Методичне забезпечення оцінки ефективності управління підприємством

Як ми з'ясували  в ході проведення аналізу, рентабельність господарської діяльності відбиває норму відшкодування (винагороди) на всю сукупність  джерел, що використовуються підприємством для здійснення своєї  діяльності.

Фінансова рентабельність характеризує ефективність інвестицій власників підприємства, що надають  йому ресурси чи залишають у його розпорядженні всю чи частину  належного їм прибутку з метою  одержання максимального доходу в майбутньому.

І, нарешті, показники  рентабельності продукції можуть відповісти на питання, що стосуються визначення ефективності основної діяльності підприємство з виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг.

 Аналіз рівня  і динаміки показників рентабельності  проводився мною на прикладі бухгалтерської фінансової звітності ВАТ «Київський завод медичного обладнання» за 2000-2001 роки.

Як показують  результати проведеного дослідження, у цілому по підприємству спостерігається  скорочення рентабельності господарської  діяльності. Так, наприклад, прибутковість  вкладених коштів власників підприємства в майно, упала в порівнянні з  минулим 2000 роком на 67,95%; рентабельність оборотного капіталу також знизилася  на 67,31%; рентабельність основної, виробничої діяльності – на 69,58% (при обчисленні рентабельності з використанням  чистого прибутку) і на 68,88% (з використанням  валового прибутку).

Іншим, не менш важливим фактором, що зробив вплив на рентабельність господарської діяльності стало  уповільнення оборотності матеріальних оборотних коштів у результаті їх питомого зростання стосовно всього майна підприємства на 54,01%. Цей вплив  позначився на зменшенні рентабельності виробничої діяльності на 36,87%. Крім того, збільшення частки основних виробничих фондів у загальній вартості майна  підприємства на 52281  грн. також знизило  рентабельність на 19,01%.

Основним показником, що дає оцінку ефективності інвестицій  власників ВАТ «КЗМО», є показник рентабельності (прибутковості) власного капіталу. Він, як і показники рентабельності господарської діяльності, упав  у звітному році на 44,20%. Причому найбільший вплив відбувся внаслідок уповільнення оборотності активів на 44,27%, що викликало  спад рівня прибутковості власного капіталу на 28,96%.

Що стосується показників рентабельності продукції, то вони також знизилися в 2001 році. Так, показник рентабельності реалізованої продукції склав у звітному році 27,59%, що на 28,81% нижче попереднього.  Рентабельність продажів ВАТ «КЗМО» також упала на 14,44% у порівнянні з попереднім роком, а його темп росту  скоротився практично вдвічі і склав  лише 59,97%.

Проведений факторний  аналіз загальної рентабельності підприємства довів, що зниження загальної рентабельності на 66,15% є результатом підвищення коефіцієнта зміни балансового прибутку — на 17,66%; зниження показника рентабельності продукції - на 51,85%;  уповільнення оборотності оборотного капіталу – зниження на 31,03%; зміни структури виробничого капіталу – зменшення на 1,56%.

Таким чином, на підставі отриманих даних у результаті проведення аналізу рівня і динаміки рентабельності ВАТ «КЗМО» можна  зробити висновок про те, що підприємство володіє надмірними виробничими  запасами для здійснення своєї діяльності. Більш того, воно здобуває в звітному році невиправдану кількість основних виробничих фондів і матеріалів для  виробництва товарів, робіт, послуг, у той час як обсяг реалізованої продукції  знаходиться в стані  спаду.

Даному підприємству можна порекомендувати знижувати  собівартість продукції, що випускається, вводити в експлуатацію більш  технологічне обладнання, що забезпечує менші витрати часу і праці, проводити  стимулюючі роботи по реалізації продукції  і т.п., тобто  використовувати  наявні резерви підвищення рентабельності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

У першому розділі курсової роботи я розглянула теоретичні основи ефективності управління підприємством, визначила сутність ефективноті  управліня як економічної категорії. Для оцінки ефективності системи  управління може бути в повній мірі використано ресурсний показник ефективності – модифікований показник ресурсовіддачі, який враховує поряд  з іншими факторами ринкові фінансово-кредитні відношення та інфляційні процеси. Також  слід використовувати такі показники  як рівень виробничих зв’язків, діапазон управління, ступінь стабільності кадрів, тощо. Також  метою роботи було визначено  види ефективності управління та фактори  впливу на ефективність управління підприємством.

Дослідження взаємозв’язків видів економічної діяльності повинно супроводжуватись аналізом взаємозв’язку як між ними, так і їх структурними елементами. Його результатами є виявлення кількісних характеристик взаємодії цих процесів на основі моделювання, що дозволяє визначити вплив окремих факторів та створити базу для розробки управлінських рішень. Проблема підвищення економічної ефективності видів економічної діяльності є  одним з головних завдань економіки.

У другому розділі роботи було визначено методичне забезпечення оцінки ефективності управління підприємством.

Вивчення даної теми доцільно розпочати з розгляду сутнісно-го змісту категорії «організаційна ефективність»  та усвідомлення ролі менеджерів у  підвищенні ефективності функціонування організацій.

Також розкрита сутність підходів щодо оцінки ефективності управління підприємством, сутність оцінки управлінського персоналу. Оцінка управлінського персоналу - це невід’ємна та одна з найважливіших частин в структурі управління працею управлінського персоналу. Вона представляє собою певну систему, яка має досить складну структуру та дозволяє виконувати регулятивну функцію по відношенню до діяльності управлінських працівників та керівників, що оцінюються.

До третього розділу відноситься  дослідження та оцінка ефективності управління ВАТ «Київський завод медичного обладнання».

Тут рописана загальна характеристика та оцінка ефективності підприємства, а також факторний  аналіз рентабельності підприємства.

Як показують  результати проведеного дослідження, у цілому по підприємству спостерігається  скорочення рентабельності господарської  діяльності. Основною причиною такого зниження  послужило досить різке  зниження валового прибутку від здійснення основної діяльності ВАТ «КЗМО» на 177747  грн. При чому  великий  вплив на це здійснила зміна  виробничої собівартості в звітному році, що привело  до зниження рентабельності виробничої діяльності на 74,48%. У той же час  зміна оптових цін на реалізовану  продукцію збільшила рівень рентабельності на 52,64%. Інші фактори не зробили істотного  впливу. Таким чином, на підставі отриманих  даних у результаті проведення аналізу  рівня і динаміки рентабельності ВАТ «КЗМО» можна зробити висновок про те, що підприємство володіє  надмірними виробничими запасами для  здійснення своєї діяльності. Більш  того, воно здобуває в звітному році невиправдану кількість основних виробничих фондів і матеріалів для виробництва  товарів, робіт, послуг, у той час  як обсяг реалізованої продукції  знаходиться в стані спаду.

На основі всієї  цієї роботи можна сказати, що Україна в цілому повинна заохочувати та допомагати таким компаніям які збираються працювати і прагнуть вийти на міжнародні ринки зі своєю продукцією. Такі підприємства  в свою чергу в майбутньому зможуть успішно розвивати і примножувати як фінансові ресурси держави, так і зміцнювати  її імідж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

1. В.Р. Веснин. Практический менеджмент персонала; пособие по кадровой работе; Москва 1998.
2. Жан Марк ле Галль. Управление людскими ресурсами; Москва 1995.
3. В.А. Дятлов, А.Я. Кибанов, В.Т. Пихало. Управление персоналом. Москва: ПРИОР, 1998.
4. В.С. Липатов. Методы исследования трудовых процессов. Москва: МКУ, 1993
5. К. Макконнелл, С. Брю. Экономикс. Москва: Республика, 1993.
6. М. Мескон, М. Альберт Основі менеджмента»;Москва 1995.
7. Ф.І. Хміль. Менеджмент. Київ: Вища Школа, 1995
8. Г.В. Щекин. Теория и практика и практика управления персоналом; учебно-методическое пособие; Киев 1998.
9. Бойдейл Т. Как улучшить управление организацией: пособие для руководителей. – М.: АО «ИНФРА – М» - АОЗТ «Премьер», 1995. –  204 с.
10. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия. – М. ИНФРА – М, Новосибирск: НГАЭ и У, 2000.  
11. Елагин Ю.А., Николаева Т.И. Технология и коммерческая деятельность.Ч.1.Розничная торговля: Учеб.пособие.Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. экон. ун-та,2000.-207 с.
12. Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебное пособие/Под общ. ред. А.Н.Соломатина. - М.:ИНФРА-М,2000.-295 с
13. Николаева Т.И. Технология и коммерческая деятельность. Ч.2.Оптовая торговля: Учеб. пособие. Екатеринбург: Изд-во Урал. гос . экон . ун-та,1999.-104 с.
14. Абрютина  М.С. Экономический анализ торговой деятельности: Учебное пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2000.-512с.
15. Памбухчиянц  В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебн.-2-изд.-М.:ИВЦ «маркетинг», 1999.-320 с.
16. Кравченко Л. И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учеб. для вузов. – 5-е изд.,перераб . и доп. – Мн .; Выш.шк ., 2000. – 430 с.
17.   Дашков Л. П., Памбухчияец В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений.-3-е изд.,- М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001
18. Барышева А.В. Как сделать персонал ориентированным на клиента // Управление персоналом. – 1998. №8. – 24-33 с.
19. Страхова О.А. Организационное развитие как элемент управления предприятием // Всероссийская межвузовская конференция «Управление персоналом и занятость». Спб.,  1995.
20.    Г. В. Гудушаури, Б. Г. Литвак Управление современным предприятием. – М. , 1998.
21. Э. М. Коротков. Концепция менеджмента. – М. , Дека, 1996.
22.   М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурн. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992.
23. Александров Л.А., Стрыгин А.В. Анализ и проектирование организационных структур управления. - М.: МИУ, 1987.
24. Ассонов Г. Ф. Опыт организации и управления НИОКР в зарубежных странах. -К.: УкрИНТЭИ, 1992.
25. Байделл Т. Как улучшить управление организацией. - М.: Инфра-М, 1995.
26. Дункан У. Дж. Основополагающие идеи в менеджменте. - М.: Дело,1996.
27. Завалин П.Н. Инновации - современный подход к управлению производством. - К.: МАУП, 1999.
28. Ивановская Л. В., Свистунов В.М. Обеспечение системы управления персоналом на предприятии. М.: ГАУ, 1995.
29.   ИванцевичДж. М., Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления: основы управления персоналом. М.:Дело, 1993.
30. Исаев А. С. Организация управления производством - основной рычаг экономики предприятия. - Л.: Знание, 1990.
31. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование. - К.: МАУП, 1997.
32. Контроллинг как инструмент управлення предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др.; Под ред. Н.Г.Данилочкиной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 279 с.
33. Хан Д., Хунгенберг Г. Пик. Стоимостно-ориентрированные концепции контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. Л.Г.Головача, М.Л.Лукашевича и др. - М: Финансы и статистика, 2005. - 928 с.
34. Коупленд Т., Коллер Т., Мурин Д. Стоимость компаний: оценка и управление: Пер.с англ. -М.: Олимп-Бизнес, 1999.
35. Скотт М. Факторы стоимости: руководство для менеджеров по виявленню рычагов создания стоимости: Пер с англ. - М.: Олимп-Бизнес, 2000.-358 с.
36. Журавкова И.В. Финансово-инвестиционный анализ: Учебное пособие. – М., 2000.
37. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К., 2001.
38. Калашников С.С. Як підвищити рентабельність підприємства. – К., 1997.
39. Прибыль и рентабельность // Эксперт, 2001, №35 (295).