Управління трудовим потенціалом

– безперервність здоров’яформуючих  заходів протягом всього життя людини;

– пріоритетність заходів  з збереження та зміцнення здоров’я у міжсекторальній діяльності на всіх рівнях з формування державно-приватно-суспільного  партнерства;

– формування усвідомленої позиції населення щодо відповідального ставлення до власного здоров’я та особистої безпеки з відповідальністю кожної людини за особисте здоров’я та членів родини;

• використання міжнародного досвіду щодо вирішення проблем збереження та зміцнення здоров’я населення;
• посилення профілактичної направленості системи первинної медико-санітарної допомоги;
• проведення наукових досліджень щодо збереження та зміцнення здоров’я населення шляхом формування  громадської системи охорони здоров’я,   первинної профілактики неінфекційних захворювань та вичення негативного впливу соціальних детермінант на здоров’я та шляхів його мінімізації.

При успіху запрпонованої  ідеї можна очікувати наступних  результатів:

• зниження негативного  впливу соціальних детермінант на розвиток хронічних неінфекційних захворювань та розширити мережу інфраструктури здоров’я шляхом створення мережі «Здорових міст»;
• впровадження міжсекторального підходу із залученням різних галузей економіки України на підставі прийнятих законодавчих та підзаконних актів стандартів, правил та заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я працюючих та формування ЗСЖ;
• підвищення тривалості та якості життя в першу чергу працездатного населення;
• зниження рівня первинного виходу на інвалідність (насамперед населення працездатного віку) шляхом запобігання ускладнень неінфекційних захворювань (на 10 000 осіб) серед населення працездатного віку з 57 до 53 осіб, дітей – з 22,4 до 21,6 осіб, всього дорослого населення – з 54 до 50 осіб;
• зниження рівня госпіталізації у заклади охорони здоров’я до 17%;
• стабілізування епідемію куріння, наркоманії, алкоголізму в Україні;
• перетворення  гігієнічного навчання та виховання населення в державну систему безперервного медико-гігієнічного навчання через сферу загальної та професійної освіти, охорони здоров’я, фізичного виховання, інші соціальні інститути та ЗМІ.

В результаті будуть закладені  основи для створення системи  громадського здоров’я, науково-методичний центр та мережа регіональних Центрів  здоров’я, розроблені та впроваджені  прогресивні методики збереження та зміцнення здоров’я населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Статистичні порівняння з іншими країнами свідчать, що за основними  показниками природних змін населення - народжуваності, смертності, природного приросту - Україна стоїть не тільки після країн Заходу, але й республік колишнього СРСР. За рівнем народжуваності вона посідає передостаннє місце серед них та країн Європи, за смертністю населення - 2-е місце серед країн континенту, за рівнем дитячої смертності  її показники входять у першу сумну десятку показників для європейських країн, за очікуваною тривалістю життя  - 109-е місце у світі, коли ще у 1994 р. посідала 87-е.

В Україні постійно зростає  рівень смертності населення. Спостерігається  особливо висока смертність чоловіків у працездатному віці, яка перевищує смертність жінок в аналогічному віці майже вчетверо.

Відбувається зростання  смертності населення від інфекційцних та паразитарних хвороб, що є ганебним явищем для цивілізованої країни. Збільшилася смертність від туберкульозу, яка у 2-9 разів перевищила відповідні рівні.

Зростає смертність від  факторів, спричинених соціальною напругою. Інтенсифікується вимирання найбільш вразливих груп населення - дітей, жінок, осіб похилого віку.

Головною ознакою сучасної демографічної кризи є те, що в Україні відбуваютья негативні зміни не тільки у кількості, але й у якості населення. Під час обстеження стану здоров'я населення виявилося, що рівень загальної захворюваності в Україні - один із найвищих серед країн на теренах колишнього Радянського Союзу. Поширюються соціальні хвороби. Так, за рівнем захворюваності алкоголізмом і наркоманією Україна перебуває на 2-му місці серед зазначеної групи країн. Існує тенденція значного погіршення здоров'я нинішніх дітей і підлітків. Лише один з чотирьох-п'яти може вважатися цілком здоровим. Проблема поліпшення здоров'я населення сьогодні перетворилася у проблему його елементарного збереження.

Техногенне і радіоактивне забруднення атмосфери, грунтів, водойм у більшості областей України спричиняє численні мутантні ушкодження генів, які можуть у майбутньому лавиноподібно поширюватись. Наслідком цього стало біологічно зумовлене зниження народжуваності, зростання потворності серед новонароджених, поширення спадкових хвороб і виявлення їхніх нових форм.

В даній роботі було проведено дослідження показникив смертності в Україні. Встановлено, що дані показники значно перевищують відповідні показники європейських держав та країн СНД.

Було встановлено основні  причини виникнення даної проблеми і запропоновано шляхи її вирішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Нижник Н.  Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навч. посіб. / За заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. – Ірпінь, 2000. – 304 с.

2. Пирожков С.  І. Демографічний фактор у глобальній стратегії розвитку України // Демографія та соціальна політика. – 2004. – № 1-2. – С. 5-20. Стратегічні пріоритети, №1(6), 2008 р. Н. О. Рингач

3. Людський розвиток  в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій (колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е. М. Ліба нової. – К.: Ін-т демографії та соціальних дослід жень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 356 с.

4. Сучасна демографічна  ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи вирішення (науково-аналітична доповідь) / За ред. акад. С. І. Пирожкова. – К.: Ін-т демографії та со ці альних досліджень НАН України, 2007. – 72 с.

5. Гнибіденко  І. Ф. Демографічні аспекти національної безпеки України // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики. – Т. 2. – Ч. ІІ. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 140-152.

6. Смертність  населення України у трудоактивному віці (колективна монографія) / Відп. ред. Е. М. Лібанова. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАНУ, 2007. – 211 с.

7. Рингач Н.  О. Передчасна смертність як загроза національній безпеці України // Охорона здоров’я в Україні. – 2007. – № 1 (25). – С. 29-30.

8. Национальные  Цели развития тысячелетия: платформа для действия (Региональный доклад о Целях развития тысячелетия в странах Европы и СНГ) – Братислава: Рег. бюро ПРООН по странам Европы и Содружества Независимых государств, 2006. – 210 с.

9. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.

10. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості. — К.: КНЕУ, 2003. — 252 с.

11. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2004.- 535 с.

12. Качан Е. П., Шушпанов Д. Г. Управління трудовими ресурсами. — К.: Юридична книга, 2003. — 257 с.

13. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — 230 с.

14. Осовська Г. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами. — ЖІТІ, 2000. — 303 с.

15. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001.- 407 с.Данюк В. М., Колот А. М. Управління трудовими ресурсами. — К.: 1995. — 78 с.

16. Генкин Б. М. Экономика и социология труда. — М: НОРМА-ИНФРА, 1998. — 373 с Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения. — К.: Кондор, 2003. — 462 с.

17. Долішній М.І., Злупко С.М., Бандур С.І. та ін. Соціально-трудовий потенціал: теорія і практика. У 2-х частинах. Ч.1.- К.: Наукова думка, 1994.- 263 с.

18. Завіновська Г. Т. Економіка праці. — К.: КНЕУ, 2003. — 299 с.

19. Заглинський А.О. Проблеми розвитку ринкових відносин у сфері зайнятості трудових ресурсів. – Рівне: ППФ „Волинські обереги”, 2002.- 400 с.

20. Петюх В. М. Ринок праці. — К.: КНЕУ, 1999. — 283 с.

21. Смертність населення України у трудоактивному віці (колективна монографія) / [відп. ред. Е. М. Лібанова]. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАНУ, 2007. – 211 с.

22. Рингач Н. О. Передчасна смертність як загроза національній безпеці України / Н.О. Рингач // Охорона здоров'я в Україні. – 2007. – № 1 (25). – С. 29-30.

23. Рингач Н.О. Проблема надсмертності чоловіків в Україні: ґендерний аналіз у державному управлінні охороною громадського здоров’я / Н.О. Рингач // Стратегічні пріоритети. – № 3(8). – 2008. – С. 142-148.

24. Статистический анализ тенденций заболеваемости и смертности в Республике Беларусь в 1990-2001 гг. [под ред. Л.П. Шахотько]. – Минск, 2003. – С. 77-112.

25. Стеценко С.Г. Демографічна статистика : [підручник] / Стеценко С.Г. – К. : Вища школа, 2005. – 415 с.

26. Державний комітет статистики України. Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.