Інтерактивні методи навчання математики

За цим записом один із учнів складає план розв'язування задачі, після чого діти самостійно записують її розв'язання діями без пояснень. Для контролю професор Маківка кожному учневі дає картку зі схемою повного аналізу задачі:

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Учні, звіряючи зі своїми записами, пишуть між кружечками знаки дій і пояснення до кожної дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Професор Маківка збирає картки і першим трьом учням, що правильно їх заповнили, виставляє в щоденники найвищий бал (після перевірки відповіді).

ІV. Підсумок уроку

Вчитель називає два приклади 0 : 3 і 3 : 0. До першого прикладу учні називають відповідь, а до другого хором говорять правило, що ділити на 0 не можна.

 

 

Конспект уроку математики у 4 класі

УРОК СПЕКТАКЛЬ

Тема. ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ БАГАТОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ (4 клас).

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за темою; закріплювати навички письмового додавання та віднімання багатоцифрових чисел; розвивати логічне мислення, пам'ять; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги, прагнення до знань.

Обладнання: запис пісні „Зоряна країна” і „Місячна соната” Л.В.Бетховена; табло з зображенням сузір'я і кишеньками під кожною зірочкою; Чумацький шлях з кишеньками та кометою, з двобічною зірочкою, ковпачки з прикладами, „зоряна” карта та дешифратор для кожного учня; текст листа Маленького Принца кожному учню, цифри для каліграфічної хвилинки, які є номерами обсерваторії; костюм Ночі; три схеми задач, заготовки літер та прикладів у кишеньках табло, зірочки з домашнім завданням для кожного учня.

Хід уроку

Входить учитель або підготовлений учень - Ніч.

І. Організація класу.

Звучить   1-й куплет пісні „Зоряна країна” Г.Бесєдіної та С.Тараненка.

• Добрий день, діти! Ви мене впізнали? (Ніч.)
• А чи знаєте ВИ, чому на Землю приходить ніч? Чи подобається нам цей час доби? Чим? (Зоряним небом.)

II. Мотивація навчальної діяльності.

• Так, мої зорі прекрасні, їх не так уже й багато. А ось скільки, вгадаєте, коли поставите мені питання про це число. Але відповідати я можу лише так чи ні. (Діти з'ясовують, що їх близько 3000). Їх небагато, і вони в біді. Я прийшла до вас сьогодні раніше свого часу за допомогою. Чи допоможете мені? Тоді я перетворю вас на астрономів – мудрих і розумних людей, які займаються вивченням зоряного неба і обсерваторій. (Змахує палицею.)
• На гачку парти знайдете ковпачок, одягніть його, розв'язавши усно приклад.

Астрономи, у яких результат прикладу дорівнює 1, працюватимуть у першій обсерваторії (зсунені парти), у кого результат 2 – у  другій обсерваторії і т.д. (Діти займають свої місця.)

Усний рахунок.

• Погляньте на номер обсерваторій, як його слід писати у клітинці? Перше завдання обсерваторіям – записати число і один рядок цифри, яка відповідає номеру обсерваторії.
• Осінь для нічного неба – пора зорепаду. Чи бачили ви зірку, що падає? Але це падають не зірочки, а частинки комет – метеори. Особливо багато їх в одному з моїх сузір'їв, названому на честь хороброго та сміливого юнака, який переміг страшну медузу Горгону. (Показує ілюстрацію.)

Розшифруйте назву сузір'я за допомогою абетки. (Відкриваю дошку із зображенням сузір'я та прикладом під кожною зірочкою, відповідь якого є порядковим номером літери в абетці.)

(Учитель виставляє букви відповідно до розв'язування.)

• Це сузір'я... (діти читають), а його частинки, що падають – персеїди.

ІІІ. Робота за темою.

Дії з іменованими числами.

• Щоб врятувати сузір'я від руйнування, треба простежити у телескоп за Чумацьким шляхом, його розташуванням. А що це за Чумацький шлях? Це нагромадження дрібних зірочок, які утворюють нашу систему та Галактику, що у перекладі з грецької означте „молочний”. (Дістає з кишені приклади для кожної обсерваторії. Ті, що простіші – для першої, а найскладніші – для п'ятої.)

90 км + 100 км + 20 км,

820 км+170км + 30 км,

2000 км - 980 000 м, 

2000 км - 900 000 м + 80 000 м, 

1020 км -   1 хв, а ? км - 1 с. 

Діти обчислюють усно.

• 1-ша, 2-га, 3-тя, 4-та обсерваторії, скажіть результат разом. (1020). Чи знаєте ви, що позначає це число? Це третя космічна швидкість, яка ще не досягнута на практиці в космічних кораблях – 1020 км за хв. А скільки це км за сек. скаже 5-та обсерваторія. ( 17 км/с). Може хтось із вас зуміє створити таку ракету і побувати в космосі не тільки поглядом через телескоп.

Розв’язування рівнянь

• А тепер треба рятувати сузір'я. Ви, як справжні астрономи, будете наносити результати обчислень на зоряну карту. Щоб урятувати першу зірку, треба розв'язати рівняння.

 

 

Зоряна карта	а	б	в	г	д
І   зірка
ІІ зірка
ІІІ зірка
ІV зірка

 

 

 

 

 

(Дістає з кишені під зіркою рівняння для кожної обсерваторії.) 
х – 16=9,       43 – х =18   5753 – х = 5728,

х – 2 – 20 = 30      х : 5 + 1285 = 1290.

Розв'яжіть рівняння в зошитах і нанесіть результат (25) на карту у вигляді зірочки під потрібною літерою.

Розв'язування задач

• Друга зірка дає нам задачу про спою сестру – морську зірку. (Діти сприймають задачу на слух.)

Морська зірка проходить за 3 хв. 24 см. Яку відстань подолає вона за  16 хв?

• Повторіть умову задачі. Що означає число 3? (Час, за який зірка пройде 24 см, переводиться у години).
• Що означає число 24? (Відстань, яку пройде зірка за 3 хв. переводиться в см.)
• Яке питання задачі? У відповіді отримаємо більше ніж 24 см чи менше? Чому? (За більший час подолає більшу відстань.)
• Зірка склала два варіанти короткого запису тексту задачі. 
  Який з них правильний?

3 хв. - 24 см 3 хв. - 24 см

1 хв. - ? см 16 хв. - ? см

16 хв. - ? см

• Чому вважається правильним перший запис? (Задача на зведення до одиниці.)
• Що треба дізнатися в задачах цього типу? (Скільки за 1 хв.)
• Як дізнатися? (Діти користуються опорною схемою „Задача вимагає”.)
• Тепер знаємо, скільки за 1 хв, можемо дізнатись за 16 хв? Як?
• Хто вважає правильним другий запис? (Задача на 
  відношення.)
• Як розв'язуємо задачі цього типу? (Виразом.)
• Значить цю задачу можна розв'язати двома засобами.  1-ша, 2-га, 3-тя, 4-та обсерваторії обирають будь-який спосіб і розв'язують. 5-та обсерваторія отримає інше запитання „Скільки потрібно часу морській зірці, щоб подолати відстань 10 м 12 см?”.

(Дає на парту запис тексту.)

• Перед тим як почати розв’язування, що зробимо? (Переведемо метри в сантиметри.)

(Учитель дає на парту короткий запис умови: 3 хв. - 16 см; ? хв. -10 м 24 см, результат позначають на зоряній карті.)

Хвилинка відпочинку та читання.

• Спрямуйте свої телескопи на третю зірку. Прислухайтеся. 
  (Звучить фонограма другого куплету пісні „Зоряна країна”.)
• Хто живе на тій зірочці? (Маленький принц.)
• Хто це? (Герой казки А.С.Екзюпері.) Він надіслав вам листа. Ви знайдете його на парті. Сьогодні читає 5-та обсерваторія „ланцюжком” по одному реченню (Діти читають уривок казки зі слів: „Найголовнішого очима не побачиш”.)

(Учитель повертає цю зірку на дошці).

• Погляньте, на звороті зірочка усміхається вам. Усміхніться і ви їй, один одному, мені. Адже... (Звучить третій куплет пісні „Зоряна країна”.)

Розв'язування прикладів на порядок дій

• Далі наш шлях до врятування четвертої зірки перетнула зірка з хвостом. Як її звуть? (Комета.)
• Розв'яжемо приклади на її хвості. Але спочатку повторимо закони додавання та віднімання.

(Діти називають переставний, сполучний, віднімання суми від числа.)

Учитель дає приклади дня кожної обсерваторії із комети.

2000 + 100 + 8 – 0,   18036 – (25705 – 9777),

43893 – 21930 – 19855,    3759 – 3409+1758 – 0.

17788 – (9473 + 6207) – 1

• Позначте результат на зоряній карті. Робота з геометричним матеріалом.
• Щоб врятувати п'яту зірку, треба дізнатися, зі скількох трикутників вона складається. А що таке трикутник? (Геометрична фігура, що має три кути, три сторони, три вершини.) Які бувають трикутники? (За кутами - гострі, тупі, прямокутні; за довжиною сторін – рівнобічні, різнобічні і рівнобедрені). Полічіть трикутники. Позначте результат на зоряній карті.

Пояснення домашнього завдання.

• Останню зірочку буде врятовано, якщо ви виконаєте її 
  завдання вдома. Вона опустилася у ваші щоденники. Розкрийте і прочитайте завдання. (Знайти периметр зірки.)
• Що таке периметр?
• Як знайти периметр?
• Скільки буде доданків? ( 10)
• Ось ви і врятували моє сузір'я. ( Звучить місячна соната )

IV. Підсумок уроку.

• Що це за звуки? Це соната Л.Бетховена. Що ви собі уявляєте, коли слухаєте її? Люди назвали її місячною тому, що вона нагадувала їм картину зоряної ночі. Значить у нас зійшов місяць. Весь? Яка його частина? (1/4) А тепер? (1/2)  Тепер? (3/4). І, нарешті, увесь. Розкажіть йому, що ми робили на уроці. Чи було важко? За таку хорошу роботу місяць дарує справжню зоряну карту-дешифратор. Накладіть її на складені вами. У кого збіглися всі зірки – отримають „12”, у кого не збіглася лише одна – „9”, у кого більше – той розв'яже завдання вдома і знайде помилку, а я дякую вам за допомогу.

 

Висновки

 

Дидактична система потребує щоб методи навчання забезпечували оволодіння школярами елементами змісту освіти. Вирішення цієї проблеми, зокрема в початкових класах вимагає застосування інтерактивних методів навчання.

Інтерактивні підходи до навчання – це щось зовсім нове в сучасній освіті, чи ні? Виявляється, що ні. Ще в перші десятиліття минулого століття в педагогіці та практиці української школи використовувалися інтерактивні підходи до навчання. І тоді практикувалися бригадний метод, проектний метод, робота в парах змінного складу, виробничі і трудові  екскурсії,  практики.   І не лише в радянській, а і в світовій педагогіці, інтерактивні методи вважалися передовими.

Використання цих методів і форм навчання в деяких школах давали непогані результати. Наприклад, у 1918 році у школі, організованій А.Рівним учні різного віку навчаючись у парах змінного складу, за один рік засвоювали програму трьох-чотирьох років навчання. Ці методи знайшли підтримку у вчителів, але не було належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення й експериментальної перевірки.

Більше того, при застосуванні більшості цих методів дещо знизилась роль учителя в навчальному процесі, неекономно витрачався навчальний час.

З часом, на початку 30 – х років ХХ ст., українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно орієнтовану, з панівною стандартизацією та уніфікацією засобів, форм і методик навчання. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання знаходило в працях В.Сухомлинського. В 70-80 – х роках ХХ ст. вчителі новатори Амонашвілі, Шаталов, Ільїна, Лисенкова та інші повернулися до інтерактивного навчання, але творчість їх була скоріше винятком, ніж правилом.

Наприкінці ХХ ст. інтерактивні теорії набули поширення в теорії та практиці американської школи.

 В останні роки зацікавилися цим методом і взяли його на озброєння педагоги України.

Маючи практичний досвід роботи з молодими школярами і оцінивши переваги інтерактивних методів навчання. Вчителі знову повертаються у своїх пошуках до теорії та наукового обґрунтування того чи іншого методу.

Підкреслюю ще раз, що на сучасному етапі значна кількість методичних інновацій у математиці пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання.

Інтерактивний – означає можливість взаємодіяти, або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.