Модульно-рейтингове навчання в школі

     Характеристика  основних етапів процесу  засвоєння.

     На  першому етапі учні отримують необхідні роз'яснення про мету дії, його об'єкт, систему орієнтирів. Це етап попереднього ознайомлення з дією і умовами його виконання - етап складання схеми орієнтовної основи дії.

     На  другому етапі - етапі формування дії в матеріальному (або матеріалізованому) вигляді учні вже виконують дію, але поки в зовнішній, матеріальній (матеріалізованою) формі з розгортанням  всіх вхідних в нього операцій.

     Після того, як весь зміст дії виявляється засвоєним, дію необхідно перекладати на наступний, третій етап - етап формування дії як внешнеречевого. На цьому етапі, де всі елементи дії представлені у формі зовнішньої мови, дію проходить подальше узагальнення, але залишається ще неавтоматизованим і нескороченим.

     Четвертий етап - етап формування дії в зовнішній мові про себе - відрізняється від попереднього тим, що дія виконується беззвучно і без прописування - як промовляння про себе.

     З цієї миті дія переходить на завершальний, п'ятий етап - етап формування дії у внутрішній мові. На цьому етапі дія дуже швидко преобретаєт автоматична течія, стає недоступним самоспостереженню.

Теорія  поетапного формування розумових дій  П.Я.Гальперіна безумовно послужила  основою для модульної технології навчання. 

В основі даної технології покладено принципи. Багато принципів модульної технології розглянуто в загальнопедагогічній і дидактичній літературі. Зупинимося на принципах модульного навчання і педагогічних умовах їх реалізації: перехідні стани. Основні з них і складають етапи засвоєння дії, кожен з яких характеризується сукупністю змін основних властивостей (параметрів) дії.

Розглянувши теорію поетапного формування розумових  дій П. Я. Гальперіна і популярний на початку ХХ століття перебіг біхевіорізма можна виділити основні системи, які лежать в основі модульної системи навчання.

     Перш  за все, необхідно виділити важливість теорії П. Я. Гальперіна. Саме ця теорія послужила поштовхом для створення  модуля. У теорії ясно показана важливість розбиття всієї діяльності на окремі взаємозв'язані дії. Так, в модульній системі навчання розбита учбова інформація на окремі взаємозв'язані блоки засвоюється такими, що вчаться набагато легше і швидше. Крім того, розбиття всього учбового матеріалу на модулі передбачає виключення непотрібної інформації, яка вивчається при наочній системі освіти. Поетапне формування розумових дій дуже важливе в процесі освіти. Як відомо, в один модуль може включатися всього декілька тісно взаємозв'язаних дисциплін. В процесі вивчення учбового матеріалу учень не перенапружує свої розумові здібності і пам'ять завдяки логічному зв'язку між предметами і нечисленністю їх. Тому, учень може поступово отримувати необхідні знання згідно теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна. Однією з найбільш важливих переваг модульного навчання є тісний взаємозв'язок теоретичних знань і практичних навиків і умінь, оскільки кожного разу після отримання певного об'єму теоретичної інформації учень відразу ж закріплює її практично. Причому виконуватиме необхідну дію до тих пір, поки воно добре не виходитиме. При цьому з'являється дуже важливий в процесі навчання зв'язок теорії з практикою. Це відповідає одному з трьох законів біхевіорізма, а саме закону упражняємості. При перевірці знань учень проходить модульні тести. Якщо результати незадовільні, учень може повторно вивчати необхідний матеріал до тих пір, поки не будуть досягнуті добрі результати навчання. Це є проявом закону ефекту. Біхевіорістський закон готовності припускає індивідуалізацію навчання. Це дуже важливо, оскільки кожна людина володіє різними розумовими здібностями. У наочній системі навчання дуже високий рівень неуспішності обумовлений саме цим. Допустимо, викладач зацікавив учня певною темою, людина вже повністю готова до отримання нової інформації, яка добре засвоїться. Але існують ще і інші учні, яким поки ця тема нецікава. У той час, поки викладач намагатиметься зацікавити (приводити в стан готовності отримати нову дозу інформації) останніх, перший учень стомиться чекати і втратить інтерес до даної теми. Те ж саме можна сказати і про жорсткі тимчасові рамки навчання. Мені відома безліч випадків, коли діти в початкових класах просто втрачають інтерес до навчання, хоча спочатку учбового процесу прагнули до знань. Причина завжди одна - для одних процес вивчення певного матеріалу дуже тривалий і його постійне повторення стомлює, для інших же дуже мало час із-за чого діти починають відставати, їм стає важко наздогнати останніх і, нарешті, їм просто набридає ця вічна гонка, тому вони втрачають який-небудь інтерес до навчання. Так само справа йде і з дорослішими людьми. Модульна технологія навчання дуже важлива на сучасному світі, оскільки вона орієнтована на психологічні особливості кожної особи. 
 
 
 
 
 

ІІ. Реалізація модульно-рейтингової системи навчання у сучасній школі

2.1. Готовність вчителя до організації контролю знань за модульно-рейтинговою системою

Модульне  навчання виникло як альтернатива традиційному. Воно базується на діяльнісному  підході до навчання. Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя як компетентний консультант і помічник. Найсуттєвішою перевагою модульно-рейтингової системи навчання є її субєкт-субєктна парадигма, згідно з якою вчитель сприймає слухача як субєкт навчання, активного його участника, котрий не чекає від викладача повної інформації і готових рішень, а працює самостійно над навчальним матеріалом. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику  їх діяльності  та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Тільки той учбовий зміст усвідомлено і міцно засвоюється учнем, який стає предметом його активних дій. Усвідомленість учбової діяльності переводить вчителя з режиму інформування в режим консультування і управління. Провідна роль його зберігається, але в рамках суб'єкт- суб'єктних стосунків в системі “ вчитель-учень ”. Це забезпечує можливість вибору навчанням шляхом руху усередині модуля. Дидактична унормованість професійної діяльності вчителя завдяки чіткій послідовності етапів функціонування навчального модуля, їх змістовій психолого-педагогічній характеристиці, що дає змогу в деталях проектувати організацію навчально-виховного процесу у формах розвивальної педагогічної взаємодії на основі соціально-культурного досвіду.

     Вчитель звільняється від чисто інформаційних функцій, делегує модульній програмі деякі функції управління, які стають функціями самоврядування. На всіх етапах вчитель виступає як організатор і керівник процесу, а учень виконує роль самостійного дослідника послідовності проблем, дозвіл яких приводить до заздалегідь визначеної структури знань, умінь і навиків [51]. При цьому вчитель повинен організувати не епізодичні дії, а систему. Розробляючи завдання для учнів, вчитель повинен орієнтувати їх на мету, організувати дії з її мотивації, включити в завдання самоконтроль і самооцінку - все це забезпечить організацію учення як самоуправляючої діяльності. Модульне навчання дуже багато що використовує з програмованого навчання. По-перше, чіткі дії кожного учня в певній логіці; по-друге, активність і самостійність дій; по-третє, індивідуальний темп; по-четверте, постійне підкріплення, як самоконтролю так взаємоконтроля.

Таким чином, модульне навчання, дає можливість сформулювати ряд завдань, які необхідно  вирішити вчителеві з метою гармонійного розвитку особи школярів:

     - стимулювати учбово-пізнавальну  активність учнів, 

     - організувати пізнавальну діяльність по оволодінню науковими   знаннями, уміннями і навиками;

     - створити умови для розвитку  мислення, пам'яті, творчих здібностей учнів з урахуванням індивідуальних особливостей особи [20, 36].

     Модульно-рейтингова система має масу переваг в  порівнянні з традиційним учбовим процесом як для учнів, так і для вчителів.

         Переваги модульно-рейтингової  системи для вчителів:

     · вчитель має можливість концентрувати свою увагу на індивідуальних проблемах учнів;

     · вчитель своєчасно ідентифікує проблеми в навчанні;

     · вчитель виконує творчу роботу, що полягає в стимулюванні мислення тих, що вчаться, активізації їх уваги, мислення і пам'яті, активізації потрібних реакцій, наданні всілякої допомоги учням.

З появою модульного навчання функції педагога міняються, оскільки акцент робиться на активну учбову діяльність учнів. Педагог звільняється від рутинної роботи - викладання нескладного учбового матеріалу, активний контроль знань що вчаться змінявся самоконтролем. Більше часу і уваги педагог приділяє стимулюванню, мотивації навчання, особистими контактами в процесі навчання. При цьому він має бути високо компетентним, що дозволяє йому давати відповіді на ті складні питання творчого характеру, які можуть виникнути у учнів в процесі роботи з модулем. Вчитель, сладаючи завдання в модулі, повинен почати з мети  і завершити контролем і рефлексією  кожного учня  по напрямкам «я- ми –справа». «Я» - як себе відчував учень у процесі  учіння, чи було йому комфортно, з яким настроєм він працював, чи задоволений собою. «Ми» = наскільки комфортно було працювати в  малій групі, чи допомагав він товаришам, або вони йому допомагали, чого було більше, які були труднощі в спілкуванні в групі. «Справа»- чи досяг мети учень, чи зрозумів він, що йому потрібен цей матеріал потрібний для подальшого навчання або на практиці, як допомогти подолати йому труднощі в навчанні. Модульно-рейтингова система навчання передбачає широке використання для організації навчально-виховного процесу, і зокрема контролю навчальної діяльності, використання з цією метою різноманітних методів і засобів. Потужним стимулом для підвищення ефективності й результативності навчально - виховного процесу є  реалізація на практиці ідей педагогіки співробітництва, встановлення демократичних стосунків  учителів  та школярів. Відкритість, доступність, гласність при плануванні й проведенні контрольних заходів забезпечуються відповідними засобами. Основним документом, що регулює взаємовідносини між вчителем та учнем, стає програма контролю навчальних досягнень, яка реалізується у вигляді «пам’ятки учневі». Уміння педагога застосовувати різні технології навчання дає йому змогу творчо підходити до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, обираючи в конкретних умовах технологію навчання, яка найкраще забезпечує засвоєння знань, формування умінь і навичок за мінімальних затрат зусиль і часу. Як свідчить педагогічний досвід , модульно- рейтингова система значною мірою нейтралізує недоліки традиційної школи завдяки створенню таких дидактичних умов:

1. Організація навчального процесу за інноваційними проблемно-модульними програмами (граф-схемами навчальних курсів, науковими проектами навчальних модулів, розвивальними міні-підручниками та ін.), які, розкриваючи соціально-функціональну роль кожного, чітко визначають психолого-дидактичний зміст спільної діяльності вчителя й учнів на певному етапі функціонування навчального модуля, забезпечують розвиток певного набору культурних функцій особистості з її ментальним досвідом і потенціалом.
2. Детальна технологізованість модульно-розвивального процесу на рівні окремого навчального курсу (сукупність навчальних модулів), змістового модуля ( вісім основних освітніх технологій) і міні-модуля ( 30-,25-, 20-хвилинне навчальне заняття з чітко визначеною системою проблемно-діалогічних засобів).
3. Зменшення щоденних навчальних навантажень на учня. Замість 5-7-ми предметів він готує і вивчає 2-3, максимум 4, що дає йому змогу в кілька разів підвищити зосередженість на певному освітньому змісті.
4. Впровадження гнучкого розкладу і скорочення уроку до 30-хв ( 25-20) xв., оскільки три міні-модулі по 30-хв. Забезпечують більший простір для маневру, ніж два уроки по 45хв. Завдяки цьому незмінними протягом року є психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність учнів до ефективного навчання.
5. Гармонізацію системи особистісної готовності учнів за допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (систематичне, грунтовне тестування інтелектуального й особистісного зростання, гнучкий режим навчальної і позанавчальної праці тощо).
6. Оптимізація індивідуального пізнавального процесу кожного учня, оскільки навчання розпочинається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і через нормотворчість завершується рефлексивним осмисленням себе, своїх можливостей у реальному світі. Використання вказаних можливостей рейтингової системи дозволяє зменшити наявні сьогодні у вчителів сумніви щодо порівняння оцінок за різноманітні види навчальної діяльності школярів, виробити єдині критерії оцінювання.

Основні труднощі для вчителів:

     · вчителям важко змінити звичний образ думок і дій, оскільки їм необхідно відмовитися від центральної ролі в учбовому процесі і стати помічником учня в досягненні поставлених цілей;

     · вчителеві необхідно змінити структуру і стиль своєї роботи для забезпечення активної, самостійної, цілеспрямованої і результативної роботи кожного учня.

     Існують певні труднощі у використанні модульної  технології. Що деякі вчаться, не привчені до самостійності, не уміючі планувати  свій робочий час, об'єктивно себе оцінювати, можуть випробовувати на модульних уроках певний психологічний дискомфорт. Завдання вчителя якраз і полягає в тому, щоб допомогти таким учням шляхом індивідуального консультування, дозованої індивідуальної допомоги. Вже сьогодні можна говорити, що модульна система навчання дає вчителеві професійне зростання, можливість самореалізації. Але слід мати на увазі, що ця система навчання вимагає від вчителя великої попередньої роботи, а від учня напруженої праці [41,44]. 
 
 
 
 
 
 
 

   2.2. Технологія модульно-рейтингової системи навчання з позицій індивідуалізації навчального процесу

   З позицій забезпечення індивідуалізації навчального процесу у  середньому навчальному закладі мета модульної технології навчання полягає в створенні найбільш сприятливих умов розвитку особистості студента шляхом забезпечення гнучкості змісту навчання, застосування дидактичної системи до його індивідуальних потреб та рівня підготовки учня шляхом впровадження в освітній процес школи модульно-рейтингову систему навчання. Теоретичний аналіз літератури з проблеми даного дослідження показав, що застосування модульного навчання, як один з варіантів інноваційних технологій засновано на гуманістичних ідеях і принципах, за допомогою яких реалізується особово-орієнтований та індивідуальний підхід до начання в середній школі. Модульно-рейтингова система спонукає учнів здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога.

        За В. Оніщуком, індивідуалізацію навчання на всіх його рівнях слід розглядати як комплекс організаційних, дидактичних і методичних засобів, спрямованих на створення  оптимальних умов для навчання і розвитку кожної дитини, відповідно до її актуальних динамічних можливостей. Адже учні мають різний рівень базової підготовки, різні здібності, психологічні задатки і темп роботи. Якщо причісувати всіх під одну гребінку, то треба брати за основу середнього учня до рівня якого і підтягувати відстаючого або ж опускати сильного. Що абсолютно виключається. Модульна система організації учбово-виховного процесу, орієнтуючись на розвиток дитини, припускає на початку кожного циклу діяльності обов'язковість мотиваційного етапу. Взаємозв'язані, вони забезпечують перехід від знань до умінь. Учбова діяльність учнів в ході самостійної роботи на адекватному і індивідуалізованому рівні складності і трудності учбового матеріалу переводить уміння в навики, що багато разів повторюється. У статті [18] указується, що модульним навчанням є перехід від інформаційно-рецептурних систем навчання до розвиваючого самоуправляючого навчання. Модульно-рейтингова система навчання зорієнтована на стимулювання досягнень учня, а не на фіксацію його незнання, внаслідок чого добре сприяє встановленню  паритетних субєкт-субєктних стосунків між викладачем і учнем, бо  вона не містить негативних оцінок з явно вираженою каральною функцією. Суть модульного навчання полягає в тому, що учень самостійно (або за допомогою вчителя) досягає конкретних цілей учбовий - пізнавальній діяльності в процесі роботи з модулем. Таким чином, здібні учні мають реальну можливість досягати більш високих рівнів підготовки, менш здібні – долати свої труднощі в прийнятому для них темпі й послідовності з участю вчителя. Немає потреби в перевантаженні памяті учнів, оскільки немає авторитарного вчителя. Відповідним чином і трансформується і система оцінювання знань, умінь і навичок. Технологія модульно-рейтингової системи навчання передбачає застосування рейтингової системи оцінювання, яка вигідно відрізняється від традиційної низкою своїх переваг Модуль виступає засобом модульного навчання, оскільки в нього входить: 1) цільовий план дій; 2) банк інформації; 3) методичне керівництво по досягненню дидактичних цілей.