Удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю

Таблиця 2.7

Іноземні контрагенти по експорту продукції ТОВ «Байс-Агро» Уманського району Черкаської області у 2008 р.

Фірма	Обсяг по контракту Сума, грн..
Оска LND Молдова (зерно, соняшник)	652
Грузія (соняшник)	871,4
Всього	1523,4

 

Позитивним є виконанням ТОВ  «Байс-Агро» у 2008 році зобов’язань  по контрактах, що характеризує підприємство як надійного експортера.

Структуру експорту графічно зображена  на рисунку 2.2.

 

Рис. 2.2. Структуру експорту у 2008 ТОВ «Байс-Агро» Уманського району Черкаської області

 

На ринках підприємство постійно зіштовхується з конкуренцією у  всіляких її проявах: пряма конкуренція - фірми, що випускають аналогічні продукти зі схожими технічними показниками; непряма конкуренція - фірми, що випускають інші види продукції.

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання  прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

Необхідною умовою для успішного  проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури  експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту ТОВ «Байс-Агро».

При експорті підприємство несе наступні витрати:

- собівартість експортованого  товару;

- транспортні витрати

- організаційні витрати. 

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати – це витрати  підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Таким чином, експортні витрати  дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

По-перше, розглянемо показник абсолютного  ефекту від експорту :

 

Е_абс = В_екс – З_екс ,   (2.1)

 

де Е_абс - абсолютного ефекту від експорту;

В_екс - валютний виторг від експорту товару;

З_екс - експортні витрати.

Валютний виторг від експорту товару розраховується по формулі:

 

Векс = Q * Ц ,   (2.2)

 

де Q - обсяг експорту;

Ц – експортна ціна товару.

А витрати на експорт по наступній формулі:

 

Зекс = С + Тр ,   (2.3)

 

де С - собівартість товару;

Тр – витрати на транспортування.

Для того, щоб експорт товару був  ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні  витрати. Природно, що чим більше цей  показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку, необхідно  розрахувати наступний коефіцієнт:

 

Ке = Векс / Зекс   (2.4)

 

де Ке - коефіцієнт ефективності експорту товару.

У даному показнику знаходить кількісне  вираження величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина показника  Ке > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Ке < 1, то експорт товару приведе не до додаткової економії, а до втрат.

Таблиця 2.8.

Розрахунок ефективності експорту в ТОВ «Байс-Агро»

Уманського району Черкаської області

Показники	2007р.	2008р.
Валютний виторг від експорту (тис.грн)	542,2	1523,4
Собівартість (грн.)	330,4	890,8
Витрати на транспортування	0,06	0,07
Експортні витрати (тис.грн)	330,46	890,87
Абсолютний ефект від експорту	211,74	632,53
Коефіціент ефективності експорту	1,6	1,7

 

Як видно з представлених  розрахунків, експорт був ефективним як в 2007 році, так і в 2008 році. Щоправда в 2008 році коефіцієнт ефективності підвищився і становив 1,7.

Для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна  адекватна умовам його роботи структура керування.

На ТОВ «Байс-Агро» основні функції в цій сфері виконує відділ зовнішньоекономічної діяльності, який перезавантажений покладеними на нього функціями, що значно погіршує його ефективність, так як експорт продукції займає не останнє місце на підприємстві, а відділ ЗЕД не завжди вчасно виконує свої обов’язки.

У майбутньому передбачається відкриття  спеціалізованого експортного відділу.

Розділ 3

Шляхи вдосконалення  управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Байс-Агро» Уманського району Черкаської області

 

3.1. Основні  напрями розвитку системи управління  зовнішньоекономічною діяльністю  в підприємстві

 

ТОВ «Байс-Агро» сьогодні має доволі великий експортний потенціал  в сфері агропромислового комплексу, але не може його реалізувати. Це пояснюється тим, що на міжнародний ринках Україна зіткнулася з надзвичайно жорсткою конкуренцією і все це посилюється тривалою та глибокою кризою. Проте в Україні зберігаються передумови для створення конкурентоспроможної економіки та закріплення позицій на міжнародних ринках – це, передусім, багаті природні ресурси, вигідне географічне розташування, кваліфікована та відносно дешева робоча сила, високі технології, наука та доволі ефективна система освіти. 

В.І. Власов зазначає, що після набуття Україною ознак політичної та економічної незалежності необхідність організації ринкових форм збуту сільськогосподарської продукції загалом, та зернової зокрема, набули особливо актуального значення [62].

В даний час досить важливим елементом інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції України є транспортна складова, яка забезпечує місцеві, міжрегіональні та міждержавні перевезення сільськогосподарських культур і до складу якої входить автомобільний, залізничний, морський транспорт. На останній припадає значна частина міждержавних перевезень.

Більшість об'єктів інфраструктури, які забезпечують просування сільськогосподарських культур до споживача знаходиться в приватній власності, але стратегічно важливі елементи виробничої інфраструктури, зокрема, такі як залізниця, певна частина елеваторів підпорядковуються державі. Володіння державою такими елементами інфраструктури важливо не тільки для розвитку тих чи інших продуктових ринків, а й для забезпечення продовольчої безпеки країни та вирішення її соціальних проблем.

Повноцінне функціонування ринкової інфраструктури в аграрному секторі,  неможливе без належної інформаційної підтримки його суб'єктів. Зміст інформації, якої потребують учасники ринку загалом зводиться до таких основних відомостей - урожайність сільськогосподарських культур, попит і пропозиція на цей вид продукції, обсяги перехідних запасів продукції, прогноз погодних умов, а також економічні умови функціонування ринку на мікро- і макрорівнях (ціни, тарифи на послуги, ставки по кредитах, рівень доходів населення, державна аграрна політика).

На думку В.І. Бойка, наявність загальнодоступної кон'юнктурної інформації дає можливість учасникам ринку прийняти мотивоване рішення у сфері виробництва та реалізації продукції; сприяє зменшенню коливань ринкових цін; зменшує випадки виникнення дефіциту та затоварюванню конкретного продуктового ринку, а також прояву локального монополізму. Лише потужні суб'єкти ринкових відносин дійсно спроможні прогнозувати кон'юнктуру на ринку та відповідно будувати власну управлінську й маркетингову стратегію поведінки на ринку України [22].

Важливим елементом входження України до світової економічної спільноти є прийняття відповідних правил взаємовідносин між суб'єктами ринку, зокрема, гармонізація вітчизняних стандартів якості, безпеки продукції українського виробництва з міжнародними та Європейського Союзу (врахувавши вимоги стандартів ISO тощо), удосконалення управління санітарним та фітосанітарним контролем, а також методів визначення якості зернових культур. Функція гармонізації українських стандартів з міжнародними покладена на Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким було розроблено «План дій щодо досягнення повної відповідності національної системи стандартизації та технічного регулювання в Україні Угоді про технічні бар'єри в торгівлі COT на 2005-2011 роки». За даними матеріалів проекту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Підтримка для формулювання концепції середньотермінової і нової сільськогосподарської політики та політики щодо села в Україні» станом на липень 2006 року в Україні гармонізовано лише 52% від загальної кількості ДСТУ (Державні стандарти України) на сільськогосподарську продукцію, а на продукцію харчової промисловості - лише 29%, тоді як ступінь впровадження міжнародних та європейських стандартів в цих галузях на практиці не перевищує 30% [63].

На сучасному етапі  проблема поліпшення експортного потенціалу ТОВ «Байс-Агро» дуже актуальна. Експорт товарів та послуг може забезпечити приток в ТОВ «Байс-Агро» коштів, необхідних для розширення підприємства та покращення добробуту працівників. Але на даний момент система управління зовнішньоекономічною діяльністю в ТОВ «Байс-Агро» далека від оптимальної.  

 Одна з основних управлінських функцій, реалізованих у діяльності, підприємств,  — це функція організації системи і процесу управління, що включає в себе:

- створення організації, включаючи  вибір її організаційно-правової  форми;

- встановлення її структури;

- визначення штатної чисельності  і складу (номенклатури) посад - керівників, фахівців, технічних виконавців і їхня тарифікація по Єдиній тарифній сітці (ETC);

- регламентацію діяльності структурних  підрозділів і працівників;

- регламентацію діяльності апарату  управління;

- встановлення режиму роботи  і системи охорони;

- організацію  і оцінку праці  працівників;

- реорганізацію;

Організаційна діяльність будь-якого  підприємства виражається в розробці і затвердженні комплексу організаційно-правових документів, які містять правила, норми, положення, що встановлюють статус організації, її компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад, функціональний зміст діяльності організації в цілому, її підрозділів і працівників, їхні права, обов'язки, відповідальність і інші аспекти.

До організаційно-правових документів відносяться: статут організації, положення про організацію; положення про структурні підрозділи, органи управління; регламенти роботи апарату управління; штатний розклад, інструкції з окремих видів діяльності, посадові інструкції працівникам, правила, пам'ятки.

В ході аналізу ми виявили недоліки у  застосуванні організаційно-розпорядчих  методів управління.

Тому, щоб досягти бажаних результатів  на ТОВ «Байс-Агро» слід переглянути  та змінити або доповнити організаційно-правові  документи, враховуючи зміни у діяльності самого підприємства.  Це стосується таких документів як статут, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, правила внутрішнього трудового розпорядку.

Порядок внесення змін і доповнень  та їхнього перегляду залежить від  виду організаційно-правових документів. Наприклад, зміни і доповнення в статут організації вносяться в міру їхнього виникнення відповідно до встановленого закону процедурою — за рішенням вищого органа управління організацією (загальних зборів акціонерів або учасників і ін.) з обов'язковим інформуванням органа, що здійснює державну реєстрацію організацій. Зміни в штатний розклад вносяться в міру необхідності наказами або розпорядженнями керівника.

Зміни в положеннях про структурні підрозділи також вносяться розпорядницькими документами керівника по мірі необхідності.