Отчет по практике в Супермаркети «Сільпо»

    В останні десять років саме товарознавці більше ніж інші фахівці займаються оцінкою якості продукції. Покупці, що звикли до ринкового достатку, не поспішають купувати першу ж річ, що потрапила їм на очі – вони вибирають.      

Оскільки конкуренція  привчила компанії боротися за клієнтів, логічно робити за участю професіоналів, що у лічені хвилини відрізнять фальшивку, замасковану під продукцію відомої торговельної марки. Не секрет, що відібрана знаючим свою справу товарознавцем річ слугуватиме у кілька разів довше, ніж десять дешевих підробок з ринку. А виходить, виграє той, хто робить ставку на якість.

На початку ХХІ ст. товарознавець  став непростою людиною. Сучасні умови ринку висунули нові вимоги до такого фахівця. Маркетинг, цінова політика, високі технології контролю якості, наукові дослідження, аналіз і прогнозування споживчого ринку – це не перелік вузівських дисциплін для такого фахівця, а знання, які щодня використовує товарознавець у своїй звичайній роботі. Більш того, заняття товарознавством не обходиться без знання сучасної моди, основ естетики, соціальної психології. Загальне визначення спеціалізації товарознавця випливає із назви професії – він є фахівцем з товарів.

Товарознавець потрібний, у  першу чергу, звичайно, на підприємствах  торгівлі. Інші можливі місця працевлаштування для нього – митниця, лабораторії  експертизи і сертифікації, товариства захисту прав споживача.У багатьох організаціях збереглася радянська  практика вузької спеціалізації  товарознавців: вони повинні займатися  тільки закупівлями або тільки роботою  з претензіями до постачальника  щодо якості продукції (можлива ще спеціалізація  з асортименту тощо).

Що потрібно знати товарознавцю? Зрозуміло, постанови, розпорядження, накази, інші керівні та нормативні документи, що стосуються роботи підприємств  торгівлі, стандарти і технічні умови  для товарів, основні властивості  товарів, їхні якісні характеристики, методи визначення якості,

організацію складського  господарства, умови збереження і  транспортування товарів, кон'юнктуру  товарного ринку, прогресивний вітчизняний  і закордонний досвід організації  торгівлі і складського господарства, нормативи товарних запасів, постачальників, асортимент і номенклатуру продукції, що випускається або поставляється  ними, структуру управління, права  й обов'язки працівників і режим  їхньої роботи, правила і методи організації обслуговування покупців, порядок оформлення приміщень і вітрин, законодавство про працю.

У «Посадовій інструкції товарознавця підприємства торгівлі» записано наступні функціональні обов'язки товарознавця:

• постійне вивчення попиту на всі групи товарів і тенденції його розвитку;
• аналіз факторів, що впливають на збут товарів і мають значення для успішної реалізації, типів попиту (стійкий, ажіотажний, короткочасний тощо), причин його підвищення і зниження, диференціації купівельної спроможності населення, складання прогнозів, що стосуються попиту на товари й обсягів продажу;
• вивчення перспектив збуту нових товарів з обліком соціально демографічних особливостей різних груп населення, стан і динаміку їхніх доходів, традицій і смаків;
• аналіз досвіду конкурентів з урахуванням змін у податковій, ціновій і митній політиці держави;
• ведення контролю за збутом, проведення зіставлення запланованих даних з отриманими результатами з обсягу, виторгу, терміну збуту, виявлення відхилень і змін кон'юнктури ринку;

     - прийняття участі у складанні планів товарообігу і товарного забезпечення;

     - контроль відповідності товарів діючих ДСТУ і ТУ;

    - здійснення постійних контактів з постачальниками;

     - участь у складанні претензій контрагентам;

     - прийняття участі у підготовці відповідей на претензії покупців;

     - вживання заходів з пришвидшення обігу товарів, скорочення товарних    втрат, вивчення причин утворення наднормативних товарних ресурсів і неліквідів, розробка заходів для їхньої реалізації;

     - інформування за необхідності працівників складу і керівників підприємства про правила збереження, транспортування товарів, здійснення контролю за дотриманням цих правил, підготовкою товарів для відправлення у торговельний зал;

      - проведення щоденного контролю товарних залишків на складі підприємства;

      - участь у проведенні інвентаризації товарів;

      - здійснення оперативного обліку підсумків реалізації товарів, складання оглядів кон'юнктури, звітності за установленими формами, оформлення документів, пов'язаних з постачанням і реалізацією товарів;

      - участь у формуванні цін.

Серед професійно важливих рис необхідно виділити, в першу  чергу, аналітичне мислення, великий  обсяг довгострокової пам'яті й  емоційну стійкість [2].

 

1.4Динаміка товарообігу та аналіз окремих груп товарів 

  Роздрібний товарообіг за своїм складом не є однорідним. До його складу входить сума продажу товару населенню через роздрібну торгову мережу і підприємства громадського харчування, а також продажу товарів підприємствам, установам і організаціям.

  Більша частина роздрібного товарообігу безпосередньо пов'язана з особистим споживанням і купівельними фондами населення.

  В динаміці роздрібного товарообігу знаходять відображення систематичне зростання виробництва, з одного боку, безперервний підйом, добробут культури населення – з іншого. Він надає також великий вплив на всі кількісні та якісні показники роботи торговельних підприємств і організацій. Від обсягу і структури товарообігу залежать також такі показники, як доходи, прибуток, рентабельність, сума і рівень витрат обігу, фонд оплати праці, чисельність торговельних працівників, фінансовий стан підприємств та ін. Велике значення у виконанні і перевиконання планів товарообігу, вишукування резервів за його збільшення, поліпшенню обслуговування населення має систематичний контроль та ретельний аналіз цих планів.

  До завдань аналізу роздрібного товарообігу відносяться: контроль за виконанням плану роздрібного товарообігу за загальним обсягом і за товарними групами; оцінка виконання плану по підприємствах і організаціям, що входять в дану систему; вивчення ритмічності виконання плану роздрібного товарообігу як в цілому по системі, так і по організаціям та підприємствам; вивчення динаміки роздрібного товарообігу за ряд років; виявлення змін, що відбулися в обсязі і структурі товарообороту, товарних запасів і надходження товарів; визначення ступеня охоплення купівельних фондів населення, обслуговування даної торгової організації; розтин та вивчення причин, що сприяють виконанню або, навпаки, гальмують виконання плану товарообігу; вивчення якості обслуговування населення; виявлення внутрішніх резервів і розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків, подальшому збільшенню товарообігу та поліпшення обслуговування населення.

  Товарообіг торговельного підприємства здійснюється в різних видах і формах.

  В залежності від специфіки операції купівлі-продажу товарів у складі товарообігу торговельного підприємства виділяють його наступні види:

• роздрібний товарообіг, що характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного використання;
• оптовий товарообіг, який характеризує виручку від продажу споживчих товарів, які пройшли певну технічну обробку на даному підприємстві (зберігання, оптове розсортування, транспортування, передпродажна підготовка та ін), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам;
• Торгово-посередницькі товарообіг, який визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-яких технічних обробок на даному торговельному підприємстві роздрібними або оптовими покупцями [3].

 

1.5 Дані торговельного  підприємства про виникнення  дефектів під час транспортування,  зберігання і продажу товару, види і величина витрат та  методи скорочення і застереження  товарів від втрат

  Харчові концентрати — це продукти, які пройшли у виробничих умовах первинну і кулінарну обробку з наступним висушуванням. Ці в основному багатокомпонентні суміші мають ряд переваг порівняно з іншими продуктами харчування. Використовуючи їх, можна швидко і з мінімальними затратами праці приготувати їжу. В їх складі, при малому об'ємі і масі, сконцентровано багато поживних речовин, які повніше засвоюються організмом людини.

  Харчові концентрати транспортабельні і стійкі при зберіганні. Для виробництва харчових концентратів використовують майже всі види розглянутих раніше харчових продуктів, що відповідають вимогам стандартів. Частину продуктів піддають зневодненню методом теплової або

сублімаційної сушки.

  При гідротермічній обробці і сушці відбувається повна або часткова клейстеризація крохмалю і частковий гідроліз його з утворенням декстринів. Тому в продукті збільшується вміст водорозчинних речовин. Коагульовані білки краще засвоюються організмом людини, але надмірна дія тепла може призвести до значних незворотних процесів у білковій молекулі.

  Сухі овочеві напівфабрикати — це продукти, які отримують внаслідок сушки овочевого пюре, попередньо змішаного з крохмалем.

  Білкові гідролізати одержують ферментативним і кислотним гідролізом із білкововміщуючої рослинної сировини (шроти, макуха олійних культур) і казеїну молока. Вони мають приємний м'ясний і грибний смак, зумовлений складом амінокислот, їх натрієвих солей і продуктами вторинного синтезу.

  Суміш білкової пасти, кухонної солі, ароматизованного жиру, лаврового порошку і глутамінату натрію являє собою бульйонна паста.

  Технологічна схема виробництва концентратів перших і других страв включає підготовку відповідної сировини, її дозування, змішування, фасування в пакети або брикетування, пакування у транспортну (а брикетованих — у споживчу) тару.

  Органолептична оцінка овочевих пюре проводиться при дослідженні вмісту пакету. При цьому визначають наступні дефекти: наявність гнильного заходу вмісту консервів, кристалів (згущене молоко); зміна кольору (чорнильно-фіолетовий колір фруктових консервів). Якщо запах дуже сильний, продукт бракується [4].

 

 

 

 

                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               РОЗДІЛ 2

 

                                   Менеджмент підприємства

 

2.1 Розробка стратегії  і тактики та діагностики   управління торговим підприємством

У діяльності торгового підприємства важливим аспектом є управління замовленнями покупців і продажами продукції: планування і аналіз фактичних показників у різних аналітичних розрізах.

  «Управління торговим підприємством" забезпечує наскрізну автоматизацію процесу продажу товарів на підприємстві, в оптовій і роздрібній торгівлі. Підсистема включає засоби планування і контролю продажу, дозволяє вирішувати завдання управління замовленнями покупців. Підтримуються різні схеми продажу продукції і товарів зі складу і під замовлення, продаж в кредит або по передоплаті, продаж товарів, прийнятих на комісію, передача на реалізацію комісіонеру і т.д.

  Підсистема призначена для планування:

• обсягів продаж у натуральному та вартісному вираженні, у тому числі на підставі даних про продажі за попередні періоди, інформації про поточні складські залишки й отримані на плановий період замовлення покупців;
• відпускних цін, в тому числі на підставі інформації про поточні ціни компанії і конкурентів;
• собівартості продаж, з урахуванням інформації про ціни постачальників.

  Планування продаж може вестися як по підприємству в цілому, так і по підрозділах або групах підрозділів, для окремих товарів і товарних груп, для певних категорій покупців (по регіонах, по видах діяльності й т.п.). Підсистема забезпечує консолідацію окремих планів у зведений план продаж підприємства.

  Для контролю виконання розроблених планів у системі передбачені розвинені засоби порівняльного аналізу даних про заплановані і фактичні продажі.

  Планування може вестися з тимчасовою деталізацією від дня до року, що дозволяє:

  переходити від стратегічних планів до оперативних, зберігаючи при цьому інформацію про показники, встановлені на кожному етапі планування;

  вести планування, як з обліком, так і без обліку сезонних коливань попиту.

  Функціональність управління замовленнями, реалізована в «Управлінні торговим підприємством для України», дозволяє оптимальним чином розміщувати замовлення покупців відповідно до прийнятої на підприємстві стратегії виконання замовлень і схемами роботи.