Планування діяльності підприємства

Особливе місце в  процесі цього етапу аналізу  приділяється .якості чистого грошового потоку – узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується ростом питомої ваги чистого прибутку, отриманої за рахунок росту випуску продукції і зниження її собівартості, а низьке – за рахунок збільшення частки чистого прибутку, зв'язаного з ростом цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій і т.п.

На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відбиває рівень цієї синхронності і забезпечує абсолютну платоспроможність. У процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду. Розрахунок цього показника здійснюється по наступній формулі

,             (4.7)

 

де КЛ_ГП – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів);

НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів).

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт повинний мати значення не нижче одиниці (перевищення одиниці буде генерувати ріст залишку грошових активів на кінець розглянутого періоду, тобто сприяти підвищенню коефіцієнта абсолютної платоспроможності підприємства).

На п'ятому  етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, що розраховується по наступній формулі

,     (4.8)

 

де КЕ_ГП – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ЧГП – сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ОГП – сума валового негативного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Визначене представлення  про рівень ефективності грошового потоку дозволяє одержати і коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку, що розраховується по наступній формулі

 

,     (4.9)

де Кр_ЧГП – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглянутому періоді;

ЧГП_р – сума чистого грошового потоку підприємства, спрямована на інвестування його розвитку в розглянутому періоді;

ЧГП – загальна сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені поруч частих показників – коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях; коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях і т.п.

Результати аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства і їхнього планування на майбутній період.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Така оптимізація є однієї з найважливіших функцій керування грошовими потоками, спрямованої на підвищення їхньої ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу керування грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування грошових потоків здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об'єктом такого контролю є: виконання встановлених планових завдань по формуванню обсягу коштів і їх витраті по передбачених напрямках; рівномірність формування грошових потоків у часі; ліквідність грошових потоків і їх ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

 

4.4 Оптимізація грошових потоків  підприємства

 

Оптимізація грошових потоків являє собою  процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
• забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.

Основними об'єктами оптимізації виступають:

• позитивний грошовий потік;
• негативний грошовий потік;
• залишок грошових активів;
• чистий грошовий потік.

Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їх обсяги і характер формування в часі. Ці фактори можна підрозділити на зовнішні і внутрішні. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства, приведена на рисунку 4.3.

Характер впливу розглянутих  факторів використовується в процесі  оптимізації грошових потоків підприємства.

Основу оптимізації  грошових потоків підприємства складає  забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються в зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, росту простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості по отриманих фінансових кредитах, затримках виплати заробітної плати (з відповідним зниженням рівня продуктивності праці персоналу), росту тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку – у зниженні рентабельності використання власного капіталу й активів підприємства.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних коштів від інфляції, утраті потенційного доходу від невикористовуваної частини грошових активів у сфері короткострокового їхнього інвестування, що в остаточному підсумку також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.

Методи оптимізації  дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності – короткострокової чи довгостроковий.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в  короткостроковому періоді досягається шляхом використання "Системи прискорення-уповільнення платіжного обороту" (чи "Системи лідс енд легс"). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їх виплат.

Прискорення залучення  коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;
• забезпечення часткової чи повної передоплати за зроблену продукцію, що користається високим попитом на ринку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.3 – система основних факторів, що впливають

на формування грошових потоків підприємства

 

• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості:
• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості – обліку векселів, факторингу, форфейтингу;
• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).

Уповільнення  виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів;
• збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;
• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);
• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.

Слід зазначити, що "Система  прискорення-уповільнення платіжного обороту", вирішуючи проблему збалансованості  обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Ріст обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнутий за рахунок наступних заходів:

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
• додаткової емісії акцій;
• залучення довгострокових фінансових кредитів;
• продажу частини (чи всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;
• продажу (чи здачі в оренду) невикористовуваних видів основних засобів.

Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
• відмовлення від фінансового інвестування;
• зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації  надлишкового грошового потоку підприємства зв'язані з забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

 

• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних внеоборотных активів;
• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;
• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;
• активне формування портфеля фінансових інвестицій;
• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі  оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їх збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи – вирівнювання і синхронізація.

Вирівнювання  грошових потоків спрямовано на згладжування їх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мері сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.

Синхронізація грошових потоків заснована на ковариації позитивного і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення "+1".

Коефіцієнт кореляції  позитивного і негативного грошових потоків у часі розраховується по наступній формулі

 

,         (4.10)

 

де КК_дп – коефіцієнт кореляції позитивного і негативного грошових потоків у часі;

Р_О – прогнозовані імовірності відхилення грошових потоків від їх середнього значення в плановому періоді;