Особливості діяльності України на світовому ринку цукру

Процес визначення реальної закупівельної ціни за цим мето-
дом є непростим, оскільки підприємства кожної сфери товарного
обміну зацікавлені в охрипанні такої частки роздрібної ціни то-
вару, щоби відшкодувати не тільки реальні витрати, але і наду-
мані (завищені) та забезпечити собі надприбуток. З цієї причини підприємства стараються з усіх сил перетягувати на себе "ціно­ву ковдру". З метою запобігання подібним діям згідно з постано­вою КМ України "Деякі питання координації міжгалузевих відно­син на ринку продукції тваринного походження" від 25 грудня 2002 р. на рівні держави і регіонів створені погоджувальні комісії з представників структур влади, товаровиробників, переробників продукції і представників громадських об'єднань, основним зав­данням яких є встановлення порогових цін на сировину, вартість переробки і роздрібних цій продукції тваринного походження з урахуванням беззбитковості виробництва всіх суб'єктів ринку тваринницької продукції.[27, c 206-208]

                         ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ   

    На основі проведеного аналізу світового ринку цукру можна зробити наступні висновки.

     Світовий ринок цукру характеризується вискою динамікою розвитку, відсутністю монополізації , навністю сприятливої конкурентної середи та економічної кон’юнктури. Його можна розділити на 2 великих сегменти: ринок цукру,виробленого з цукрових буряків і ринок цукру з цукрової тростини.

     Лідерами з виробництва цукру з буряків є ЄС, США, Росія, Україна, Китай, Японія, Іран, Єгипет.Найбільшими світовими виробниками цукру з тростини є Бразилія. Індія, Китай, Таїланд, Австралія, мексика, Пакистан, США.

      Країнами з найбільшими обсягами експорту стали в 2010 році стали Бразилія,         Європейський Союз, Автралія, Куба та Індія.Хоча Бразилія є визнаним є світовим лідером  на даному ринку, однак це не заважає іншим країнам збільшувати власні обсяги  експорту.Так, Індія демонструє високий потенціал, адже за 4 роки вона збільшила кулькість цукру, що експортується у 100 разів, з 0,03% до 3,1%.

      Найбільшими світовими імпортерами цукру є Росія, Індонезія, Корея, США та Україна.Причому для Росії та України характерним є збільшення залежності від імпорту, що продемонстровано збільшенням обсягів цукру, що імпортується.Росія за 4 роки збільшила даний показник у 2 рази з 5.1% до 10%.

     Ціноутвоення на світовому ринку є комплексним та достатньо складним процесом.Харктерним є приналежність цукру до біржових товарів, а отже для встановлення експортної ціни виробникам необхідно враховувати світову ціну, яка в свою чергу орієнтується на біржові котирування.

                                                                            23

   РОЗДІЛ II.ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ НА ПОСТАЧАННЯ ЦУКРУ

2.1. Маркетингове дослідження ринку цукру  Росії

Маркетингове дослідження було призначене для виявлення і вивчення факторів, які можуть прямо або побічно вплинути на діяльність підприємства на зовнішньому ринку. Сукупність цих факторів називають маркетинговим середовищем. Розрізняють маркетингове середовище на макрорівні та на макрорівні.[28, с. 9]

Розглянемо демографічне середовище Російської Федерації. Для вивчення демографічної ситуації нами було проведено аналіз даних   Федеральної служби державної статистики РФ, результати якого занесені в таблицю 2.1

Таблиця 2.1

Демографічне середовище Російської Федерації*

* складено за даними [25]

    Отже, виходячи з даних таблиці 2.1можемо зробити наступні висновки. Чисельність постійного населення Російської Федерації на 1 січня 2010 р. зі-складала 141,9 млн. осіб, з яких 103,7 млн. осіб (73%) - городяни, та 38,2 млн. осіб (27%) - сільські жителі . Число росіян в 2009 р. збільшилося 10,5 тис. осіб, або на 0,01%.

      Приріст числа жителів Росії спостерігається вперше з 1994 р. (за 2008 р. чис-ленность населення скоротилася на 104,9 тис. осіб, або на 0,07%) і склався, як за рахунок істотно зменшилася природних втрат, так і в результаті збыльшення міграційного приросту. За 6 місяців 2010 р. чисельність населення Росії зменшилася на 52,3 тис. осіб або на 0,04% .

        Віковий склад населення Росії характеризується істотною гендерною диспропорцією. Чисельність чоловіків становила на 1 січня 2010 65,6 млн. осіб, жінок - 76,3 млн. осіб (на 10,7 млн. осіб, або на 16,2% більше). Співвідношення статей за минулий рік не змінилося: до початку 2010 р. на 1000 чоловіків припадало 1162 жінок становило 50,6 тис. осіб або 0,04%).[25]

      Середній вік жителів країни становить 38,9 років (у 2009 р. - 38,8 років), чоловіків- відповідно 36,2 років (36,1), жінок - 41,2 рік (41,1).

      Росію відносять до країн з найвищими рівнями смертності. Для неї характерний один з найбільших гендерних розривів у показнику очікуваної тривалості про-життя при народженні (11,9 року в 2009 р.), що є наслідком ви-сокой смертності чоловіків у працездатному віці. Тільки в останні чотири роки ситуація почала кілька поліпшуватися. Показник очікуваної тривалості життя при народженні в 2009 р. в порівнянні з 2006 р. виріс у чоловіків на 2,4 року, у жінок - на 1,4 років. Зростання тривалості життя у чоловіків відбулося в основному за рахунок зниження смертності у працездатному віці, у жінок - в працездатному і старше працездатного віку.

       Позитивну динаміку в останній міжпереписний період демонструють показники народжуваності. У 2009 році народилося 1,8 млн. дітей, що на 47,8 тис. осіб (на 3%) більше, ніж у 2008 році.

     Зовнішня міграція в 2009 р. становила всього 15% від загального міграційного обороту, однак саме вона впливає на зміну чисельності населення Росії в цілому.

       Розглянемо економічне середовище досліджуваного нами ринку. Воно складається з факторів, що впливають на купівельну спроможність населення та структуру споживання. Вивчення економічного середовища передбачає аналіз структури споживачів та їх потреб.[16, с. 10]. Дані аналізу наведемо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз економічного середовища Російської Федерації*

         * складено за даними [25]

Таким чином,  проаналізувавши дані таблиці 2.2, бачимо що середньорічний дохід наслення РФ виріс на 24% порівняно з 2008 роком, що є позитивною тенденцією. Однак за 3 роки змінилася структура доходів населення, скщо в кризовому 2008 році заощадження складали 5, 3%  від сукупного доходу особи, то в 2010 році цей показник виріс у 2, 73 рази та склав 14,5 %.Це свідчить про зменшення тимчасово вільних грошових коштів. Так, громадяни почали на 5,77 % менше витрачати на оплату послуг та товарів і на 17.89% менше на оплату обов’язкових платежів і внесків.

     Розглянемо профіль російської цукрової галузі.

       За оцінкою ІКАР в 2011 р ємність російської цукрової індустрії складе близько $ 6,5 млрд. (оптові ціни зі складу), в т.ч. імпортний білий цукор $ 0,4 млрд.

На рис 2.1 подається динаміка зміни обсягу та структури товарної пропозиції цукру в РФ за 1997-2011 рр.

Рис 2.1 Динаміка зміни обсягу та структури товарної пропозиції цукру в РФ протягом 1997-2011рр.

У 1999-2011 за підтримки заходів захисту від імпорту динамічно зростає виробництво бурякового цукру (з коротким зниженням в 2009-10 р. через несприятливу погоду), у першу чергу, за рахунок зростання продуктивності галузі, а також зростання посівних площ під цукровий буряк . У той же час ринок насіння цукрових буряків залишається імпортним.

          Експорт білого цукру з Росії здійснюється, в основному, у вигляді толлінгової сирцевого цукру частіше з Краснодарського краю до країн СРСР, Афганістан і Монголію і до 1998р його обсяги були незначні. У 1999р., В рік пікового завезення цукру-сирцю в Росію, на тлі надзвичайно низьких світових і особливо російських цін склалася сприятлива кон'юнктура для поставок цукру до країн Середньої Азії та Закавказзя. З листопада 2006 р. після 6-річної перерви експорт цукру знову істотно виріс, за підсумками 2007 р. він перевалив за 300 тис. тонн. У наступні роки центр толінгу сирцю в країнах колишнього СРСР змістився до Білорусі. Унікальні в макрорегіоні б. СРСР конкурентні переваги російських цукрових заводів (особливо в Південному ФО - вартість логістики, енергетичних та інших ресурсів) залишаються поки не задіяні. Для розкриття експортного потенціалу (більше 0.5 млн.тонн цукру на рік) необхідна державна підтримка, у першу чергу, з боку ФТС і РЖД, а також розширення ємності серцевих складів у російських чорноморських портах і на заводах. З 2011 р. відновилося зростання експорту цукру з РФ.

      Номінальна кількість цукрових заводів Росії на 1991 р. - 96. З них працювало в 2010 р. - 77, в т.ч. 1 завод переробляв тільки цукор-сирець. З 76-ї цукрових заводів 36 заводів виробили більше 30000, 10 - більше 60000, а 2 - більше 100000 тонн цукру. У таблиці 2.3 наведені дані по кількості діючих в Росії цукрових заводів станом на 2010 р.

  Таблиця 2.3

Число діючих в Росії цукрових заводів на 2010 р.