Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 09:58, курс лекций
Метою стратегічного обліку, як особливої підсистеми обліку, є обробка інформації для планування, контролю, аналізу та прийняття рішень.
Організація стратегічного обліку на підприємстві є частиною антикризового управління, що дозволяє запобігати кризових ситуацій. На сучасному етапі розвитку облік повинен приймати до уваги стратегічні питання. Це можливо в межах стратегічного обліку, що являє собою глобальну модель інформаційної технології, яка з’єднує в межах єдиної системи фінансовий та управлінський облік та забезпечує керівників та спеціалістів підприємства інформацією для прийняття ефективних рішень.
Рисунок 4.6 –Склад основних елементів розрахунку цільової суми
чистого прибутку підприємства
Результати
прогнозних розрахунків цільової суми
чистого прибутку підприємства в
розрізі перерахованих
Розрахунок планової цільової суми валового прибутку підприємства здійснюється по формулі
, (4.20)
де ВПц – цільова сума валового прибутку підприємства в розглянутому періоді;
ЧПц – цільова сума чистого прибутку підприємства в розглянутому періоді;
Нп – зведена ставка податку на прибуток і інші податки, що сплачуються за рахунок прибутку, виражена десятковим дробом.
Розрахунок планової суми податків, що сплачуються за рахунок прибутку, виробляється по формулі
НПП= ВПц – ЧПц, (4.21)
де НпП – планова сума податків, що сплачуються за рахунок прибутку;
ВПц – цільова сума валового прибутку підприємства в розглянутому періоді:
ЧПЦ – цільова сума чистого прибутку підприємства в розглянутому періоді.
Визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції при цьому методі прогнозування носить узагальнений характер, тому що припускає, що виробнича програма під цільову суму прибутку ще не сформована. Спрощений алгоритм здійснення таких розрахунків має наступний вид
, (4.22)
де ОЗП – планова сума операційних витрат по виробництву і реалізації продукції в розглянутому періоді;
Озпост – фактична сума постійних операційних витрат в аналогічному попередньому періоді;
Озпер – фактична сума перемінних операційних витрат в аналогічному попередньому періоді;
Впц – планова цільова сума валового операційного прибутку підприємства;
ВПф – фактична сума валового операційного прибутку підприємства в аналогічному попередньому періоді.
У складі планових операційних витрат окремою позицією відбивається сума амортизаційних відрахувань.
Розрахунок планової суми надходження коштів від реалізації продукції здійснюється по формулі
, (4.23)
де ПГКП – планова сума надходження коштів від реалізації продукції в розглянутому періоді;
ВПЦ – планова цільова сума валового операційного прибутку підприємства;
ОЗП – планова сума операційних витрат по виробництву і реалізації продукції в розглянутому періоді;
НД – зведена ставка податку на додаткову вартість і інші податки і зборів, що сплачуються за рахунок доходів, виражена десятковим дробом.
Розрахунок планової суми податкових платежів, що сплачуються за рахунок доходу (що входять у ціну продукції), виробляється по формулі
НПд = ПГКп – Озп – ВПц, (4.24)
де Нпд – планова сума податків і зборів, що сплачуються за рахунок доходу (що входять у ціну продукції);
ПГКп – планова сума надходження коштів від реалізації продукції в розглянутому періоді;
ОЗП – планова сума операційних витрат по виробництву і реалізації продукції в розглянутому періоді;
ВПЦ – планова цільова сума валового операційного прибутку підприємства.
Розрахунок планової суми витрати коштів по операційній діяльності ґрунтується на планових операційних витратах підприємства (без суми амортизаційних відрахувань) і плановій сумі податків і зборів, що сплачуються за рахунок доходів і прибутку.
Розрахунок планової суми чистого грошового потоку ґрунтується на раніше розглянутих алгоритмах. Цей показник може бути визначений шляхом підсумовування цільової суми чистого прибутку амортизаційних чи відрахувань як різниця між сумою надходження і витрати коштів у планованому періоді.
4.6 Прогнозування надходження і витрат коштів
по інвестиційній діяльності
Прогнозування надходження і витрат коштів по інвестиційній діяльності здійснюється методом прямого рахунка. Основою здійснення цих розрахунків є:
4.7 Прогнозування надходження і витрати коштів
по фінансовій діяльності
Прогнозування надходження і витрати коштів по фінансовій діяльності здійснюється методом прямого рахунка на основі потреби підприємства в зовнішнім фінансуванні, визначеної по окремих її елементах (алгоритми розрахунку цієї потреби розглянуті раніше). Основою здійснення цих розрахунків є:
Показники розробленого плану надходження і витрати коштів є основою оперативного планування різних видів грошових потоків підприємства.
5 стратегічний аналіз
5.1 Принципи і стадії аналізу інвестиційних проектів
Довгострокові рішення зв'язані насамперед із плануванням і фінансуванням капітальних вкладень. Об'єктами довгострокових рішень є:
Основна риса, що відрізняє рішення про капітальні вкладення від поточних (операційних) рішень, зв'язана згодом і обсягом витрат.
На відміну від поточних рішень, рішення про капітальні вкладення припускають витрату значних ресурсів для одержання майбутніх вигод через 5, 10 чи 20 років.
Тривалість чекання надходжень від інвестицій і їхній обсяг визначають високий рівень ризику і вимагають дуже детального аналізу всіх аспектів, що стосується прийняття рішень про капітальні вкладення.
Тому ухвалення рішення зв'язане насамперед з вибором тих проектів, що найбільше відповідають політиці компанії і принесуть істотні вигоди.
Процес прийняття рішень щодо інвестиційних проектів називають бюджетуванням капітальних вкладень.
Бюджетування капітальних вкладень – це процес виявлення, оцінки, планування і фінансування значних інвестиційних проектів.
Бюджетування капітальних вкладень включає:
Бухгалтери-аналітики найчастіше не приймають участі в першій стадії, але облікова інформація є вкрай необхідної на всіх наступних стадіях бюджетування капітальних вкладень.
Пропозиції про капітальні вкладення виникають на різних рівнях керування й у різних підрозділах підприємства.
Пропозиції про придбання дочірніх чи компаній будівництва нових підприємств в основному ініціюються вищим керівництвом.
Необхідність придбання нового обладнання чи заміни існуючого може бути обґрунтована підрозділами, яким це устаткування необхідне.
Усі запропоновані проекти капітальних вкладень передаються для оцінки групі чи аналітиків безпосередньо вищому керівництву.
З усіх запропонованих проектів керівництво повинне вибрати ті проекти, що у більшому ступені задовольняють потреби компаній.
Для цього необхідно знать витрати і вигоди, зв'язані зі здійсненням кожного проекту.
При доборі проектів капітальних вкладень необхідною умовою є відшкодування інвестицій за рахунок вигод, отриманих від їх використання.
Вигода від використання об'єктів капітальних вкладень звичайно виступає у виді економії чи витрат додаткового прибутку. Якщо нове обладнання придбане для автоматизації ручних операцій, то його застосування приведе до економії витрат унаслідок зниження витрат на експлуатацію.
У свою чергу придбання нового обладнання для нарощування виробничої потужності забезпечує додатковий прибуток від реалізації продукції внаслідок збільшення обсягу продажів.
Цей додатковий прибуток є різницею між додатковими надходженнями від реалізації продукції і додаткових витрат на її виготовлення.
Приклад 5.1
Компанія «Оптиміст» вивчає можливість придбання устаткування вартістю 120 000 у.о. для випуску протягом трьох років нової продукції.
Фахівці компанії розрахували/ що реалізація нової продукції може дати додатковий прибуток -12 000 у.о. щорічно.
Розрахунок, у.о.:
Розрахунковий річний доход від реалізації нової продукції 146000
Розрахункові річні витрати на виробництво нової продукції:
Амортизація нового обладнання 40000
Інші виробничі витрати 88857
Усього витрат 128857
Прибуток від реалізації 17143
Податок на прибуток (30%) 5143
Чистий прибуток 12000
Найчастіше для оцінки проектів капітальних вкладень використовують показник чистих грошових потоків, тобто чистих грошових надходжень і чистих інвестицій.
Чисті грошові надходження – це сума, на яку додаткові грошові надходження перевищують додаткові грошові витрати за визначений чи період сума економії грошових витрат за цей період.
Припустимо, що в нашому прикладі вся сума доходу від реалізації нової продукції і усі витрати на її виробництво (крім амортизації) виступають у грошовій формі. Тоді сума чистих грошових надходжень за рік дорівнює: 146000 – 88857 – 5143 = 52000.
Таким чином, величина чистих грошових надходжень перевищує чистий прибуток на суму амортизації (40000 у.о. ).
Варто мати на увазі – якщо об'єкт капітальних вкладень має значну ліквідаційну вартість наприкінці періоду його експлуатації, те чиста ліквідаційна вартість також розглядається як додаткові грошові надходження в момент реалізації активів.
Чисті грошові надходження порівнюються з чистими інвестиціями в здійснення проекту.
Чисті інвестиції – це сума додаткових коштів, спрямованих на здійснення проекту капітальних вкладень.
Зокрема, якщо придбання нового обладнання супроводжується реалізацією старого устаткування, то при визначенні чистих початкових інвестицій виторг від продажу останнього віднімається із суми інвестицій у нове обладнання.
При цьому необхідно пам'ятати, що хоча мова йде про капітальні вкладення, інвестицію на здійснення проекту можуть включати не тільки вартість будівництва , чи устаткування перепідготовки кадрів, але і вкладення засобів у додаткові товарно–матеріальні запаси, дебіторську заборгованість і інші активи.