Малі підприємства в Україні

     Податкова політика повинна включати перевірену досвідом країн розвинутої економіки систему пільг: диференційована система оподаткування в залежності від величини обороту, - “податкові інвестиційні кредити” на засоби ,що направляються на розширене виробництво за рахунок власних ресурсів, податкові скидки на прибуток, пільгове формування спеціальних цільових резервних фондів за рахунок неоподаткованого прибутку, пільгове оподаткування оновленого асортименту продукції, система стимулюючих заходів по потоку інвестицій в компанії, які спеціалізуються на фінансуванні невеликих фірм з інноваційними технологіями. Останні є надзвичайно важливим для нашої економіки, так як може стати стимулом до розвитку венчурного підприємництва в малому бізнесі та запровадження вітчизняного “франчайзингу”.

     Наприклад, Японія застосовує податок на прибуток в розмірі 42%, а для малого бізнесу-30%. Англія відповідно 35% і 29%. В США використовують диференційований підхід до оподаткування прибутку. Перші 50 тис. дол. прибутку обкладаються податком 15%, прибуток від 50 тис. до 75 тис. дол. - за ставкою 25%, прибуток більше 75 тис. дол. - 34%.У Франції протягом перших 5 років роботи фірми ставка податку зменшується на 50%. Вдвічі меншою є ставка податку для підприємців Німеччини, щорічний прибуток не перевищує 3 млн. євро. Уряд Японії і Швеції дозволяє компаніям створювати за рахунок неоподаткованого прибутку фонд спеціального призначення для фінансування майбутніх інвестицій. Шведські фірми мають змогу відкладати половину прибутку в такі фонди, зберігаючи ці кошти у формі безпроцентних вкладів в банку і використовуючи їх по мірі необхідності. Податкова політика Японії передбачає пільги не тільки на затрати, але й на результати виробництва. Така продукція, як математичне забезпечення ЕОМ цілком не оподатковується. Товари-новинки впродовж 3 років після впровадження в обсязі 20% також звільняються від податку.

     Отже, фінансово-кредитну і податкову  політику щодо підтримки малих підприємств  слід реформувати. Суттєву роль у  фінансовій підтримці малого бізнесу  повинні відігравати форми підтримки підприємництва. Надзвичайно актуальною проблемою є залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у різних формах та за напрямками вкладення. Для динамічного розвитку підприємницьких структур, незалежно від їх форм власності, потрібно сформувати систему державного регулювання і підтримки малого підприємництва.

     Підвищення ролі та значення малих підприємств в економіці України висунуло нові вимоги до формування відповідної ринкової інфраструктури (фінансово-кредитні інститути, біржі, інвестиційні фонди і компанії, інформаційні консультативні фірми, бізнес-центри), тому державні органи повинні більше уваги приділяти формуванню її основних елементів і виробленню належної законодавчої бази. Реалізація цих заходів надасть вітчизняним підприємцям значні можливості для самореалізації. Тим самим підприємництво може досягти підвищення своїх показників до рівня розвинутих країн [29; 91].

     Виходячи  з вище наведеного, можна сказати, що мале підприємництво в Україні має великі резерви і великі перспективи, адже, на нашу думку, нема іншого способу становлення і зміцнення держави, окрім розвитку ринкової економіки, яка ґрунтується насамперед на приватному бізнесі, особистій ініціативі, що й дає кожному можливість самореалізації і самоутвердження. 
 

1.3. Доцільність, завдання та специфіка розвитку малого підприємництва в ринковій економіці регіону

      Досліджуваний регіон – Закарпаття має широкі можливості для розвитку, так як область межує з чотирма європейськими державами. Тим більше, що в Чопі вже створено вільну економічну зону. В Закарпатті продовжує розвиватись специфічний тип економічної поведінки населення: висока мобільність працездатного населення, підприємливість. Ці чинники, а також кваліфікація та освітній рівень населення, його комунікабельність сприяє розвитку малого бізнесу саме тут.

     В Закарпатті, як і в цілому по країні в умовах ринкових відносин, структурної перебудови економіки, мале підприємництво відіграє важливу роль у створенні здорової конкуренції, насиченні ринку товарами народного споживання та вирішення питань зайнятості населення.

      Дослідження, що проводилися агентствами з розвитку підприємництва в 2008р. підтверджують, чим краще розвинене підприємництво, тим вище результати економічного та соціального розвитку.

      Про позитивні тенденції економічного та соціального розвитку свідчать результати роботи господарського комплексу області за січень-вересень минулого року. Так, у промисловості ріст обсягів виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року складає 125,2%. Продуктивність праці підвищилась у 1,4 рази.

      Високі  темпи виробництва продукції  забезпечили основні галузі обробної промисловості – легка 28,1%, машинобудівна – 43,9%, харчова та переробна сільськогосподарських продуктів – 25,5%, обробка деревини – 11,1%. В цілому по обробній промисловості приріст обсягів склав – 26,4%, у добувній – 10,2%, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу, тепла і води – 4,4%. В області продовжується реформування аграрного сектору – на даний час діє 1446 фермерських господарств, сертифікованих на право на земельну частку або в народі на “пай” отримали 121,2 тис. громадян.

      З початку реалізації проектів на умовах спеціального режиму інвестиційної  діяльності надійшло інвестицій на 46,6 млн. дол., в тому числі іноземних  – 27,6 млн. дол., або 59,2% від залучених  внутрішніх – 19,0 млн. дол. В області  зросла ефективність роботи галузей економіки, свідчення чого є рівень надходжень платежів, податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. За січень – вересень поточного року вони зросли на 6,5% до відповідного періоду минулого року вони та 4,6% до планового завдання і склали 275,0 млн. грн. Підвищення економічної активності в області сприяло поліпшенню ситуації на ринку праці.

      Нових робочих місць в області за січень – вересень створено 7826, що на 11% більше, ніж за весь 2000р. Офіційний  рівень безробіття на жовтень становив 5,2% при 6,04% на початок року. Найменш робочих місць, констатувалося в м. Мукачівському, Воловецькому і Міжгірському районах. Це показує, що рівень безробіття в області повільно, але зменшується.

      Для пересічного закарпатця критерієм  оцінки стану економіки нашої  області є безпосередній рівень його життя та доходів. І якщо саме з цієї позиції оцінювати ситуацію в економіці області, то вона є непростою. Водночас позитивна динаміка в економіці краю за останні п’ять місяців з основних параметрів набирає обертів.

     Таблиця 1.1.

     Основні показники динаміки розвитку економіки  Закарпатської області за 2008 р.

     Як  видно із табл.1.1. за 2008 р., зокрема по зарплаті має місце позитивна динаміка. Середня зарплата зросла. Наприклад, за вересень загалом в області вона вже становила 605. Крім того, таблиця показує, що збільшився середньомісячний обсяг та темп виробництва, значно збільшилися обсяги освоєних інвестицій (більш ніж в два рази). Також спостерігається позитивний приріст іноземних інвестицій. Та, на жаль, зменшився зовнішньоторговельний оборот товарів.

     Після проголошення незалежності Україна  розпочала багатоступінчастий та складний процес ринкової трансформації. Він  передбачає становлення валютно-грошової системи, власних законодавчих інституцій, проведення приватизації, земельної реформи, тощо.

     Процес  становлення малого підприємництва в молодій українській державі  особливо актуальний сьогодні. Малий бізнес виступає одним із засобів вирішення багатьох соціально-економічних завдань. Він сприяє послабленню монополістичних тенденцій шляхом розвитку внутрішньогалузевої конкуренції у національній економіці.

     Особлива  роль малих підприємств полягає  у підтримці і розвитку деяких галузей, зокрема, торгівлі, послуг та громадського харчування. За часів командної економіки ці галузі розвивалися надзвичайно слабко, оскільки держава акцентувала свою увагу на великому виробництві. Деформацію галузевої структури національної економіки можна значною мірою виправити за допомогою ефективного малого приватного бізнесу.

     Однак, не зважаючи на всі позитивні зрушення, мале підприємництво стикається з великою  кількістю перешкод. Його розвиток відбувається нерівномірно, хаотично та суперечливо, йому не приділяють належної уваги  державні органи: програми підтримки є декларативними, немає узгодженості у діях центральної та місцевої влади, слабка фінансова допомога, тощо. 

     Одним із головних завдань розвитку малого підприємництва є подолання бідності в регіоні, розв’язання питань зайнятості населення. На підставі порівняльного аналізу статистичних даних можна зауважити, що загальна середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах щорічно збільшується: у 2009 році їх кількість зросла порівняно з 2008 роком на 130,2%, а порівняно з 2000 роком - на 150,0%. Однак середня кількість працюючих на одному підприємстві протягом останніх трьох років залишається майже незмінною і дорівнює 8 осіб.

     Питома  вага зайнятих у малому бізнесі (наймані  працівники малих підприємств та фізичні особи) серед працездатного населення працездатного віку загалом по Україні складає 19,5% за 2008 рік. Однак у регіонах цей показник значно коливається: від 30,3% у м. Києві до 13,4% у Хмельницькій області [52].

     Незважаючи  на виникнення позитивної тенденції  до зростання рівня зайнятості в малому бізнесі питання зниження рівня безробіття в регіонах досі радикально не вирішено. Як повідомляє прес-служба Міністерства праці та соціальної політики України, про це заявила керівник відомства  
Людмила Денисова, доповідаючи на парламентських слуханнях про хід виконання Україною Європейської соціальної партії (переглянутої), пише УНІАН.

     Міністр, зокрема, зазначила, що однією з вимог, яким має відповідати країна, що ратифікувала зазначений документ, є  забезпечення гідного рівня зайнятості та заробітної плати.

     Також вона навела дані Держкомстату, згідно з якими у 2008 р. рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної  організації праці, становив 6,4%, у  той час як середній показник по країнах ЄС становив 7,1%.

     За  словами Л. Денісової, зараз уряд звертає особливу увагу на підвищення рівня заробітної плати. Вона поінформувала, що за січень-квітень 2008 р., порівняно з відповідним періодом минулого року, середньомісячна заробітна плата у галузях економіки зросла більш ніж на 40%. Номінальна заробітна плата у квітні поточного року порівняно з квітнем минулого року зросла майже на 42%, що у 2,7 рази більше прожиткового мінімуму для працездатної особи.

     Міністр також повідомила, що у цьому році, з урахуванням нових можливостей  бюджету та намірів щодо збільшення прожиткового мінімуму, розмір номінальної заробітної плати зросте до 90,4%, а у наступному році – до 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

     За  станом на 1 січня 2009 року обсяг заборгованості з виплати заробітної плати в  економіці області, включаючи непрацюючих суб’єктів господарювання та підприємства-банкрути, знизився порівняно з попереднім місяцем на 0,9 відсотка і становив 4170,9 тис. гривень.

     Продовжується робота з поліпшення ситуації на ринку  праці. За станом на 1 січня 2009 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 17,8 тис. безробітних, що на 15,8 %. або 3332 особи, менше попереднього року. За 2008 рік працевлаштовано 30,2 тис. осіб, що на 1,1 %. більше за минулий рік. Брали участь у громадських роботах і проходили професійне навчання через державну службу зайнятості 13647 осіб, що на 4,6 % більше 2007 року.