Звiт по педагогічному стажуванню слухача магістратури 7-го курсу гірничого факультету

Так що міркування про користь алкоголю - досить поширена помилка. Взяти хоча б очевидний факт - порушення апетиту після стопки горілки або вина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дію таких важливих органів як печінка і підшлункова залоза.

Видатний психіатр і  суспільний діяч, борець з алкоголізмом, академік Володимир Бехтерьов (1857-1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Вся справа в тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибокі корені в нашому побуті і породило цілу систему диких звичаїв. Ці звичаї потребують пиття і частування вином у всякому випадку».

Потреба в алкоголі не входить у число природних  життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому самий по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління) з'являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, навички і забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці навички не властиві усім в однаковій мірі.

Стадії і  форми сп'яніння й алкоголізму.

Як часто деякі люди з гордістю відзначають в себе і у своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, рахуючи, що це пов'язано з фізичним здоров'ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного - перша ознака алкоголізму, що починається, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка що чарка, що стакан, що пляшка вина - усе єдино. Вже від чарки спиртного він приходить у своєрідний стан ейфорії - порушення, що тільки посилює його прагнення випити, потім наступні дози мало змінюють його зовнішній вигляд, хоча в організмі відбуваються помітні зсуви. Спочатку алкоголік виявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає буйствувати або дурачитись. Але остання крапля переповнює межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи в забуття. Втрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадібність до спиртного і супровідне цим неконтрольоване, розв'язне, нерідко цинічне поводження - стійкі ознаки алкоголізму.

У п'яниці ослаблена  воля - і не тільки до обмеження прийому  алкоголю, але і стосовно інших, ділових  сторін повсякденного життя.

Нерідко під час святкових  застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв'язно, їхні дії стають більш  незграбними. Відразу помітно вплив  на них алкоголю. І якщо запитати його учасників як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Проте навіть після однократного прийому алкоголю в людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони прокидаються розбитими, з опухлим лицем і хворою головою. Робочий день, як правило, стає зіпсованим, а якщо людина по роботі пов'язана з механізмами, наприклад із верстатом або автомашиною, вважай, що в цей день у нього різко підвищується ризик аварії або навіть катастрофи. У робітників розумової праці після прийому алкоголю грунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, як говорять, робота валиться з рук.

Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вжитку алкоголю наступають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про важке його отруєння. Якщо ж вжиток алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є в будь-якому випадку, знаходячи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п'яниці не має значення зміст святкової події, йому байдуже чи схвалюють його поводження інші. У цій стадії прилучення до спиртного значною мірою змінюється відношення питущого до навколишніх, до узвичаєних і припустимих норм поводження. Для п'яниці найближчими людьми стають "собутильники", нехай навіть вони уперше виявилися за одним столом. Час, місце й обстановка, у якому люди п'ють, утрачають значення. Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, але й у психологічному установленні питущого. У першому випадку людина відзначає будь-яку урочисту або значну подію, а в другому - п'є тільки щоб привести себе в стан сп'яніння. Якщо вчасно утримати людину від пияцтва, це попередить її падіння і розвиток алкоголізму. Щоб зрозуміти розвиток алкоголізму потрібно знати вплив алкоголю на нервову систему.

Вплив алкоголю на нервову систему; утримання алкоголю в крові.

Алкоголь із шлунка потрапляє  в кров через дві хвилини після  вжитку. Кров розносить його по всім клітинам організму. У першу чергу  страждають клітини великих півкуль  головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних дій, змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні дії, людина втрачає спроможність управляти собою.

Проникнення алкоголю до клітин лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за порушенням, що посилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, вона говорить і робить те, чого ніколи не сказала і не зробила б будучи тверезою. Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушується координація рухів, наприклад рух очей (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вжитку алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному.

Відомо, що порушення  роботи нервової системи напряму  пов'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість  алкоголю складає 0,04-0,05 процента, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає спроможність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 процента гнітяться більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Проте в 15 процентів людей алкоголь може викликати зневіру, бажання заснути. В міру збільшення утримання алкоголю в крові послабляється спроможність людини до слухових і зорових сприйняттів, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 проценти, впливає на області  мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються  низинні інстинкти, з'являється раптова  агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 проценти людина хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 проценти веде до утрати свідомості. Людина засипає, подих її стає нерівним, відбувається мимовільне звільнення сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 процента може наступити  смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю - алкоголізм.

Алкоголізм  не звичка, а хвороба.

Алкоголізм - важка хронічна хвороба, у більшості випадків важко  виліковується. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вжитку алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення і деградацією особистості. Для алкоголіка сп'яніння є найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доказам припинити пити. Алкоголік спрямовує всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку(наявністю грошей у сім'ї, необхідність виходу на роботу і т.п.). Раз випивши, він рветься напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, в них втрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі. У зв'язку з цим говорять про підвищену перенесеність алкоголю. Але насправді це патологічний стан, коли організм утратив спроможність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту.

На пізніх етапах алкоголізму  перенесеність спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що великі кількості горілки в  минулому. Для цієї стадії алкоголізму  характерно важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так званого запою, коли людина п'є щодня, протягом кількох днів, а те й тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібна медична допомога.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється  свідомістю, від неї можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше  через отруєння організму. Біля 10 процентів  людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається по такій схемі:

1) Початкова фаза: сп'яніння  з випаданням пам'яті, «затміння». Людина постійно думає про  спиртне, їй здається, що випила  недостатньо, вона п'є, у неї розвивається жадібність до алкоголю. Проте вона зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

2) Критична фаза: утрата  контролю над собою після першого  ж ковтка алкоголю. Прагнення  знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти бажанню випити. В людини розвивається зарозумілість, агресивність. Вона обвинувачує навколишніх у своїх бідах. В неї починається запой, його друзями стають випадкові "собутильники". Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до всього, що не має відношення до спиртного.

3) Хронічна фаза: щоденне  похмілля, розпад особистості, помутніння  пам'яті, суперечливість думки.  Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. В неї  розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним із характерних  ускладнень під час запою є  біла гарячка.

Біла гарячка - найбільший алкогольний психоз, що зустрічається  часто. Вона виникає звичайно в стані  похмілля, коли в п'яниці з'являються  безпідставний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, напади і т.п.), слухові і зорові облудні у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить повзаючих навколо комах, пацюків, що нападають на нього чудовиськ, бандити, відчуває біль від укусів, удари, чує погрози. Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, врятовуючись від переслідування. Вдень галюцинації дещо загасають, хоча хворий залишається збудженим, в нього тремтять руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на однму місці.

Іншою формою психозу  є алкогольне марення. Воно виникає  і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки  не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Частіше усього це марення підозрілості, переслідування, ревнощі. П'яниці, наприклад, здається, що проти нього улаштована змова. Не бачачи виходу зі становища , що створилося, він може скінчити життя самогубством.

Алкоголь і  материнство.

Необхідно розповісти про  те, як впливає алкоголь на жінок, тому що жінками, що є продовжувачками  роду людського, закладається здоров'я  майбутніх поколінь. Стан здоров'я  дитини, підлітка якоюсь мірою визначають майбутні можливості дорослої людини.

Алкоголь, негативно впливає  на здоров'я жінки, порушує нормальне  функціонування її статевих органів. От декілька цифр. Відомий російський дослідник С.З. Пащенков спостерігав  протягом 5 років 3300 пацієнток, що лікувалися від хронічного алкоголізму. У 85,3 процента з них були хронічні захворювання, причому 40,6 процента жінок страждали захворюваннями статевої сфери. У цілому, в жінок, що зловживають спиртним, у 2,5 рази частіше, ніж у непитущих відзначаються різноманітні гінекологічні захворювання. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує її нервову й ендокринну системи і зрештою призводить до безплідності. Крім того, жінки, що зловживають алкоголем, нерідко ведуть безладне статеве життя, що неминуче супроводжується запальними захворюваннями статевих органів і закінчується безплідністю.

Стан сп'яніння в момент зачаття може вкрай негативно  позначитися на здоров'ї майбутньої дитини, тому що алкоголь небезпечний  не тільки для статевих клітин , що дозрівають, але може зіграти свою фатальну роль і в момент запліднення цілком повноцінних (нормальних) статевих клітин. Причому сила впливу алкоголю , що ушкоджує , у момент зачаття непередбачена : можуть бути як легкі порушення, так і важкі органічні ураження різноманітних органів і тканин майбутньої дитини.

Період від моменту  зачаття до 3 місяців вагітності лікарі називають критичним у  розвитку плоду, тому що в цей час  відбувається інтенсивне закладання органів  і формування тканин. Вжиток алкоголю може призвести до впливу на плід, причому ушкодження буде сильніше, ніж на більш ранньому етапі критичного періоду впливу алкоголю.

У медичній літературі з'явився спеціальний термін, що позначає комплекс пороків у дітей, викликаних впливом  алкоголю , що ушкоджує , у період внутрішньоутробного розвитку - алкогольний синдром плоду (АСП) або синдром алкогольної фетопатії. Для АСП характерні уроджені аномалії розвитку серця, зовнішніх статевих органів, порушення функції центральної нервової системи, низька маса тіла при народженні, відставання дитини в рості і розвитку. В дітей із синдромом алкогольної залежності характерні риси особи: маленька голова, особливе лице, вузькі очі, специфічна складка вік, тонка верхня губа.

Вжиток спиртних напоїв небезпечний на всьому протязі вагітності, тому що алкоголь легко проникає від матері через плаценту по кровоносних судинах, що харчує плід. Вплив алкоголю на плід у наступні місяці вагітності призводить до недоношеності, зниження маси тіла, народжених дітей, мертвонародженості.

Мати, що годує, повинна пам'ятати, що алкоголь робить украй шкідливий вплив на організм грудного немовляти й у першу чергу на його нервову систему. Навіть незначні дози алкоголю, що потрапляють із молоком матері в організм немовляти, можуть викликати серйозні порушення в діяльності центральної нервової системи, в окремих випадках мати необоротні наслідки. Дитина під впливом алкоголю стає неспокійною, погано спить у нього можуть спостерігатися судороги, а в наступному і відставання в психічному розвитку. Якщо мати, що годує, страждає хронічним алкоголізмом, і в організм немовляти регулярно потрапляє алкоголь, то, крім вищезгаданих ускладнень, у дитини може виникнути «синдром алкогольної залежності грудного віку». Подібні випадки описані ученими минулого і сучасними дослідниками.

Алкоголізм і суспільство.

Алкоголь «б'є» не тільки самого питущого, але і людей, що оточують його. Часто чоловіки або  жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов'язками, друзями, сім'єю і  дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю - причина різноманітних злочинів. Відомо, що 50 процентів усіх злочинів пов'язано з вжитком алкоголю.