	954232,7
Обсяг реалізованої продукції машинобудівних підприємств України	59668	68731	72456	81231	70560	88659

 

Значну роль в зниженні обсягів  виробництва в 2009 р. зіграло зменшення  закордонних поставок сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих, входження на ринок  більш дешевої та якісної імпортної  продукції. В першому півріччі 2008 року відбулося зростання цін  на метал, яке призвело до збільшення вартості кінцевої продукції. Через  скорочення світового попиту на ринку  машинобудівної продукції підприємства втратили зарубіжні ринки збуту. 2010 рік є часом подолання кризових явищ, відновлення виробничих потужностей, нарощування обсягів виробництва  та, відповідно, зростання обсягів  реалізованої продукції.

На сьогодні значна увага приділяється освоєнню та підготовці випуску нових  видів продукції, упровадженню нових  технологій, технічному переозброєнню виробництва, адже розвиток науково-технічної діяльності, розробка та впровадження інновацій є запорукою успішного функціонування та покращення стану машинобудівної галузі.

Аналіз кількості інноваційно-активних машинобудівних підприємств свідчить, що, протягом 20052007 рр. їх кількість поступово збільшувалась, що є свідченням інноваційного розвитку галузі, але внаслідок впливу кризових явищ в 2008 р. ситуація погіршилась та кількість інноваційно-активних підприємств дещо зменшилась, хоча вже 2009-2010 р. характеризуються позитивними зрушеннями, що є досить успішним результатом враховуючи відсутність належної інноваційної підтримки з боку держави (табл. 3).

Таблиця 3

Статистика інноваційно активних машинобудівних підприємств України 

Показник	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кількість інноваційно активних машинобудівних підприємств	280	360	421	400	406	412

 

Також, слід відмітити, що машинобудівна  галузь в Україні є експортоорієнтованою, на зовнішні ринки реалізується близько половини виробленої продукції. При цьому експорт недиверсифікований і припадає переважно на країни СНД (насамперед Росію), які також сильно постраждали від кризи. У результаті чого, різке скорочення інвестиційної активності у 2009 році на основних ринках збуту призвело до зменшення експорту продукції машинобудування на 37% - до 6,89 млрд дол.США. У першій половині 2010 року, за рахунок поступового відновлення інвестиційного попиту на зовнішніх ринках відбулося зростання експорту продукції машинобудування, порівняно з відповідним періодом попереднього року, більш ніж на 40% - до 3,94 млрд дол. США (табл. 4).

Таблиця 4

Обсяги експорту/імпорту продукції машинобудування, млрд дол. США 

Показник	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
експорт	5,66	4,64	5,56	8,48	10,9	3,94
імпорт	7,78	10,05	13,7	19,77	26,65	4,67

 

В останні роки до половини імпортних  постачань доводилася на інвестиційне устаткування, автомобілі та іншу техніку. Продукція важкого машинобудування  в імпорті займає незначну частину. У докризовий період зростанню імпорту, насамперед, сприяв розвиток програм  банківського кредитування. У результаті чого, значне скорочення кредитних  ресурсів у 2009 році мало вагомий вплив  на імпорт продукції. Так у зазначений період імпорт зменшився майже на 66% - до 9,1 млрд дол.США. У 2010році обсяги імпорту зазначеної продукції зросли на 32,3% - до 4,67 млрд дол. США.

Незважаючи на окремі значні успіхи в таких галузях, як авіакосмічна, виробництво енергетичного устаткування, важке і транспортне машинобудування  та деяких інших, стан галузі у цілому не відповідає сучасним вимогам як вітчизняної економіки, так і  світової. Насамперед, в Україні  відсутній ряд високотехнологічних  галузей, що визначають експортні позиції.

Питома вага експорту в інші країни є незначною. За якістю та технологічними рішеннями вироби радіоелектроніки, побутові прилади, сільськогосподарські та шляхобудівні машини, а також ціла низка інших товарів значно програють зарубіжним аналогам. У цій галузі у широких масштабах продовжують використовуватися характерні для радянської економіки затратні технології, що веде до зростання ресурсомісткості її продукції та перешкоджає скороченню затрат виробництва та випуску інноваційної продукції в інших галузях економіки.

Одним з основних напрямів машинобудування  в Україні є енергетичне та нафтогазове машинобудування, яке  не постраждало від кризи, а ряд  провідних підприємств підгалузі  навіть показали невелике зростання. Енергетичне  машинобудування включає виробництво  устаткування для електростанцій і  підстанцій: турбін, казанів, трансформаторів. До продукції нафтогазового машинобудування відносяться насоси, турбіни, агрегати, що перекачують газ та компресори.

За даними Мінпромполітики, за рік в Україні виробляється продукції енергетичного машинобудування на 1,8млрд дол. США, нафтогазового - на 900 млн дол. США, з яких близько 85% експортується. Основними напрямами експорту є Росія, Казахстан, Туркменія, Узбекистан, Азербайджан і ОАЕ.