Облік, аналіз і аудит доходів у СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

Прикладами  ситуацій, у яких СТОВ «Словечне» може утримувати ризики та винагороди від володіння, є випадки, коли:

- дилер діє на підставі договору комісії з продажу;

- відвантажена продукція підлягає подальшому опрацюванню, яке не виконане на момент відвантаження і є значною частиною контракту;

- покупець має право анулювати придбання через причини, визначені у контракті на реалізацію, і підприємство не переконане у ймовірності повернення;

- продаж товарів відбувається в кредит.

Не завжди підприємство може виконати всі умови, зазначені у П(С)БО 15, для визнання в обліку доходів від реалізації у зв'язку з особливостями діяльності та невизначеними обставинами. Отже, СТОВ «Словечне» щоразу, залежно від особливостей здійснюваних операцій, повинно самостійно обирати метод відображення доходу й окреслювати, коли й у якому обсязі визначати дохід від реалізації продукції у звітному періоді. Ці умови необхідно визначати в обліковій політиці підприємства.

Отже, формування на підприємстві облікової політики є відповідальним завданням і  полягає, передусім, у застосуванні нормативно передбачених принципів ведення бухгалтерського обліку, складання й подання бухгалтерської фінансової звітності, у виборі методів і процедур обробки облікової інформації.

Організаційна побудова обліку та здійснення контролю за його веденням у СТОВ «Словечне» потрібно передбачити новим наказом про облікову політику, який повинен містити розділ про облік доходів і фінансових результатів діяльності, де вказані основні положення організації такого обліку: розмежування доходів за кожною класифікаційною групою; умови визнання та критерії оцінки доходів від надання послуг і виконання робіт на дату складання звітності; спосіб вивчення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від використання й надання яких визначається за ступенем завершеності; перелік і склад доходів від реалізації продукції (товарів); перелік і склад інших операційних доходів; перелік та склад доходів фінансової, інвестиційної діяльності та надзвичайних доходів; порядок віднесення доходів і витрат на рахунок 79 "Фінансові результати".

Значні проблеми у податковому обліку доходів  виникають через правило "першої події".

Аналізуючи  різні класифікації категорії „Дохід", виходячи з національних і міжнародних  стандартів фінансового й податкового  обліку України, можна дійти висновку, що є певні відмінності і певні розбіжності.

Термін "реалізація доходу" використовують бухгалтери для відображення доходів. Тобто  реалізація - це відображення доходу за умови, коли відбувся обмін або вибуття  товару; товар або послуги повинні бути передані покупцю, зумовлюючи одержання коштів, або право на одержання коштів чи інших активів.

Отже, відображення доходу відбувається лише за умови  впевненості у купівлі товарів  чи послуг - на момент продажу. У нашій  же практиці обліку існують різні варіанти визнання, що дає змогу маніпулювати фінансовими результатами.

Актуальним  питанням на сьогодні є методологія  обліку доходів та витрат сільськогосподарської  діяльності згідно з П(С)БО 30 „Біологічні  активи". За П(С)БО 30 „Біологічні активи" передбачено визначати фінансовий результат від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів з подальшим уточненням на кожну дату балансу та на дату реалізації. Тобто у сільському господарстві фінансовий результат передбачено визначати не після реалізації продукції, а під час її отримання з виробництва. Ми вважаємо, що таке визначення фінансового результату суперечить принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме принципу обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства

Розглянувши методику формування змісту статей доходів у 1-ому розділі Звіту про фінансові результати, можна зробити висновок, що вона, здебільшого, відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ця форма звітності містить згруповані джерела отримання доходів. Також виокремлено вид доходів від надзвичайних подій, які є об'єктивними та незалежними від якості управління, інших організаційно-економічних, внутрішніх та зовнішніх умов діяльності підприємства. У Звіті про фінансові результати також наводиться інформація про отримання фінансових результатів (прибутків чи збитків) за видами діяльності суб'єкта господарювання: операційної, фінансової та іншої звичайної діяльності.

В процесі дослідження  ми виявили недоліки, які дещо ускладнюють отриману інформацію, яка є зрозумілою зовнішнім користувачам. Наприклад, інвесторам чи кредиторам інформація про податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір з продажів є зайвою. Ці дані контролюються, аналізуються, вивчаються лише працівниками податкових служб.

Користувачів  фінансової звітності більше цікавить розшифрування статті "Інші вирахування  з доходу", оскільки саме ці відомості, які наводяться в цьому показнику, можуть бути корисними та доречними  для прийняття певних економічних  рішень. До такої інформації можна віднести загальні суми поверненої покупцями та замовниками відвантаженої готової продукції (товарів), наданих торговельних знижок. Але відразу виникає питання про те, де у Звіті про фінансові результати відображати суму ПДВ, яка внесена у вартість поверненої готової продукції. Отже, у рядку 030 необхідно відображати повернення готової продукції за мінусом ПДВ. Тому, на наш погляд, необхідно усунути недоліки, які мають місце у формі № 2 "Звіту про фінансові результати", для цього потрібно передбачити додатковий рядок для відображення ПДВ у вартості поверненої готової продукції.

У Звіті про  фінансові результати недосконалою є схема відображення надзвичайних доходів. Дійсно, якщо отримано надзвичайний дохід, то його необхідно додатково  оподатковувати. Але перевищення надзвичайних збитків над надзвичайним доходом призведе до зменшення нарахованого податку на прибуток від звичайної діяльності.

Отже, з метою  усунення зазначених недоліків, необхідно  вдосконалити форму Звіту про  фінансові результати, врахувавши наші пропозиції, що призведе до підвищення її інформативності та корисності. Крім того, вона буде більш зрозумілою як для практичних працівників, так і для інвесторів та кредиторів, а також більш повно врахує рекомендації Міжнародних стандартів фінансової звітності щодо оцінки доходів та фінансових результатів. Вважаємо, що ця проблема має перспективу в наших подальших наукових дослідженнях.

Остаточне вирішення  проблеми збільшення доходів СТОВ «Словечне  неможливе без зростання ефективності їх господарювання. Так чи інакше, цей складний комплекс протиріч відображається й у бухгалтерському обліку, який за призначенням повинен максимально об'єктивно відображати фактичний стан справ суб'єктів господарювання. Як основна інформаційна система, бухгалтерський облік і фінансова звітність призначені відтворити реальний стан збільшення капіталу, джерел формування доходів, напрямів розподілу виторгу і прибутку.

Висновки до розділу 2

Для обліку доходів  сільськогосподарські підприємства використовують рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Обороти по рахунках даного класу призначено для відображення господарських процесів та заповнення показників Звіту про фінансові результати (ф. № 2).

Облік доходів  від реалізації ведеться безпосередньо  на рахунку 70 «Дохід від реалізації», на якому узагальнюється інформація про доходи від реалізації за всіма напрямками.

В подальшому доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципом  нарахування й відповідності  доходів та витрат. Суть його полягає  у тому, що доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено журнал-ордер № 1l c.-г. Однією з основних проблем обліку доходів є проблема повноти та своєчасності їх відображення у бухгалтерському обліку.

Остаточне вирішення  проблеми збільшення доходів СТОВ «Словечне  неможливе без зростання ефективності їх господарювання. Так чи інакше, цей  складний комплекс протиріч відображається й у бухгалтерському обліку, який за призначенням повинен максимально  об'єктивно відображати фактичний стан справ суб'єктів господарювання. Як основна інформаційна система, бухгалтерський облік і фінансова звітність призначені відтворити реальний стан збільшення капіталу, джерел формування доходів, напрямів розподілу виторгу і прибутку.

Розділ 3. Організація контрольно-аналітичної роботи в СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

3.3. Контроль за формуванням доходів підприємства

Внутрішній контроль, в ринкових умовах господарювання, є науково обґрунтованою системою активного спостереження, перевірки та впливу на результати діяльності. Це є важливим чинником ефективного управління процесами відтворення, що здійснюються для досягнення мети підприємницького формування.

За таких умов, внутрішній контроль повинен бути спрямований на виявлення об'єктивних і суб'єктивних причин та відхилень, передбачити розроблення заходів для їх усунення та недопущення. Можливості використання цінових факторів на продукцію, питання зниження її собівартості та підвищення рентабельності виробництва, не можна залишати поза увагою. Ці проблеми повинні бути в списку найбільш пріоритетних як у системі бухгалтерського контролю, так і в управлінні сільськогосподарським виробництвом.

Враховуючи те, що деякі  аспекти розвитку внутрішньогосподарського контролю, на сьогодні, залишаються недостатньо дослідженими або носять проблемний характер, вважаємо за доцільне більш детально обґрунтувати роль та визначити його місце в системі управління сільськогосподарськими підприємствами.

Поряд з тим, ефективність і надійність управління функціонування існуючої системи контролю потребують повнішого інформаційного забезпечення та подальшого вдосконалення. Це стосується не лише інформації внутрішньої звітності, а й інформації фінансової звітності аграрних підприємств.

Аналітична діяльність на підприємстві СТОВ «Словечне» направлена на вивчення, обліку попиту та вимог ринку для більш обґрунтованого орієнтування виробництва, на випуск конкурентноздатних продуктів в раніш встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству одержання найбільш високого прибутку.

Аналітичною діяльністю СТОВ «Словечне» замається планово-обліковий відділ.

Важливим принципом  аналізу є комплексний підхід для пов'язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітка шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Головний зміст аналізу  як функції управління є сприяння визначенню мети та стратегії розвитку як фірми в цілому, так і його оперативно-господарської ланки  – виробничих дільниць. Тому найважливіше значення має відпрацювання та прийняття рішень по конкретних видах аналітичної роботи, а саме:

• про доцільність розробки наступного освоєння та випуску продукції, зорієнтованої на конкретний ринок або кінцевого споживача з врахуванням їх вимог та потреб в продукції;
• про доцільність проведення науково-дослідних робіт самостійно або закупівлю технологічного досвіду, патентів та ліцензій в інших підприємств;
• про доцільність освоєння та випуску продукції в встановлених обсягах (в натуральному та вартісному виразах) з врахуванням життєвого циклу товару;
• про будівництво нових цехів (їх розташування, технологічне оснащення), реконструкції наявних виробничих потужностей або зміни їх новими, доцільності здійснення фінансових витрат та їх окупності;
• на основі багатоваріантного розрахунку прийняття рішень про джерела забезпечення матеріальними ресурсами (сировина, матеріали, обладнання), формах забезпечення доступу до розробки сировинних ресурсів інших країн (утворення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств) та умов постачання;
• прийняття рішень при конкретній умові угод з постачальниками обладнання та технології на основі узгодження техніко-економічних характеристик, вартості, термінів постачання, умов фінансування;
• прийняття оптимальних рішень про основні напрямки кадрової політики для забезпечення виробництва заздалегідь визначеними категоріями робітників та фахівців (інженерно-технічного та управлінського персоналу);
• на основі моделювання організаційної системи збуту конкретного продукту та проведення багатоваріантних розрахунків з врахуванням існуючої структури управління збутовою діяльністю підприємства, прийняття рішень про проведення певних комерційних операцій, які направлені на забезпечення збуту конкретного продукту.

На підприємствах, де зовнішньоекономічна діяльність складає  вагому частину, аналіз набуває пріоритетного  значення. Тому на основі результатів  аналітичної діяльності здійснюються міжнародні комерційні угоди, проводяться  комерційні операції на світовому ринку.

Здійснення комерційних  угод та операцій на підприємстві СТОВ «Словечне» передбачає відпрацювання певних принципів та правил, застосування нових методів роботи на ринку. Виробнику необхідно заздалегідь визначити можливості ринку по номенклатурі конкретних видів продукції. При цьому виробник не може обмежитися дослідженнями та розробками сьогоднішнього дня, він повинен визначити перспективу та орієнтувати дослідження в найбільш перспективних напрямках розвитку науки та техніки, і самому пропонувати споживачам найбільш перспективні види продукції. Практика свідчить про те, що якщо аналіз затверджується на завданнях вирішення поточного ринкового попиту, то він по суті втрачає свої переваги. Його головне призначення вивчати тенденції та резерви розвитку потреб споживачів та здійснювати певний вплив на формування цих потреб, конкретного ринкового попиту.