Малі підприємства в Україні

      Зміст 

      ВСТУП 

     Актуальність  теми дипломної роботи полягає у визначенні ролі малих підприємств у розвитку регіональної економіки, тому що розвиток малого бізнесу в регіонах допоможе державі вирішити, пов’язані з виходом економіки із кризи. Актуальність даної теми визначається не лише існуванням різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого підприємництва в Україні і регіонах, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

      Утвердження України як міцної незалежної, економічно-розвиненої держави в перехідній економіці  можливе, насамперед, через формування потужного середнього класу, тобто  розвиток малого та середнього бізнесу  в країні. Адже ця форма підприємництва надає економіці гнучкість, мобілізує солідні фінансові та виробничі ресурси, створює сприятливе середовище для конкуренції, є важливим фактором структурної перебудови та раціонального використання ресурсів, вирішення соціальних проблем. Тобто, спонукає прискорення темпів економічного розвитку суспільства, що для України є винятково актуальним.

     За  рахунок малого підприємництва впроваджуються новації в техніці, технології, організації  та управлінні виробництвом. У результаті зростає ефективність, розширюється зайнятість, створюються нові товари, нові ринки, нові послуги, формуються більш гнучкі структури на ринку, стимулюється перерозподіл суспільного багатства.

     Мале  підприємництво є органічним структурним  елементом ринкової економіки. Цей  сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкурентно-ринкового типу.

     Мета дипломної полягає у визначенні методологічних основ та практичних аспектів функціонування малих підприємств в Закарпатській області. Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:

• визначення сутності, функцій, соціально-економічного значення малого підприємництва, його розвиток в Україні;
• виявлення їх впливу на розвиток економіки регіону;
• аналіз діяльності малого приватного підприємства «Синевир»;
• виявлення проблем функціонування МПП «Синевир» та передбачення шляхів їх розв’язання;
• визначення перспективних шляхів розвитку малих приватних підприємств в регіоні;

     Предметом даної дипломної є визначення ролі малих підприємств у розвитку регіональної економіки.

     Об’єктом  даної дипломної є мале приватне підприємство  «Синевир», було створено 28.08.1995 р. для здійснення господарської діяльності з метою насичення ринку товарами народного споживання, а також задоволення соціальних і економічних інтересів працівників. Місцезнаходження МПП «Синевир» с. Руське Поле Закарпатської області Тячівського району, вул.. Леніна,  42.

      Інформативною основою є законодавчі акти України, праці українських і закордонних  економістів в цій галузі. Досягнення стійкого фінансово-економічного стану і конкурентноздатності підприємства вимагає глибокого, науково-обґрунтованого аналізу фінансових і господарських відносин. Дослідженню основних економічних категорій оцінки фінансово-економічної діяльності підприємств своїй праці присвятили багато закордонних і вітчизняних економістів: І. Бланк, Р. Брейлі, О. Заруба, В. Ковальов, О. Пилипченко, Н. Шандова, Д. Кучерак, І. Цигилик, А. Перетятько, Є. Мних.

      Методи  дослідження. У ході дослідження використовувалися статистичні методи, структурний підхід, методи порівнянь, групувань, спостереження та інші методи економічного аналізу. При розробці питань, пов’язаних з фінансовим механізмом, було застосовано такі методи наукових досліджень як: комплексний, динамічний.

      Практична значимість полягає в тому, що в дипломній роботі зроблена спроба розкрити економічну сутність малих підприємств та показано їх вплив на розвиток економіки регіону.

      Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури, додатків.

      У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дипломної роботи, визначаються мета і завдання дослідження, формується практична значимість та методологія дослідження.

      В першому розділі розглядається  характеристика малих підприємств їх сутність, функції, соціально-економічне завдання, доцільність та специфіка розвитку малого підприємництва в ринковій економіці регіону.

      В другому розділі проводиться аналіз об’єкта дослідження а саме малого приватного підприємства «Синевир» здійснюється загальна його характеристика, коротко аналізується фінансово-господарська діяльність та система менеджменту. що використовується на підприємстві.

      Третій  розділ містить проблеми малого приватного підприємства «Синесир» і шляхи їх вирішення та шляхи розвитку малих приватних підприємств  в регіоні.

      За  результатами дослідження зроблені відповідні висновки та надані практичні  рекомендації. 

РОЗДІЛ 1

     СУТНІСТЬ  ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ  ПІДПРИЄМСТВ В  РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ  РЕГІОНУ

1.1. Малі підприємства: сутність та функції, система організації 

     Мале  підприємництво передбачає будь-яку комерційну діяльність, що здійснюється малими організаційно-правовими формами, де середня чисельність працівників не перевищує встановлених граничних рівнів:

• у промисловості та будівництві - 100 осіб;
• на транспорті – 100 осіб;
• у сільському господарстві - 60 осіб;
• у науково-технічній сфері - 50 осіб;
• у роздрібній торгівлі та побутовому обслуговуванні населення - 50 осіб.

     Донедавна українські малі підприємства оцінювалися  за критеріями, сформульованими у  Законі України „Про підприємства”. Як показала практика, ці показники були значно завищеними та економічно недоцільними і тому не отримали широкого застосування. Крім того, цей закон на сьогоднішній день не діє. Починаючи з 1999 року, Україна користується критеріями, які сформульовані в Указі Президента України „Про державну підтримку малого підприємництва”. Застосування двох показників вищезгаданого документу: кількості працюючих та обсягу річного виторгу є цілком достатнім для практичних цілей. Доцільніше не диференціювати показники кількості зайнятих по галузях, оскільки дуже важко об’єктивно оцінити оптимальні розміри малих підприємств у різних сферах економіки. Єдиний універсальний критерій значно спрощує характеристику малих підприємств [7; 22].

     В інших країнах також застосовується показник кількості зайнятих працівників. В Італії, наприклад, малий бізнес охоплює підприємства з чисельністю до 500 зайнятих. При цьому є досить багато виробництв, що використовують працю менше 20 робітників. У деяких країнах критеріями виділення малих підприємств, крім чисельності працівників, слугують й об'ємні показники.

     На  нашу думку, даний критерій визначення малих підприємств вибраний правильно. У нашій країні в залежності від  природнокліматичних, національних, технологічних  та інших особливостей регіонів можуть бути різні критерії виділення малої економіки. Тому, приміром, Автономна Республіка Крим або навіть окремі самоврядовувані зони у власному законодавстві можуть визначати власні критерії розмежування малих підприємств як за обсягом господарського обороту, так і за чисельністю працюючих.

     Загалом, у світі є понад 50 визначень  малого підприємства. Кожна країна користується власним набором критеріїв, який відповідає особливостям розвитку її підприємницького сектору.

     Законодавство України надає широкі права щодо створення малих підприємств. Так, засновниками їх можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть трудове господарство. У зв'язку з цим будь-яке створене мале підприємство, зберігаючи пріоритет свого засновника, є відповідно і державним, колективним, приватним. Діяльність кожного з них регулюється діючим законодавством.

     Отже, малі підприємства - це не якийсь конкретний тип підприємств, а частина наявних, виділена тільки за критерієм їхнього розміру й наділена додатковими правами та пільгами.

     Малі  підприємства – це досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємництво здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів і послуг.

     Крім  того, малий бізнес мобілізує значні фінансові й виробничі ресурси  населення (в тому числі трудові й сировинні), які за його відсутності не були б використані. Про можливості малого бізнесу в цьому плані свідчить досвід промислове розвинутих країн. На малий бізнес тут припадає до 90-95% усіх підприємств і до 20-60% валового національного продукту. Особливу роль відіграє мале підприємництво у сфері послуг і торгівлі (варто зазначити, в найзанедбанішій у нас галузі господарського життя). Істотно впливає малий бізнес на формування конкурентного середовища, що для нашої високо монополізованої економіки має першочергове значення. Мале підприємництво антимонопольне за своєю природою. Це проявляється в різних аспектах його функціонування.

     З одного боку, воно в силу численності  функціонуючих господарств і  їхньої високої динаміки меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства.

     З іншого боку, мале підприємництво виступає досить відчутним конкурентом, що підривав монопольні позиції великих корпорацій. Саме ця якість малого бізнесу, до речі, зіграла неабияку роль у послабленні, а часом і в подоланні промислове розвинутими країнами властивої крупному капіталу тенденції до монополізації і затримки технічного прогресу.