Модульно-рейтингове навчання в школі

                       Міністерство освіти та науки України

  Ніжинський державний  університет імені  М                 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ

Основною  метою навчання, на початку ХХІ  століття є не тільки засвоєння суми знань (цьому сприяє розвиток глобальних комп’ютерних мереж), а й розвиток особистості та формування її мислення. Останніми роками змінюються політичні та економічні основи суспільства, визначаються домінуючі ціннісні орієнтири суспільства, підвищується значущість формування в учнів творчого мислення, здатності до активної самостійної діяльності із засвоєння знань у процесі начання. Сучасний досвід будівництва Української держави висвітлює цілу низку проблем, розв'язання яких вимагає реформування освіти. Адже відомо, що розвиток країни визначається її інтелектуальними силами, тому реформа освіти повинна створити якнайсприятливіші умови для розвитку інтелекту держави, тобто дати можливість кожній дитині досягти освітніх вершин відповідно до своїх природних здібностей і життєвих намірів. Сучасна демократична школа є відкритою для освітніх перетворень та нововведень. Основне завдання школи полягає в тому, щоб створити таку систему навчання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей, яка  мотивувала  б освітні  потреби  кожного  учня,  забезпечувала  і  брала  до  уваги  його індивідуальні особливості. Прогресивні  зміни,  які  відбуваються  у  суспільстві,  неминуче знаходять  своє  відображення  у шкільному  житті. Перед вчителем та учнем виступає ряд проблем та обов’язків для успішного взаємодії в навчальній діяльності . Адже, щоб мати можливість знайти своє місце в житті учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
• самостійно та критично мислити;
• уміти бачити та формувати проблему ( в особистому та професійному плані),
• знаходити шляхи раціонального її вирішення;
• усвідомлення, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій дійсності;
• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
• грамотно працювати з інформацією ( вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати  в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти  виходити з будь -яких конфліктних ситуацій;
• вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Активізація навчальної діяльності - це підвищення рівня самостійності учнів і сприйняття ними навчальної діяльності як внутрішньої потреби. Висуваються нові вимоги до ефективних педагогічних технологій. Вимоги  до  результатів  навчання  на  сучасному  етапі  повинні орієнтувати  учнів  на  свідоме  засвоєння  навчального  матеріалу, індивідуалізацію  навчання,  самостійне  здобування  знань. Для досягнення цієї мети необхідно кардинально поміняти парадигму учня і вчителя в учбовому процесі. Нова парадигма полягає в тому, що учень повинен вчитися сам, а вчитель - здійснювати мотиваційне управління його ученням, тобто мотивувати, організовувати, консультувати, контролювати. Однією  з технологій,  яка  дає  змогу  комплексно  розв’язати  ці  завдання,  є  модульне навчання.

Нажаль на сучасному етапі повністю не висвітлені методичні рекомендації щодо впровадження технології модульно-рейтингового навчання у навчально-виховний процес, не узагальнено його вплив на процес індивідуалізації навчання у школі, не акцентовано увагу на технологічних особливостях модульно-рейтингового навчання, не адаптовано критерії рейтингового оцінювання за умов модульного навчання та інше. Таким, чином дослідження майбутнє – за модульним навчанням і рейтинговою системою оцінювання.

Об´єкт дослідження: навчальний процес у середній школі.

Предмет дослідження: індивідуалізація навчання учнів та рівень успішності учнів за умов застосування модульно-рейтингової технології.

Мета  дослідження: полягає у теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці можливості підвищення ефективності навчального процесу у середній школі шляхом впровадження модульно-рейтингової технології навчання як засобу індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 10-го класу ЗОШ с.м.т. Козелець.

Гіпотеза  дослідження грунтується на припущенні, що впровадження модульно-рейтингового навчання, як інноваційної технології, вибудованої на засадах поглиблення індивідуалізаціїцільової, змістової, процесуальної та результативної компонент навчального процесу, дозволить підвищити його ефективність та сприятиме створенню загального позитивного ставлення учнів до процесу засвоєння знань та умінь.

Відповідно  до мети і гіпотези дослідження були сформульовані слідуючі завдання дослідження:

1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.
2. Виділити основні принципи модульно-рейтингової технології начання та умови їх успішної реалізації вчителем в процесі навчання.
3. Розкрити сутність понять модуль, рейтинг, як невідємних складових з точки зору дослідників модульно-рейтингової технології навчання.
4. Проаналізувати основні психолого-педагогічні теорії модульно-рейтингової технології навчання.
5. Довести доцільність застосування модульно-рейтингового навчання  у процесі індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
6. Розробити й обгрунтувати власну експериментальну  модель застосування модульно-рейтингового навчання у процесі вивчення учнями біології.
7. Експериментально перевірити ефективність впровадження модульно-рейтингового навчання при вивченні біології у середній школі.

Методологічною  основою дослідження становлять сучасні психологічні та педагогічні концепції про людську особистість; системний особистісний підходи до підготовки вчителів у середній школах; концепції вітчизняних та зарубіжних вчених про індивідуалізацію навчального процесу. Важливим аспектом методологічного обгрунтування дослідження стали  здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій.

На різних етапах нашого дослідження був використаний комплекс наукових методів педагогічного дослідження:

• аналіз літературних джерел, що дозволив зясувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній та методичній літературі, виявити нерозвязані питання і відповідно до цього теоретично обгрунтувати доцільність використання модульно-рейтингової системи навчання учнів;
• педагогічне спостереження за навчальним процесом з біології  учнів 10-го класу середньої школи;
• розробка ефективних навчальних (рівневих) завдань з біології тема: «Клітинний рівень організації життя» для учнів 10-го класу;
• педагогічний експеримент дозволив експериментально перевірити доцільність та вплив на рівень успішності учнів з біології модульної системи навчання;
• математична обробка результатів педагогічного експерименту була покладена в основу кількістного аналізу результатів навчального експерименту і дозволила довести їх достовірність.

Експериментальна  база дослідження: експеримент проводився в 10-му класі ЗОШ №3 с.м.т. Козелець.

Наукова новизна дослідження: розроблена система завдань до теми: «Клітинний рівень життя»  та результати їх виконання учнями довели педагогічну доцільність застосування модульно-рейтингової системи в навчальному процесі школи.

Практичне значення: полягає впровадженні модульно-рейтингової системи навчання в сучасній школі, що дозволяє індивідуалізувати та покращити успішність в навчанні учнів

Структура дипломної роботи: дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та 11 додатків (загальна кількість сторінок 28 сторінок).

Загальний обсяг дипломної роботи -       Робота містить 2 таблиці і 1 стовпчасту діаграму.

І. Модульно-рейтингове навчання - проблема сучасної педагогіки

1.1.Історія розвитку, становлення та принципи модульного навчання в середній школі

     Зміст освіти, її рівень, а також методи навчання обумовлені вимогами суспільного розвитку, станом науки, техніки, культури, шкільництва та педагогіки. Держава отримує таку школу, яку вона хоче мати. Теоретичні пошуки шляхів інтенсифікації навчання науковці проводили в різні часи. Прагнення постійно оптимізувати навчальний процес з урахуванням особливостей постіндустріального (інформаційного) суспільства зумовлює потребу в нових технологіях навчання. Останнім часом українські педагоги все частіше надають перевагу модульно - рейтинговій технології навчання, Кращі здобутки вчених набували свого практичного застосування.  Модульна  організація  навчання  не  є  новою  для  української  школи. Модульна  технологія  та  деякі  комбіновані  системи модульного  навчання вже активно  досліджують  та  апробують  у  загальноосвітніх  школах. 

      Проблемі модульного навчання присвячено багато досліджень (А. Алексюк, К. Вазіна, І.  Бабин,  Є.  Сковін,  П.  Третяков, М.  Чошанов,  П. Юцявічене,  А.  Фурман, П. Сікорський, Н. Шиян, В. Рябова та ін.). Модульне  навчання  можна  розглядати  як  удосконалений  варіант програмованого  навчання,  метою  якого  було  задовольнити  індивідуальні потреби  у  навчанні.  Модульне  навчання  ввібрало  від  програмованого  навчання  гнучкість управління  навчальним  процесом,  а  кібернетичний  підхід  збагатив  його ідеями  гнучкого  управління  діяльністю  учнів,  що  переходить  у самоуправління,  забезпечуючи  постійний  зворотний  зв’язок.  Зазначимо, що модульне  навчання  найбільш  реально  відповідає  запитам  сучасного інформаційного,  мінливого  суспільства.

       За характером ці дослідження можна поділити на теоретико-методологічні – С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, Т.О. Ільїна, І.Я. Лернер, О.Г. Мороз, М.М. Скаткін; дидактичні – А. М. Алексюк, В.І. Бондар, В.П.Беспалько, В.А. Козаков, М.І. Махмутов; психологічні – Г.О.Балл, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.М. Матюшкін, В.А. Семиченко, Н.Ф.Тализіна. В.І. Бондар П.М.Гусак розкрив механізми реалізації диференційованого навчання засобами модульно-рейтингової системи. Деякі аспекти модульного навчання розкриті в працях Ю.К.Балашова, Т.В.Васильєвої,  М.В.Гриньової,  Є.М. Дурко,  В.Б. Закорюкіна,  В.І.Карпова, С.І.Куликова, В.М.Панченка, В.А.Рижова,  Л. М. Твердіна,  Ю. А. Устинюка та ін. Серед сучасних педагогічних технологій, пов’язаних з інтенсифікацією навчально-виховного процесу, виділяють модульне навчання як технологію, що потребує подальшого розвитку. Цікаві, з погляду практичного втілення модульної системи навчання, статті Шамової т.І.[19] в журналі “Біологія в школі” і Головатенко А. у додатку до газети “Перше вересня” - “Історія” [14]. Обидва вони коротко знайомлять з елементами технології, наводячи приклади з досвіду роботи деяких вчителів. Модульне навчання в первинному вигляді зародилося в кінці 60-х років і швидко розповсюдилося в англомовних країнах, перш за все в США, Англії і Канаді.

       У 60-70-ті роки  ХХ ст. американські науковці В. Голдшмід, М. Голдшмід, С. Постлетвейт, Д.Рашелл, Г. Оуенс та ін. займалися дослідженнями модульного навчання. C. Постлетвейт запропонував концепцію одиниць змісту навчання, згідно з якою малу порцію (одиницю) навчального матеріалу, зміст і обсяг якого визначається окремою дидактичною метою, можна вважати автономною темою і вільно інтегрувати в програму навчання. А. М. Алексюк, вивчаючи кредитно-модульну систему в різних країнах Європи,зазначає, що існує три основних версії цієї системи: німецька, литовська та англійська [1]. З появою узагальнень педагогічного досвіду було сформульвано поняття модуля як навчальний «пакет», що охоплює одну концептуальну одиницю навчального матеріалу, і відповідно, « модульного навчання » як системи, що має за мету поставити того, хто навчається, перед потребою регулярного активного самонавчання протягом усього навчального періоду. Ідеї і методи модульного навчання виявилися настільки плідними, що дуже швидко розповсюдилися в усіх англомовних країнах і країнах Західної Європи. Незабаром їм зацікавилися і дослідники Росії. До вивчення зарубіжного досвіду і можливостей впровадження модульного навчання у навчально-виховний процес вітчизняної системи освіти науковці приступили в кінці 70-х років минулого століття. Наприкінці 80-х років ХХ ст. спостерігається підвищення інтересу дослідників до вивчення модульного навчання як нової технології та шляхів її впровадження.Серед великої кількості розробок новітніх технологічних структур у сфері освіти оригінальними та змістовними визнані модульні технології навчання для середньої освіти (К.Вазіна, Дж. Рассел, П.Юцявічене). У вітчизняній літературі найбільш повно основи модульного навчання викладено П.Юцявічене в монографії [10]. Також П. Юцявичене належать й перші спроби теоретично осмислити і практично застосувати модульне навчання. Він, узагальнюючи різні погляди на шляхи реалізації принципу модульності в освітній практиці, формулює такі правила модульного навчання: навчальний матеріал треба структурувати з урахуванням досягнення кожним учнем чітко визначених дидактичних цілей; він має бути організований як завершений блок для конструювання єдиного змісту навчання, що реалізує комплексну дидактичну мету; відповідно до навчального матеріалу доцільно інтегрувати різноманітні види, форми і технології навчання.