Інтерактивні методи навчання математики

Зміст

 

Вступ.............................................................................................................................. ….3

 

Основна частина

1. Уроки математики за нетрадиційною структурою.............................................5

2. Забезпечення оволодіння школярами змісту освіти за допомогою інтерактивних технологій............................................................................11

        2.1. Методики колективного взаємонавчання „Взаємообмін темами” і               “Взаємообмін завданнями”...........................................................................12

        2.2. Методика організації інтерактивної вправи....................................15

   2.3. Інтерактивні методи на уроках математики....................................29

   2.4. Структура і методика інтерактивного уроку в початковій школі.23

 

Практична частина

Конспект уроку з математики у 1 класі...........................................................26

Конспект уроку з математики у 2 класі...........................................................30

Конспект уроку з математики у 3 класі...........................................................34

Конспект уроку з математики у 4 класі...........................................................39

 

Висновки.......................................................................................................................44

 

Список використаної літератури............................................................................46

 

 

 

Вступ

 

Завжди перед освітою стояли питання : „Чого навчати?” і „Як навчати?" Головна стратегічна лінія розвитку освітньої системи сьогодні полягає в її адаптації до змінних соціально-економічних умов суспільства. Не просте завдання, але загальний вектор такий:

• по-перше предметні знання мають бути органічно поєднаними з методологічними,
• по-друге бути поєднаними з суб'єктним досвідом учителя та учня. Ця зміна цільових орієнтацій змушує педагогів зміщувати акцент у методах навчання на пошук, „вирощування" нових індивідуальних способів навчальної діяльності. При цьому необхідною умовою в конструюванні уроку є обов'язковість визначення в предметних знаннях основних ідей, понять, принципів, методів пізнання й узагальнених способів діяльності. А робота з поняттями, вільне оперування ними стає невід'ємною складовою навчально-пізнавальної діяльності учня.

Чому сьогодні слід зосереджувати увагу на роботі з поняттями, знаннями за допомогою інтерактивних методів навчання?

Спираючись на наукові дослідження Л.Виготського, Г.Міда звернімо увагу на те, що вони розглядають поняття, як символ (знак), який завжди виступає засобом організації з оволодіння дитиною своєю психікою (свідомістю). Більше того, щоб відбувалися зміни в мисленні дитини(розвиток), недостатньо опанування навчального матеріалу на індивідуальному рівні: необхідно, щоб учень розумів причину інтелектуального конфлікту (протиріччя) між ними та іншими учнями, між ним і вчителем, між ним і запропонованою ситуацією, між ним і навчальним змістом.

Розв'язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

Одним з основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Слово „інтерактив" прийшло до нас із англійської мови „interact”. „Inter” - це взаємний, „act” - діяти. Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході якого здійснюються взаємодія вчителя і учня.

Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

У зв'язку з цим пропонується вчителям початкових класів ознайомитися з елементами деяких інтерактивних методик, які з успіхом застосовуються в різних країнах світу, тому що вони мають багато переваг:

• у роботі задіяні всі діти класу;
• учні вчаться працювати в групі (команді);
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється „ситуація успіху";
• за короткий час опановується багато нового матеріалу. 
  

1. Уроки математики за нетрадиційною структурою

 

Демократичні засади, що мають місце в організації навчально-виховного процесу в сучасній школі, є основою для творчої діяльності вчителів початкових класів. Розкріпостившись від догм і стандартів, вони готують і проводять такі види уроків математики, котрі за своєю структурою і логічними елементами відрізняються від традиційної методики. Адже традиційні уроки на сучасному етапі розвитку початкової освіти, на думку багатьох учителів, не можуть забезпечити високий рівень знань, умінь і навичок і, особливо, розвиток логічного математичного мислення молодших школярів. Тому творчі вчителі шукають такі форми і методи навчання, які збуджували б процес сприйняття, кардинально змінювали б відношення учнів до навчання.

Нестандартний урок – це творчість учнів і мистецтво педагога, який виробив свій власний „почерк”, засвоїв, нетрадиційні форми і методи роботи з дітьми. Обидва суб'єкти – учитель і учні – на такому уроці повинні знайти своє конкретне місце і взаємодіяти на принципах партнерства, повинні забезпечувати умови, за яких кожен учень міг би включитись у самостійну діяльність, усвідомити навчальне завдання і відшукати шляхи його розв'язання.

У практиці роботи творчих учителів визначилися певні форми нетрадиційних уроків.

Нестандартні уроки з математики містять: нетрадиційну підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, нестандартні повідомлення теми і мети уроку; цікаві, захоплюючі сценарії уроків, що втілюють основну стержневу ідею уроку. Практичне виконання логічних вправ, розв'язування задач у змінених (незвичайних) обставинах зацікавлюють дітей до творчої діяльності та самоучіння, формують в них соціальну відповідальність за навчальну працю.

В сучасній початковій школі застосовуються такі форми нестандартних уроків.

Підготовка вчителя до проведення нетрадиційних уроків вимагає відповідних знань, умінь і навичок. Щоб допомогти йому в оволодінні інноваційними технологіями навчання, нижче подаємо опис організаційно-дидактичної структури деяких видів нестандартних уроків, які ефективно можна використовувати у навчанні молодших школярів математики.

 

УРОК-АУКЦІОН

 

На дошці написано список запитань, які підлягають «продажу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи - ведучий. Ведучий встановлює, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той – номер запитання. Всі очима знаходять текст запитання на дошці. Ведучий запитує: „Хто хоче купити це запитання?” (треба розуміти це питання як таке: хто знає відповідь на нього?). Жде піднятих рук. Рахує: „Раз”, – знову читає запитання і оголошує: „Два”... Якщо піднялась рука „покупця”, дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.

Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця. Так продовжується доти, поки всі питання будуть з'ясовані.

 

УРОК-ГРА „ТЕЛЕМІСТ”

 

Для цієї гри виготовляють два комплекти жетонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший призначений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так на жетонах англійської серії можуть бути надписи: „Кембридж”, „Оксфорд”, „Лондон”, „Глазго”, а на жетонах української: „Ведучий”, „Київ”, „Львів”, „Харків”, „Одеса”.

Після звичайного представлення учасники гри (групи) тягнуть жетони спочатку із першого комплекту, а потім із другого. В кожній групі є референт, який допомагає формулювати відповіді або виконувати завдання, а також ведучий і члени команди. Ведучий першої команди називає учня, який має поставити питання другій команді. Він же оцінює запитання і на дошці ставить бал за запитання. (Питання ставляться в межах матеріалу вивченого на попередньому уроці). Ведучий другої команди називає учня, який має відповідати або виконувати завдання.⁴ Він же оцінює відповіді і ставить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають ведучим.

 

УРОК-ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ

 

Такий урок бажано проводити двом учителям. Клас розбивається на групи. Одна їх частина перетворюється в представників преси – співробітників різних газет, інша – в спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів. А ті вже починають готувати свої групи.

До закінчення пресконференції має бути випущена газета, придумана її назва і рубрика. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків; після кожного повідомлення представники преси ставлять запитання виступаючому, далі проводиться оформлення газет у групах, огляд-конкурс газет і підсумки пресконференції.

 Деякі вчителі уроки-пресконференції проводять з метою повторення вивченого. За декілька днів до такого уроку клас поділяється на 5-6 груп „журналістів” більш-менш однакового рівня підготовки, вибираються „спеціалісти” (4-5 чоловік). Кожна група „журналістів” готує запитання окремо. При цьому самостійно може бути використана як навчальна, так і додаткова література. Щоб не було дублювання, відразу визначається область інтересів для кожної групи. Кабінет, клас, де проводиться прес-конференція, відповідно оформляється: столи переставляються так, щоб кожна група „журналістів” могла працювати, не заважаючи іншій, встановлюються підставка на столах з назвами газет і прізвищ „журналістів”, які представляє дана група. За столом прес-центру сидять учні, які виконують роль „спеціалістів”. На початку пресконференції - привітання на адресу її учасників, далі повідомляється тема і загальне коло питань, які будуть підніматися на конференції, представлення „спеціалістів”.

Групи ставлять запитання, як правило, починаючи його так: „Читачів нашого журналу (газети) цікавить таке питання...”, „Читачі нашого журналу просять пояснити таке...”. Відповідь дають „спеціалісти”, а „журналісти” занотовують її. Потім ці відповіді будуть використані ними для написання замітки, статті, які зачитуються всьому класові, їх оцінює журі. Замітки і статті, які журі оцінило як кращі, прикріплюються шпильками до листка ватману. Так одержується експрес-випуск газети. '

УРОК-ЗМАГАННЯ

 

 Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, який поглинає думки і почуття всіх учнів. Вони цінні як засіб формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї важливості;

Клас поділяється на дві групи учнів, приблизно однакових за рівнем знань, У кожній вибирається капітан і консультант. Консультант займається із слабшими учнями команди.

Урок складається із декількох конкурсів. Дітей попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі буде вносити оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

 

УРОК-КВК

 

Урок-КВК, як правило, дуже схожий на телевізійну гру КВК і може бути проведений за схемою: „Розминка”, „Домашнє завдання”, „Індивідуальна робота”, Конкурс „Відгадай”, „Конкурс майстрів мистецтва”, „Конкурс розповідачів”, „Конкурс капітанів”.

Це повторювально-узагальнюючий урок. Завдання носять як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма представлення завдань гумористична, цікава. Для проведення такого уроку із числа учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, команда може бути сформована і від ряду парт. Журі вибирається теж із числа учнів касу.

Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою (про будь-який вид роботи на уроках математики). Форма розповіді може бути гумористичною і разом з тим такою, щоб в ній брали участь усі члени команди.

Домашнім завданням може бути творче завдання з розв'язку обернених задач.

Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. При його оцінюванні враховується правильність і акуратність виконаної роботи.

Конкурс „Відгадай” включає загадки, тести, прості завдання.

Конкурс оповідачів. Обом командам пропонується, наприклад, цифровий матеріал, за яким потрібно скласти алгоритми розв'язку задач різних типів.

Конкурс капітанів включає і виконання завдань, і опис будь-якої навчальної роботи.

Урок-КВК учні дуже люблять, тому що він проходить у теплій, дружній обстановці. Музичні та поетичні вставки допомагають підтримати таку обстановку.

 

 

УРОК-СУД

 

Дуже поширені уроки-спектаклі у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, дана форма проведення заняття сприяє з'ясуванню суті проблеми. Які на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати й ті, кого звинувачують.