Роль інформаційних технологій в технічній творчості учнів 8-9 класів

Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими технічними засобами навчання є можливість індивідуального  навчання. Досвід використання обчислювальної техніки свідчить про те, що індивідуалізацію процесу навчання можна здійснювати за послідовністю понять, що вивчаються; рівнем науковості матеріалу; засвоєння, складності і кількості пред'явлених завдань, часу навчання.

Стрімкий розвиток комп'ютерної  техніки і її різноманітного програмного забезпечення - це одна з характерних прикмет сучасного періоду розвитку суспільства. Інформаційні технології (IT), основним компонентом яких є персональний комп'ютер (ПК), проникають в усі сфери людської діяльності. Те, що недавно вважалося фантастикою, тепер, завдяки науково-технічному прогресу, особливо прогресу в області IT, стало реальністю.

Однією із важливих переваг  ПК як засобу навчання це його здатність  в наочній формі подавати різного  роду залежності, числові співвідношення тощо. Оскільки наочно-образні компоненти мислення відіграють винятково важливу роль у житті людини, то використання їх у навчанні, в тому числі при поясненні багатьох теоретичних понять, виявляється досить ефективним.

Значення ПК для системи  освіти ще не повністю усвідомлене педагогами. Не можна, однак, не погодитись з думкою канадських дослідників М. Леклерка, Л. Дюбюка та І. Беніна: якщо ПК стане вирішенням проблеми навіть для дуже невеликої додаткової кількості учнів (біля 2%), то уже заради цього варто ним зацікавитись серйозно. ПК і програми повинні втратити свою штучність і стати невід'ємною частиною процесу навчання.

Застосування IT в освіті - один із засобів підготовки кадрів в сучасних умовах із врахуванням задач майбутнього. Розв'язання цієї задачі вимагає перегляду змісту освіти, причому особливу увагу слід звертати на розвиток форм подання знань, формування інтелектуальних умінь, набуття практичних навичок в області застосування IT [21, 50].

Саме використання IT дозволяє створити на уроці технічної творчості  природне середовище, яким педагог керував би при допомозі ПК, допомагаючи розбудити творче начало в учнів.

Застосування IT у навчанні дозволяє також посилити зв'язок між  предметами.

Разом з тим, слід відмітити, що комп'ютеризація навчання не замінює  процесу спілкування педагога з учнями, а лише допомагає їм більш ефективно брати участь в процесі навчання і приділяти більше уваги елементам творчості, на які раніше не вистачало часу, що стало можливим завдяки більш ефективній самостійній роботі учнів.

У даний час, коли наукові відкриття і досягнення практики стають надбанням широких мас населення завдяки науково-популярним передачам радіо і телебачення, в учнів виникають реальні шляхи до поверхового засвоєння знань, формуванню у них смаку до виняткового, що призводить до схоплювання верхів, повному гальмуванню бажання клопітливо, серйозно і наполегливо оволодівати знаннями.

В процесі інтенсивного полегшення трудової діяльності у всіх сферах виникає недостатня фізіологічна життєдіяльність, в результаті якої учні прагнуть до найменших зусиль в оволодінні знаннями, до легкої праці.

У першу чергу необхідно  розбудити активність дитини, тому що тільки через інтенсивну взаємодію  зі світом відбувається розвиток особистості. Важко уявити собі, щоб, не проявляючи активності, дитина засвоїла навчальний предмет, домоглася спортивних успіхів, навчалася щось робити руками, шити, малювати, грати на музичному інструменті [20].

Від того, наскільки педагогу вдасться активізувати дітей і озброїти їхніми засобами вчинення діяльності, залежить особистісний розвиток дитини. Нам треба відмовитися від постійної, щохвилинної опіки наших вихованців, від традиційного прийняття відповідальності на себе (вчителів і батьків) за все, що б не вкоїли діти. Збудивши в дитині активність і озброївши її необхідними засобами діяльності, потрібно надати їй можливість самостійно приймати рішення і самому нести за них відповідальність.

У зв'язку з цим роль IT, форми представлення навчального  матеріалу, організація навчально-пізнавальної діяльності набувають особливої актуальності.

Застосування IT на уроках технічної творчості  повинно спонукати учнів думати, включатися в творчий пошук, активно і цілеспрямовано застосовувати отримані знання. Нині застосування IT, більше, ніж будь-коли, повинне опиратися на досягнення психології навчання і дидактики і активно реалізувати їх вимоги як в створенні аудіовізуальних матеріалів, ігрових, навчаючих і контролюючих програм, так і в організації процесу навчання та виховання.

Використання ПК у  навчанні відкриває можливості, які недосяжні для інших, традиційних, засобів. Однак при всьому цьому ПК є і завжди залишиться лише базою даних, і щоб видобути із нього знання, як із будь-якої іншої бази, потрібен учитель. І роль учителя буде в основному спрямована на те, щоб дати учням необхідні базові знання, за допомогою яких на рівні своєї реальної підготовленості учень зможе їх розвивати із застосуванням комп'ютера, телекомунікаційних мереж, засобів відеотехніки тощо [2, 11].

Впровадження комп'ютерних  технологій у процес навчання різних навчальних дисциплін набув масового характеру. Комп'ютер став засобом підвищення продуктивності праці у всіх сферах діяльності людини. Проте, процес інформатизації майже не торкнувся трудового навчання. Це пов'язано із необхідністю формування за допомогою комп'ютера певних навичок. Тому, справедливо підкреслюючи можливості комп'ютера, акцент необхідно робити на тому, що машині відводиться роль засобу, а суб'єктом діяльності завжди залишається людина, комп'ютер виступає в ролі провідника ідей вчителя [13].

Проте, для успішного  використання комп'ютера в навчальному  процесі мова повинна йти не про  функції комп'ютера, а про функції  програмних продуктів з педагогічної точки зору, що виступають як джерело  знань і засіб організації  навчально-виховної діяльності. Під дидактичними функціями педагогічних програмних продуктів розуміють цілеспрямовано задані властивості, що найбільше повно відповідають призначенню педагогічного програмного середовища у навчально-виховному процесі. Саме тому необхідно підкреслити важливість створення програмного середовища при співпраці програміста із спеціалістами педагогіки і психології, що рідко має місце на практиці. «Якщо спеціаліст у галузі програмування створює П ПЗ на основі власної інтуїції, своїх поглядів і уявлень про навчальний процес самостійно, без допомоги педагога визначає предметні області ППЗ, тоді створений таким чином програмний продукт буде мало ефективним у використанні, а іноді може створити певні проблеми. Методичному супроводу в таких випадках залишається бажати кращого, і без допомоги підготовленого вчителя такі програмні засоби залишаються предметом пасивного навчання і довідковими посібниками з хорошими презентаційними можливостями».

Існує ряд програмно-методичних розробок для використання комп'ютерних  навчальних програм у процесі формування теоретичних знань на уроках технічної творчості і трудового навчання. Також є програми для більш професійного використання комп'ютерної техніки у виробничому процесі, зокрема програма призначена для автоматизованого розкрою листових матеріалів - ДСП, фанери, металу, скла, пластмас та ін., яка дозволяє значно підвищити ефективність и скоротити час формування карт розкрою, також програма оптимального розкрою прямокутних листів на деталі прямокутної форми [29, 17].

Конструювання виробів є творчим процесом, що вимагає достатнього розвитку технічного мислення та процесів уяви. Здебільшого учні, які приходять в навчальні майстерні, не вміють конструювати вироби для виготовлення, зображати їх у вигляді креслення, ескізу чи технічного рисунку. «Створення образу нерозривно пов'язано із залученням знань, із виконанням ряду логічних операцій. Переплетення чуттєвих і логічних компонентів мисленнєвої діяльності призводить не тільки до відтворення образу, але й створення нового, відмінного від вихідного, зображеного на кресленні». Таким чином, в результаті обдумування зображення готової деталі, можна створити іншу, із додатковими функціями та призначенням. «При формуванні таких вмінь необхідно спонукати учнів по-новому глянути на добре відоме, ставати на точку зору, що відрізняється від загальноприйнятої, обговорювати наслідки, що витікають із нових аналогій» [2, 34].

Коли учень переконструйовує задані характеристики завдання в новий  образ, в його уяві з'являється остаточний вигляд виробу. Без попереднього досвіду такої роботи не буде відбуватися творчий процес. Свого часу, майже всі автори, що вивчали творчу діяльність, відзначають, що «творчо підходити до справи, висловлювати оригінальні пропозиції багатьом заважають такі негативні мотиви, як невпевненість у своїх силах, надмірна самокритика, страх бути незрозумілим або висміяним». Як відзначає Ф.І. Іващенко: «Розвиток уяви - найважливіша умова творчого ставлення до справи, новаторства в будь-якому виді праці...». У свою чергу, він виділяє деякі умови розвитку уяви, які можуть бути включені до змісту трудового виховання або відтворені у навчальних умовах. Зокрема, «...розвиток уяви тісно пов'язано з наявністю у людини таких якостей, як сприйнятливість до проблем, наполегливість (вона допомагає протистояти невдачам), прагнення до ігрових ситуацій (гравець звільнюється від скутості, від звичних дій), прагнення до вдосконалення, відсутність само заспокоювання та ін.». Ці факти завжди необхідно враховувати вчителю: негативні - переборювати, а позитивні – розвивати [39].

Саме із врахуванням  вищенаведеного, для навчального  процесу роблять програмне середовище із метою конструювання виробів.

Під час роботи із програмним забезпеченням для конструювання  виробів, в учня є можливість варіювати  окремі елементи виробу, підбираючи оптимальний вигляд остаточного виробу (на його думку). Тим самим створюється ігрова ситуація, з'являється інтерес до конструкторської діяльності, зникають негативні мотиви.

Визначальною  проблемою в застосуванні інформаційних  технологій продовжує залишатися структура програмних засобів навчального призначення та їх зміст. Інформаційні технології дозволяють перетворити персональний комп’ютер у потужний засіб освіти, в якому моделюються всі аспекти навчального процесу - від презентаційного до методичного.

Сучасний  досвіт переконує, що основними шляхами  реформування змісту підготовки майбутнього  вчителя технологій й трудового  навчання є запровадження освітніх програм, поглиблення їхнього практичного  спрямування, широке використання новітніх педагогічних та інформаційних комп’ютерних технологій. Якщо ж говорити про основні можливості комп’ютерної техніки в навчальному процесі, то вона виступає об’єктом вивчення і, одночасно, засобом навчання. Кожній з цих ролей відповідає свій напрямок комп’ютеризації навчання. Перший з них припускається засвоєння знань і вмінь, що дозволяють успішно використовувати комп’ютерну техніку при вирішенні різноманітних завдань. Інший напрямок реалізує потужний засіб комп’ютерна у навчанні, що значно підвищує ефективність цього процесу. Зазначені можливості і складають основу для широкого використання інформаційних комп’ютерних технологій. Учитель трудового навчання неодмінно має використовувати такий важливий засіб удосконалення навчального процесу тому, що це створюватиме значні переваги під час проведення занять. Такими перевагами, зокрема, є [24, 40]:

• велика гнучкість у виборі місця та часу навчання та можливість настроювання сервісу навчання й тренінгу для осіб з різним рівнем здібностей;
• можливість оновлювати навчальні та тренувальні матеріали, керувати набором навчального матеріалу, комбінувати курси різних навчальних закладів, доступ до розподілення баз інформаційних ресурсів;
• можливість організовувати контроль за порядком і темпом подачі матеріалу, навчальною активність студента, організація незалежного централізованого й уніфікованого вихідного контролю знань та навичок;
• забезпечення on-line зв’язку між студентом і викладачем, створення віртуальних навчальних закладів, тощо.
• при підготовці вчителя до уроку;
• при проведенні уроків та в позакласній роботі.

Комп’ютер, як засіб навчання може використовуватися за наявності  відповідного програмного забезпечення. Так, при підготовці вчителя до уроку, з метою підвищення зацікавленості учнів до свого предмету, доцільно використовувати факти з історичних екскурсів, інформацію про нові винаходи в галузі техніки та досягнення у виробництві. Для пошуку даної інформації зручно використовувати електронні підручники та енциклопедії, всесвітню мережу Інтернет [32].

Під час створення наочного матеріалу у вигляді зображень, часто виникає така ситуація: малюнків немає в наявності або вони не відповідають вимогам до наочності (малі розмірами, фізичні пошкодження, невдале розміщення тощо). У цьому випадку можна їх відсканувати, збільшити, підкоригувати за допомогою графічних редакторів, після чого роздрукувати у потрібному вигляді, або, якщо дозволяє матеріальна база кабінету, тобто є в наявності комп’ютерна техніка, показати на великому екрані чи моніторі.

При підготовці до уроку  вже не виникає необхідність робити конспект у рукописному вигляді. Можна підготувати його за допомогою програми для опрацювання текстової інформації, наприклад, текстового редактора Microsoft Word. У результаті чого підготовлений матеріал має можливість «безболісно» зазнавати змін у тексті: видалення старих чи долучення нових елементів уроку або потрібних відомостей з того чи іншого питання. Важливо, що це не призводить до неефективного переписування тощо.

Графічні редактори  дають можливість вчителю підготувати креслення та технологічні картки не лише якісно та професійно, а й з мінімальною витратою часу. Використовуючи МS Word, учитель може готувати дидактичний та методичний матеріал з рисунками та елементами креслень, які наперед створені у графічному редакторі або відскановані [48].

Використання баз даних  для систематизації обліку дозволяє швидко зорієнтуватися в наявній  кількості необхідного матеріалу. Якщо використовувати систему управління базами даних Access пакету MS Office, то можливо  вести базу знань, у яку систематично та послідовно вносити необхідну інформацію з тієї або іншої теми. Наявна інформація може розподілятися за окремими категоріями (розділами навчальної дисципліни), а при необхідності, створивши запит з конкретною вимогою, учитель може негайно отримати всю наявну інформацію з даного питання як з конкретної категорії, так і «входження» її в інші, що дозволяє проводити взаємозв’язок між окремими розділами дисципліни. Усе це сприяє швидкій та ефективній підготовці вчителя до уроку.