Психологія міжособистісних відносин

Отримані результати за кожним критерієм занесені в соціоматриці, таблиці 3.3 - 3.5. представлені в додатку 3.

Знак «-» означає взаємний вибір, цифри «1, 2, 3» показують у якій відповідності було обрано того чи іншого члена групи. Бали розраховуються так: кому була надана перевага і перше місце - отримує 3 бали, друге місце – 2 бали, а за вибір третім - 1 бал.

Для зручності подальшого обчислення соціометричного статусу кожного члена групи зокрема, та групи в цілому, дані таблиць 3.3 - 3.5 занесемо у зведену таблицю 3.6.

Таблиця 3.6

Зведена таблиця показників критеріїв індивідуальних та загальних значень учнів 11 класу

Детальний розбір зведених таблиць дозволяє виділити підгрупи непопулярних, середніх і популярних членів групи за кожним критерієм і звести їх в гістограми. Гістограми побудовані за загальною сумою балів таблиці 3.4.

Рис. 3.4. Розподіл популярних, середніх, непопулярних членів групи за трьома критеріями взаємних виборів

Використаємо запропоновану Н.Л. Коломінським схему співвіднесення кількості переваг кожної рольової позиції на прикладі аналізу груп із 20-25 членів. Він вважає, що:

«Зірки» -36 і більше виборів;

«Визнані» - 24 - 35 виборів;

«Прийняті» - 12– 24 виборів;

«Неприйняті» – 1 -11 виборів;

«Ізольовані» - 0 виборів.

З таблиці 3.6 та гістограми 3.4 очевидно, що вибори охоплюють всіх членів групи, хоча є одна «ізольована» Тетяна Г., яку ніхто не обрав в критеріях навчання та емоційної сфери.

Відповідно до даних матриці (див. табл. 3.6) у класі:

«Зірки» - Віта О.;

«Визнані» - Тетяна К, Тетяна К., Наталя З., Оксана Ш.;

«Прийняті» - Ганна Б., Наталія К., Алла Л., Віталій З., Іван З., Наталія Ш., Павло К., Тетяна С., Ірина Б., Ольга Б., Інна І.;

«Неприйняті» – Тетяна Г.,Олена А., Андрій Д., Геннадій Л., Інна Ч.;

«Ізольовані» - 0.

Для зручності подальшого порівняння соціометричного статусу класу використаємо графічне зображення реакції випробовуваних один на одного під час відповідей на соціометричний критерій. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури взаємин у групі в просторі на площині за допомогою спеціальних знаків. Вона дає наочне уявлення про внутрішньогрупові диференціації членів групи за їх статусом. Рис. 3.5. сині стрілки означають взаємні вибори, зелені – взаємні відхилення.

Рис. 3.5. Розподіл взаємних виборів досліджуваній групі

I градація - «зірки» ,

II градація - «бажані» ,

III градація - «прийняті» ,

IV градація - «ізольовані» .

Вивчивши отримані результати з визначення соціологічного статусу кожного члена групи, завдяки кількості взаємних виборів можна зробити висновок, що за результатами опитування, у класі виявлені популярні, середні і непопулярні члени. Найбільш високий статус має респондент Віта.О., яка отримала максимум позитивних і мінімум негативних виборів.

Зазвичай виділяють дві основи тяжіння до групи: мотиваційну і емоційну. Мотиваційна основа тяжіння суб'єкта до групи включає в себе сукупність його потреб і цінностей, враховує наскільки характеристики групи відповідають його потребам. Емоційна складова проявляється у міжособистісних симпатіях, в характері взаємодії індивідів.

Порівнюючи результати, отримані при обробці методики Q-сортування і соціометричним вимірюванням можна виділити учнів, які отримали однаково високі бали. Ними є Віта О., Ганна Б., Тетяна Т.

Тож, дослідження дозволило виявити що «зірки» та «визнані» володіють такими якостями особистості, які сприймаються у відносинах іншими людьми. Серед них можна назвати внутрішнє прагнення до прийняття групових стандартів, прагнення до утворення емоційних зв'язків, та прагнення домагатися більш високого статусу в системі міжособистісних відносин.

Висновок

Міжособистісні стосунки -- це суб'єктивні зв'язки і ставлення, які існують між людьми в соціальних групах. Це певна система міжособистісних настанов, ціннісних орієнтацій, очікувань, які визначають зміст спільної життєдіяльності людей.

У вітчизняній та зарубіжній психології в міжособистісних стосунках прийнято вирізняти три основні компоненти регулювання поведінки людей: когнітивний, емоційний, інтеракційний.

У процесі людських взаємин важливе значення має сприйняття, оцінка і розуміння людьми одне одного. Виокремлюють такі типи сприйняття і розуміння людини людиною: аналітичний, емоційний, перцептивно-асоціативний, соціально-асоціативний.

Становлення, розвиток людини як особистості -- це її включення в суспільне буття, яке починається з моменту, коли індивід виявляє себе у ставленні до інших людей. Розвиток тієї чи іншої форми міжособистісної взаємодії та спілкування веде до формування соціального характеру як стійкої та чітко вираженої системи орієнтацій людини у суспільстві. Це сходження людини по шляху власного особистісного становлення складне та суперечливе і вимагає від неї активних зусиль.

Міжособистісні відносини проявляються в великому різномаїтті сфер буття людини, які суттєво відрізняються одна від одної в яких діють різні психологічні детермінанти.

Існує велика кількість методик визначення міжособистісних відносин, кожна з них створена дослідником для вирішення специфічних задач, в яких вони задіяні. Нами використані методика «Q-сортування» В. Стефансона та соціометричний тест Д. Морено

Виходячи з отриманих результатів експерименту, на прикладі учнів 11 класу ЗОШ № 1 м. Марганця, можна констатувти - що майже всі показники досліджуваних якостей респондентів за методикою Q-сортування знаходяться в межах від 6 до 18 балів, що свідчить про адаптивний розвиток міжособистісних відносин в даній групі.

Проте, за шістьма основними тенденціями поведінки людини в групі (залежність, незалежність комунікабельність, некомунікабельність, прийняття «боротьби» , уникання «боротьби» ) дозволило визначити трьох лідерів Тетяну Т, Віту О., Ганну Б, які, прагнуть до утворення емоційних зв’язків як у своїй групі, так і за її межами, та до прийняття групових стандартів і цінностей соціальних і морально-етичних. Прагнуть добитися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин.

Соціометрією за методикою Д. Морено відповідно до даних матриці визначено:

«Зірки» - Віта О.;

«Визнані» - Тетяна К, Тетяна К., Наталя З., Оксана Ш.;

«Прийняті» - Ганна Б., Наталія К., Алла Л., Віталій З., Іван З., Наталія Ш., Павло К., Тетяна С., Ірина Б., Ольга Б., Інна І.;

«Неприйняті» – Тетяна Г.,Олена А., Андрій Д., Геннадій Л., Інна Ч.;

«Ізольовані» - 0.

Такі отримані дані показали, що на задоволеність міжособистісними взаєминами впливає соціометричний статус, пов'язаний з індивідуальними особливостями членів колективу, а також з позитивними тенденціями поведінки людини в групі.

Отже гіпотеза підтверджена, завдання курсової роботи виконані.

На основі висновків з проведених досліджень нами було розроблено ряд рекомендацій для викладачів та учнів.

- осмислювати необхідність психологічних знань у роботі, необхідність самопізнання й саморозвитку;

- розвивати почуття групової згуртованості та товариськості;

- забезпечувати своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій;

- використовувати можливості неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних задач;

- обговорювати колективно варіанти важливих рішень, що приймаються;

- надавати допомогу товаришам за цілковитою згодою.

Список використаної літератури

1.                  Абрамова Г. С. Практическая психология / Г.С.Абрамова -- М.: Академия, 1997. - 327с.

2.                  Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. 1984. №5.

3.                  Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений / Г.М.Андреева. - М.: Аспект Пресс, 1998. -376 с.

4.                  Андриенко Е.В. Межличностные отношения // Андриенко Е.В. Социальная психология. - М., 2002. -С.160-179.

5.                  Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. - Москва: Генезис, 2000.

6.                  Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М., 1982. С.5.

7.                  Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук. - СПб.: Питер, 1998. - 432 с.

8.                  Волков И.П. Стиль руководства при решении задач социального развития коллектива предприятия // Социальная психология и социальное планирование. Л., 1973. С. 84.

9.                  Галян І.М. Психодіагностика: навч. посіб. / І.М.Галян. - К.: Академвидав, 2009. -464с.

10.             Джонсон Д. Соцільна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Д.Джонс. - К.: Академія,2003. - 288с.

11.             Донцов А. И. О понятии „группа” в социальной психологии // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. - 1997. - № 4. - С. 17;

12.             Донцов А.И. Психология коллектива. М., 1984.- с 28;

13.             Дружинин В.Н. Современный психологический словарь. – М.: Просвещение, 1989.

14.             Загальна психологія: підручник для студентів ВНЗ / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - 464 с.

15.             Козляковський, П.А. Загальна психологія: підручник / П.А. Козляковський. - Миколаїв: Дизайн і поліграфія, 2005. - 468 с.

16.             Кон И.С. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1982.

17.             Кондратьев М.Ю. Типологические особенности психосоциального развития респондентов // Вопросы психологии. 1997. №3. С.69.

18.             Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. С. 289.

19.             Ломов Б.Ф. Общение как проблема общей психологии / Методологические проблемы социальной психики. М., 1976. С.130.

20.             Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс- СПб.: Питер, 1999. - 688 с.

21.             Малышев А.А. Психология личности и малой группы: учебно-методическое пособие / А.А.Малышев. -Ужгород: Инпроф ЛТД, 1977. - 447 с.

22.             Межличностное восприятие в группе / под. ред. Г.М.Андреевой, А.И.Донцова. - М.: МГУ, 1981. - 295 с.

23.             Межличностное общение: хрестоматия / под ред. Н.В.Казариновой. - СПб: Питер,2001. - 512 с.