Предмет та основні категорії педагогіки

педагогічного дослідження.

 

Тема дослідження: «Особливості морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях».

 

Об'єктом  дослідження є процес морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії.

Предмет дослідження  — оптимізація змісту, форм, методів і засобів морального виховання неповнолітніх засуджених.

Мета  дослідження — розробити, теоретично обґрунтувати і експериментальне перевірити оптимальний зміст, найефективніші форми, методи й засоби морального виховання неповнолітніх засуджених у

виховно-трудовій колонії.

 

Гіпотеза  дослідження — підвищенню ефективності морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії сприяє така його організація, яка передбачає: відповідність змісту, форм, методів і засобів цієї роботи специфічним особливостям особистості даної категорії неповнолітніх; урахування режимних умов їх утримання; систематичні контакти вихованців з батьками, представниками громадськості, яким притаманні високі моральні якості; організацію життя й діяльності неповнолітніх згідно з нормами моралі та права.

 

Завдання дослідження —

• проаналізувати стан педагогічної теорії та практики морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях; виявити моральні особливості неповнолітніх засуджених і встановити типові труднощі в їх моральному перевихованні;
• визначити специфіку змісту морального виховання неповнолітніх засуджених відповідно до їх індивідуальних особливостей; виявити умови підвищення виховної ефективності провідних засобів перевиховання в процесі морального виховання неповнолітніх засуджених і шляхи їх реалізації;
• визначити критерії рівня морального виправлення неповнолітнього засудженого;
• розробити методичні рекомендації для вчителів щодо використання навчальних предметів у моральному вихованні неповнолітніх засуджених.

 

3.Методи  науково – педагогічного дослідження.

У процесі педагогічного  дослідження, організованого з метою  отримання

нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного

дослідження.

Методи  педагогічних досліджень - це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує.

Метод науково-педагогічного дослідження — шлях вивчення й опанування

складними психолога-педагогічними  процесами формування особистості,

встановлення  об'єктивної закономірності виховання і навчання.

 

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс

методів, маючи  на увазі, що таке поєднання покликане  забезпечити отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або

іншого об'єкта виховання чи навчання, а використовувані методи повинні

забезпечити одночасне  вивчення діяльності, спілкування та інформованості

особистості.

 

Найчастіше  в педагогічних дослідженнях використовують такі методи:

 

Метод педагогічного спостереження — спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження пряме й опосередковане, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Організовуючи спостереження, важливо мати його план, визначити термін, фіксувати результати. Спостереження повинно бути систематичним.

 

Достовірні  відомості дає тільки тривале  спостереження за вихованцем в усіх видах його діяльності. Досвідчені педагоги намагаються бувати там, де й їхні учні. Нерідко у схожих умовах учень поводиться по-різному: на одному уроці він активний і уважний, а на іншому — пасивний і неуважний. У таких випадках ретельно порівнюють дані спостережень, з'ясовують причини розходжень, які нерідко зумовлені різним ставленням до учня педагогів. Небагато інформації дають спостереження для висновків про мотиви дій і вчинків школярів. Тому існує потреба поєднання спостереження з іншими методами дослідження, зокрема з бесідою, анкетуванням.

 

Метод бесіди — джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних  умовах. Щоб вона була результативною, необхідно мати її план, основні й

додаткові запитання; створити сприятливу атмосферу для  відвертого обміну

думками; врахувати  індивідуальні особливості співбесідника; виявити педагогічний такт; уміти запротоколювати бесіду. Отримані результати бесіди доцільно порівняти з інформацією про особистість, отриманою за

допомогою інших  методів.

 

Різновид  бесіди — інтерв'ю. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв'ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника. Цей метод найдоцільніший, якщо дослідник упевнений в об'єктивності відповідей опитуваних, адже інтерв'ю не передбачає уточнювальних запитань.

Використовуючи  його, слід враховувати можливі типи респондентів: несміливий, боязкий, балакучий, жартівник,сперечальник, самовпевнений. Результати інтерв'ю залежать від продуманості запитань.

 

Метод анкетування — дає змогу підвищити об'єктивність інформації пропедагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачаєотримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.

 

За характером анкети поділяють на: відкриті —  передбачають довільну відповідь на поставлене запитання; закриті — до поставлених запитань пропонуються варіанти готових відповідей на вибір опитуваного; напіввідкриті — крім вибраної з готових відповіді, можна висловити й власну думку; полярні — потребують вибору однієї з полярних відповідей

типу «так»  чи «ні», «добре» чи «погано» та ін.

 

Проводячи анкетування, слід дотримуватися таких  вимог: запитання повинні  бути дібрані так, щоб відповіді на них найточніше характеризували

досліджуване  явище і давали про нього надійну  інформацію; використовувати прямі й непрямі запитання (наприклад: «Чи хотіли б ви, щоб Ваша дочка стала вчителькою?» (пряме), «Як Ви ставитеся до професії

вчителя?» (непряме); у формулюванні запитань слід уникати  підказок; використовувати відкриті й закриті анкети; попередньо перевіряти ступінь

розуміння запитань на невеликій кількості учнів і вносити корективи до

змісту анкети.

 

Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

 

Залежно від мети дослідження розрізняють  такі види педагогічного експерименту:

• констатуючий — вивчаються наявні педагогічні явища;
• перебірковий, уточнювальний — перевіряється гіпотеза, створена у процесі
• усвідомлення проблеми;
• творчий, перетворюючий, формуючий — конструюються нові педагогічні явища.

 

На відміну  від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає

змогу: штучно відокремити  досліджуване явище від інших, цілеспрямовано

змінювати умови  педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах; поставити досліджуване

явище в умови, які піддаються контролю.

Педагогічний  експеримент е комплексним, оскільки передбачає поєднання

методів спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо на всіх етапах кожного з видів експерименту.

 

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

Особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, предмети, виготовлені в навчальних майстернях, дають дослідникові об'єктивні дані, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та сформованості вмінь та навичок.

 

Метод рейтингу — оцінка окремих сторін діяльності компетентними експертами.

До експертів  висуваються такі вимоги:

• компетентність — знання сутності проблеми; креативність — здатність творчо вирішувати завдання; позитивне ставлення до експертизи;
• відсутність схильності до конформізму — наявність власної думки І здатність обстоювати її;
• наукова об'єктивність; аналітичність і конструктивність мислення; самокритичність.

 

Метод узагальнення незалежних характеристик  — узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

 

Метод психолого-педагогічного тестування — випробування учня на певний учня на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів, запитань.

 

Екзаменаційні білети також можна складати у формі тестів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв'язання тестів.

 

Метод соціометрії — вивчення структури і стилю взаємин у колективі (запозичений із соціології). Учневі пропонують відповісти на запитання  типу: «З ким би ти хотів...» (сидіти за однією партою, працювати поруч у майстерні, грати в одній команді та ін.).

На кожне  запитання він має дати три або більше «вибори». За числом виборів можна визначити місце, роль, статус кожного члена колективу, наявність внутріколективних угруповань, їх лідерів. Отримані дані дають змогу змоделювати внутріколективні стосунки: рівень згуртованості колективу, способи його впливу на важкого учня та ін.

Метод соціометрії  використовують спільно з іншими методами, оскільки він

не розкриває мотивів взаємин у колективі, а лише відображає загальну їх картину.

 

Метод аналізу результатів діяльності учня — аналіз результатів різних

видів діяльності учня (передусім успішності, виконання  громадських доручень, участі в конкурсах та ін.), який допомагає скласти уявлення про нього за реальними справами.

 

Важливими у  педагогічних дослідженнях є й наведені нижче математичні методи.

 

Метод реєстрування — виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількості скоєних учнями негативних вчинків).

 

Метод аранжування — розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.).

Метод моделювання — створення й дослідження моделей.

 

Теоретичні  методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки)

становлять  особливу групу методів педагогічного  дослідження.

 

У процесі педагогічного  дослідження нерідко виникає  потреба у порівнянні, зіставленні педагогічних фактів, явищ і процесів за певними параметрами. Для цього рівні якісних характеристик цих параметрів позначають певними числовими показниками.

 

Метод вимірювання — присвоєння чисел речам відповідно до певних правил (коефіцієнт інтелектуальності «IQ»).

 

 

4.Етапи   дослідження.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме:

 

1. Визначення  проблеми дослідження, яка має  актуальне, життєве значення.

 

2. Ґрунтовне,  всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів,

положень, висновків.

 

Під час вивчення літературних джерел з'ясовують головну  ідею, позицію

автора та особливості  наукового доробку з досліджуваної  проблеми.

досліджуваної проблеми.

Важливо також  простежити причину та логіку полеміки автора з іншими

дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо

його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайшла  відображення в його праці,

допоможе чіткіше  сформулювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.

 

5.Основна   документація  дослідника.

Основна  документація при  проведенні науково  – педагогічного  дослідження:

Анкети, плани  спостереження,магнітофонні записи, фотокартки,протоколи обговорення уроків,конспекти опрацьованої літератури,статистичні данні.