Модульно-рейтингове навчання в школі

Принцип оперативності припускає необхідність організації системи оперативного зворотного зв'язку з метою своєчасного контролю, корекції і оцінки успішності вивчення модуля.

     Педагогічні умови реалізації принципу оперативності:

     · визначення для кожного найбільш прийнятного комплексу, що навчається, засобів (друкарських матеріалів, аудіо- і відеокасет, комп'ютерних програм і баз даних) для роботи за індивідуальною модульною програмою;

     · забезпечення оперативного контролю якості вивчення модуля за допомогою проведення початкового (вхідного), проміжного (поточного) і завершального (вихідного) тестування.

Принцип динамічності полягає в тому, що зміст кожного елемента, і відповідно кожного модуля, може легко змінюватись чи доповнюватися, модуль повинен бути представлений в такій формі, щоб можна була створювати нові модулі, а його елементи повинні бути легко замінними. Реалізується даний принцип внаслідок щорічного зміни учбового матеріалу. Один із шляхів виходу із складного положення складається зтого щоб забезпечити таку побудову навчального матеріалу , розділи якого були дещо незалежними один від одного і це б дозволяло б доповнювати,розвивати навчальний матеріал тощо.

Принцип різнобічності методичного  консультування  вимагає забезпечення в пізнавальній діяльності учня і роботі вчителя. вимагає забезпечення результативності в пізнавальній діяльності учня і роботі викладача. Шляхи вирішення цих проблем розкривають правила реалізації принципу різнобічності методичного консультування в процесі модульного навчання: навчальний матеріал повинен бути представлений у модулях з використанням пояснювальних методів, що полегшують засвоєння інформації; у модулях повинно здійснюватись методичне консультування педагога з організації процесу навчання. В якості альтернативних рішень повинні бути представлені різні методи й організаційні схеми навчання, найбільш доцільні для засвоєння конкретного змісту; педагог може вільно вибирати запропоновані методи та організаційні схеми навчання або працювати за своїми оригінальними методами, організаційними схемами.

Принцип паритетності. Одним з чинників, що визначають успішність у вивченні модуля, є рівень суб'ект-суб'ектних стосунків між педагогом і учнем . В центрі педагогічного процесу все частіше виявляється не стосунки до об'єкту, а стосунки людей один до одного з приводу об'єкту їх діяльності. На відміну від класичної схеми «педагог - передавач» - що «вчиться - одержувач», відвідною що вчиться роль пасивного учасника учбового процесу, технологія модульного навчання припускає співпрацю між педагогом, промовцем в ролі консультанта-координатора і що вчиться, самостійно засвоює учбовий матеріал. Доведено, що ефективно педагогічний процес буде протікати тоді, коли учень буде максимально активним, а педагог виконувати консультативно-координуючу функцію. Принцип вимагає дотримання правил: модульна програма повинна забезпечуватись можливыстю самостыйного засвоэння знань учнями до першого рівня; модульна програма повинна звільнити вчителя від виконання чисто інформаційної функції  і створювати умови для більш яскравого прояву консультативно-координаційної функції.

Педагогічні умови реалізації принципу паритетності:

     · комплексне методичне забезпечення кожного модуля, що дозволяють що вчиться самостійно і творчо виконати всі завдання відповідно до вибраного темпу;

     · регулярні консультації в ході роботи що вчиться по модулю;

     забезпечення  в рамках модульної програми можливості самостійного вибору що самим вчиться  власною освітньою

     · «траєкторії» згідно з його індивідуальними особливостями і освітніми запитами.

     Також не менш значущі принципи динамічності, діяльного підходу, усвідомленої перспективи і різностороннього методичного консультування.

Принцип системності, дієвості і оперативності  знань можливий тільки в нерозривному зв’язку з умінням.

     Цілі  в модульному навчанні повинні бути сформульовані в назвах методів діяльності (розумової або практичної) і способів дій.

     Навчання  організовується на основі проблемного  підходу до засвоєння знань тем, для забезпечення творчого підходу  до навчання.

Принцип усвідомленої перспективи

Вимагає глибокого розуміння і усвідомлення учнями близьких, середніх, віддалених перспектив навчання. При реалізації принципу слід дотримуватись наступних  правил: учня на початку навчання необхідно  ознайомити зі всією модульною програмою  розробленою і впровадженою на етап навчання ( семестр, навчальний рік, на весь період навчання); у модульній програмі необхідно вказати комплексну дидактичну мету, яку учень повинен усвідомити як особисто значущий очікуваний результат, модульна програма має включати в собі алгоритми навчальних дій для досягнення передбачуваної мети, тобто учень повинен забезпечуватись вказівками для досягнення близьких, середніх і віддалених перспектив; на початку кожного модуля потрібно конкретно описати інтегровану мету навчання в якості результатів діяльності.

Принцип особистісно- зорієнтованого навчання основними підходами якого є: демократизація (співробітництво); гуманізація (повага до інтересів та потреб особистості); природовідповідність (врахування вікових особливостей); культуровідповідність (забезпечення культуроспадкоємності поколінь); органічне поєднання універсального загальнолюдського) та регіонального, національного, етнолокального. Керуючись принципом виділення із змісту навчання відособлених елементів,потрібно дотримуватися наступних педагогічних правил:

• у інтегрованій дидактичній меті треба виділяти структуру приватних цілей; 

•  досягнення кожною з них повинно  повністю забезпечуватися учбовим  матеріалом кожного елементу; 

•  сукупність окремих приватних цілей, одній інтегрованій дидактичній меті повинна складати один модуль.

1.3. Сутність понять модуль, рейтинг 

       Вивчення різних версій модульної системи в Західній Європі показало, що усі вони базуються на принципі модульності, проте по-різному пояснюють функціональне призначення «модуля», що і стало причиною виокремлення німецької, литовської та англійської версій модульної системи. А. М. Алексюк, вивчаючи модульно-рейтингову систему в різних країнах Європи, зазначає, що існує три основних версії цієї системи в різних країнах Європи, зазначає, що існує три основних версії цієї системи: німецька, литовська та англійська. Своє твердження  вчений грунтує на відмінностях розуміння принципу модульності та суті поняття «модуль». Проте сам процес організації мало чим різниться. Теоретичні засади німецької версії модульно- рейтингової системи навчання обгрунтовані П.А. Юцявичене.

 Основна  різниця між ними  полягає у  тому, що в англійській версії  «модуль»-окремий модуль. А в німецькій  та литовській- це розділ певного курсу. Спільним у цих версіях є зосередження уваги на структурно організаційному аспекті побудови навчального процесу, наукове проектування середньої освіти.

     У практиці німецької освітньої системи  модуль – це така програмно-змістова одиниця порівняно завершеного циклу навчання, що характеризується дидактичною вираженістю цілей, форм, методів і засобів роботи вчителя з учнями. Саме в цьому плані з впровадженням в навчальний процес МРС зявилася потреба у використанні таких понять: модуль, рейтинг. Модульно-рейтингова технологія навчання складається з двох частин, які взаємно повязані і доповнюють одна одну,-модульної і рейтингової. Вважається, що вони можуть функціонувати і окремо, але з меншою ефективністю. Тому доцільним є застосування їх як єдиної технології- модульно-рейтингової.. У теорії та практиці модульного навчання можна виділити модуль логічного, процедурного, фреймового (структурно-схематичного), семантичного походження. ‘З дидактичних позицій розглядається навчальний модуль. У нашому розумінні навчальний модуль визначається як інтеграція різних видів та форм організації навчання у межах певної змістової одиниці. Ядром модуля виступає інформаційний матеріал, який реалізується на різних заняттях. Форми організації навчання, у межах яких реалізується модуль, набувають варіативного поєднання.

   При модульному навчанні найменшою одиницею змісту навчання рахують певну тему конкретного курсу або фрагмент теми, що відповідає конкретній дидактичній  меті і званий елементом модуля. Модульне структурування навчального матеріалу відображається у модульній програмі, мета теоретичного спрямування якої будується за гносеологічними ознаками, а прикладного – за діяльнісними. Дидактична система модульного навчання потребує чіткого  структурування навчальної інформації, змісту навчання відповідно до логічно завершених блоків навчальної інформації-модулів. Таким чином, центральним поняттям модульної технології є модуль. У практиці модульного навчання існують різні схеми розташування модулів за змістовою зумовленістю та послідовністю вивчення. Такі схеми-моделі можуть мати моновалентний, полівалентний та змішаний характер. У основу модульного навчання покладено поняття «модуль», характеристика якого в оцінці різних дослідників по одних позиціях збігалася достатньо близько, а по деяких були істотні відмінності. Зміст поняття «модуль» на сьогодні залишається дискусійним питанням і тлумачиться вченими неоднозначно. Одні науковці поняття «модуль» повязують з когнітивним боком навчання, інші ж розглядають його як відносно самостійну частину навчально- виховного процесу. Серед багатьох визначень можна говорити, що модуль - це блок інформації, який включає в себе логічно завершену одиницю навчального матеріалу, цільову програму дій і методичне керівництво, які забезпечують досягнення поставлених цілей. В іншому розумінні змістовий модуль - це визначена одиниця навчання, яка являє собою систему навчальних елементів, обєднаних за ознакою відповідності визначеному навчальному обєктові, і характеризується відносною цілісністю і самостійністю у складі навчального курсу. У порівнянні з традиційною темою змістовий модуль становить укрупнену одиницю змісту і процесу навчання, логічно завершений блок навчального матеріалу. Усі змістові модулі характеризуються однотипною структурою, яка включає:

• cвій зміст у вигляді логічно завершеного блоку навчального матеріалу;
• реальну мету навчання, яка інтегрує в собі вимоги до знань, навичок, умінь і якостей учня і відповідає змістові вцілому;
• часткові дидактичні цілі навчальних елементів модуля, які визначають обсяг знань, умінь і навичок і рівень їх засвоєння;
• систему технологій і методик навчання, які забезпечують досягнення цілей навчання з кожного навчального елемента модуля;
• форми організації навчання, які відповідають дидактичному прцесові й освітнім цілям. Використання модулів дозволяє ефективно реалізувати навчальні плани , розробляти навчальні і дидактичні матеріали і посібники, оптимізувати управлінням навчальним процесом, оскільки взаємини між участниками педагогічного процесу набувають характеру співпраці.

        Так, в початковий період впровадження модульного навчання в освітню систему США і Англії в поняття модуля входив певний набір учбових матеріалів, що, на думку П.А. Юцявічене, ототожнюється з методом навчання «пакет». При подальшому розвитку модульного навчання А.А. Гуцинськи в поняття модуль включає «вираз самостійної групи ідей (знань), які передаються по дидактичних каналах, відповідних природі знань». Б. Гольдшмід і м. Гольдшмід розуміють модуль як формування самостійної планованої одиниці учбової діяльності [49]. Приблизно такої ж точки зору дотримується В.М. Гараєв, С.І. Куликів, Е.М. Дурко, вкладаючи в поняття модуль загальну тему або актуальну  наукову проблему [12]. Надалі поняття модуля стає конкретнішим. Так, В.М. Гараєв [12] формулює поняття модуль, як відносно самостійну частину певної системи, що несе функціональне навантаження, що в навчанні відповідає «дозі» інформації або дії.. На думку С.І. Самигина модуль є логічно завершеною частиною учбового матеріалу [32]. П.А. Юцявічене характеризує модуль як функціональний вузол, який є основним засобом модульного навчання, тобто закінченим блоком інформації [49]. Ю.А. Устинюк, конкретизуючи характеристику змісту модуля, пропонує визначити його як самостійну тему або розділ , в якому розглядається одне фундаментальне поняття або група споріднених понять. Аналогічно Н.В. Шумякова вважає: кожному модулю повинні відповідати розділ або розділ підручника. Модульно-рейтингова система передбачає поетапне формування розумових дій, змістове узагальнення навчального матеріалу, оптимізацію процесу навчання, що теоретично обґрунтовано відомими науковцями П.Я. Гальперіним, В.В. Давидовим, Ю.К. Бабанським.

     Модуль - міра (від латинського модулус) - одиниця міри, величину або коефіцієнт. У педагогіці і методиці модуль розглядається, як важлива частина всієї системи. Модульне навчання припускає жорстка структуризація учбової інформації, зміст навчання, і організацію роботи що вчаться з повними логічно завершеними учбовими блоками.

     Під модульною організацією навчання-слід розуміти- принципи і критерії поділу змісту навчального матеріалу на відносно самостійні частини; принципи акценту на самостійну навчальну роботу учнів; принцип поетапного оцінювання навчальних успіхів учнів, наростання індивідуального кумулятивного індексу, рейтингу. Технологія дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно-завершених частинах теоретичного знання і практичних умінь.