Управлінські рішення у менеджменті підприємства

     Забезпечення  пожежної безпеки являє собою  систему державних та суспільних заходів, направлених на охорону  від вогню життя і здоров'я  людей, суспільної власності та особистого майна громадян. Задачі попередження пожеж і боротьби з ними тісно  пов'язані з проблемами охорони праці.

     Причинами пожежі на підприємстві можуть бути: порушення  технологічного процесу, пошкодження  енергоустаткування, погана підготовка обладнання до роботи, самозагорання  промасленої матерії, знос та корозія  обладнання, іскри при виконанні електро- та газозварювальних робіт.

     Для оцінки пожежної безпеки того або  іншого технологічного процесу потрібно знати, які вогненебезпечні речовини використовуються в ньому або  виходять.

     Горіння являє собою хімічну реакцію  окислення речовини самоприскореним, що супроводиться виділенням тепла і світла.

     Пожежонебезпечною зоною називається простір всередині  і поза приміщеннями, в межах яких постійно або періодично утворяться горючі речовини та в яких вони можуть знаходитися при нормальному  технологічному процесі або при його порушеннях.

     Класифікація  пожежонебезпечних зон приведена  в Правилах устрою електроустаткування (ПУЕ).

     Зони  класу П-1 - зони, розташовані в  приміщеннях, в яких застосовуються горючі рідини з температурою спалаху  вище за 610 С.

     Зони  класу П-ІІ - зони, розташовані в  приміщеннях, в яких виділяються  горючі пил або волокна з нижньою  концентраційною межею запалення  більше за 65 г/м3 до об'єму повітря.

     Зони  класу П-ІІа - зони, розташовані в  приміщеннях, в яких знаходяться  тверді горючі речовини

     Зони  класу П-III - розташовані поза приміщенням  зони, в яких знаходяться горючі рідини з температурою спалаху вище за 610 С або тверді горючі речовини.

     Відповідальність  за забезпечення пожежної безпеки підприємства покладається на керівника підприємства. Під його безпосереднім керівництвом розробляються інструкції і пам'ятки про заходи пожежної безпеки з урахуванням географічних, демографічних і функціональних особливостей даного підприємства. Вони підлягають переробці у разі зміни виробничих або інших умов всього підприємства або окремих його підрозділів. Керівник затверджує плани евакуації людей, які знаходяться на підприємстві, і матеріальних цінностей у разі пожежі.

     Інструкції, пам'ятки, плани евакуації доводяться до ведена всього персоналу підприємства, оскільки від їх дотримання у разі пожежі залежать життя і здоров'я людей, розмір матеріального збитку заподіяного вогнем. Не рідше ніж один раз в рік на підприємстві проводиться практичне тренування з всім персоналом, в процесі якої відпрацьовуються дії у разі пожежі - виклик пожежної охорони, сповіщення людей про пожежу, використання первинних засобів пожежегасіння для боротьби з вогнем, евакуація потерпілих, готовність до вживання заходів по порятунку матеріальних цінностей. Недоліки, виявлені в процесі таких практичних занять, аналізуються керівництвом та служать основою для розробки заходів, направлених на їх усунення й попередження.

     До  профілактичних відносяться такі заходи:

     а) усунення можливих або безпосередніх  причин пожеж (заборона користування відкритим вогнем та куріння в пожежонебезпечних місцях, організація правильного зберігання вогненебезпечних реактивів, матеріалів, балонів зі стислими та скрапленими газами);

     б) створення безпечних умов для  своєчасної евакуації людей з  будівель на випадок можливої пожежі (протипожежної сигналізації і захисту, пристрій евакуаційних шляхів і виходів);

     в) забезпечення можливості ефективного  гасіння пожеж (обладнання під'їзних  шляхів і проходів до будівель, наявність  справно діючих пожежних водопроводів й гідрантів, придатність зовнішніх пожежних сходів).

     Крім  щорічного практичного тренування всі працівники проходять навчання по пожежно-технічному мінімуму. Програма пожежно-технічної підготовки передбачає вивчення особливостей пожежної безпеки  даного підприємства, пожежних вимог до утримання територій та приміщень, розподіл обов'язків персоналу у разі пожежі, дії працівників підприємства при виявленні загоряння. У програму включається ознайомлення з призначенням, пристроєм, принципом дії і з правилами експлуатації засобів пожежегасіння. Для кожної категорії працівників розробляється своя програма, в якій враховані специфіка і конкретні умови їх трудової діяльності.

     На  підприємстві застосовуються наступні первинні засоби пожежегасіння: порошкові  вогнегасники ОП-1В "Момент-2", ОП-2А, ОПС-10, хімічні вогнегасники ОХП-10, вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5 (розташовані по декілька штук в кожному цеху, дільниці, лабораторії), кошма, пожежний гідрант, пеногідрант, пісок, лопати, відра. пожежі є порошкові вогнегасники, вони розташовані по декілька штук в кожному цеху, дільниці, лабораторії. Порошкові вогнегасники застосовують для гасіння невеликих за площею пожеж горючих рідин, газів, електроустановок під напругою.

     Для розміщення первинних засобів пожежегасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств встановлюються спеціальні пожежні щити, на яких знаходяться ті засоби пожежегасіння, які можуть застосовуватись в даному приміщенні, споруді, установці. Крім виконання основних заходів пожежної безпеки виконуються ще і додаткові, так постійно, у відповідні сезони, здійснюється очищення прилеглої території підприємства від сухого листя та трави, виробничих деревних відходів.

     Оскільки  відділ менеджерів ПАТ «Бобровицький молокозавод» є споживачем електричної енергії, то в даному приміщенні існує небезпека враження працівника електричним струмом. Для безпеки працівникам відділу перед початком роботи рекомендовано:

     - перевірити надійність встановлення  техніки на робочому столі.

     - перевірити загальний стан техніки,  перевірити справність електропроводки,  з'єднувальних шнурів, штепсельних  вилок, розеток, заземлення захисного  екрана;

     - відрегулювати освітленість робочого  місця;

     - приєднати до системного блоку  необхідну техніку. Усі кабелі, що з’єднують системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері;

     - ввімкнути техніку комп'ютера  вимикачами на корпусах в послідовності:  монітор, системний блок, принтер  (якщо передбачається друкування).

     Для забезпечення захисту від ураження електричним струмом працівникам  забороняється:

     - самостійно ремонтувати техніку.  Ремонт здійснюється спеціалістами  з технічного обслуговування  комп'ютера, 1 раз на півроку вони  повинні відкривати процесор  і вилучати пилососом пил і бруд, що накопичилися;

     - класти будь-які предмети на  техніку комп'ютера;

     - закривати будь-чим вентиляційні  отвори, що може призвести до  її перегрівання і виходу з  ладу.

     Розташувати принтер необхідно поруч з  системним блоком таким чином, щоб з’єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтери на системний блок .

     Для запобігання створенню значної  напруженості та захисту від статистичної електрики у приміщенні відділу  менеджерів ПАТ «Бобровицький молокозавод» використовуються нейтралізатори та зволожувачі повітря. Всі ПЕОМ занулені. Підлога має антистатичне покриття. Для зняття статичної електрики працівникам рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь. Захист від статичної електрики проводиться згідно з санітарно-гігієнічними нормами напруженості електричного поля, які є допустимими.

     Таким чином, можна зробити висновок, що охорона праці на підприємстві ведеться належни чином, згідно з інструкцією "З охорони працюючих на на підприємстві", яка діє на ПАТ «Бобровицький молокозавод» правил пожежної безпеки. 

ВИСНОВКИ 

     Прийняття рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Фіксований управлінський акт, який спрямовує діяльність трудового колективу у русло досягнення цілей, поставлених перед організацією або особою називається управлінськими рішеннями.

     Процес  прийняття управлінських рішень відбувається циклічно. Він починається  з виявлення невідповідності  параметрів плановим завданням і  закінчується прийняттям і реалізацією рішень, завдяки яким можна ці відхилення ліквідувати. Управлінські рішення передбачають пошук найбільш ефективного й раціонального варіанта для досягнення кінцевого результату. Процес прийняття й реалізації рішень – це послідовна зміна взаємопов’язаних стадій, та етапів дій менеджера, які розкривають технологію розумового пошуку істини й аналізу похибок.. Він включає цілий ряд стадій і операцій. Ефективність управлінських рішень залежить не лише від їх оптимальності, але й від форми доведення до виконавців (оформлення рішень та особистих якостей керівників і підлеглих). Організація виконання прийнятих керівництвом підприємства рішень є специфічною діяльністю менеджерів. Вона передбачає, що менеджери повинні тримати в полі зору всі рішення, знаходити способи впливу на них і керувати ними.

     Публічне акціонерне товариство «Бобровицький молокозавод» являється одним із підприємств України, яке працює в галузі молочної промисловості.

     Організаційна структура управління на досліджуваному підприємстві є лінійно-функціональною. У цілому вона відповідає сучасним вимогам і завданням, які стоять перед підприємством і є досить гнучкою. При функціональній підпорядкованості керівник має право віддавати вказівки за конкретною виробничою функцією, незалежно від того, хто її виконує. Функціональними керівниками підприємства є заступники Голови правління за напрямами діяльності, начальники відділів. Кожен працівник функціонального відділу є також лінійним керівником відповідно до працівників даного відділу.

     Проведемний аналіз основних показників діяльності підприємства та використання трудових ресурсів та заробітної плати показав, що в останні роки його діяльність є збитковою. Це свідчить проведений аналіз основних техніко-економічні показників роботи ПАТ «Бобровицький молокозавод»  Обсяг випуску продукції у 2010 р. склав 53959 тис. грн, що на 16,07% менше, ніж у 2009 р. У 2008 р. було випущено продукції на 18,69% більше порівняно з 2009 р. Таким чином, мають місце значні темпи скорочення виробництва продукції, що не може позитивно позначитися на результатах роботи підприємства.

     Фінансовий  стан підприємства є негативний. Недостатню ліквідність та платоспроможність  ПАТ «Бобровицький молокозавод» проводить політику підвищення ефективності використання основних складових активів. Але цього недостатньо для виправлення негативної ситуації у фінансовому становищі підприємства.

     Дослідивши  прийняття управлінських рішень на підприємстві ПАТ «Бобровицький  молокозавод» визначемо, що на ПАТ «Бобровицький молокозавод» були встановлені такі недоліки в управлінні підприємство:

• не чітко розподілені функції між підрозділами, існує дублювання виконання функцій;
• існують зайві ланок у системі керування, потрібно спростити організаційну структуру;
• не досить повно завантажені співробітники у функціональних підрозділах;
• перевантажені окремі працівники апарата керування, це позначається на якості керування;
• не чітко визначені обов'язки і відповідальність керівників і співробітників;
• не проводиться атестація управлінського персоналу на підприємстві;

     Встановлено, що діюча система керування має серйозні недоліки, то варто вжити заходів до її удосконалювання.

     Таким чином, було запропоновано для удосконалення діяльності підприємства щодо управлінських рішень у менеджменті підприємства удосконалити організаційну структуру управління підприємством та впровадити службу контролінгу.

Отже, пропонуємо зробити такі заходи:

3. Розширити маркетинговий відділ за рахунок спеціалістів по маркетинговим дослідженням та оператора автоматизованої служби управління (АСУ).
4. Впровадити службу контролінгу.

     Розширюється  маркетинговий відділ. Вводяться  такі важливі спеціалісти, як спеціаліст з маркетигових досліджень, який буде проводити аналіз маркетингу компанії і надавати керівнику маркетингового відділу компетентні результати досліджень, які, в свою чергу, будуть основою інформації для прийняття ним управлінських рішень.

     Вводиться спеціаліст — системний оператор АСУ, який буде не лише працювати з комп’ютерними програмами і вести системне їх адміністрування, але і здійснювати роботу в комп’ютерній мережі Інтернет.