Соціфльно-психологічний клімат в колективі та шляхи його вдосконалення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра менеджменту

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни «Менеджмент»

 

на тему «Соціфльно-психологічний клімат в колективі та шляхи його вдосконалення»

                  

 

Виконав: Студентка 3 курсу Групи НОВ - 101 Вакуленко Ольга Дмитрівна     Перевірив: Ас.

 

 

 

 

 

Одеса 2012

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ  В КОЛЕКТИВІ……………………………………5

1.1 Суть поняття «психологічний клімат»…………………………………………….5

1.2 Структура соціально-психологічного клімату в колективі………………………7

1.3 Культура в організації………………………………………………………………14

1.4 Особливості процесу формування сприятливого психологічного клімату в організації……………………………………………………………………………….20

1.5 Форми прояву соціально-психологічного клімату в колективі…………………21

1.6 Види соціально-психологічного клімату в колективі та фактори які впливають на його формування…………………………………………………………………………23

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ  ВДОСКОНАЛЕННЯ  СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ…………………………………………………………….27

2.1 Оптимізація соціально–психологічного  клімату в колективі…………………..27

2.2 Вдосконалення соціально-психологічного клімату за рахунок підвищення психологічної культури апарату управління засобами консультування…………..31

2.3 Вдосконалення соціально-психологічного клімату за рахунок діяльності психологічної служби на підприємстві……………………………………………….33

РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ З ПОСЛІДОВНИМ ОПИСОМ ДІЙ………………………………………………………………………………………..37

3.1 Визначення цілей…………………………………………………………………….37

3.2 Характеристика послуг……………………………………………………………...38

3.3 Ціноутворення………………………………………………………………………39

3.4 Реклама …………………………………………………………………………….41

3.5 Характеристика клієнтури…………………………………………………………42

3.6 Клієнти-підприємства………………………………………………………………42

3.8 Прогноз на майбутнє……………………………………………………………….44

3.9 Тенденції в вашій галузі та їх вплив………………………………………………45

Висновки………………………………………………………………………………..46

Список Використаної літератури……………………………………………………..47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження.

Одним з найважливіших  завдань психолога чи то керівництва  тієї чи іншої організації є створення  позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.

У наш час стрімкого  наукового прогресу і величезного  обсягу інформації, яку ми переробляємо щогодини, важливо зберегти себе,свій людський вигляд, не стати "машиною", додатком, простим виконавцем робочих функцій.

Створити такі умови  для процвітання того або іншого підприємства, фірми, установи, необхідно, щоб люди, службовці в цій установі відчували себе "командою". Однією з ознак команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з найважливіших показників, що колектив це "команда" - є хорошій соціально-психологічний клімат, тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Таким чином, наявність  позитивного соціально-психологічного клімату в колективі - один з показників його зрілості, результат великої і копіткої праці керівництва.

Соціально-психологічний  клімат це не тільки проблема сьогоднішніх соціально-психологічних складнощів соціального і науково-технічного прогресу, але й водночас і проблема рішення завтрашніх перспективних задач, пов’язаних з моделюванням нових, більш досконалих, ніж раніше людських відношень і спільнот.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ  ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ

 

 

1.1 Суть поняття «психологічний  клімат»

 

Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато робіт як у вітчизняній  так і зарубіжній психології. Інтерес  до цієї теми, перш за все, пов'язаний з результатами Хоторнських досліджень,що виявили наявність тісного зв’язку між продуктивністю праці групи і особливостями її психологічного клімату.

У зв’язку з цим  з’являється потреба з’ясувати  поняття соціально-психологічного клімату. Треба відмітити, що до цього часу в психології не має однакової дефініції, але все ж таки більшість дослідників розуміють цей термін схожим.

Соціально-психологічний  клімат колективу - це притаманний певному  колективу стійкий психічний  настрій, який здійснює значний вплив  на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища. Психічний настрій може бути предметним (спрямованість психіки на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживанням задоволеності діяльністю, її результатами).

Соціально-психологічний  клімат - це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він виявляється в таких групових ефектах, як настрій та колективна думка, індивідуальне самопочуття в колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов'язаних з процесом праці та рішеннями загальних завдань колективу.

Групові ефекти, як соціально-психологічні явища спільної діяльності, вивчаються з моменту виникнення експериментальної  психології та проведення прикладних досліджень багатьма зарубіжними та вітчизняними психологами.

Однак поняття "соціально-психологічний клімат" з'явилось в науковому словнику нещодавно поряд з такими поняттями, що характеризують групові ефекти спільних форм життєдіяльності людей, як "психологічна атмосфера", "психологічний клімат", "морально-психологічний клімат".

Спільна діяльність поступово набуває для членів групи все більш важливий і усвідомлений характер, і стає основою подальшого розвитку, що спонукає до більш чіткої мотивації міжгрупових відношень, основаною не тільки на досвіді спілкування, а й на результатах спільної діяльності кожного члена групи. Ці параметри, на думку багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів, і характеризують соціально-психологічний клімат в групі.

Розглянемо логічний зв'язок предмету соціальної психології зі значенням понять "психологічний  клімат" та "соціально-психологічний клімат".

Слід помітити, що від  того, як розуміють та визначають предмет  соціальної психології, залежить змістовна  характеристика соціально-психологічного клімату. Тут мають місце значні розбіжності, які відобразились, наприклад, в ще недостатньо чіткому розмежування понять "психологічний клімат" та "соціально-психологічний клімат". Трапляється, що об'єм першого поняття розширюється до об'єму другого. А інколи перше підмінюється другим.

Будь-яке психічне явище  ідеальне, тобто виступає як форма психічного відображення світу речей та людей, як функція взаємодії органів чуття та мозку людини з матеріальними об'єктами. Воно ідеальне і тому, що належить окремому суб'єкту як образ сприйнятого ним об'єкту та існує в такій формі до тих пір, коли людина не виразить його в матеріальній формі. Як тільки це відбувається, результат відображення включається в життєдіяльність інших людей, тобто набуває соціального змісту і разом з тим роль фактора, що зумовлює взаємодію людей. Для визначення психічного стану членів колективу більш підходить поняття "психологічний клімат".

Змістова характеристика психологічного клімату пов'язана, як правило, з самопочуттям людини в  колективі (настроєм, задоволенням, психологічним  комфортом); коли самопочуття людей переноситься на їх відношення до праці та інших членів колективу, на між особистісні відносини, на загальні відносини. Тоді складається соціально-психологічний клімат.

Отже, змістовна характеристика соціально-психологічного клімату відображає відносини між членами колективу. В свою чергу, ці відносини відображаються в свідомості людини та стають джерелом її настрою, самопочуття.

Психічні відносини, що виникають при взаємодії людини з людиною, мають двосторонній взаємний характер та виступають як взаємовідносини двох суб'єктів. Категорія "взаємовідносини" є тією категорією, котра найбільш відповідає специфіці предмету соціальної психології як науки про різні форми людських взаємовідносин. З цього виходить, що змістовна характеристика визначається станом взаємовідносин його членів.

Отже, через аналогію соціально-психологічних явищ з  кліматом, по-перше, розкривається значення групових ефектів, як умови міжособистісної взаємодії в колективі, що визначає зворотній вплив міжособистісних відносин на спільну предметно-практичну діяльність людей.

По-друге. За допомогою  цієї аналогії соціально-психологічний  клімат характеризується, як стан міжособистісних відносин, що передбачує їх здатність мінятися. Динаміка змін соціально-психологічного клімату зумовлена в першу чергу детермінантами зовнішнього порядку (матеріально-технічними та організаційно-управлінськими умовами предметно-практичної діяльності людей) і вдруге - відображенням та розумінням міжособистісних відносин як взаємовідносин.

 

 

1.2 Структура соціально-психологічного клімату в колективі

 

Структура соціально-психологічного клімату визначається системою відносин, що склалися в колективі між його членами та може характеризуватися  елементами, що являють собою синтез суспільних та міжособистісних відносин.

Психологічний клімат - багатогранне явище, яке має різноманітні вияви, або структурні елементи, що можуть бути класифіковані за кількома критеріями.

Одним із критеріїв, що його можна покласти в основу такої  класифікації і відповідно – в основу побудови структури психологічного клімату, є такий показник, як ставлення членів колективу до об’єктів навколишнього світу. Виходячи з цього критерію, можна виокремити чотири структурних елементи психологічного клімату, які відображають ставлення членів колективу до:

• загальної справи;
• один до одного;
• світу в цілому ;
• самих до себе.

Слід зазначити при  цьому, що перші дві групи є  первинними, тобто найпоказовішими  і найбільш безпосередніми виявами  психологічного клімату. Наступні дві  групи вторинні, більш опосередковані, оскільки вони зумовлюються не лише життєдіяльністю конкретного колективу, а й іншими факторами (соціальними та власне особистісними).

В свою чергу, всі вияви  психологічного клімату мають два  основних параметри :

а) предметний (спрямованість  уваги та характер сприйняття працівниками організації тих чи інших сторін їхньої діяльності );

б) емоційний (задоволення  або незадоволення цією діяльністю).

Крім названого, основні  структурні елементи психологічного клімату  можуть бути виділені і на підставі іншого критерію - міри репрезентації в ньому психологічних, соціальних і соціально-психологічних виявів. Відповідно структурі соціально-психологічного клімату, можна виокремити такі основні аспекти (елементи ) :

• психологічний
• соціальний
• соціально-психологічний.

Психологічний аспект знаходить відображення в інтелектуальних, емоційних та вольових станах і властивостях колективів організаторських установ. Так, можна говорити про те, одним колективам притаманна атмосфера інтелектуальної активності і творчого пошуку, цілеспрямованості, оптимізму, а іншим – інтелектуальна і творча інертність, відсутність нових підходів до організації тієї чи іншої діяльності відсутність вольових дій та бажань долати труднощі, які виникають при досягненні поставлених перед колективом цілей.

Соціальний аспект відображає міру репрезентованості у кліматі соціальних вимог, які висуває суспільство в даний конкретний період його розвитку. Відповідно у структурі клімату можна виокремлювати політичний, моральний, діловий, естетичний та інші його види. У кожному із них психологічний аспект може мати свій специфічний зміст.

Соціально-психологічний  аспект знаходить відображення в  інтегративних показниках групової психології, що є значущими для  збереження цілісності колективу та його функціонування як відносно самостійного об’єднання людей. Ідеться про такі характеристики колективу, як єдність згуртованість, міра взаємодопомоги, близькості членів колективу, подібність їхніх думок, оцінок настановлень, спрацьованості.

Коли йдеться про  зміст та природу соціально-психологічного клімату, завжди треба брати до уваги те, що це суб’єктивне утворення (те, що відображається), одне з психологічних масоподібних явищ, що виникають в групах та колективах. Об’єктивною реальністю, яка знаходить відображення у психологічному кліматі в колективі, є його реальна життєдіяльність – конкретні види діяльності, які здійснюються членами колективу, способи їх взаємодії між собою, організаційна культура.