Організація маркетингових досліджень ринку та підприємства

Підприємства, як правило, звертаються до послуг посередників, оскільки вони забезпечують послуги для покупців відносно дешевше, ніж це зробили б самі підприємства. Головним інтересом виробника є виробництво якомога більше своїх товарів у належному асортименті, хорошої якості та вивезення за межі фабрики. Інтерес покупця — купити товар у зручному для нього місці, у прийнятний час, в широкому асортименті. Посередники допомагають ліквідувати це протиріччя між виробником і кінцевим споживачем, Вони організовують продаж виробів у місцях концентрації потенційних покупців, установлюють зручний час для купівлі та торгуюсь широким асортиментом, щоб покупець не витрачав часу на пошуки потрібних йому товарів, забезпечують інші послуги.

Друга функція посередників — просування товарів від виробників до споживачів. Воно включає складування, зберігання, транспортування товарів.

Важлива функція посередників — забезпечення покупців необхідною інформацією. Організаціями, які надають компаніям допомогу у найефективнішому використанні засобів інформації, є рекламні агентства, маркетингові дослідні фірми, агентства друку, різні консультаційні фірми. Крупні компанії можуть мати тзді власні організації, але есе ж більшість віддає перевагу укладенню контрактів на виконання послуг з посередниками.

Ряд посередників спеціалізується  на наданні фінансових послуг. До них  належать банки, кредитні, страхові та інші компанії, що фінансують процеси купівлі — продажу товарів, беруть на себе страхування цих угод.

Вивчення посередників передбачає аналіз:

• охоплення ринку;
• потенціалу торгового посередника;
• збутової мережі;
• фінансової стабільності;
• репутації посередника;
• інфраструктури ринку збуту тощо.

Кінцева мета вивчення посередників — вибір на основі об'єктивних даних  посередника, який зможе надати фірмі найбільш ефективну комерційну підтримку.

Постачальники — це фірми, компанії чи індивідуальні підприємці які забезпечують виробників необхідними ресурсами — сировиною, обладнанням, електрикою, паливом тощо. Апарат управління повинен вирішувати, які ресурси виробляти самим і які купувати. При цьому слід враховувати якість і надійність поставки, гарантії, ціни, умови кредиту.

Ефективність постачання підприємства здебільшого залежить від того, наскільки успіійно воно застосовує принципи маркетингу при  встановленні своїх взаємовідносин з постачальниками. Кожне підприємство повинне прогнозувати діяльність своїх постачальників, у тому числі їхню платоспроможність, ціни, стабільність роботи тощо. Для уникнення надзалежності від невеликої кількості постачальників, а точніше, їхнього монопольного диктату в сфері поставок чи цін, одні підприємства вважають, що справу слід мати з багатьма постачальниками. При цьому агенти з продажу намагаються укласти довгострокові угоди з основними партнерами, Інші підприємства керуються такими критеріями, як стабільність партнерів, довіра, що склалася в результаті багаторічної надійної роботи.

Вивчення постачальників сировини, матеріалів, устаткування, запасних частин пов'язане з аналізом: якості продукції, що пропонується постачальником; цін на продукцію; умов постачання; можливості надання кредиту; оперативності постачання; репутації постачальника; можливих обсягів поставок.

Алгоритм вибору постачальників включає визначення потреби у  продукції постачальників, пошук надійних постачальників, порівняльний аналіз постачальників, формування вимог до постачальників, аналіз пропозицій.

 

2.5. Методи прогнозування  розвитку ринку.

 

Комплексне дослідження  ринку не обмежується констатацією ситуації, що склалася, та причин, що зумовлюють, і безпосередньо пов'язано з прогнозуванням розвитку ринку. Передусім — це аналіз еволюції ринкової ситуації, можливостей і загроз зовнішнього середовища. Мета - знайти оптимальне своєчасне рішення щодо адаптації фірми до можливих змін. Отже, метою прогнозування є прогноз появи нових потреб, змін уподобань споживачів, можливих дій конкурентів, змін у законодавстві, політичних змін, кон'юнктури ринку в цілому і окремих показників, що формують її, тощо. Особлива увага в прогнозуванні розвитку ринку приділяється прогнозуванню попиту.

Розглянемо методи прогнозування. їх можна поділити на дві групи — кількісні та якісні.

До кількісних методів  відносять:

• метод екстраполяції тренда;
• метод згладжування за експонентою;
• методи кореляційно-регресивного аналізу;
• прогноз на основі індикаторів;
• нормативний метод;
• метод частки ринку;
• метод стандартного розподілу ймовірностей.

Метод екстраполяції  тренда — це метод прогнозування  на основі статистичного аналізу  часових рядів, за якого обчислюють значення економічних показників (наприклад, обсягу продажу) за межами наявних фактичних  даних, виходячи з припущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі.

Метод згладжування за експонентою  — прогноз попиту, базується на середньозваженому значенні обсягу продажу за певну кількість попередніх періодів. Метод може бути використаний лише для короткострокових прогнозів.

Методи кореляційно-регресивного аналізу. Прогнозування попиту можливе  також, якщо знайдено статистичну модель, яка характеризує залежність між обсягом продажу та незалежними змінними, що впливають на його величину.

Для вирішення завдань такого типу можуть бути використані два методи — кореляційний аналіз і регресивний аналіз. Завдання регресивного аналізу — визначення форми залежності та побудова прогнозної моделі, що характеризує залежність збуту від факторів, які впливають на нього.Завдання кореляційного аналізу полягає у визначенні щільності зв'язку між збутом продукції та зовнішніми статистично значущими факторами, які впливають на збут.

Прогнозування на основі індикаторів — прогнозування зростання попиту на основі показників, які випереджають зміну попиту в часі. Наприклад, стабілізація економічних показників зумовлює інвестиції у розвиток промислових підприємств; збільшення доходу на душу населення є індикатором подальшого попиту на певні товари та послуги, а збільшення частки населення похилого віку в загальній структурі населення Західної Європи сигналізує про зміни у структурі попиту в межах таких товарних груп, як продукти харчування, одяг, послуги служб соціальної допомоги тощо.

Метод стандартного розподілу  ймовірностей дає змогу на основі експертних оцінок визначити найімовірніший діапазон прогнозних оцінок збуту. Суть методу: експертним шляхом визначають три види прогнозів збуту: оптимістичний прогноз; найімовірніший прогноз; песимістичний прогноз.

розраховується очікуване  значення прогнозу збуту; розраховується стандартне відхилення.

Нормативний метод —  обсяги купівель визначаються нормами  споживання (для споживчих товарів) і нормативами використання (для  промислових товарів). Так, баланс вуглеводів, білків, жирів — передумова встановлення фізіологічних норм споживання продуктів харчування, а нормативи використання будівельних матеріалів визначають технологічні вимоги надійності та безпеки.

Аналіз частки ринку  передбачає прогнозування товарообігу  як частки фірми на ринку певної галузі. Тобто спочатку прогнозується попит для всієї галузі, а потім розраховується частка підприємства в загальному обсязі продажу галузі. Зрозуміло, точний прогноз для галузі — гарант точності прогнозу обсягу продажу для конкретної фірми.

На черзі — якісні методи прогнозування ринку. До них відносяться:

• методи експертних оцінок;
• метод сценаріїв;
• тестуванння ринку (пробний маркетинг).

Методи експертних оцінок (експертні методи) грунтуються на досвіді, знаннях та інтуїції фахівців. Вивчаючи тенденції розвитку товарної кон'юнктури у минулому та аналізуючи сучасний стан, експерти складають свою оцінку перспектив розвитку на майбутнє. Оптимальна експертна оцінка може бути отримана в результаті обміну думок між фахівцями і розробки на цій основі єдиної оцінки, а також через обробку неузгоджених між собою експертних оцінок кількох фахівців.

Тестування ринку (пробний  маркетинг) передбачає пробний продаж перед виведенням на ринок нових  або модифікованих товарів на географічно обмеженій території, який репрезентативно представляє цільовий ринок (за структурою населення, конкуренцією, впливом засобів масової інформації тощо).

Як вже зазначалося, певні обмеження щодо застосування кількісних методів, передусім екстраполяційних, пов'язані з тим, що зовнішнє середовище не є застиглим, незмінним, Стабільним (а це обов'язкова умова застосування цих методів). Виникла нагальна потреба знайти інші способи передбачення майбутнього. Саме таким методом є метод сценаріїв. Сценарій — це передбачення розвитку і майбутнього стану факторів, що впливають на фірму, і визначення напрямів можливих власних дій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки за розділом 2

 

Отже, написавши другий розділ курсової роботи я досить докладно ознайомилася із основними напрямами комплексного дослідження ринку. Можна коротко і досить влучно сказати , маркетингові дослідження — це систематичне збирання, оброблення та аналіз даних з метою прийняття обгрунтованих маркетингових рішень і вони є комплексними та проводяться в трьох напрямах: зовнішнє середовище — макро-, мікросередовище, і внутрішнє середовище — саме підприємство, які і є основними напрямами маркетингових досліджень.  В свою чергу маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон'юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому.

Тому ознайомившися  із маркетинговими дослідженнями потрібно запам’ятати, що кон'юнктура ринку — це реальна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропонуванням; місткість ринку — це обсяги продажу товарів на конкретному ринку, а прогноз збуту (продажу) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей, адже це є основними показниками дослідження ринку.

Провівши маркетингові дослідження ринку, можна сказати, що особливу роль на ньому відіграють споживачі, що є об'єктом особливого інтересу фірми, оскільки, зрештою, саме від їхнього вибору залежить успіх діяльності фірми.   Сегментування ринку — розподіл споживачів на групи — сегменти, — які відрізняються відносною однорідністю попиту, смаків, уподобань або реакцією на ті чи інші види маркетингової діяльності. Кінцева мета сегментування цільового ринку — вибір сегмента (або сегментів) споживачів, на задоволення потреб якого буде зорієнтована діяльність фірми.

Дослідивши структуру  ринку ми дізнаємося, що будь-яке підприємство, вирішуючи завдання задоволення попиту покупців на конкретному ринку і одержання прибутку, користується послугами постачальників, посередників. Ланцюг «постачальники — підприємство — посередники — покупці» складає ніби серцевину системи маркетингу. Крім того, успіх здебільшого залежить від ринкового оточення - конкурентів і громадськості.

Комплексне дослідження  ринку не обмежується констатацією ситуації, що склалася, та причин, що зумовлюють, і безпосередньо пов'язано з прогнозуванням розвитку ринку. Методи прогнозування можна поділити на дві групи — кількісні та якісні. До кількісних методів відносять: метод екстрапо-ляції тренда; метод згладжування за експонентою;методи кореляційно-регресивного аналізу; прогноз на основі індикаторів; нормативний метод; метод частки ринку; метод стандартного розподілу ймовірностей. До якісних відносяться: методи експертних оцінок; метод сценаріїв; тестуванння ринку (пробний маркетинг).

 

 

 

3. Маркетингові  дослідження ринку та підприємства.

 

3.1. Загальна  характеристика та ТЕП  підприємства.

 

Таблиця3.1

ТЕП ВКФ“Світязь”

№ з/п	Показники    та    характеристики діяльності підприємства	ВКФ “Світязь”
		2006 р.	2007 р.
1	Юридичний статус	АТ
2	Форма власності	колективна
3	Спеціалізація	роздрібна торгівля
4	Обсяг виробництва, млн.грн.	29,4	30,7
,5	Обсяг збуту, млн. грн.	27.9	29,6
6	Активи підприємства, млн. грн.	238.7	219,7
7	Рентабельність, %	19,7	20.8
8	Амортизаційні витрати, млн.грн.	1.6	1,7
9	Банківська заборгованість, млн.грн.	0,9	0.7
10	Обсяг капіталовкладень, млн.грн.	0,4	0.3
11	Відрахування  у  обов'язкові  та благодійницькі фонди, млн. грн.	3,1	3,7
12	Середні   витрати   виробництва, млн.грн	3,9	4,1
13	Розмір      оборотних      коштів, млн.грн.	9,1	9,4
14	Рівень  конкурентоспроможності продукції, част.один.	0,94	0,95
15	Технічний  рівень  виробництва, част.один	0,90	0,91
16	Технічний     рівень     продукції, част.один.	0,93	0,94
17	Оцінка      організації      служби маркетингу, балів	3	3
18	Ринки збуту продукції: • внутрішні регіональні  • зарубіжні	Рівне, Луцьк, Житомир Німеччина, Росія, Польша
19	Вид попиту на продукцію	Повноцінний
20	Диверсифікаційна діяльність	Транспортно-експедицiйнi послу-ги на замовлення населення.
21	Обслуговуючі банки	Вiддiлення Укрексiмбанку м. Рiвне
22	Юридична адреса	Рівненська обл., Рівненський район, с. Зоря
23	Телефон, факс, е-mail	279-523