Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 21:12, курсовая работа
Медико-демографічна ситуація, що склалась останнім часом в Україні, свідчить про незадовільний стан здоров'я населення, який проявляється у низький народжуваності порівняно з високим рівнем смертності, насамперед чоловіків працездатного віку, від'ємному природному прирості населення, а також високому рівні поширеності хронічних неінфекційних захворювань.
Дана робота розкриває суть проблеми
Розробка програми зменшення смертності населення
Як видно з наведеної таблиці за останні 20 років в загальній чисельності померлих спостерігаються наступні тенденції:
– кількість смертей у зв’язку із хворобіми системи кровообігу постійно збільшується і в порівнянні з 1990 років зросла на 44% і в загальному у 2010 році становить 66% від загальної кількості смертей;
– кількість смертей від новоутворень (в т.ч. від злоякісних) і хвороб органів дихання знижується, порівняно з 1990 роком знизилась на 13% і 47%; одна з причин – розвиток медицини.
Середня тривалість життя – дуже важливий показник. За середньою тривалістю життя Україна посідає передостаннє місце в в Центрально-Східній Європі та СНД.
На початку 60-х років Україна за середнім показником тривалості життя посідала 7-ме місце в світі. Ми випереджали майже всі країни Центрально- Східної Європи та навіть Японію. Сьогодні ж по багатьом причинам разом з Росією ми спромоглися за 50 років скоротити середню тривалість життя і зараз Україна займає передостаннє місце в регіоні Центрально-Східної Європи і СНГ. Останнє місце займає Росія.
Період, за який розраховані показники (роки) |
Середня очікувана тривалість життя рпи народженні, років | ||
разом |
чоловіки |
жінки | |
1991-1992 |
69,3 |
64,2 |
74,18 |
1992-1993 |
68,67 |
63,5 |
73,7 |
1993-1994 |
67,98 |
62,78 |
73,15 |
1994-1995 |
67,22 |
61,82 |
72,72 |
1995-1996 |
66,93 |
61,4 |
72,65 |
1996-1997 |
67,37 |
61,91 |
72,95 |
1997-1998 |
68,08 |
62,74 |
73,5 |
1998-1999 |
68,32 |
62,95 |
73,74 |
1999-2000 |
67,91 |
62,44 |
73,5 |
2000-2001 |
68,33 |
61,77 |
74,08 |
2001-2002 |
68,32 |
62,7 |
74,13 |
2002-2003 |
68,24 |
62,64 |
74,06 |
2003-2004 |
68,22 |
62,6 |
74,05 |
2004-2005 |
67,96 |
62,23 |
73,97 |
2005-2006 |
68,1 |
62,38 |
74,06 |
2006-2007 |
68,25 |
62,51 |
74,22 |
2007-2008 |
68,27 |
62,51 |
74,28 |
2008-2009 |
69,29 |
63,79 |
74,86 |
2009-2010 |
70,44 |
65,28 |
75,5 |
З виженаведеної таблиці діаграми можна зробити висновок, що середня тривалість життя значно не змінилася, при цьму жінки живуть довше за чоловіків приблизно на 10 років.
Смертність населення по регіонах можна охарактеризувати наступними рисунками та таблицями.
Рис. 8. Коефіцієнт смертності населення України у 2010 році
З рис. 8 можна зробити висновок, що найменша смертність на 1000 осіб у 2010 році була зафіксована у західних регіонах та Автономній Республіці Крим. Найбільна – у центральній та північній частинах України.
Це підтверджується нижченаведеною таблицею.
Згідно даної таблиці встановлено, що коефіцієнт смертності зростає по всіх регіонах на протязі останніх років.
В Україні існує проблема із смертністю серед новонароджених. Цей показник достатньо високий, хоча за останні роки він значано знизився.
3.2. Аналіз смертності населення України за 2010 рік та її соціально-економічні наслідки.
Чисельність померлих в Україні в 2010 р. становила 698,2 тис. осіб, що перевищило рівень 1990 р. на 75 тис. померлих. Протягом 1992-2010 рр. чисельність померлих в середньому становила щороку 755 тис. з незначними коливаннями на 10-20 тис. осіб. Чисельність померлих в містах становила в 2010 р. 463 тис. осіб, а сільського – 292 тис. осіб, тобто на одного померлого в селі припадає 1,6 померлих міських жителів. Порівняно з 1990 р. кількість померлих у містах збільшилась на 105 тис. осіб що становило 30%, у селах. Ці показники були нижчими і становили 19 тис. осіб, або 7%. Частка смертей у сільській місцевості в 1990 р. становила 2010 р. 38,9% усіх померлих.
Але, на противагу абсолютним показникам, загальний коефіцієнт смертності невпинно зростає з 12,1‰ в 1990 р. до 16,3‰ в 2010 р., що свідчить про зростання рівня смертності населення України. За типами поселень смертність сільського населення є вищою, ніж міського і становила в 2010 р. 19,9% в сільській місцевості, проти 14,6‰ в міських поселеннях. При цьому загальний коефіцієнт смертності сільських чоловіків перевищував міських в 1990 р. на 48%, а в 2010 р. – на 26%. Аналогічні співвідношення за типами поселень у жінок були ще вищими і становили, відповідно, 63% та 43%. Тобто для України притаманна тенденція останніх 19 років більш високі темпи зростання загальних коефіцієнтів смертності міських чоловіків та жінок, які є вищими в 2 рази, ніж у сільській місцевості. І хоча інтенсивність смертності є вищою в сільській місцевості, але розрив поступово зменшується. Згідно оціночної шкали загальних коефіцієнтів смертності, розробленої ООН рівень смертності жінок обох типів поселень та чоловіків міських поселень можна охарактеризувати як високий, а сільських чоловіків, як дуже високий. Це є свідченням того, що захист життя в країні є на дуже низькому рівні.
Зумовлюють величину загального коефіцієнта смертності дві величини: повікові показники смертності та структура населення. Найважливішим групуванням померлих є їх розподіл за віком.
Життєздатність людини, здатність її організму чинити спротив хворобам, негативним впливам природного і соціального середовища значною мірою залежать від віку. Як фактор смертності, він акумулює дію на організм людини і біологічних, і соціальних факторів. Розподіл померлих за віком визначається типом смертності, що панує в суспільстві, а також віковою структурою населення
Повікові коефіцієнти смертності чоловіків і жінок (рис.6) свідчать, що основна маса смертей припадає на вік 70 років і старше. Так медіанний вік смертності в 2010 р. для чоловіків становив 66,3 роки, а для жінок – 77,9 років. Це свідчить, що до цього віку вмирає половина населення і смертність чоловіків є вищою ніж жінок. Порівняно з 1990 р. медіанний вік померлих чоловіків збільшився на 1,7 роки, а жінок – на 0,5 років, що свідчить про позитивні тенденції до збільшення тривалості життя чоловіків.
Але негативними тенденціями є зростання протягом 1990-2010 рр. повікових коефіцієнтів смертності і жінок і чоловіків, хоча темпи зростання смертності чоловіків є вищими, ніж жінок (рис. 6).
Незначно знизились коефіцієнти смертності у самому молодшому віці 0-15 років в абсолютному виразі на 0,1-0,5‰, що становило 10-40%. Слід відмітити досить суттєве зниження смертності чоловіків у віці 5-14 років, що становило 40% проти 12-19% у жінок. Також знизились коефіцієнти смертності чоловіків і жінок у віці після 70 років і хоча в абсолютному виразі це становило 3-5‰, але у відносному було незначним 4-5%.
При цьому повіковий аналіз смертності населення після 70 років свідчить, що зниження відбулось фактично для чоловіків у віці старше 85 років на 7-10%, а жінок – у віці 90-94 роки на 12%. У чоловіків у віці 70-74 роки ще відбувається зростання смертності на 11%.
Рис. 6. Зміна повікових коефіцієнтів смертності чоловіків і
жінок у 2010 р. порівняно з 1990 р.
Але слід зауважити, що поряд з цим спостерігається досить суттєве зростання спеціальних коефіцієнтів смертності працездатного населення у віці 25-69 років. Так в абсолютному виразі смертність чоловіків за цей період збільшилась на 1-8‰, а жінок – лише на 1-2‰. Але більш інформативними є темпи зростання повікових коефіцієнтів смертності. Так, за досліджуваний період спеціальні коефіцієнти смертності чоловіків віком 20-69 років зросли в 1,2-1,9 разів, а жінок 1,1-2,1 рази. При цьому найвище зростання відбулось у населення у віці 30-34 роки і темпи зростання були вищими у жінок 2,1 рази проти 1,9 разів у чоловіків. На другому місці за темпами зростання показників смертності населення є вікова група 35-39 років, де темпи приросту чоловіків склали 80%, а жінок 89%. На третьому місці за темпами зростання спеціальних коефіцієнтів смертності у чоловіків є вікова група 40-44 роки – 77%, а в жінок 25-29 років – 73%. Також досить високе зростання спеціальних коефіцієнтів смертності в 1,5 рази спостерігається у чоловіків у віці 25-29 та 45-54 років та жінок у віці 40-44 роки . Темпи приросту смертності жінок у віці 45-59 років є не високими і становлять 20-21%.
Тому найбільш драматичною ситуацією є досить значне зростання коефіцієнтів смертності працездатного населення, особливо чоловіків у віці 25-59 років на 33-89%. Але поряд з цим найвищі темпи зростання спеціальних коефіцієнтів смертності характерні для жінок у віці 25-39 років вони становлять 72-115% і перевищують темпи зростання чоловіків на 9-26 промільних пункти. Зростання смертності чоловіків і жінок у працездатному віці свідчить про втрату як трудового потенціалу країни, так і репродуктивні втрати молодих матерів.
Гендерний аспект смертності свідчить про надсмертність чоловіків, тобто перевищення коефіцієнтів смертності чоловіків, порівняно з жінками. Так, повікові коефіцієнти смертності чоловіків перевищують жінок у всіх вікових групах, крім самих старших 90-99 років. У 2010 р. перевищення вікових коефіцієнтів смертності чоловіків у порівнянні з жінками у вікових групах 0-89 років становило 1,1-3,4 рази, причому досить невисокі розбіжності в межах 8-44% спостерігаються у віці 0-15 та 3 80-89 років, причому у сільських чоловіків вони є вищі на 2-18 пп. Також доволі невисокі індекси надсмертності характерні для чоловіків у віці 70-79 років і становлять 1,5-1,9 рази. Індекси надсмертності 2,1-2,9 характерні для вікових груп чоловіків 15-19 та 55-69 років. У працездатного населення 20-54 років є найвищі індекси надсмертності 3-4, тобто на одну жінку, що помирає у віці 20-54 роки помирає 3-4 чоловіки. При цьому у сільських чоловіків є вищі індекси надсмертності, ніж у міських, особливо у віці 15-49 років, де на одну жінку помирає на 0,6-0,9 чоловіки більше.
Аналіз зміни індексів над смертності у 2010 р. відносно 1990 р. свідчить про зниження рівня надсмертності і сільських і міських чоловіків у віці 0-40 років в межах 0,2-0,6 чоловіки. Виключення складають сільські чоловіки у віці 15-19 років, де відбулось зростання індексу з 2,3 до 2,7. У віці 40-74 роки індекси над смертності зросли на 0,3-0,6 чоловіків. При цьому спостерігається тенденція вищих рівнів темпів і зниження і зростання індексів надсмертності у міських чоловіків, порівняно з сільськими. Зміни в динаміці стосовно зниження індексів надсмертності у молодших вікових групах чоловіків можуть бути пов’язані як з зниженням спеціальних коефіцієнтів смертності чоловіків, так 1085 і з їх зростанням жінок певних вікових груп.
Аналізуючи зміни
Фахівці вважають демографічну кризу реальною загрозою виникнення глибоких незворотних наслідків у соціально-економічному та духовному розвитку української нації, прогнозуючи зумовлену нею небезпеку національним інтересам України.
За даними Держкомстату, у 2010 р. Україна щоденно втрачала 711 життів громадян у віці, молодшому 65 років. Всього впродовж 2010 р. померло 259,6 тис. осіб у віці до 65 років і при цьому частка жінок в передчасній смертності становила 28,6%, тобто на одну передчасно померлу жінку припадало 2,5 чоловіки. Порівняно з 1990 р. кількість населення, що померло у віці до 65 років збільшилась на 20%.
Причому чоловіків на
28%, а жінок лише на 5% і в 1990 р. передчасна
надсмертність чоловіків
Роки
Рис. 7. Частка населення, що помирає у віці до 65 років в Україні в 1990 – 2010 рр.
Статево-вікова структура українського населення зазнала значної деформації через надсмертність чоловіків, причому диспропорція зростає з віком. Результатом надсмертності є те, що у групі населення, які у 2010 році досягли межі 65 років, чоловіків стало менше на 1,2 млн, ніж жінок такого віку. Саме за рахунок надсмертності чоловіків у молодому і середньому віці зросла частка одиноких жінок та вдів. При цьому вік балансування, тобто однакова кількість жінок і чоловіків в Україні в 2010 р., становив 32 роки, тоді як у Європі сягає 50 років. Фахівці вказують на надсмертність чоловіків і як на один з чинників низької народжуваності.