Управління трудовим потенціалом

Міністерство  освіти і науки,

молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра трудових ресурсів і підприємництва

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

«Управління трудовим потенціалом»

на тему:

«Розробка програми зменшення смертності населення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне – 2012 р.

 

 

 

Зміст

 

 

 

 

Зміст………………………………………………………………………………..2

Вступ…………………………………………………………………………….…3

1. Демографічне становище  в світі. Народжуваність, смертність, основні причини смертності………………………………………………………………………6

1.1. Демографічні показники  в країнах світу……………………………..….6

1.2. Причини збільшення показників  смертності………………………..….13

1.2.1 Соціальні проблеми…………………………………………….….13

1.2.2.  Політичні проблеми………………………………………..…..…15

1.2.3. Економічні проблеми…………………………………………...…17

2. Смертність в Україні в порівнянні з світовими показниками……………....20

3. Аналіз смертності в Україні………………………………………………..….28

3.1. Смертність населення  в цифрах……………………………..………..…28

3.2.  Аналіз смертності  населення України за 2010 рік та  її соціально-економічні наслідки………………………………………………………………….….35

4. Аналіз смертності  населення у Рівненській області…………………….…..40

5. Шляхи вирішення  пробеми смертності………………………………….…..42

Висновок………………………………………………………………………….46

Література………………………………………………………………………...47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Медико-демографічна ситуація,  що склалась останнім  часом  в  Україні,  свідчить про незадовільний  стан здоров'я населення, який проявляється у низький народжуваності порівняно  з  високим  рівнем смертності,  насамперед  чоловіків працездатного  віку,  від'ємному природному прирості населення,  а також високому рівні поширеності хронічних неінфекційних захворювань. На такі захворювання страждає до  60  відсотків дорослого та  майже 20   відсотків   дитячого населення.  Очікувана тривалість життя при народженні в 26 країнах Європейського регіону,  за  даними  ВООЗ,   становить   більш   як 75 років,  тоді  як  в  Україні  лише  у 2010 році вона перевищила рівень 70 років. За даними Держстату, середня очікувана тривалість життя при   народженні  в  Україні  у  2009-2010  роках  становила 70,44 року (65,3 року для чоловіків та 75,5 року для жінок).

Демографічна криза  створює реальну загрозу виникнення глибоких незворотних наслідків  у соціально-економічному та духовному  розвитку української нації, прогнозуючи зумовлену нею небезпеку національним інтересам України. Однією з особливостей сучасної демографічної ситуації в Україні є набагато вищий, порівняно з розвинутими країнами світу, рівень передчасної смертності (за критерієм ВООЗ передчасною вважається смертність у віці до 65 років), на чому в останні роки акцентують увагу як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники. Найбільш високі рівні передчасної смертності в Україні спостерігаються серед трудоактивного населення. Порівняно з країнами ЄС перевищення смертності чоловіків України у вікових групах 30-44 роки становить 4,9 разів, а жінок – 3,2 рази, що створює загрозу трудовому та репродуктивному потенціалу нації.

Особливе занепокоєння    викликає    проблема     передчасної  смертності  чоловіків,  тривалість  життя  яких  за 1991-2010 роки зросла лише на один рік,  тоді як у країнах, які приєдналися до ЄС у   2004-2007   роках,  за  аналогічний  період  тривалість  життя чоловіків зросла на чотири роки.  У 2009 році в Україні тривалість життя  жінок  була  на  вісім років коротша,  ніж в середньому у країнах ЄС, а чоловіків - на 12 років.

Серед зовнішніх причин смертності молодих людей слід підкреслити  значну кількість самогубств, убивств  та випадкових отруєнь алкоголем. Упродовж останнього десятиліття серед молоді відбулося підвищення рівня захворюваності і поширеності хвороб за всіма класами, включаючи й соціально зумовлені хвороби. 

Соціально-економічними наслідками передчасної  смертності є не лише  зменшення  років  потенційного  життя та збільшення величини безповоротних втрат унаслідок смерті,  а і значні  економічні збитки.  Через передчасну смертність населення України лише щороку втрачається близько 4 млн.  років потенційного  життя,  відповідно обсяг недовиробленого національного продукту становив від 47,9 до 89,1 млрд.  гривень,  причому левова частка втрат була  зумовлена смертями чоловіків.

У суспільстві зберігається споживче ставлення населення до власного здоров’я, не формується відповідальність і мотивація щодо його збереження та зміцнення.

Особливою загрозою майбутньому країни є нинішній стан здоров’я і спосіб життя найбільш перспективних у  віковому аспекті категорій населення  – дітей і молоді. Нині кожне  п’ята дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я.

З’явилася виразна  тенденція до погіршення психічного й духовного здоров’я молодих людей. Кожна третя дитина народжується з відхиленням у розвитку нервової системи. Чимало школярів почувають себе самотніми, перебувають у стані психічної напруги внаслідок конфліктів з однолітками, вчителями та батьками.

Аналіз показників захворюваності та поширеності хвороб протягом ряду років свідчить про стійкі тенденції  до їх зростання. серед всього населення  України. За останні п’ять років (2006–2010 рр.) рівень первинної захворюваності серед всього населення зріс з 68 962,8 в 2006 р. до 72 255,4 на 100 тис. населення в 2010 р. (на 4,78%). Ще більшими темпами зросла поширеність хвороб, а саме з 174 577,5 в 2006 р. до 186 786,5 на 100 тис. населення у 2010 р. (на 7,0%), що вказує на їх хронізацію та зростання потреби в медичній допомозі.

Провідну роль у формуванні показників захворюваності відіграють хронічні неінфекційні хвороби, рівень яких за останні роки значно зріс: хвороб системи кровообігу (+10,48%), ендокринної  системи (+9,11%), сечостатевої системи (+6,19%), органів травлення (+5,76%), новоутворень (+9,98%).

За даними досліджень Світового  банку в Україні можна запобігти 14% смертей, а 17% випадків смертей можна  було попередити лікуванням, крім того, 17% смертей, спричинених ішемічною хворобою серця можна уникнути за допомогою профілактичних та лікувальних заходів. Вивчення основних причин смерті від найбільш поширених захворювань свідчить, що 25,11% випадків смертей можна уникнути, зокрема 81,6% від раку молочної залози, 82,3% – раку шийки матки, 79,5% – артеріальної гіпертонії, 47,6% – інсульту, 12,1% – захворювань системи травлення, 31,9% – захворювань сечостатевої системи та ін.

Дані досвіду провідних країн  Європи вказують на визначальну роль громадського здоров’я в усуненні факторів негативного впливу соціальних детермінант та зниження потреби населення в медичній допомозі.

Аналіз  причин виникнення проблеми та обґрунтування  необхідності її розв'язання

Загальновідомо, що  профілактика  неінфекційних захворювань у 2,7 раза менш затратна,  ніж лікування хворих.  При цьому здоровий спосіб    життя    населення   у   5   разів   ефективніший,   ніж лікувально-діагностична діяльність   галузі   охорони    здоров'я, пов'язана із збереженням та зміцненням здоров'я населення.

Система охорони  здоров'я в основному спрямована на лікування пацієнтів, а не на профілактику захворювань та їх раннє виявлення, що  призводить  до  виникнення  хронічної форми хвороб,  зростання первинної  інвалідизації  та  смертності,  яким  можна  запобігти. Значні  проблеми  виникають через недостатній рівень впровадження високотехнічних медичних технологій.

Особливої уваги потребує матеріально-технічне забезпечення та удосконалення   роботи  підрозділів,  які  займаються  проведенням  медико-соціальної   експертизи   та    реабілітації,    наближення відповідної діяльності до європейських стандартів.  Для переважної більшості громадян країни є недосяжним  отримання  повноцінного  і високоякісного  лікування  в  умовах санаторно-курортних закладів; обмежені можливості зміцнення здоров'я дітей  в  дитячих  закладах оздоровлення  та  відпочинку.  Це  пов'язано із скороченням мережі зазначених закладів, а також комерціалізацією послуг такого виду.

Пріоритетом Програми є  формування міжсектрального  підходу  в проведенні  профілактичних заходів для усунення негативного впливу соціальних детермінант здоров'я,  створення умов для збереження та зміцнення здоров'я населення, формування відповідального ставлення кожної людини до особистого здоров'я.

Шляхом оптимізації   системи   надання   медичної    допомоги населенню з пріоритетним розвитком первинної та екстреної медичної допомоги, диференціацією стаціонарної медичної допомоги, розвитком системи  відновного  лікування,  паліативної  допомоги та медичної реабілітації  передбачається  здійснити  перехід  від   державного фінансування  закладів  охорони здоров'я до фінансування заходів з надання медичної допомоги населенню виходячи з його потреб.

Для кожного регіону з урахуванням  його соціально-економічного стану,    культурно-етнічних   та   історичних   традицій,   стану медико-демографічної ситуації, розвитку системи охорони здоров'я і визначення   впливу   соціальних   детермінант  на  стан  здоров'я населення повинні бути науково обґрунтовані та  розроблені  заходи із  збереження  та зміцнення здоров'я населення шляхом оптимізації системи надання медичної допомоги та розвитку здоров'я.

У сучасних умовах важливим є потенціал  та  раціональність  в роботі  системи  охорони  здоров'я,  який  полягає  в  тому,   щоб покращити  показники  її  функціонування та знизити витрати шляхом збільшення обсягу інвестицій, злучених для здійснення заходів щодо зміцнення здоров'я та профілактики захворювань, а також підвищити ефективність лікування та реабілітації тих, кого вразила хвороба.

Метою даної роботи є дослідження проблеми смертності населення в Україні та розробка програми зменшення смертності, що полягає в збереженні та   зміцненні здоров'я, профілактиці та зниженні показників захворюваності,  інвалідності та смертності населення, підвищенні якості та ефективності надання медико-санітарної допомоги, забезпеченні соціальної справедливості і захисті прав громадян на охорону здоров'я.

Смертність є складовою  відтворення населення і процесом людського розвитку.

Але останнім часом занепокоює збільшення кількості померлих та зростання інтенсивності смертності.

Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Дослідження рівня та причин смертності населення знаходяться в центрі досліджень українських вчених: Е. М. Лібанової, О. П. Рудницького, В. Таралло, В. С.Стешенко, І.О.Курило, І. М. Прибиткової, C.Пирожкова, Н.Рингач, А.У. Хомри та ін.

 

 

 

 

 

1. Демографічне становище в світі. Народжуваність, смертність, основні причини смертності.

 

1.1. Демографічні  показники в країнах світу.

У наш час тривалість життя в різних країнах неоднакова: найвища — в Японії й Ісландії (майже 80 років), найнижча – у республіці Чад (39 років). У наш час у деяких країнах Тропічної Африки, а також Південної та Східної Азії населення подвоюється менш ніж за 20 років. 

Демографічний підрозділ департаменту Організації Об'єднаних Націй з економічних та соціальних питань піввіку оцінює світові демографічні показники, і незабаром вийде друком звіт, який аналізує їхню динаміку за увесь цей період. Там же міститимуться сценарії демографічного розвитку країн на період до 2050 року. Із вже оприлюднених висновків у " Євробюлетені" представництва Європейської Комісії в Україні відомо, що нам прогнозують зменшення кількості населення до 29 мільйонів 959 тисяч. Нині ж ситуація така: за перше півріччя цього року нас поменшало на 206,6 тисячі чоловік, і на 1 липня в Україні було 49,1 мільйона жителів, тоді як за даними перепису 1989 року - 51,45 мільйона. У статистичних підрахунках ООН ми б'ємо сумні рекорди: серед 39 найбільш розвинених держав у нас найменший природний приріст населення (-0,73 відсотка), найменша середня кількість дітей на одну жінку - 1,1 (вважається, що для нормальної зміни поколінь необхідно, щоб на 100 жінок народжувалося 215 дітей. В Україні цей показник становить 110 дітей), третє місце за передбачуваним до 2050 року скороченням населення - на 39 відсотків! Власне, ми не самотні у вимиранні. У республіках колишнього Радянського Союзу реальний приріст населення лише в країнах Середньої Азії, Азербайджані та Молдові. А опублікована торік доповідь Держкомстату Росії виявилась навіть похмурішою, ніж прогнози ООН. До середини XXI сторіччя другим за кількістю етносом Росії стануть... китайці. Їх буде десять-двадцять мільйонів. Самі ж росіяни перебиратимуться в Україну, яка на той час врешті-решт позбудеться кризи. І взагалі, між Росією та Україною почнеться війна.. за робочі руки іммігрантів із країн СНД. Це не жарт, не фантастика, а цілком офіційний демографічний прогноз, повідомляє кореспондент.net. Не лише в колишньому Союзі, де після його розпаду економічне становище погіршилось, знизилася народжуваність. Така ситуація практично в усій Європі та на інших континентах. Зі знаком мінус приріст населення у Болгарії, Румунії, Угорщині, Португалії, Італії, Словенії, Чехії. У Німеччині майже нуль (+0,01 відсотка). Не більше 0,1 відсотка з плюсом мають Польща, Бельгія, Австрія, Хорватія, Словаччина, Сербія, Іспанія. Але значною мірою це можна віднести за рахунок традиційної імміграції у ці країни. Дещо кращі справи у скандинавських державах і Франції. Натомість загальна кількість населення в світі невпинно зростає, і вчені стривожені, чи прогодує усіх наша Земля-мати, чи витримає її екологія 9,3 мільярда чоловік у 2050 році (нині 6,1 мільярда). Демографічна ситуація в світі, і про це йдеться у звіті ООН, віднині не обумовлюється лише трьома факторами: смертністю, народжуваністю і міграційними процесами. Головне - економічне зростання. Але не в нашому, традиційному для небагатих країн розумінні, - нам би грошей, тоді і про другу чи третю дитину подумали б. Ні. Швидше навпаки. Зважте самі: у той час, як у заможній Європі на двох батьків припадає в середньому по 1,4 дитини, населення Африки щорічно зростає на 2 відсотки (і це, незважаючи на страшну епідемію СНІДу).