Інтерактивні методи навчання математики

 

2.3. Інтерактивні методи на уроках математики

В початкових класах використовуються загальні інтерактивні методології, звичайно, в тому обсязі, який є прийнятним для дітей 6-10 річного віку.

1.  Робота в малих групах – заощаджує час уроку, бо зникає потреба слухати кожну людину у великій групі.

Завдання:

• швидко об'єднати 4-6 осіб;
• ознайомити їх з ролями (спікер, секретар, посередник, доповідач);
• дати групі конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи (можна висловлювати свою думку за бажанням, а потім по   черзі;   коли   хтось   говорить   всі   слухають   і   не   перебивають; утримуватись  від оцінок та  образ  учасників  груп;  намагатись дійти спільної думки. Якщо у групі є особлива думка, то і вона має право на існування);
• дати час на виконання групової роботи, під час її виконання кожній групі надати потрібну допомогу:
• запропонувати групам представити результати роботи;
• прокоментувати роботу групи.

2. Робота в парах – це одна з форм роботи в малих групах. 
   Найефективніша ця робота в ланках „сильний допоможе слабшому”. Кожна   пара   обмінюється   своїми   ідеями   та   аргументами   з   усією аудиторією, що дає змогу провести дискусію.

3. Мікрофон. Цей метод дає змогу кожному швидко сказати по черзі 
   свою думку. Говорить тільки той, у кого мікрофон, інші мовчать, оскільки 
   кричати, вигукувати з місця не можна.
4. Метод „ПРЕС”.  Цей метод слід використовувати тоді,  шли виникають суперечливі питання під час проведення вправ, у яких треба зайняти   визначену   позицію   з   обговорюваної   проблеми.   Готуються матеріали, в яких зазначено 4 етапи методу „ПРЕС”.

Позиція.

Я вважаю, що...     (висловіть свою думку). Обґрунтування.

Тому, що...       (поясніть причину, доведення своєї думки).

Приклад.

Наприклад...       ( наведіть формули, теореми, означення).

Висновок.

Тому...       (узагальніть свою думку).

На початку застосування методу „ПРЕС” запропонуйте приклад як він застосовується, а потім дайте можливість зробити це самим дітям.

5. Мозковий    штурм.    Це    ефективний    інтерактивний    метод колективного обговорення. Він спонукає виявляти свою уяву і творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити кілька рішень щодо конкретної проблеми.

Порядок проведення:

1. Сідайте зручно.

2. Не пропускайте жодної з висунутих ідей, захищайте свої ідеї.

3. Можна розвивати чужі ідеї або об'єднувати їх.
4. Повідомляється проблема, яку потрібно вирішити.
5. Не допускайте глузування або коментування щодо чужих ідей.
6. На закінчення обговоріть та оцініть запропоновані ідеї.

Можна запропонувати такий порядок проведення: кажіть усе, що спаде вам на думку; не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших; можна повторювати ідеї, запропоновані іншими; розширення запропонованої ідеї заохочується.

Наступні інтерактивні вправи доцільно використовувати на уроках математики в старших класах, але в спрощеному вигляді елементи їх вчитель може застосувати і в початкових класах.

6. Розв'язування   проблем.   На   уроці   створюється   проблемна ситуація,    формулюється    проблема,    пропонуються    три    етапи    її вирішення:

1. Аналіз проблеми,
2. Пошук розв'язання проблеми.
3. Вибір розв'язання.

7. Займи особисту позицію. 
   Правила.

1. Говоріть по черзі, не перебиваючи один одного.
2. Не сперечайтеся один з одним.
3. Перейдіть від одного плаката до іншого в будь-який час.
4. Вислухайте причини та ідеї інших. Якщо вас запитають будьте готові відповісти.

Порядок проведення.

1. Розмістіть плакати в протилежних кінцях кабінету. На одному – „згоден”, на іншому – не згоден.
2. Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від 
   їхньої души щодо обговорюваної проблеми.
3. Довільно оберіть кілька учасників і попросіть їх обґрунтувати свою 
   позицію.
4. Після викладу різних точок зору запитайте, чи змінив хто-небудь з 
   учасників свої думки до іншого плаката. Вони повинні обґрунтувати 
   причини свого переходу,
5. Попросіть   учасників   назвати   найбільш   переконливу   причину 
   протилежної сторони.
8. Дискусія. Вона надає прекрасну змогу виявити різні позиції з певної проблеми або суперечливого питання.

Правила культури поведінки:

• говорити по черзі, а не всім одночасно;
• не перебивати того, хто говорить;
• критикувати ідеї, а не особу, що їх висловлює;
• поважати всі висловлені думки;
• не сміятися, коли хтось говорить (крім жартів);

 

• не змінювати тему дискусії;
• заохочувати до участі в дискусії.
9. Коло ідей. Цей метод залучає всіх дітей до дискусії. Він добре спрацьовує, коли ставлять запитання або виступають доповідачі від малих груп.

Порядок проведення: 

1. Коли малі групи завершили своє завдання й готові представити інформацію,   кожна   група   представляє  один   аспект,   по  черзі відповідають представники груп, поки не вичерпаються відповіді.
2. Це дає змогу кожній групі обмінятися всіма результатами своєї групи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.
3. Цей метод добре спрацьовує і для створення списку ідей. Кожен по 
   черзі подає по одній ідеї.
4. Цей метод ефективний для різних видів діяльності у вирішенні 
   гострих питань. Можна всі ідеї коротко записати на дошці і почати 
   дискусію по кожній з них.

10. „Акваріум”.   Групу учнів відокремлюють і пропонують завдання. Вони вголос ведуть дискусію по запропонованому питанню. Вся група тільки слухає.   А   потім, після 3-5хв, поки вони сідають на місце, всі обговорюють їхні відповіді:

• Чи погоджуєшся ти з відповіддю?
• Чи була думка досить аргументованою?
• Який аргумент найбільш переконливий?(обговорення триває 2-Зхв).

Після цього місце в «акваріумі» займає інша група і обговорює наступну 
ситуацію. Всі по черзі мають побувати в «акваріумі» і діяльність усіх має 
бути обговорена.

11. „Втрачена інформація”. Перевірка домашнього завдання, завдання на повторення.
12. „Сторінка довідника”. Основний блок формул із теми.
13. „Запитання-відповідь”. Учень біля дошки відповідає на поставлені запитання з класу, (оцінювати питання і відповідь).
14. ”Рекламна пауза”. Характеристика тіла „обертання” (відгадай, 
    що це — циліндр).
15. „Мовою  знаків” – прочитай  взаємне  розміщення  прямих  і площин. 1 команда – знак, 2 команда – означення, 3 команда – модель.
16. „Тематичні терміни” або „Хто більше?”. Записують всі на аркуші, по черзі зачитують і записують на дошці. Хто найбільше, той – переможець.
17. „Відповідь з рецензією”. Учень відповідає, інший рецензує.
18. „Знайди пару”. 1-й учень має формулу, 2-й учень демонструє 
    до нього малюнок ( є 15 формул і 15 малюнків).
19. „Аукціон”. Як узагальнення перелічують властивості функції, хто назвав останню, той переміг.
20. „Погоня   в  лабіринті”.   Накреслити   своєрідний   лабіринт   з позначками   1,2... – це  питання до 2-3  команд,  хто  відповів,  той пересувається до другого питання і т.д.  Командам підготувати різні запитання.
21. Гра „Троє мудреців”. 2 команди, 2 мудреців (вибирають самі учні). Задають питання по черзі, хто відповів найбільше, той і мудрець. Фішки – за питання   і за   правильні   відповіді,   протилежні   команди оцінюють питання, якщо не правильно – немає фішки.
22. „Склади задачу сам” – домашня   робота. Дає сусіду (обмінюються), ставити бали за умову, розв'язок, за перевірку.
23. ”Метеоритний дощ” – запиши те, що змило дощем у формулі.
24. Бліц турнір по доведенню теореми. Відповіді на окремі питання доведення теореми.

 

2.4. Структура і методика інтерактивного уроку у початковій школі

Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку.

Його етапи:

1. Мотивація.
2. Оголошення,    представлення    теми    та    очікуваних    навчальних результатів.
3. Надання необхідної інформації.
4. Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).

5. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку. 
   Розглянемо детально кожен з них.

Мотивація

Мета етапу – сфокусувати увагу дітей на проблемі й викликати інтерес  до  обговорюваної  теми.   Без   виникнення   мотивів  учіння   й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:

• коротка розповідь,
• бесіда,
• демонстрування наочності,
• нескладні інтерактивні технології („Мозковий штурм”, „Мікрофон”, „Криголам” тощо).

Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає „місточком” для представлений теми уроку. Цей елемент уроку займає біля 5% часу заняття.

Ось як на етапі мотивації навчальної діяльності можна використати «Мозковий штурм».

Урок математики 4 клас.

Тема. Площа прямокутника.

Запитання вчителя.

• Що   треба   знати   на   вашу   думку,   щоб   знайти   площу прямокутника?

На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується, дозволяється розвивати попередні ідеї.

Можливі відповіді дітей.

• Щоб знайти площу прямокутника досить знань про периметр.
• Необхідно знати довжину всіх сторін.
• Необхідно знати довжину двох сторін.
• Необхідно знати перетворення іменованих чисел.
• Необхідно знати таблицю мір довжини.

 

Оголошення, представлення теми

Другий етап інтерактивного уроку – оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів. Мета вчителя – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Формулювання очікуваних результатів уроку – це принциповий момент інтерактивного навчання, бо, не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес, як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

• висвітлювати  результати діяльності  на уроці учнів,  а  не вчителя („Після цього уроку я зможу ...”);
• чітко    відображати    рівень    навчальних   досягнень,    який очікується після уроку;
• чітко вказувати на способи „вимірювання” результатів;
• учитель має говорити коротко, ясно і абсолютно зрозуміло для учнів.

Правильно  сформульовані,   а  потім  досягнуті  результати – це гарантія успіху. В цій частині інтерактивного уроку вчитель має:

• назвати тему уроку, або попросити когось з учнів назвати її;
• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання;
• слід звернути на це увагу учнів;
• попросити когось з учнів оголосити очікувані результати;
• нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.

Цей елемент уроку теж займає біля 5% часу.

 

Надання необхідної інформації

Мета етапу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, перевірка домашнього завдання, опанування інформації за допомогою ТЗН або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернута на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни, організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу уроку. Розглянемо проведення її на прикладі технології „Робота в парах”.

Урок математики, 3 клас.

Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння.