Модульно-рейтингове навчання в школі

   На  думку П. Юцявичене, сутність модульного навчання полягає в тому, що той, хто навчається, може працювати більш  самостійно, а функції вчителя  варіюються від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої. У наші часи модульне навчання повязується з рейтинговою системою оцінювання знань, умінь і навичок і набуває ознак технології. Технологія модульного навчання отримала величезну популярність серед європейських розвинених країн. Найбільш складній стороні даної технології - цілеполаданню, присвячена книга Беспалько В.П.[17]. Головне завдання її - навчити правильно, тобто діагностично, поставити мету діяльності і перевірити рівень її досягнення. Питання правильної постановки цілей торкнулися і в працях Кларіна М.В.[18]. Технологія модульного навчання включає модульну програму, що складається з окремих частин учбового матеріалу - модулів, принципів модульного навчання, методів навчання і контролю. Ефективне застосування технології модульного навчання можливе лише за умови оволодіння вчителем принципами даного навчання і наявністю педагогічних умов їх реалізації. Принцип виявляється виступає ланцюгом, що повязує закономірність і діяльність, характеризує найбільшу загальну стратегію розвязання даної проблеми. У зв’язку із національними освітніми процесами, які відбувались у країнах Західної Європи, у кожній з них модульна система модифікувалась.  
 

   1.2. Принципи модульно-рейтингової  системи навчання

   Аналіз  літературних джерел дозволив нам виділити принципи модульного навчання цільового характеру (цільового забезпечення, ієрархії цілей), змістового характеру (структурування змісту навчального матеріалу, змістової компактності, повноти навчального матеріалу) та технологічного характеру (гнучкості, оптимізації навчання, оперативного зворотнього зв’язку, співробітництва і диференціації) . Але основними принципами, що визначають загальні напрямки модульного навчання, його мету, зміст і методику організації, є такі [9]: модульності; структуризації змісту навчання на відповідніелементи; динамічності; методу діяльності; гнучкості; усвідомленої перспективи, різнобічності методичного консультування; паритетності.У книзі [8] П.І.Третьякова висловлюється суть модульного навчання. До його провідних принципів вона відносять принципи модульності, структуризації змісту навчання на відособлені елементи, динамічності, діяльності, гнучкості, усвідомленої перспективи, різносторонності методичного консультування і паритетності. Всі ці принципи базуються на загальнодидактичних принципах системності, послідовності, наступності, доступності, єдності навчання, виховання та розвитку особистості учня.

      Принцип модульного підходу П. А. Юцявічене висвітлені наукові засади створення модульних програм. Основою конструювання такого рівня програм є принципи, критерії і правила відбору змісту того чи іншого навчального курсу як завершеної сукупності змістових модулів.. Частково подібний підхід до визначення принципу модульності спостерігається і в версії модульно-рейтингової системи, що найповніше висвітлена  в наукових працях В. Гольдшміт. Зосереджуючи увагу на пізнавально-операційному аспекті реалізації принципу модульності, автор докладно розробляє як загальні принципи модульного навчання, так і принципи, правила й умови створення модульних навчальних програм. Змістові модулі у її досвіді конструюються відповідно до вимог таких основних принципів: цільового призначення інформаційного матеріалу; поєднання комплексних, інтегративних і окремих дидактичних цілей ( завдань); повноти навчального матеріалу в модулі. А. Вальчесус розуміє принцип модульності як формулювання самостійної, чітко спланованої одиниці навчальної діяльності, що дає змогу учню досягти конкретно визначеної мети.

     Теоретиком  англійської версії модульно-рейтингової системи став Дж. Рассел, який тлумачить принцип модульності модульно-рейтингової системи навчання як, той, що вимагає формування самостійної групи ідей (знань), які мвють бути передані дидактичними способами і відповідають природі знань, а поняття «модуль» визначає як «відносно самостійну частину навчального процесу, яка містить одне або кілька подібних за змістом понять». Таким чином, в англійській версії принцип модульності формулюється як принцип побудови самостійної групи ідей, в той же час, як у німецькій версії звертається увага на досягнення певних дидактичних цілей, а в литовській робиться акцент на пізнавально-операційному аспекті  У тлумаченні поняття «модуль» спостерігається діаметральна протилежність: якщо в литовській чи німецькій версіях «модуль»- це певний розділ окремої дисципліни, то в англійській- це окремо взятий курс (предмет), який поділяється на змістові модулі (розділи певної дисципліни). Спільними рисами цих версій виявилось зосередження уваги на структурно- організаційних компонентах навчального процесу, коли гнучкий спосіб проведення занять вимагає продуманої підготовки їх змісту й передусім диференційованого відбору навчального матеріалу для різноспрямованих короткочасних занять. Модульний підхід, базуючись на відносно автономних порціях адаптованого навчального змісту дає змогу більш самостійно або зовсім самостійно працювати із запропонованою індивідуальною програмою, яка утримує цільовий план дій, з банком інформації і включає методичне керівництво процесом досягнення поставлених дидактичних цілей. Він передбачає застосування сукупності засобів, методів та прийомів, які допомагають розширити та модернізувати знання, уміння і навички в залежності від своїх індивідуальних можливостей. Модульний принцип дає змогу скласти реальну програму засвоєння структуровано-генералізованих і адаптованих до психолого-фізіологічних можливостей учнів теоретичних знань, практичних навичок і вмінь, узагальнення й систематизація навчального матеріалу, планове повторення знань для їх повнішого і глибшого засвоєння. Принцип модульності предбачає організацію вивчення змісту навчального предмета у дискретно - неперервному полі за наперед заданою програмою, що складатиметься з логічно завершених частин навчального матеріалу (модулів), із структурно-генералізованим змістом кожного модуля і модульним контролем та оцінюванням. Суть даного принципу формулюється з основної ідеї модульного навчання - використання модулів як основного засобу засвоєння, що вчаться дози учбової інформації. Знаходить своє місце принцип модульного навчання- усвідомленні перспективи, яка полягає в глибокому розумінні близьких, середніх і віддалених стимулів навчання. Принцип модульності є основою індивідуалізації навчання, оскільки забезпечує варіатівность змісту і способів його засвоєння залежно від рівня базової підготовленості учнів. Принцип модульності припускає цілісність і завершеність, повноту і логічність побудови одиниць учбового матеріалу у вигляді системи учбових елементів. З блоків-модулів як з елементів конструюється учбовий курс по предмету. Елементи усередині блоку-модуля взаємозамінні і рухомі. Освоєння учбового матеріалу відбувається в процесі завершеного циклу учбової діяльності. Гнучкість такого рішення заснована на варіатівності рівнів складності і трудності учбової діяльності. Принцип модульного підходу виражається через зміст, організаційні форми і методи навчання.У відповідності з цим принципом навчання будується по окремих « функціональних вузлах»- модулях, призначених для дочсягнення конкретних дидактичних цілей. Модульний принцип дає змогу скласти реальну програму засвоєння структуровано-генералізованих і адаптованих до психолого-фізіологічних можливостей учнів теоретичних знань і формування практичних навичок і вмінь. Значну частину модуля (до 60-70%) можна відвести  на відпрацювання практичних  дій, в процесі яких поглиблюються і повніше засвоюються теоретичні знання. Модульний підхід сприяє розвитку найцінніших здобутків системного підходу в науці, вимагає, щоб освітній модуль як соціально-культурна сфера духовного життя суспільства і довершений фрагмент ментального досвіду етносу, нації і людства  мав високоструктурну змістовну організацію, виконував соціально важливу функцію – діяльність щодо підготовки свідомого громадянина.

 Реалізація принципу модульності забезпечується наступними правилами: навчальний матеріал потрібно конструювати таким чином, щоб він у вигляді модульної програми або модуля цілком забезпечував досягнення кожним учнем поставлених перед ним дидактичних завдань; для досягнення поставленої мети можливі і дисциплінарна і міждисциплінарна побудова змісту модулів; навчання повинно організовуватись на основі проблемного підходу до засвоєння знань, щоб забезпечувалось творче ставлення до навчання; необхідно чітко демонструвати можливості переносу знань з однієї сфери діяльності в іншу.

- Наявність  самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають учні за допомогою дидактично доцільних засобів.

- Формування  самостійно спланованої, цілісної  одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню учнем чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчального матеріалу для учнів. За умов модульності учень дістав право вибору шляхів індивідуального навчання

Педагогічні умови реалізації принципу модульноcті:

     · учбова інформація в модулі повинна відповідати вимогам програм загальноосвітньої школи;

     · учбова інформація, виділена в модуль, має бути достатнім описом засвоюваної моделі;

     · кожен подальший модуль, запропонований для вивчення, не повинен спиратися інформаційно на попередній;

     · з метою економії бюджету часу необхідно виключити повторне включення інформації в модулі, якщо ця інформація не є базою для освоєння моделі;

     · для оптимального освоєння моделі в тимчасовому відношенні і по міцності фіксації знань і умінь слід використовувати різні форми і методи навчання в оригінальних поєднаннях;

     · необхідно надати що вчиться право вибору способів освоєння моделі з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Принцип структуризації змісту навчання припускає ділення учбового матеріалу в рамках модуля на структурні елементи, перед кожним з яких стає цілком певна діяльністна дидактична мета, а зміст навчання представляється в об'ємі, що забезпечує її досягнення.

     Педагогічні умови реалізації принципу структуризації змісту навчання:

     · інтегруюча дидактична мета (мета конкретного модуля) повинна відображати зміст одиниці функціональної діяльності учня;

     · у структурі інтегруючої мети необхідно виділити ряд приватних дидактичних цілей, що визначають зміст учбових елементів;

     · кожен учбовий елемент повинен співвідноситися з певним функціональним елементом діяльності;

     · зміст учбових елементів, складових модуль, повинен повністю забезпечувати досягнення всіх приватних дидактичних цілей.

Принцип гнучкості. Вимагає побудови модульної програми і модулів таким чином, щоб легко забезпечувалась можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних особливостей учнів. Гнучкість, як стрижнева характеристика модульного навчання означає здатність оперативно реагувати і мобільно адаптуватися до умов, що змінюються. Принцип гнучкості вимагає побудови модульної програми і модулів таким чином, щоб легко забезпечувалась можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних особливостей учнів Принцип гнучкості модульного навчання підказує розвязання цієї проблеми в запровадженні до кожної порції інформаційного матеріалу системи завдань трьох рівнів складності. Завдання першого рівня мають репродуктивний характер і містять обовязковий мінімум інформації, доступний всім учням. Другий містить завдання продуктивного характеру і питання аналітичного змісту. Третій рівень предбачає застосування знань і навичок у нових умовах і творчу діяльність учнів. У педагогічній діяльності вчителі з власної ініціативи поділяють учнів на групи- сильну, середню та слабку- і дають їм відповідні завдання. Кожен учень обирає свій варіант завдання самостійно, згідно із своєю самооцінкою.

     Інтелектуальна  рефлексія учня полягає у тому, що він має самостійно  зрозуміти  умову завдання, зіставити його зміст і вимоги з наявним стереотипом досвіду. Рефлексивне осмислення і переосмислення  суперечностей завдання є необхідною умовою для успішності мислительного пошуку учнів. Отже, розуміння навчального завдання складається зтаких елементів: ознайомлення з текстом вправи, побудова образу, вираженого в тексті, фіксація утруднення у побудові образу розуміння, рефлексія розуміння тексту і виявлення залежності результату від наявних елементів досвіду (памяті) та понять, засвоєних з відповідної теми; корекція результату розуміння. Співвідношення послідовності мислительних операцій з обєктивним змістом запропонованих завдань дає учню орієнтовану основу вибору.

     Запропоновані вчителем варіанти завдань, різні за ступенем складності оцінюються різним числом оціночних балів. Так оцінюється якіст інтенсивності навчальної роботи учня на уроці. Знаходить своє місце принцип модульного навчання- усвідомленні перспективи, яка полягає в глибокому розумінні близьких, середніх і віддалених стимулів навчання. Отже, інтенсифікація навчальної роботи відбувається не в результаті жорсткого керівництва педагогічним процесом учителем, а стає справою кожного учня. При реалізації принципу гнучкості необхідно дотримуватись правил: для індивідуалізації змісту навчання за критеріями  базової підготовленості необхідно проводити  вхідну діагностику знан; вхідна діагностика знань  повинна будуватись таким чином, щоб за її результатами  легко можна було побудувати індивідуалізовану структуру конкретного модуля, для індивідуалізації змісту навчання виходячи з індивідуальної мети навчання, необхідно проводити аналіз необхідності  в навчанні з боку учня, необхідно забезпечувати індивідуальний темп засвоєння, методична частина модуля повинна будуватись таким чином, щоб забезпечувалася індивідуалізація технології вчення; необхідно забезпечити індивідуальний контроль і самоконтроль після досягнення певної мети навчання.

Педагогічні умови реалізації принципу гнучкості:

     · безперервне діагностування діяльності в реальних умовах з метою визначення оптимального набору модуля і змістовного наповнення;

     діагностування  базової підготовленості навчаних на початку кожного учбового курсу  для розробки індивідуальних модульних  програм. 

Принцип усвідомленої перспективи вимагає глибокого розуміння і усвідомлення учнями близьких, середніх та віддалених перспектив навчання. При реалізації принципу слід дотримуватись наступних правил: учня на початку навчання необхідно ознайомити зі всією модульною програмою, розробленою і впровадженою на етап навчання (семестр,навчальний рік, на весь період навчання); у модульній програмі необхідно вказати комплексну дидактичну мету, яку учень повинен усвідомити як особисто значущий очікуваний результат; модульна програма має включати в собі алгоритми навчальних дій для досягнення передбачуваної мети, тобто учень повинен забезпечуватись вказівками для досягнення близьких, середніх і віддалених перспектив; на початку кожного модуля, потрібно конкретно описати інтегровану мету навчання в якості результатів діяльності.