Маркетингова стратегія підприємства суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

     Таблиця 2.10

     Вплив економічного середовища на діяльність ТОВ «Технобуд»

 

     Як  видно з наведеної таблиці 2.10, фактори економічного середовища справляють як негативний так і позитивний вплив на діяльність ТОВ «Технобуд».

     Отже, узагальнюючи наведений вище матеріал ми можемо констатувати наступне. Найбільший негативний вплив на діяльність ТОВ «Технобуд» завдають наступні фактори зовнішнього середовища:

• високий ступінь залежності продавця від покупця;
• оцінка якості обслуговування клієнтів;
• діяльність компанії в області реклами, стимулювання збуту і підтримки каналів товароруху.

     Серед позитивно впливаючих факторів відзначені наступні:

• високий ступінь залежності покупця від продавця і висока вартість "переходу" до іншого продавця;
• чутливість покупця до ціни, обумовлена орієнтацією на торгову марку і прихильність до торгової марки;
• якість продукції.

     Розрахуємо  показники конкурентоспроможності ТОВ «Технобуд».

     По  продукту – виробництво і реалізація вікон і дверей.

     Коефіцієнт  ринкової частки: 

      ,(2,4) 

     За  ціною

     Коефіцієнт  рівня цін: 

      , (2,7) 

     По  просуванню продукту (послуги) на ринок.

     Коефіцієнт  рекламної діяльності: 

      ,(2,9) 

     Коефіцієнт  використання персональних продажів: 

      (2,10) 

     Коефіцієнт  використання зв'язків із громадськістю: 

      .(2,11) 

     Підсумовуючи  перераховані вище коефіцієнти і  знаходячи середньоарифметичну величину, визначимо підсумковий показник конкурентоздатності маркетингової діяльності внесемо дані розрахунків у таблицю 2.16.

     Точно в такий же спосіб проведені розрахунки конкурентоздатності інших продуктів. Дані також внесені в таблицю 2.11.

     Таблиця 2.11

     Аналіз  конкурентоздатності маркетингової  діяльності ТОВ «Технобуд» по продуктах

 

     Далі  проведемо розрахунок показника, що характеризує конкурентоздатність  маркетингової діяльності фірми  з погляду всіх продуктів фірми: 

      (2,13) 

     Отже, підприємство займає нішу „послідовники”. Для фірми характерно тісна взаємодія  з клієнтами, прагнення максимально  задовольнити їхні запити. Однак фірма  повинна бути готова до проведення заходів щодо інтенсифікації маркетингових  зусиль для просування свого продукту на регіональний і загальнодержавний  рівень.

 

      Розділ 3. Вдосконалення стратегій маркетингу зовнішньоекономічної діяльності підприємства

      На  сьогодні багато керівників українських  компаній намагаються впровадити стратегічне  управління в діяльність своїх організацій, що припускає організацію роботи підприємства відповідно до обраної  стратегії. Однак, перш ніж розробляти стратегію, на базі якої здійснюється стратегічне управління підприємством, необхідно оцінити готовність підприємства саме до такого, стратегічного підходу  в управлінні.

     Найбільш  вдала методика оцінки розроблена московською  аудиторською компанією "Полімекс", що дозволяє виявити кілька ознак, ступінь  прояву яких у діяльності підприємства характеризує його готовність до використання стратегічного управління і планування. Ці ознаки виявляються на підприємстві в різній мері і характеризують в  остаточному підсумку його конкурентні  переваги:

• визначеність місії;
• визначеність цілей і стратегії підприємства;
• наявність налагодженого механізму збору, аналізу й обробки маркетингової інформації;
• робота з підвищення конкурентноздатності підприємства;
• адаптуємість підприємства до можливостей, що відкриваються;
• орієнтованість поточного управління на виконання стратегічних задач підприємства;
• організаційний поділ задач стратегічного управління від задач оперативного управління;
• наявність штабних підрозділів, що здійснюють внутріфірмове консультування з питань стратегічного розвитку;
• запрошення сторонніх консультантів для вирішення неспецифічних задач;
• постійне інформування персоналу про стратегічні цілі і плани підприємства;
• високий рівень корпоративної культури;
• наявність на підприємстві ефективно працюючого маркетингового підрозділу.

     Виявлення ступеня прояву ознак, що характеризують підготовленість підприємства до використання принципів і методів стратегічного  планування і управління, вироблялося  експертним шляхом по методу Дельфи. В  якості експертів виступали, менеджери  компанії, що забезпечує конфіденційність заходу і не вимагає залучення  великих ресурсів. Крім того, зазначена  методика може неодноразово повторно застосовуватися для контролю дієвості проведених заходів, покликаних поліпшити  сформовану ситуацію.

     Для оцінки готовності компанії до роботи з принципів стратегічного управління менеджерам пропонувалося оцінити  ступінь прояву кожного з перерахованих  вище ознак у діяльності підприємства - виставити оцінки, що відповідають ступені прояву тієї чи іншої ознаки:

     "5" - якщо дана ознака на підприємстві  цілком виявляється;

     "4" - якщо дана ознака виявляється  не цілком;

     "3" - якщо дана ознака виявляється  слабко;

     "2" - якщо дана ознака не виявляється.

     Загальна  оцінка ступеня готовності компанії являє собою середньозважений бал: 

      , (3.1) 

     де:

     Sij - бальна оцінка j-го експерта ступеня  прояву і-го ознаки;

     n - кількість експертів;

     m - число розглянутих ознак;

     Ki - коефіцієнт важливості і-го ознаки, обумовлені за правилом: 

     Ki = 
 

     Для спрощення прийнято, що всі ознаки мають однакову важливість і k=1.

     В оцінці брало участь десять експертів, у такий спосіб n = 10, а m = 12.

     Розрахуємо  по формулі 3.1 наступні граничні числа:

     bмін  = 0,2 - відповідає випадку повного  не прояву всіх ознак;

     bсл = 0,3 - відповідає випадку слабкого  прояву всіх ознак;

     bнп = 0,4 - відповідає випадку не повного  прояву всіх ознак;

     bмакс = 0,5 - відповідає випадку повного  прояву всіх ознак.

     Тепер по формулах: 

     b1 = bмін + 0,75 (bсл - bмін) (3.2);

     bср = 0,5 (bмін + bмакс) (3.3);

     b2=bнп + 0,25 (bмакс - bнп) (3.4); 

     Розрахуємо  пороги b1 = 0,275, bср = 0,35, b2 = 0,425 і винесемо розраховані пороги на рис. 3.1.

     Ступінь готовності компанії до стратегічного  управління варто оцінювати як: