Модульно-рейтингове навчання в школі

     Модуль – логічно завершена частина теор.знань і практичних умінь з певної навч.дисципліни. У межах навчальної дисципліни кожний модуль пов'язаний своїм змістом з попереднім і наступним. Матеріал кожного модуля можна поділити на дрібніші структурні частини — навчальні елементи. У межах кожного модуля вказують конкретну мету вивчення навчальних елементів, дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навчальної програми чи підручника. Кожен з них є відносно самостійною й автономною частиною навчального процесу, яка розпочинається з оглядово-установчого заняття. Залежно від навчального предмета модуль передбачає певний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень, перелік теоретичних і практичних завдань, які він має виконати. При розробці модуля враховується, що кожен модуль повинен дати самостійну порцію знань. Модуль оцінюється по бальній системі, яка дається до кожного модуля окремо. Встановлюється певний мінімум балів, який учень повинен набрати по закінченню кожного модуля. При модульному навчанні найчастіше використовується рейтингова оцінка завдань: кожне завдання оцінюється в балах, встановлюється рейтинг цього завдання і терміни виконання цього завдання. Основний принцип рейтингового контролю - це контроль і оцінка якості знань і умінь з урахуванням систематичності роботи учнів. Після закінчення навчання на основі модульних оцінок визначається загальна оцінка.

Учень обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен знати вимоги до змісту кожного навчального елемента на конкретному рівні. Виконуючи завдання найвищого рівня, учень опрацьовує додаткову літературу, пише творчу роботу, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо. Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково, використавши вільний час на задоволення інших своїх навчальних інтересів.Кожен модуль передбачає такі види контролю, як тестування, семінар, навчальна практика, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражають певною кількістю балів — залежно від значущості навчального матеріалу, який він охоплює, і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за передбачені цим модулем види контролю. По закінченні певного модуля виводять у балах рейтинг кожного учня, а згодом його переводять у 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Розробка цієї технології припускає, окрім оптимальної структуризації, проектування технологічних карт, в основу змісту яких покладені діагностика, домашні завдання і корекція, розроблені на основі певної логічної структури. Модульне навчання є, сукупність педагогічних умов, визначальний підбір і компоновку на модульній основі змісту, форм, методів і засобів навчання, що забезпечують комфортні суб'ект-суб'ектні стосунки педагога і учнів у  процесі досягнення ефективного результату в засвоєнні наукових знань. У зв'язку з цим під модулем розуміється відносно самостійна цілісна організаційно-змістовна одиниця учбової програми дисципліни, що відображає суть навчання. У теорії та практиці модульного навчання можна виділити модуль логічного, процедурного, фреймового (структурно-схематичного), семантичного походження. З дидактичних позицій розглядається навчальний модуль. У нашому розумінні навчальний модуль визначається як інтеграція різних видів та форм організації навчання у межах певної змістової одиниці. Ядром модуля виступає інформаційний матеріал, який реалізується на різних заняттях. Форми організації навчання, у межах яких реалізується модуль, набувають варіативного поєднання.

     Модульне структурування змісту навчання можна узагальнити як наскрізну проблему, яка характеризується організаційно-методичною будовою відповідно до структури наукового знання.  Залежно від вибору предмета структурування можна виділити кілька способів модульного структурування: функціональний, циклічний, заліковий, технологічний. Модульне структурування навчального матеріалу відображається у модульній програмі, мета теоретичного спрямування якої будується за гносеологічними ознаками, а прикладного – за діяльнісними. Модуль складається з компонентів, які є структурними елементами модульної програми дисципліни і зумовлюються її змістом. Мета модуля як структурної одиниці робочої програми дисципліни полягає в створенні умов для засвоєння що вчаться наукових знань, умінь і навиків

Модуль - це учбовий блок. Модуль часто збігається з темою учбового предмету, проте, у відмінності від теми в модулі все вимірюється і все оцінюється (завдання, робота, відвідини занять, стартовий, проміжний і підсумковий рівні учня) В модулі чітко визначені цілі навчання, завдання, і рівні вивчення матеріалу, а також названі навики і уміння, якими повинен оволодіти що вчиться. У модульному навчанні все заздалегідь запрограмовано, не тільки послідовність навчання, але і контроль якості. Це чітко збудована технологія навчання, яка базується на науково обгрунтованих даних і що не допускає ніяких експромтів. Отже логічно завершену частину навчального матеріалу підручника називають модулем (від лат.modulus) – міра. Звідси модуль- це своєрідна міра обсягу навчальної інформації, яку субєкти учіння здатні цілісно засвоювати.

Навчальний  модуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, норм цінностей. Це поетапне відкриття учнем під впливом вчителя цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності.

Модуль- це логічно завершена, системно впорядкована частина теоретичних знань і практичних умінь з навчального предмета (міра обсягу навчальної інформації), адаптованих до індивідуальних особливостей учнів з визначеним оптимальним часом на організацію їх засвоєння.

Модуль  предмета- це структурно-логічний самостійний розділ дисципліни, який охоплює теоретичний курс разом з індивідуальними завданнями тощо.

Обсяг модуля залежить від віку учнів, їхніх  психолого-фізіологічних можливостей, від трудності та складності навчального матеріалу, його змістових різновидів. Модуль складається з елементів знання: терміни, поняття, теореми, закони, закономірності, формули, події, їх причини і наслідки, персоналії тощо. Модулі можна порівнювати за їх обсягом: кількісний склад і якісна характеристика (трудність і складність). Поділ навчального предмета на модулі називається модулювання предмета або модульним розподілом навчального матеріалу. Кількість модулів предмета залежить від:

- вікових і психологічних особливостей учнів;

- рівня структурованості навчального предмета ( наприклад математика більш структурований предмет, ніж література);

Домінування освітніх цілей над розвивальними  або навпаки, орієнтації цільових установок ( на засвоєння чи ознайомлення). На практиці модульний навчальний цикл – це довготривалий урок у якому відповідно визначаються структуровані( актуалізувати, повторити, ознайомити, засвоїти) цілі ізавдання, які доводяться до учнів і сприймаються ними як їх власні.

Модульне  навчання – навчальний процес, який поєднує у своїй сукупності оглядово-настановчі лекції, тьюторські, лабораторно-практичні заняття та індивідуальну самостійну роботу студентів.

Навчальний  модуль – це відносно самостійна частина навчального курсу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів, що у своїй сукупності є логічно завершеною, цілісною та самодостатньою сумою знань.       

Модульне  навчання – це пакет науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечує навчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки.

Отже, модульно-рейтингова система навчання- це цілісний алгоритм організації повного засвоєння знань та вмінь за модульним принципом з дотриманням психолого-педагогічних і кібернетичних вимог до навчального процесу та рейтинговим підсумуванням результатів навчання за семестр, рік і весь період навчання.

     Одним із шляхів втілення в життя нових технологій навчання і підвищення активності учнів є  впровадження рейтингу учнів за підсумками контролю їх успішності ( модульно-рейтингова система МРС). Високу ефективність забезпечує органічне поєднання модульного навчання з рейтинговим оцінюванням знань та умінь учнів, що визначається рядом педагогічних чинників: технологізацією навчального процесу у навчальному закладі, функціональністю, гуманізацією вищої освіти, орієнтацією на формування творчої особистості учня. За умов запровадження модульного навчання рейтингове оцінювання базується на принципах діагностичності, конкретності, об‘єктивності, доступності, індивідуалізації, системності, загальності, технічного забезпечення, позитивної мотивації. Особливостями технологічності модульного навчання є чітке (діагностичне) визначення мети навчання, логічне структурування змісту навчального матеріалу, представлення змісту та методів навчання у модульній програмі, варіативність способів засвоєння навчального матеріалу. У середніх загальноосвітніх школах впроваджена багатобальна (рейтингова) система оцінки навчальної діяльності учнів. Сьогодні, з урахуванням позитивного досвіду роботи ряду середніх шкіл і ґрунтуючись на набутках теоретичних пошуків, можна сформулювати основні положення рейтингової системи:

Рейтинг – це сумарна оцінка якості роботи учня за певний проміжок часу.

Рейтинг – позиція учня в класі за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є % співвідношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих.

  Рейтинг учня з дисципліни- це сумарна кількість балів , яку він отримав під час виконання завдань,передбачених навчальною програмою з предмета.

Рейтинг учня- підсумкова оцінка роботи учня (в балах) з всіх предметів за певний період його навчання.

Рейтинг — це сума балів, набрана учнями протягом деякого проміжку часу за наперед визначеними правилами, в основі І своїй такими, що не змінюються впродовж цього проміжку часу.

Проміжний рейтинг — це сума балів, що її набрали учні на даний момент часу.

Підсумковий рейтинг — це повна сума балів, набрана учнями за всю їхню роботу з вивчення окремих тем чи розділів курсу фізики, наприклад за чверть, півріччя, навчальний рік.  
 
 

Рейтингова  система оцінювання знань полягає в заміні традиційного контролю  на неперервний рейтинговий контроль. Система рейтингового контролю знань має  мету:

-максимально  індивідуалізувати навчання

- активізувати  самостійну роботу учнів

-розвивати  індивідуальне творче мислення  учнів

Сприяти креативності всіх участників педагогічного  процесу  
 

1.4. Психолого-педагогічні теорії модульно-рейтингової системи

     Теорія  Скіннера

У основі модульної системи навчання лежать дуже багато теорій. Деякі моменти  теорії навчання по  Б.Ф.Скіннеру є  дуже важливими. Б. Ф. Ськиннер, будучи позитивістом, виступає взагалі проти всяких теорій навчання і пропонує будувати учбовий процес на основі досвіду. Він стверджує, що теорії ведуть лише до непотрібної витрати часу і помилок. Коли факти у повному порядку, пише він, теорії мають тенденцію зникати. Скіннер вважає, що психологічне дослідження має бути на рівні функціонального опису безпосередньо спостережуваних фактів.

       Проте аналіз принципів, запропонованих  їм для програмування процесу  навчання, показує, що в їх основі  лежить біхевіорістічеськая теорія. Як і для інших біхевіорістов, для Б.Ф.Скиннера характерна біологізація  навчання людини. Всі основні принципи навчання отримані ним в результаті дослідів по навченню тварин: спочатку Скіннер працював з щурами, а пізніше з голубами. Основним методом його роботи з тваринами був метод поступового наведення їх на задану реакцію.

     Б.Ф.Скіннер називає оперантнимі реакціями здійснювані реакції. Він вважає за їх відмінних від класичних павловських рефлексів, які він називає респондентнимі, або що викликаються.

     При навчанні людини Б.Ф.Скіннер вирішальне значення додає оперантному поведінці, оскільки поведінка людини, на його думку, в основному носить оперантний характер. Якщо респондентниє акти поведінки він відносить до мимовільної поведінки, то оперантниє - до довільного.

     Б.Ф.Скіннер виділяє декілька видів оперантного поведінки:

     1) Інструментальне обумовлення: формовані реакції самі приводять до отримання підкріплення, служать засобом, інструментом досягнення його.

     2) Навчання за допомогою проб і помилок (у модульній технології навчання що вчиться велику частину свого часу витрачає на самоосвіту, при цьому має достатньо тривалий період для виправлення своїх помилок).

     3) Вербальне обумовлення (вироблення різного роду вербальної поведінки).

     4) Формування понять і раптове вирішення завдань.

     Як  міра сили оперантной реакції Б.Ф.Скіннер використовує швидкість реакцій. Збільшення швидкості реагування служить показником збільшеної вірогідності реакції.

     Як  одиниця аналізу поведінки Б.Ф.Скіннер спочатку виділяв рефлекс, під яким він розуміє зв'язок між певним подразником і відповідною реакцією. Пізніше у ряді робіт він указує, що цілком правомірно проводити аналіз поведінки на рівні оперантной реакції. У характеристику умовної оперантной реакції він включає подразник, який, на його думку, є приводом для реакції, саму реакцію і підкріплення. Таким чином, аналіз поведінки ведеться по тій же біхевіорістічеськой схемі: стимул - реакція - підкріплення.

     Повністю приймає Б.Ф.Скіннер і біхевіорістичні закони навчання. На перший план він висуває закон ефекту (принцип підкріплення, по Уотсону). Емпірично цей принцип виявляється в тому, що реакції, що ведуть до успіху («винагорода»), зміцнюються і зберігаються, а реакції, що ведуть до неуспіху («невинагороді»), слабіють і зникають.

     Окрім цих основних принципів навчання Б.Ф.Скіннер вводить додаткові: принцип розрізнення подразників і принцип диференціації реакцій. Розрізнення подразників полягає в тому, що оперантная реакція здійснюється тільки при включенні в експериментальну операцію певного подразника і не має місця при його відсутності. Наприклад, щур натискає на важіль тільки при трьох миганнях світла. Диференціація реакцій полягає в тому, що на той або інший подразник тварина відповідає оперантной реакцією строго певної форми і сили. Наприклад, щура можна навчити натискати на важіль із заданою силою або утримувати важіль протягом певного періоду.