Психологія міжособистісних відносин

Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі:

- залежність;

- незалежність;

- товариськість (комунікабельність);

- нетовариськість (некомунікабельність);

- прийняття «боротьби» ;

- уникання «боротьби» .

Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей соціальних і морально-етичних. Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, прагнення утворити емоційні зв’язки як у своїй групі, так і за її межами.

Тенденція до «боротьби» – активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, добитися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин.

В протилежність цій тенденції уникання «боротьби» показує прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтральність в групових суперечностях і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна із тенденцій має внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, комунікативність і «боротьба» можуть бути справжніми, внутрішньо присутні у особистості, а можуть бути зовнішніми, певною «маскою» , що закриває справжнє обличчя людини.

Дослідження проводилось наступним чином. Досліджуваному пропонувався бланк, який містить твердження, назви властивостей особистості. Їх необхідно розподілити по групах від «найбільш характерних» до «найменш характерних» для нього. Достоїнством методики є те, що при роботі з нею піддослідний проявляє свою індивідуальність, реальне «Я» , а не «відповідність-невідповідність» статистичним нормам і результатам інших людей. Можливе і повторне сортування того ж набору карток, але в інших відносинах.

Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, прийняття «боротьби» і «ухилення від боротьби» . Тенденція до залежності визначена як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей: соціальних і морально-етичних. Тенденція до товариськості свідчить про контактність, прагнення утворити емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами. Тенденція до «боротьби» - активне прагнення особистості брати участь у груповому житті, домагатися більш високого статусу в системі між особистісних взаємин; на противагу цієї тенденції ухилення від «боротьби» показує прагнення піти від взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна з цих тенденцій має, на наш погляд, внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, товариськість і «боротьба» можуть бути щирими, внутрішньо властивою особистості, а можуть бути зовнішніми, своєрідною «маскою» , що ховає щиру особистість людини. Якщо число позитивних відповідей у кожній сполученій парі (залежність – незалежність, товариськість – нетовариськість, прийняття «боротьби» — ухилення від «боротьби») наближається до 20, то ми говоримо про щиру перевагу тієї або іншої стійкої тенденції, властивої індивідові, і проявляються не тільки у визначеній групі, але і за її межами.

У результаті ми одержуємо сумарне кількісне визначення для кожної з перерахованих тенденцій. Для зведення результатів у границі від +1 до -1 отримане число ми поділяємо на 10. Передбачається, що відповідь «так» має позитивний знак, а відповідь «ні» — негативний. Три-чотири відповіді «маю сумнів» за окремими тенденціями розцінюються як ознака нерішучості, ухильності, астенічності, однак в інших випадках це може свідчити про відому вибірковість у поведінці, про тактичну гнучкість.

Можлива і нульова оцінка, коли суми відповідей «так» і «ні» збігаються. Саме таке положення може з'явитися джерелом внутрішнього конфлікту особистості, що знаходиться у владі протилежних тенденцій, які мають однакову виразність.

Дані, отримані за допомогою Q-сортування у досліджуваному колективі можна деференціювати, аналізуючи їх у сукупності з іншими особистісними особливостями (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Оцінка тенденцій поведінки досліджуваних

Для зручності обчислення і за рекомендаціями методики, виділимо позитивні і негативні тенденції. До позитивних належатиме залежність, товариськість, прийняття боротьби. До негативних: незалежність, нетовариськість, уникнення боротьби. Отримані дані відобразимо на графіку 3.1., 3.2.

Рис 3.1. Розподіл балів позитивних тенденцій.

Рис 3.2. Розподіл балів негативних тенденцій

Порівнюючи показники позитивних тенденцій відображені на графіку 3.1. можна визначити, що найбільше балів за тенденцією залежність мають Ганна Б., Віта О., Тетяна Т. ці досліджувані показали високі бали і за тенденцією товариськість та прийняття боротьби.

Найменше балів за цими тенденціями у Андрія Д., Інни Ч. Геннадія Л.

Негативний характер несли зміст відповідей Андрія Д., Тетяни Г. у показниках тенденцій поведінки людини, які отримали максимальну та мінімальну кількість виборів. Відобразимо це на гістограмі 3.3.

Як видно з гістограми 3.3 тенденція уникнення боротьби яскраво виражена у Інни Ч. Геннадія Л., Тетяни Г. на противагу Тетяні Т, Віті О., Ганні Б. у яких цей показник має високі показники. Це може свідчити про активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, добитися більш високого статусу в системі між особистісних взаємин.

Уникання «боротьби» показує прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтральність в групових суперечностях і конфліктах, схильність до компромісних рішень. У критерії товариськість – нетовариськість високі позитивні бали у Віти О., Ганни Б., а високий негативний показник у ТетяниГ.

Рис. 3.3. Розподіл балів тенденцій поведінки у досліджуваних, які мають крайні результати виборів

Внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових соціальних і морально-етичних стандартів і цінностей визначено тенденцією залежності. Відповідно гістограмі 3.3 до таких групових стандартів прагнуть Тетяна Т, Віта О., Ганна Б.

Для характеристики варіювання значень елементів сукупності навколо середнього значення отриманих даних за таблицею 3.1., розрахуємо середнє квадратичне (або стандартне) відхилення, яке відображає ступінь відхилення результатів від середнього значення. Це дасть можливість порівняти варіації розсіювання показників розподілу балів позитивних та негативних тенденцій. Розподіл, який характеризується більшими відмінностями, має більшу .

Таблиця 3.2.

Величини середніх значень сфер позитивних та негативних тенденцій

Отримані результати таблиці 3.2 свідчать про те, що за тенденціями залежність та товариськість є найменше стандартне відхилення. Можна зробити висновок – позитивна тенденція цих критеріїв є не випадковою, а закономірною. В процесі міжособистісної взаємодії учень прагне утворювати емоційні зв’язки та перейняти спільні правила.

Отже, Q-сортування за шістьма основними тенденціями поведінки людини в групі (залежність, незалежність комунікабельність, некомунікабельність, прийняття «боротьби» , уникання «боротьби» ) дозволило визначити трьох лідерів Тетяну Т, Віту О., Ганну Б, які, прагнуть до утворення емоційних зв’язків як у своїй групі, так і за її межами, та до прийняття групових стандартів і цінностей соціальних і морально-етичних. Прагнуть добитися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин.

3.2. Діагностика емоційних зв'язків між членами групи

Для проведення діагностики міжособистісних відносин в групі респондентів була використана методика виявлення соціометричного статусу особистості (соціометрія).

Методика соціометрії призначена для діагностики емоційних зв'язків, тобто взаємних симпатій між членами групи, і виявлення внутрішньогрупових згуртованих утворень на чолі з неформальними лідерами.

Методика дозволяє зробити моментальний зріз з динаміки внутрішньогрупових міжособистісних відносин, для того щоб використовувати результати діагностики для переструктурування групи, підвищення її згуртованості і ефективності діяльності.

Кожен респондент мав обрати три однокласника дотримуючись послідовності переваг у відповідь на такі запитання: «Якщо ваш клас будуть розформовувати, з ким би ти хотів продовжити разом вчитися?», «Кого б ти з класу запросив на свій день народження?», «З ким із класу ти пішов би в багатоденний туристичний похід?». Бланк методики знаходиться у додатку 2.

При проведенні опитування було дотримано наступні правила соціометричного обстеження:

- межі обстежуваної групи бути чітко позначені;

- було оголошено про анонімність опитування членів групи;

- всі вибори членами групи робилися самостійно;

- питання були сформовані зрозуміло для всіх членів групи;

- критерії істотні для членів групи.

На основі отриманих в ході опитування даних були побудовані таблиці з первинними відповідями всіх респондентів. На основі таблиць були побудовані матриці виборів для кожного критерію, в них підраховані суми зроблених та отриманих виборів, а також суми взаємних виборів.