Облік, аналіз і аудит доходів у СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

Адміністрація підприємства в області охорони  праці зобов’язується:

• визначити перелік шкідливих речовин і несприятливих факторів при роботі з якими обов’язкові періодичні медичні огляди з метою попередження професійних захворювань;
• забезпечити якісне навчання та інструктаж працюючих з питань техніки безпеки;
• для попередження захворюваності, нещасних випадків забезпечення безпеки праці визначити перелік робіт для виконання яких обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди;
• не накладати на працівників дисциплінарних санкцій за відмову виконувати роботу з явними ознаками безпеки які можуть привести до нещасних випадків;
• своєчасно забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
• згідно ст.154 КЗПП України привести всі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси у відповідальність до вимог охорони праці;
• забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці безкоштовним молоком;
• проводити курсове навчання з усіма працівниками, забезпечити щорічну переатестацію працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою;
• проводити повторний ремонт, технічний огляд ат випробування об’єктів з підвищеною небезпекою
• обладнати у відповідності до санітарних норм санітарно-побутові приміщення;
• забезпечити розробку, та вивісити на кожному робочому місці інструкції з техніки безпеки по видах робіт і безпечному обслуговуванню машин і механізмів.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій власник зобов’язаний прийняти всі заходи щодо ліквідації їх наслідків, а при необхідності – залучити аварійно-рятувальні формування.

На підприємстві виконання обов’язків щодо охорони  праці покладено на певні особи. Вони виконують такі основні функції:

• розробляють ефективну цілісну систему управління охороною праці;
• проводять оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;
• разом зі структурними підрозділами розробляють комплексні заходи щодо забезпечення встановлених нормативів умов праці;
• проводять вступний інструктаж з особами, що приймаються на роботу;
• забезпечують всіх працюючих правилами, нормами, інструкціями тощо;
• організовують проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;
• ведуть облік та аналіз нещасних випадків, профзахворювань, аварій, а також збитків від них; готують статистичні звіти з охорони праці;
• пропагують охорону праці; беруть участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій.

Інструктажі по вивченню правил безпечних прийомів і методів праці займають важливе місце в комплексі заходів, що впроваджуються на підприємстві.

Існує декілька видів інструктажу: вступний, первинний  на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний.

Вступний інструктаж зобов`язані пройти усі, хто поступає на підприємство, а також командировані і ті, які навчаються, що прибули на практику. Його проводить інженер по охороні праці.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять з  усіма щойно прийнятими на підприємство, переведеними з одного підрозділу в інше, командированими і ін.

Повторний інструктаж проводиться не рідше, ніж через  шість місяців. Метою такого інструктажу  є відновлення в пам`яті працівника правил по охороні праці, а також  розгляд конкретних порушень із практики цеху чи підприємства.

Позаплановий  інструктаж проводять при зміні  технологічного процесу, зміні правил по охороні праці, впровадження нової  техніки, порушення працівниками вимог  безпеки праці, що можуть призвести  чи призвели до травматизму, аварії, вибуху або пожежі.

Поточний інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт, на які оформляється допуск-наряд. Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний проводить безпосередній керівник робіт. Відомості про проведені інструктажі заносять в журнал реєстрації вступного інструктажу, журнал (особову картку) реєстрації інструктажу на робочому місці або в допуск-наряді.

На працівників, в свою чергу, покладені також  обов’язки: дотримання інструкцій по охороні праці, встановлених вимог  поводження з машинами і механізмами та використання засобів індивідуального захисту. Невиконання цих обов`язків працівниками і службовцями є порушенням трудової дисципліни.

При укладанні  трудового договору громадян має  бути проінформований власником  під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних факторів. Забороняється укладання трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота.

Фінансування  заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється власником.

На СТОВ «Словечне» заходи по охороні праці здійснюються згідно чинного законодавства.

На видному  місці розміщений план евакуації  з приміщення у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації.

Регулярно проводиться  інструктаж по пожежній безпеці та техніці безпеки при роботі з обладнанням. Ведеться відповідний журнал реєстрації проведення інструктажів.

Сільськогосподарське  виробництво безпосередньо пов'язане  з використанням земельних ресурсів - землі і води, рослин і тварин. Саме природні ресурси в сільському господарстві є основою матеріального виробництва, джерелом життя людини та існування і розвитку людського суспільства. По суті, ведення сільського господарства можна розглядати як управління екосистемою з метою одержання продукції рослинництва і тваринництва, необхідної для харчування або сировини.

Однак, у процесі  функціонування людського суспільства  будь-яка антропогенна діяльність неминуче призводить до погіршення стану навколишнього  середовища і, насамперед, до виснаження природних ресурсів.

Так, негативний антропогенний вплив сільськогосподарської  діяльності проявляється перш за все  у деградації земельних ресурсів (а саме - порушенні ґрунтової структури, механічному руйнуванні та ущільненні ґрунту, постійному збіднінні на гумус та поживні речовини, посиленні ерозійних процесів і т. д.); порушенні водного режиму (в т.ч. у обмілінні та виснаженні річок, зниженні рівня ґрунтових вод), а також у забрудненні цих ресурсів мінеральними добривами, отрутохімікатами, пальним та мастилами, радіонуклідами.

До того ж  екологічна ситуація в СТОВ «Словечне» погіршується і супроводжується  такими процесами, як деградація земельних  ресурсів. Так, порушення грудкуватої  структури верхнього горизонту  відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органіки, механічного руйнування структурних агрегатів знаряддями обробітку тощо. Відповідно близько 78 % орних земель господарства зазнають погіршення агрономічної цінної структури, що погіршує водно – повітряний режим, посилює водну та повітряну ерозію і, зрештою, понижує основну властивість ґрунту – родючість.

Однією із причин цього явища є багаторазовий  обробіток ґрунту різними знаряддями за допомогою важкої та потужної техніки і сільськогосподарських машин. Відповідно викликана цим ущільненість ґрунту призводить до погіршення агрономічних та екологічних властивостей ґрунту. Зокрема, у таких ґрунтах майже вдвоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів.

4.2. Аналіз витрат, пов’язаних з охороною праці та навколишнім середовищем

 

 

Фінансування  профілактичних заходів з охорони  праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм  поліпшення стану безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.

Для підприємств  всіх форм власності та фізичних осіб, що використовують найману працю, витрати на охорону праці мають становити не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових  витрат юридичних чи фізичних осіб, що використовують найману працю, визначається згідно з переліком заходів з  охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також регламентується наступними нормативними документами: «Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств» та інструкцією «Про порядок перерахування, обліку, витрачання коштів державного, галузевих, регіональних фондів охорони праці та фондів охорони праці підприємств».

Навколишнє  природне середовище в Україні, включаючи  сільськогосподарські угіддя, зазнає постійного негативного техногенного впливу і руйнації. Передусім це пов’язано з великою кількістю шкідливих забруднюючих речовин, що викидаються промисловими підприємствами та різними видами транспорту.

Суму витрат з охорони праці та навколишнього  середовища представимо в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Аналіз фінансування заходів з охорони праці та навколишнього середовища в підприємстві

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення 2009р. до 2007р.
1. Всього витрат  на охорону праці, грн.	2320	2620	2180	-140
Із них:
А) на засоби індивідуального  захисту	1200	1400	1160	-40
Б) на медичні  огляди	120	120	120	0
В) на лікувально-профілактичне  харчування (молоко, соки)	1000	1100	900
2. Екологічні  платежі до бюджету, грн	148	172	196	48
3. Видатки на  поліпшення с.г. угідь (1% від  чистого прибутку), грн	390	450	410	20
4. Всього видатків на охорону праці та покращення екологічної ситуації, грн	2858	3242	2786	-72
5. Витрати на  одного працівника, грн	32,48	36,84	31,66	-0,82

Для збільшення наочності зобразимо дані таблиці 4.1 графічно.

Рис 4.1 Аналіз фінансування заходів з охорони праці та навколишнього середовища

 

Як видно  із таблиці 4.1 загальні витрати в 2008 році, порівняно з 2006 зменшилися на 140 грн. Витрати на одного працівника становлять 31,66 грн., що гірше 2006 року на 0,82грн.

Не в достатній  кількості виділяються кошти на придбанні спецодягу, медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування (молоко, соки), змиваючих і знешкоджуючих засобів, надання різних пільг і компенсацій працюючим, організацію навчання кадрів, а також на природоохоронні заходи. Збільшення асигнувань зменшує травматизм.

4.3. Заходи по поліпшенню умов праці працівників підприємства та охорони навколишнього природного середовища

Вирішити питання  охорони праці можливо лише за умови створення на підприємстві високої культури виробництва. Під  культурою виробництва розуміється комплекс заходів, до якого належать:

• підвищення технологічного рівня виробництва (механізація, автоматизація, роботизація, комп’ютеризація, впровадження прогресивної техніки, безперервної, безвихідної технології, надійність і якість обладнання);
• наукова організація праці (сучасна організація виробництва в умовах ринку, оптимальні санітарно-гігієнічні і психофізіологічні умови праці, досконала техніка безпеки, впровадження виробничої естетики);
• особиста культура працівників (рівень загальноосвітньої і професійної кваліфікації, виховання духовного рівня особистості, фізичне виховання, особиста гігієна, ставлення до праці, самоконтроль).

Отже, підвищення виробничої культури означає поліпшення умов праці через систематичне і  наполегливе удосконалення техніки і технології, організації праці і особистої культури працівників.

Ціль аналізу  умов праці – визначення небезпечних  і шкідливих заходів і засобів  для усунення можливостей травмування  працюючих, шкідливих впливів виробничого  середовища і створення умов для високопродуктивної праці. У зв’язку з цим конструкція будь-якої машини і технологічний процес мають бути такими, щоб забезпечити повну безпеку робітника, до мінімуму звести його фізичне і психологічне навантаження та повністю зняти нервову напругу.

Умови праці  аналізують на основі паспортизації  об’єктів на відповідність вимогам  з охорони праці, які включають  якісну і кількісну оцінку.

Якісна оцінка ведеться шляхом виявлення, виміру і  безпосередньо оцінки потенціальної  небезпеки. Для виміру і оцінки потенціальної небезпеки процес праці на всіх етапах диференціюють і описують кожен небезпечний і шкідливий фактор по причині виникнення безпечного і небезпечного стану. Для вивчення аналізу умов виникнення небезпечного стану користуються спеціально розробленими моделями.