Управління трудовим потенціалом

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 21:12, курсовая работа

Описание работы

Медико-демографічна ситуація, що склалась останнім часом в Україні, свідчить про незадовільний стан здоров'я населення, який проявляється у низький народжуваності порівняно з високим рівнем смертності, насамперед чоловіків працездатного віку, від'ємному природному прирості населення, а також високому рівні поширеності хронічних неінфекційних захворювань.
Дана робота розкриває суть проблеми

Содержание

Розробка програми зменшення смертності населення

Работа содержит 1 файл

управління трудовим потенціалом.doc

— 7.18 Мб (Скачать)

Зазначені чинники, що впливають на рівні смертності, тією або іншою мірою характерні для чоловіків різних країн. Однак якщо в країнах ЄС таке переважання рівнів смертності становило 2,1 разу порівняно з жінками і практично стабілізувалося або навіть зменшилося впродовж останніх 25 років (у США така тенденція спостерігалася серед чоловіків білої раси), то в Україні воно навпаки, зросло з 2,5 до 3 разів, що переконливо ілюструє негативні тенденції посилення явища чоловічої надсмертності в нашій країні. Одночасно це свідчить про наявні ресурси подовження життя українських громадян через реалізацію заходів зі зменшення передчасної смертності чоловіків.

Результатом різноспрямованої динаміки змін рівнів передчасної смертності в Україні та ЄС (тенденції до підвищення в Україні та до зниження – в ЄС) стало зростання відмінностей між ними – так, з початку 80-х років до 2010 року для чоловіків різниця збільшилася з 1,7 до 3,3 разу; для жінок відповідно – з 1,4 до 2,4 разу (рис. 3 ).

 

10

        1981                                 1990                                  1995                                   2000                                  2005                                 2010 

роки

Рис. 3. Співвідношення показників смертності чоловіків і жінок

віком до 65 років в Україні та країнах  ЄС, 1981-2010 роки

Якщо порівняти  рівні передчасної смертності у окремих вікових групах періоду трудової активності, то виявляється, що найбільшим перевищення було у середній віковій групі 30-44 роки, яке становило майже 5 разів (4,9) у чоловіків і більш ніж 3 рази (3,2) для жінок (рис. 4). Цей вік є серединою життя, коли відносно більша вразливість дитини та схильність до ризику і небезпечних експериментів, характерних для підлітків і молоді, вже позаду, а проблеми, пов’зані з негараздами постаріння і накопиченою з роками патологією, ще далеко попереду. Смерть людини у цьому віці, у розквіті фізичного і соціального розвитку, спричинює найбільші втрати суспільства. За нормальних умов, у мирний час у цивілізованій країні у такому віці громадяни вмирати не повинні. Найбільшу частину смертей українців у віці 30-44 роки зумовлюють зовнішні причини, другу за значущістю – серцево-судин ні захворювання. Більшості з цих смертних випадків можна було б запобігти, тому необхідно спрямовувати заходи із попередження передчасної смертності на більш молоді вікові групи.

Якщо зупинитися на основних причинах, які формують сучасний рівень смертності населення віком до 65 років в Україні, виявляється, що сьогодні в нашій країні найбільшу частку передчасної смертності зумовлюють хвороби системи кровообігу. Зовнішні причини і новоутворення посідають друге та третє місця відповідно. У країнах же Євросоюзу найва гомішою причиною передчасної смерті були новоутворення, із значним відривом ви переджаючи навіть суму наступних за рангом причин. Значущість окремих причин упродовж останніх років зазнала певних змін.

Так, якщо у 1989 р. у структурі передчасної смертності населення України новоутворення посідали друге місце, а зовнішні причини поступалися їм незначно (25,1 % та 21,6 %), то у 2010 р. смертність від зовнішніх причин практично не змінилася за величиною частки, але перемістилася на друге місце. Це пояснюється не тільки зниженням рівня смертності внаслідок новоутворень майже на 11 %, але і підвищенням рівня смертності від зовнішніх причин на 40 % порівняно з 1989 роком. Тобто частина людей помирає у відносно молодому віці від неприродних причин або внаслідок серцево-судинної катастрофи, не доживаючи до потенційного виникнення або розвитку онкологічної патології.

Потрібно зазначити, що передчасна смертність від серцево-судинних хвороб, які впродовж останніх років беззаперечно переважали серед основних причин, практично постійно зростала, за винятком коротких проміжків часу (першого, що збігається з антиалкогольною кампанією середини 80-х років ХХ сторіччя, другого – незначного зниження після піку 1995 р.), залишаючись вищою загальноєвропейського рівня, тоді як у країнах ЄС спостерігалося невпинне зниження її показника (рис. 5). Зниження смертності у країнах ЄС пов’язане, передусім, з успішною реалізацією заходів впровадження здорового способу життя і формування у населення більш відповідального ставлення до свого життя та вітальної поведінки, і, відповідно, зменшення негативного впливу таких ризиків хвороб системи кровообігу, як тютюнокуріння, недостатня фізична активність, артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину і цукру в крові, надмірна вага тощо. За рівнем передчасної смертності від інфекційних захворювань, які спричинюють

Рис. 4. Рівні смертності у окремих вікових групах в Україні

та  країнах Європейського Союзу, 2010 р., чоловіки та жінки

 

За рівнем передчасної  смертності від інфекційних захворювань, які спричинюють значно меншу частку смертей, Україна перевищує показники ЄС майже у 10 разів (відповідно 38,5 проти 4,0 на 100 тис. осіб, причому понад 4/5 смертей припадає на чоловіків).

Зростаюче розповсюдження епідемії туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, залучення до процесу не лише представників  груп ризику, але й «благополучної» частини населення при досягненні певної критичної маси зумовлює ризик поглинути всі наявні ресурси тільки на боротьбу з цією проблемою. З 1991 р. смертність від туберкульозу зросла майже втричі, у 2010 р. туберкульоз спричинив смерть більше 10 тис. осіб, з яких близько 90 % не досягли віку 65 років. Найбільша частина смертей припадає на чоловіків працездатного віку. Фахівці застерігають стосовно потенційного поширення епідемії туберкульозу, пов’язаного як зі зростанням резистентності до лікування, так і з розповсюдженням ВІЛ-асоційованого туберкульозу.

Структура смертності населення віком до 65 років в Україні та країнах  ЄС (стандартизований показник (європейський стандарт) на 100 тис. населення, 2010 р.)

 

 

В Україні, починаючи  з 1999 року кількість нових випадків ВІЛ-інфекції постійно збільшувалася. У 2010 році було офіційно зареєстровано 20 489 нових випадків ВІЛ-інфекції – це найвищий показник за всю історію епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, який було розпочато в країні в 1987 році.

Разом з цим  необхідно зазначити, що завдяки реалізації комплексу заходів, спрямованих на призупинення темпів розвитку епідемії ВІЛ-інфекції, зокрема серед споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), темпи приросту показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію, починаючи з 2006 року, невпинно знижуються. Так, якщо в 2006 році, у порівнянні з попереднім 2005 роком, показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію в цілому по країні збільшився на 16,8%, то у 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, лише на 3,3%, а за 6 місяців 2011 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, незначно, але зменшився – на 1,8% і становить 22,6 на 100 тисяч населення. При цьому показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію за перше півріччя 2011 року зменшився в 14 регіонах країни, та збільшився в 13, і, коливався в межах від 3,0 на 100 тисяч населення в Закарпатській області до 51,0 на 100 тисяч населення в Дніпропетровській області.

Отже, виходячи з вищевикладеного можна зробити  висновок, що в останні роки в країні відбувається зниження інтенсивності епідемічного процесу ВІЛ-інфекції – темпу приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію.

Важливою причиною смертності також є зловживання алкоголем (що підтверджується зростанням смертності внаслідок так званих алкогольнозалежних захво рювань та пошкоджень, спричинених або спровокованих алкоголем). За рівнем смертності чоловіків від таких захворювань Україна пере важає показник Євросоюзу втричі (рис. 5), для жінок – удвічі. Національними фахівцями під час розробки проекту Концепції державної політики України щодо наркотиків та алкоголю такі втрати оцінено як понад 10.000 людських смертей від причин, пов’язаних із вживанням алкоголю щорічно. Причому, окрім прямих втрат, потрібно врахувати і непрямі (жертвами дій осіб у нетверезому стані стають інші люди), або спрямовані у майбутнє – через згубний вплив на генофонд нації.

Рис. 5. Смертність чоловіків внаслідок причин, пов’язаних з алкоголем, в європейських країнах, 2009 р.

Соціально-економічна та регіональна політика смертності та надсмертності чоловіків стало скорочення чисельності населення з деформацією статево-вікової структури. Негативні кількісні і якісні зміни населення України, спричинені передчасною смертністю, зумовлюють загрозу національній безпеці – як реальну, так і потенційну. Зокрема, в економічній сфері – через зменшення частки економічно активного населення одночасно зі збільшенням навантаження на неї у зв’язку з утриманням зростаючої частки осіб непрацездатного віку, погіршення добробуту як окремої людини (сім’ї), так і країни в цілому. За такої ситуації основною метою діяльності держави стає підтримання необхідного базового рівня, а не прогресивний розвиток. У демографічній сфері – це порушення механізму відтворення населення, втрати як реальних життів, так і життів ненароджених дітей, у військовій – кількісне зменшення контингенту для забезпечення обороноздатності країни.

Надсмертність чоловіків зумовлює втрату репродуктивного потенціалу не тільки через смерть потенційних батьків, але й опосередковано – через обмеження або і повну неспроможність реалізації репродуктивної функції й народження дітей жінками, які залишилися без пари. Окрім того, не можна недооцінювати соціальні аспекти – сирітство, виховання дітей у неповних сім’ях, погіршення матеріального стану сімей через втрату годувальника, неможливість створити сім’ю для частини жінок, самотність та одиноку старість тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз смертності  в Україні

 

3.1. Смертність населення в цифрах.

Смертність  населення — процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники: загальні коефіцієнти смертності (тобто число померлих із розрахунку на 1000 осіб), віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності з розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн є характерною досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання. потім — новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить високою є частка хвороб органів дихання (переважно у дітей і людей похилого вік}') та органів травлення

Для більш повної характеристики опказників смертності населення  України  розглянемо статистичні показники  смертності населення по Україні  у 1991-2010 роках.

Рік

Кількість наявного населення, всього, тис.осіб

Кількість народжених, тис.осіб

Кількість померлих, тис.осіб

Природній приріст  населення, тис. осіб

Смертність  дітей у віці до 1 року, осіб

Кількість народжених, на 1000 осіб

Кількість померлих, на 1000 осіб

1990

51838,5

657,2

629,6

27,6

8525

12,7

12,1

1991

51944,4

630,8

669,9

-39,1

8831

12,1

12,9

1992

52056,6

596,8

397,1

199,7

8429

11,5

7,6

1993

52244,1

557,5

741,7

-184,2

8431

10,7

14,2

1994

52144,4

521,5

764,6

-243,1

7683

10

14,7

1995

51728,4

492,9

792,6

-299,7

7314

9,5

15,3

1996

51297,1

467,2

776,7

-309,5

6779

9,1

15,1

1997

50818,4

442,6

754,2

-311,6

6282

8,7

14,8

1998

50370,8

419,2

719,9

-300,7

5423

8,3

14,3

1999

49918,1

389,2

739,2

-350

5065

7,8

14,8

2000

49429,8

385,1

758,1

-373

4606

7,8

15,3

2001

48923,2

376,4

745,9

-369,5

4283

7,7

15,2

2002

48457,1

390,7

754,9

-364,2

4023

8,1

15,6

2003

48003,5

408,6

765,4

-356,8

3882

8,5

15,9

2004

47622,4

427,3

761,3

-334

4024

9

16

2005

47280,8

426,1

782

-355,9

4259

9

16,5

2006

46929,5

460,4

758,1

-297,7

4433

9,8

16,2

2007

46646

472,7

762,9

-290,2

5188

10,1

16,4

2008

46372,7

510,6

754,5

-243,9

5049

11

16,3

2009

46143,7

512,5

706,7

-194,2

4801

11,1

15,3

2010

45962,9

497,7

698,2

-200,5

4564

10,8

15,2


 

 

Як видно з наведеної  діаграми смертність населення України перевищує народжуваність, тому наяваний від’ємний приріст населення. У зв’язку з цим чисельність населення у 2010 році зменшилась приблизно на 11%. Проте з 2000 року спостерігається тенденція збільшення народжуваності при сталій смертності.

В порівнянні з 2009 роком  народжуваність знизилась на 3 %, смертнісь  знизилась на 1%, негативний показник приросту населення збільшився в  порівнянні з 2009 роком до -200,5 тис. осіб.

 

 

 

Наведена діаграма показує, що за останні 20 років смертність дітей до 1 року зменшується: на 87% в порівнянні з 1990 роком і на 5% в порівнянні з 2009 роком, це насамперед пов’язано із розвитком медицини.

 

 

 

Далі розглянемо показники  смертності з тих чи інших причин.

Рік

 

Кількість померлих, тис.осіб

з них від

хвороб системи  кровообігу

новоутворень

нещасних випадків, отруєнь і травм

хвороб органів  дихання

всього

злоякісних

всього

у тому числі  отруєнь алкоголем

1990

629,6

322,9

102,3

101,4

55,6

5,4

37,3

1991

669,9

349,3

105,1

104,3

61

6,4

38,7

1992

397,1

360

105,8

105

67

8,1

38,5

1993

741,7

408,3

104,6

103,8

68,5

8,4

42,4

1994

764,6

432,3

104,7

103,8

74,9

8,4

44,5

1995

792,6

450,4

102,5

101,7

82,7

10,4

46,1

1996

776,7

446,8

99,2

98,4

80,4

10

44

1997

754,2

446,4

97,9

97,3

74,7

9,4

41,4

1998

719,9

434

97,8

97

699

8

36,3

1999

739,2

448,9

98,5

97,8

71,2

8,6

37,1

2000

758,1

463,9

97,8

97,1

73,6

9,4

37,9

2001

745,9

457,4

95,6

94,9

75,3

9,8

33,5

2002

754,9

465,3

95,1

94,3

76,3

10,3

31,8

2003

765,4

478,7

93,2

92,5

72,6

9,8

30,3

2004

761,3

473,7

92,1

91,3

71,3

10,6

28,5

2005

782

488,8

91,8

 

70

 

28

2006

758,1

480,8

90,4

 

64,6

 

24,7

2007

762,9

480,6

90

 

66

 

25,1

2008

754,5

480,1

89

 

61,4

 

23,3

2009

706,7

460,6

88,6

 

48,9

 

21,1

2010

698,2

465,1

88,8

 

44

 

19,5

Информация о работе Управління трудовим потенціалом