Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2011 в 05:29, дипломная работа

Описание работы

Мета дипломного проекту – розробка заходів з удосконалення кредитної політики кредитної спілки на прикладі КС «Добробут».

Содержание

ВСТУП.................................................................................................................... 5
1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В СУЧАСНИХ УМОВАХ…………………………...
8
1.1 Історичні витоки діяльності кредитних спілок…………………………. 8
1.1.1 Зародження кредитного руху на Україні…………………………..
8
1.1.2 Розвиток кредитної діяльності в Канаді та США…………………
11
1.1.3 Сучасний стан діяльності кредитних спілок на Україні………….
14
1.2 Особливості організаційної діяльності кредитних спілок в Україні….
16
1.2.1 Поняття та принципи діяльності кредитної спілки……………….
16
1.2.2 Особливості системи управління діяльністю кредитними спілками…………………………………………………………………………..
19
1.3 Законодавча база діяльності кредитних спілок………………………...
27
2 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КС «ДОБРОБУТ»……………….. 32
2.1 Еволюція КС «Добробут»………………………………………………..
32
2.2 Характеристика системи управління КС «Добробут»…………………
35
2.3 Аналіз та оцінка фінансової діяльності КС «Добробут»………………
42
3 розробка заходів щодо вдосконалення кредитної політики КС «ДОБРОБУТ»…………………………………………………
65
3.1 Визначення факторів, що можуть вплинути на покращення роботи спілки……………………………………………………………………………..
65
3.1.1 Розробка напрямів діяльності щодо збільшення чисельності та активізації членства………………………………………………………

67
3.1.2 Розробка плану моніторингу……………………………………….
71
3.1.3 Аналіз кредитної діяльності спілки………………………………..
76
3.1.4 Оцінка ефективності кредитної діяльності спілки при страхуванні ризику неповернення кредитів …………………………………...
92
4 розробка проектних рішень по профілактиці виробничих шкідливостей і небезпечностей………………….
100
4.1 Аналіз і характеристики виробничих шкідливостей і небезпек……...
100
4.1.1 Заходи по профілактиці виробних шкідливостей і небезпечностей…………………………………………………………………..
101
4.1.2 Ураження електричним струмом…………………………………..
101
4.1.3 Недостатня освітленість робочого місця………………………….
101
4.2 Розрахунок системи опалення КС «Добробут»………………………...
102
4.3 Розрахунок природного освітлення……………………………………..
103
4.4 Розробка заходів для покращення умов при роботі користувачів з комп’ютером……………………………………………………………………..
104
4.4.1 Загальні положення щодо вдосконалення конструкцій ВДТ……
104
4.4.2 Використання плоского екрану, щоб позбутися стомлення зорового аналізатора…………………………………………………………….
105
4.4.3 Використання тіньових масок для чіткості зображення на моніторі…………………………………………………………………………..
106
4.4.4 Використання двошарового захисного екрана……………………
107
4.4.5 Конструктивні рішення застосування мікроелементних технологій в АПОП СИСТЕМ………………………………………………….
107
4.4.6. Захисний пристрій «Форпост-1»………………………………….
108
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 109
Перелік посилань………………………………………………………… 114

Работа содержит 1 файл

Диплом.doc

— 1.45 Мб (Скачать)

     В зв’язку з тим, що пляма від  променя, який «пробігає» по викривленій  внутрішній поверхні екрана, змінює свою форму і частота енергії потоку електронів поглинається маскою, виникає нерівномірність яскравості по площі екрана. Для того, щоб компенсувати втрати яскравості на краях, струм в катодній гарматі змінюється за параболічним законом, подібно до того, як це відбувається в системі динамічного керування фокусуванням. В результаті цього нерівномірність зображення не перевищує 15%, що на око визначити досить важко.

     При розгляді технічних рішень, спрямованих  на профілактику порушень стану здоров’я користувачів ВДТ, необхідно наголосити на швидкому вдосконаленні рідинно-кристалічних та плазмових екранів, які, як прогнозують експерти, в недалекому майбутньому витіснять дисплеї на ЕСТ.

     В журналі «Винахідник України» була інформація про те, що вчені української академії оригінальних ідей запропонували новий спосіб візуалізації інформації для комп’ютерних систем, застосований на концепції біобезпечної електроніки.

     Таким чином, завдяки вдосконаленню, перш за все, ВДТ та іншого апаратного зображення комп’ютеризованих робочих місць можна досягти вагомого зменшення впливу на користувачів несприятливих виробничих факторів.  

     4.4.4 Використання двошарового захисного  екрана 

     Якщо  мова заходить про захисні засоби на комп’ютеризованих робочих місцях, то у багатьох це асоціюється, в першу чергу, із захисними екранами (приекранними фільтрами). Хоча сучасні дисплеї, що відповідають вимогам MPR-II, не потребують такого захисту. Однак, з огляд на те, що нині в Україні на комп’ютеризованих робочих місцях ще експлуатується значна кількість «випромінюючих» дисплеїв, застосування захисних екранів залишається актуальним.

     Вченими лабораторії тонких плівок Національного  технічного університету «Київський політехнічний  інститут» розроблено двошаровий захисний екран, який одержують на звичайному лугованому склі товщиною 3 мм.

     Перший  прозорий провідний шар з питомим  опором не більше 0,01-0,001 Ом/м являє  собою тонку (до 0,2 мм) плівку одного з сильнолегованих широкозонних напівпровідників (окисел олова, індію). Механізм його роботи ґрунтується на ефекті плазмового резонансу в твердому тілі, що дозволяє практично повністю усунути статичні та низькочастотні електричні поля в зоні робочого місця користувача. Завдяки своїй високій механічній та хімічній стійкості даний «антистатичний» шар наноситься поверх інших шарів екрана і виконує також функції фізичної та антикорозійної захисної поверхні всього вибору. Окрім того даний шар має хороші анти відблискові властивості. [20]

     Другий  шар виготовлений із спеціальної  феромагнітної тонкої плівки, що має високу прозорість для світла і вбирну здатність для всіх радіохвиль. Її застосування, на відміну від інших захисних елементів при екранних фільтрів, дає змогу уникнути ефекту перевідбиття радіовипромінювання на сусідні робочі місця, що особливо важливо у великих обчислювальних центрах та приміщеннях.

     Дослідження захисного плівкового екрана показали, що електростатичне поле усувається повністю, електромагнітні випромінювання послаблюються не менш як у три  рази, кількість відблисків на ньому  знижується на 60-80% порівняно із звичним залежно від кута відбиття світла. 
 

     4.4.5 Конструктивні рішення застосування  мікроелементних технологій в  АПОП СИСТЕМ 

     Не  так давно на ринку України  з’явився продукт новітніх A NOX  мікроелементних  технологій – нейтралізатор АПОПІ СИСТЕМ. Система винайдена професором, директором Інституту медико-біологічних досліджень ІРЕНАТ (Бельгія) – Шарлем Бейксом.

     Система АПОПІ складається з двох сфер (капсул), які містять комплекс надвикокоочищенних рідкоземельних металів та металоїдів з порядковими номерами від 57 до 71 таблиці Менделєєва, розташованих у суто спеціальних порядках зчеплення. Кожна із сфер має свій окремий склад мікроелементів, захищений цілою низкою міжнародних патентів та сертифікатів. Капсули кріпляться на корпусі біля екрана відео термінала комп’ютера чи телевізора по діагоналі. Під впливом зовнішнього електромагнітного випромінювання між сферами утворюється власне контр резонансне поле, яке завдяки явищу інтерференції суттєво (понад 80%) зменшує інтенсивність електромагнітного випромінювання.  
 

     4.4.6 Захисний пристрій «Форпост -1» 

     Нейтралізатор електромагнітних випромінювань відео  терміналів АПОПІ СИСТЕМ пройшов  велику кількість медичних випробувань  і дуже популярний в країнах Європи. Науковцями Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» розроблено захисний пристрій «Форпост-1», що діє за принципом загороджувальної стіни, створюючи перешкоду між користувачем та джерелом випромінювання.

     Захисний  пристрій «Форпост-12» є, по суті, генератором правого торс іонного поля електромагнітних випромінювань. Його розміщують в зоні дії лівого торс іонного поля відео термінала, переважно перед його екраном таким чином, щоб торець пристрою був направлений перпендикулярно до оптичної осі ЕСТ. Ліве торсіонне поле відео термінала і праве поле захисного пристрою частково компенсують одне одного, а нескомпенсована частина лівого торс іонного поля відхиляється практично на 1800, тобто в область правого торс іонного поля, що генерується ЕСТ і значно його послаблює.

     Проведені клініко-функціональні дослідження, затверджують високу ефективність пристрою «Форпост-1», щодо медико-біологічного захисту користувачів ВДТ від  електромагнітних випромінювань.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 
 

     За 14 років наполегливої праці кредитний рух України пройшов значний еволюційний шлях, подолавши немало труднощів та перешкод. І сьогодні можна вже однозначно стверджувати, що кредитні спілки стали вагомим чинником у вирішенні існуючих в нашій країні економічних та соціальних проблем і здобули право вважатися повноцінними учасниками фінансового ринку України. Повною мірою реалізуючи кооперативну ідею взаємодопомоги та взаємокредитування, кредитні спілки надають можливість здійснити свої підприємницькі ініціативи або вирішити нагальні побутові проблеми сотням тисяч наших громадян.

     З часом стало зрозуміло, що кредитні спілки України дуже потрібні, що із зростанням доходів населення їх роль тільки підвищуватиметься. Втім, кредитівки завжди знайдуть свою нішу на ринку, навіть з розвитком небанківського сектору, коли запрацюють інституції, які надають населенню схожі послуги. З досвіду інших країн можна побачити, що з розвитком рівня життя людей кредитні спілки з ринку не зникають.

     Сьогодні  кредитні спілки не тільки виконують  своє основне завдання взаємодопомоги та фінансової підтримки своїх членів, але й включені в реалізацію загальнодержавних програм та в інфраструктуру ринку.

     Національна асоціація кредитних спілок докладає чимало зусиль, щоб змінити довіру до кредитної кооперації. Так, на початку 2001 року НАКСУ створила власний Стабілізаційний фонд, який найближчим часом може забезпечити кредитні спілки від банкрутства, а в перспективі гарантувати й вклади населення в кредитні спілки. Крім того, Асоціація сформувала Центральний резерв ліквідності, що вже сьогодні може забезпечити кредитним спілкам певні ліквідні ресурси.

     Один  з основних напрямів реалізації державної  політики у сфері розвитку підприємництва – його фінансово-кредитне забезпечення.

     Система державного регулювання кредитних  спілок в Україні більше зорієнтована на дерегуляцію. Основне завдання державного регулювання – визначення ступеня відповідності кредитної спілки тим критеріям, які дозволяють здійснювати захист інтересів їхніх членів та спрямовані на зменшення ризиків кредитних спілок. З цією метою у 2002 році була створена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка готує нормативні акти, слідкує за діяльністю кредитних спілок тощо.

     Пройшло вже майже чотирнадцять років, як кредитний рух на Україні здобув свою законність. Протягом всього часу існування були й суттєві успіхи і досягнення, були й невдачі та розчарування. Але в цілому, аналізуючи цей період, згадуючи завдання, які ставило керівництво кожної спілки, можна сміливо стверджувати, що загалом більшість планів, стратегічних завдань та сподівань здійснилися. В свою чергу це відбулося завдяки здобуткам перших ініціаторів розбудови руху, а також усім міжнародним організаціям, які своїм професіоналізмом допомагають у становленні кредитної кооперації на Україні.

     З проведеного детального фінансового аналізу господарської діяльності КС «Добробут» протягом останніх трьох років можна зробити наступні висновки про її фінансовий стан та її  репутацію серед інших спілок області та України в цілому.

     Аналізуючи  господарську діяльність та темпи росту треба відмітити, що на даному етапі спілка перебуває на етапі свого зростання. Про це свідчать дані динаміки членства, активів, обсягів наданих кредитів, оборотності грошей у часі та всі інші, які були охарактеризовані раніше.

     Зростання членства, порівняно з початком 2004 року склало 241 чоловік, що є для спілка добрим показником. Зі зростанням членства у спілки з’являються нові можливості у збільшенні своїх активів, тому що кожен член спілки окрім отримання  кредиту, платить вступні та вносить пайові внески, а також депозитні, за рахунок яких спілка видає кредити та отримує відсотки за його користування, нараховує відсотки на депозити та отримує свій відсотковий прибуток. Конкретно зростання активів склало 1713431,54 грн., пайового капіталу – 1520680,87 грн., депозитів – 1418622,84 грн. Поряд з тим почав збільшуватися й резервний фонд спілки: на кінець 2006 року він складав 54825,89 грн, що у процентному відношенні дорівнює 1,45%. Мати таку суму у резерві безумовно недостатньо, але недоотримання у повному обсязі відсотків за користування кредитом не дозволяє спілці спрямовувати більш значні суми у цей фонд. Тому саме з метою зменшення або повного виключення кредитної заборгованості аналізуємій спілці було запропоновано запровадження страхування ризику неповернення кредитів та розробка плану моніторингу. Треба додати, що як раніше так і у наш час усі фінансові заклади стикаються з цією проблемою, але спілкам приходиться у цій ситуацій трудніше, тому що законодавча база ще не довела такого дозволу, щоб страхові компанії співпрацювали не тільки з банками, а й зі спілками.

     Однак, поряд з усіма негараздами, які  зустрічаються на шляху розвитку, спілка має усі шанси конкурувати  як з банками так і з іншими кредитними спілками області. Це підтверджується отриманими результатами під час проведення аналізу процентних ставок у декількох найвідоміших банках України журналом «Бізнес». Стосовно КС «Добробут», то тут вона складає вже протягом тривалого часу 36%, що у середньому на рік становить 21%. Це є дуже приємливим для членів спілки, які бажають отримати кредит, до того ж спілка дозволяє достроково погашати кредит, не беручи додаткової комісії чи відсотків. Окрім цього, якщо казати про кредитну політику спілки, то тут спостерігаються знов таки позитивні риси під час кредитування, а саме строковість, мінімальний пакет документів та індивідуальний підхід до кожного, що, нажаль, відсутнє поки у банках.

     Зростання кредитного портфеля протягом трьох  років склало більше ніж у 3 рази. Аналізуючи кредитний портфель, то тут помітна перевага серед користувачів цієї послуги спілки у споживчому кредитуванні. На цей час це найбільш популярний вид кредитів, але спілка також кредитує й у інших напрямках, наприклад таких як комерційні, фермерські та житлові кредити. Під час проведеного аналізу стало помітно, що для спілки найбільш ризикованими видами кредитування є комерційні та споживчі. Комерційні кредити, у свою чергу, ризиковані обсягом наданої послуги. Потрібно дуже ретельно вивчати позичальника перед тим як Кредитним комітетом буде узгоджена видача кредиту, потрібно враховувати такі факторі як сезонність робіт, наявність кредиторської заборгованості перед іншими установами, стабільність розвитку бізнесу, розмір активів, оборотних засобів та багато інших факторів. Основним правилом при наданні комерційних кредитів у КС «Добробут» є – не надавати кредити на розвиток бізнесу та поповнення фондів. Для спілки буде досить вагомим показником неповернення комерційного кредиту, наприклад, у розмірі 50000 гривень. З цих грошей спілка змогла б отримати належні їй відсотки та надати знов таки кредит іншим позичальником. Кажучи про кредитну заборгованість у споживчому кредитуванні, то тут трохи інша ситуація. Більшою мірою заборгованість тут виникає з причини повернень у неповному обсязі або у не строк. Хоча й сума заборгованості тут також значна, але вона не є критичною: Як правило, споживчі кредити забезпечені порукою та майно, а також спілка має змогу відраховувати із заробітної плати позичальників суми щомісячного погашення, що підтверджується заключними договорами з підприємствами позичальників. Також добрим показником є те, що в основному своєму обсязі членами спілки є робітники ДонНУ, або ті, яких порекомендували останні. Це дозволяє швидко реагувати на виникаючі проблеми не тільки з неповерненням, але й з отримання поруки при наданні кредитів.

     Одним з найпопулярніших видів кредитування у КС «Добробут» є –мікрокредитування, інша назва таких кредитів – «хвильовки»  або «під зарплатню». Вони дозволяють членам спілки отримати грошові кошти у розмірі від 1 до 1000 гривень строком до одного місяця. Ці кредити надаються позачергово у спілці. Перш за все це пояснюється причиною отримання досить значного прибутку: за користування 1000 грн. протягом одного місяця позичальник повинен сплати спочатку проценти у розмірі 61,37 грн., а через місяць усю суму. При звичайному кредитуванні він сплачує у середньому – 17,13 грн. Таким чином кредитування у КС «Добробут» постійно користується попитом, а спілка у свою чергу постійно збільшує та вдосконалює спектр послуг, які вона надає.

Информация о работе Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»