Облік, аналіз і аудит доходів у СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

Контроль, як функція  управління, здійснюється не тільки за допомогою прийомів облікової праці  і реалізується не тільки в системі діяльності облікових працівників. В той же час, компетенція обліку в системі управління виробництвом не вичерпується реалізацією функцій контролю. Тому не слід допускати методологічну помилку в оцінці функцій, що виконує облік, і підміняти в судженні ціле його частиною.

Система внутрішнього контролю - це політика і процедури  внутрішнього контролю, прийняті управлінським  персоналом суб'єкта господарювання з  метою забезпечення (на скільки це можливо) правильного та ефективного  ведення господарської діяльності (у тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю охоплює й інші питання, безпосередньо пов'язані з функціями облікової системи.

Як відомо, система внутрішнього контролю створена і успішно працює в усьому світі  ще в минулому столітті. Саме вона дозволяє здійснювати не фіксацію подій, а самостійну оцінку ризиків і контролю виникнення непередбачуваних ситуацій, завдяки чому керівництво підприємства виявляється здатним бачити можливі фактори небезпеки на всіх рівнях і приймати необхідні міри для управління ними. Саме таку ефективну систему внутрішнього контролю необхідно створити і в Україні. В чому ж основні відмінності між традиційним підходом до вирішення цієї проблеми і вирішення її за допомогою системи ефективного контролю? Розглянемо це з допомогою таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Основні відмінності  між традиційною системою внутрішнього контролю і системою ефективного контролю формування доходів

Найменування основних функцій контролю	Традиційна система внутрішнього контролю	Ефективна система внутрішнього контролю
1. Ким здійснюється функція внутрішнього контролю формування доходів на підприємстві	- ревізором (внутрішнім аудитором); - внутрішніми спеціалістами (аудиторами, експертами), які вважаються основними аналітиками ситуації ризику	- в процес внутрішнього контролю задіяний весь персонал підприємства на всіх рівнях і по всім функціям
2. Як проводиться перевірка в рамках внутрішнього контролю формування доходів	- ревізором (внутрішнім аудитором) перевіряється виконання конкретного кола операцій за певний період, в співвідношенні з планом перевірки; - перевірка проводиться внутрішніми спеціалістами по їх програмі і по встановленими ними об'ємами вибірки	- персонал підприємства виконує свої функції усвідомлено і в суворому дотриманні методики перехресного контролю і оцінки ризиків; - контроль носить не разовий (епізодичний) характер, а являє собою неперервний, постійно модернізуючи процес, впроваджений в діяльність підприємства
3. Які результати при виконанні даної функції	- акт перевірки з оцінкою шкоди минулих подій; - аудиторський висновок з пропозиціями по результатам минулих подій; - відповідальність обмежена рамками посадових інструкцій і розміром укладених договорів; - немає можливості планування і управління ризиками діяльності; - враховуються тільки інтереси вузького кола працівників (власників)	- керівництво і персонал підприємства відповідають за виявлені ризики, постановку та розвиток контролю; - є можливість планування і управління можливими ризиками діяльності; - враховуються також інтереси працівників, клієнтів, постачальників і інших задіяних сторін
4. Цілі, що ставляться при виконанні функцій	- виправдати затрати на своє утримання (зарплата ревізора, умовно-постійні затрати)	- створити керівництву сприятливі умови для виконання всіх функцій управління

 

Таким чином, традиційний підхід з самого початку несе в собі небезпеку для благополуччя і комфортабельності існування підприємства, оскільки дії, що здійснюються звичайним ревізором підприємства, всього лише фіксують факт шкоди за минулий період і тільки частково забезпечують здатність відшкодувати понесені втрати.

І навпаки, побудова ефективного внутрішнього контролю, коли він є вбудованим в щоденну  діяльність підприємства, коли він  дозволяє не просто фіксувати факти, але й аналізувати причини  їх виникнення і наслідки, які вони несуть, дає можливість вірно оцінити небезпеку виникнення ризиків і здатність управління ситуацією. В цьому випадку, ті блага і цінності, які являються безнадійно втраченими при традиційному підході будуть обов'язково збережені, примножені і успішно використані при заміні його на нову систему внутрішнього контролю.

Таким чином, на нашу думку, внутрішній контроль - це сформований  і введений керівництвом організації  безперервно діючий процес, для отримання  обґрунтованих і достатніх, відносно досягнення, цілей підприємства в наступних сферах: результативність і ефективність діяльності; достовірність фінансової звітності; відповідність законам і діючому порядку.

Результативність  і ефективність діяльності за ефективним внутрішнім контролем в першу чергу, на нашу думку, означає:

- відповідність планам підприємства, стратегіям і процедурам;

- забезпечення збереженості майна;

- економне і ефективне використання ресурсів;

- достовірність звітів діяльності і даних;

- ступінь досягнення поставлених цілей.

Внутрішній  контроль являється ефективним, коли у керівництва є достатньо  обґрунтована впевненість у досягненні цілей, коли закони і діючий порядок  виконується і підприємство здатне адекватно звітувати про свою діяльність перед суспільством і  третіми особами.

Дане визначення виражає розуміння наступних  суттєвих моментів:

- внутрішній контроль є не самоціллю, а процесом для досягнення конкретної мети;

- внутрішній контроль - це безперервна діяльність людей на всіх рівнях підприємства, а не тільки інструкції чи розпорядження на папері;

- від внутрішнього контролю можна передбачати підтвердження чи докази того, що мета може бути досягнута в розумній мірі;

- внутрішній контроль існує для того, щоб сприяти досягненню поставленої мети.

Будь-яка діяльність підприємства являє собою визначений процес, направлений на досягнення цілей поставлених перед підприємством. Даний процес складається із дій всього персоналу протягом робочого часу. Працівник підприємства може не виконувати певні накази, виконувати їх не в строк або виконувати не якісно. Таке можливо навіть, якщо службові обов'язки детально викладені в посадових інструкціях працівників.

Отже, внутрішньогосподарський  контроль, на сьогодні, набуває особливого значення і як першого ступеня  економічного контролю, і як гаранта зовнішнього зв'язку між суб'єктом і об'єктом. Тому внутрішньогосподарський контроль лише як функція управління є неповною інтерпретацією. Адже як механізм зворотного зв'язку, контроль є заключною стадією процесу управління.

Разом з тим, внутрішньогосподарський контроль, за часом проведення, поділяється на попередній, поточний та наступний. Такі види контролю, по відношенню до управлінського процесу, здійснюються на відповідних етапах розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Виходячи з цього, можна стверджувати, що контроль виступає ще й як складова даного процесу.

Висновки до розділу 3

Аналіз доходів  включає оцінку доходів за видами діяльності та їх статтями, розрахунок абсолютного приросту та темпу росту  доходів за ряд років; розрахунок впливу обсягу наданих послуг на зміну доходу від їх реалізації.

В 2008 році порівняно 2006 року доходи СТОВ «Словечне» зросли на 950,0 тис.грн чи на 61,4% і в 2008 році становили 2498 тис.грн. за цей же період витрати підприємства зросли на 834,8 тис.грн чи на 56,4% і в 2008 році становили 2314 тис.грн. В структурі доходів в 2008 році найбільша питома вага була в доходів від реалізації продукції 77,1%, що менше 2006 року на 17,8%, а в структурі витрат питома вага собівартості реалізованої продукції становила 84,5%, що відповідно більше на 2,6%.

Внутрішньогосподарський контроль, на сьогодні, набуває особливого значення і як першого ступеня  економічного контролю, і як гаранта  зовнішнього зв'язку між суб'єктом  і об'єктом. Тому внутрішньогосподарський контроль лише як функція управління є неповною інтерпретацією. Адже як механізм зворотного зв'язку, контроль є заключною стадією процесу управління.

Разом з тим, внутрішньогосподарський контроль, за часом проведення, поділяється  на попередній, поточний та наступний. Такі види контролю, по відношенню до управлінського процесу, здійснюються на відповідних етапах розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Виходячи з цього, можна стверджувати, що контроль виступає ще й як складова даного процесу.

З вище зазначеного, внутрішньогосподарський контроль доцільно розглядати за такими основними аспектами: контроль - одна з основних самостійних функцій управління, тобто контроль як діяльність; контроль - заключна стадія процесу управління, тобто механізм зворотного зв'язку; контроль - складова процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, яка безпосередньо бере участь у цьому процесі від його початку до завершення.

 

Розділ 4

Економічні  аспекти охорони праці та навколишнього середовища в СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

4.1. Правове та нормативне регулювання охорони праці і навколишнього середовища на підприємстві

 

 

Охорона праці  – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Навколишнє  природне середовище – це система  взаємодіючих екологічних підсистем, що органічно об’єднує всі елементи, комплекси, явища природи в єдиний цілісний механізм. Також, природоохоронний інтерес спрямований на збереження якісного стану довкілля, його здатності до постійного і безперервного обміну речовин і відтворення життя на землі.

Охорона довкілля дає можливість чітко визначити зовнішні і внутрішні межі природоохоронного регулювання. Це проявляється в тому, що окремі елементи природи (або їх частини) охоплюються сферою правової охорони, оскільки вони функціонують як частини єдиного природного механізму і знаходяться в системі екологічних зв’язків. Також право забезпечує охорону тих компонентів навколишнього природного середовища, функціонування яких не вступає у протиріччя з вимогами збереження оптимального стану природи. Отже, правовою охороною охоплюються всі ті природні об’єкти, з якими взаємодіє суспільство і які зумовлюють його існування і благополуччя. Природні об’єкти, що знаходяться поза людським впливом, не належать до охоронюваних об’єктів природи. Людина впливає на природу через споживання, перетворення й відтворення природних речовин, окремих елементів довкілля і його самого в цілому.

Коло охоронюваних об’єктів природи визначено в  законодавстві. Згідно з ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього  природного середовища» державній  охороні і регулюванні використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ),ландшафти та інші природні комплекси.

Загальні норми  поширюються на забезпечення охорони  праці в усіх галузях народного  господарства. Ці норми передбачені  такими нормативними актами як Закон України «Про охорону праці» [4], Господарський Кодекс [1] тощо.

В «Кодексі законів  про працю» конкретизовані нормативні положення закону «Про охорону праці» та інших законів. В ньому є  окремий розділ «Охорона праці», в  якому зокрема вказується, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях, створюються здорові і безпечні умови праці, і це покладається на власника. Він має впроваджувати сучасні засоби охорони праці, які запобігають виробничому травматизму і профзахворюваннями. Власник не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Відповідно  до Закону України «Про охорону праці» на СТОВ «Словечне» служба охорони праці створюється власником для виконання правових, організаційно-технічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на упередження нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у процесі праці.

В умовах діяльності СТОВ «Словечне» чітко дотримуються відповідних статей «Кодексу законів про працю». На підприємстві ознайомлені зі статтями даного кодексу і здійснюється робота, яка не суперечить цим статтям. В колективному договорі передбачено розділ щодо охорони праці.

Директор, на сьогоднішній день, забезпечує загальне керівництво роботами щодо поліпшення умов і безпеки праці, головний інженер проводить роботу в цій галузі безпосередньо, майстер цегельного заводу виконуючий обов’язки механіка відповідає за безпеку виробничого обладнання, безпеку технологічних процесі, забезпечує експлуатацію електро- і енергообладнання. Головний бухгалтер забезпечує розробку економічних питань охорони праці; фінансує плани з охорони праці, нараховує платежі у фонди охорони праці, компенсації та відшкодування витрат здоров’я потерпілим на виробництві, матеріальне заохочення працівникам щодо виконання ними заходів з охорони праці та інше.

Головний інженер  з охорони праці СТОВ «Словечне» забезпечує функціонування системи управління охорони праці, для чого:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;
• розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки та техніки, засоби механізацій та автоматизацій виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестація робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
• здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництва з працівниками в галузі охорони праці.